Ухвала суду № 116717533, 01.02.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8348/23

Провадження №1-кс/463/1081/24

У Х В А Л А

про накладення арешту

01 лютого 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140120000216 від 27.04.2023 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

слідчий другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу наглядуза додержаннямзаконів органами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністюЛьвівської обласноїпрокуратури ОСОБА_4 звернувся дослідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львоваз клопотаннямпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженніза №62023140120000216від 27.04.2023за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27ч.3ст.28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Клопотання мотивує тим, що другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні, внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 62023140120000216від 27.04.2023за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27ч.3ст.28 ч. 2 ст. 364 КК України.

У матеріалах вказаного кримінального провадження містяться відомості щодо протиправних дій посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (Солонківської ОТГ), пов`язаних із прийняттям рішень про передачу у власність громадян інших ділянок, що знаходяться на території, розташованій в межах червоних ліній проектованої дороги Вернадського, якою планується з`єднати житловий мікрорайон «Сихів» від проспекту Червоної калини до вул.Стрийської, запланованої Генеральним планом міста Львова, який затверджений ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 «Про затвердження містобудівної документації Корегування генерального плану м.Львова II-стадія» та Генеральним планом с. Зубра, який затверджений рішенням Зубрянської сільської ради № 445 від 21.05.2008, котрий був розроблений КП «Архітектурно-планувальне бюро», з урахуванням змін, затверджених рішенням Зубрянської сільської ради № 660 від 01.08.2013, розроблених ДП ДІПМ «Містопроект», який є чинним на даний час.

Разом з тим, встановлено, що на території де заплановано будівництво дороги Вернадського розташовані земельні ділянки, які будуть перешкоджати будівництву дороги та створюють штучні умови для їх викупу, а передача їх у власність здійснювалась у супереч існуючому генеральному плану м. Львова. Таким чином, у приватну власність протиправно передано наступні ділянки: 4623683300:01:001:0695, 4623683300:01:001:1444, 4623683300:01:001:1360, 4623683300:01:001:1348, 4623683300:01:001:1349, 4623683300:01:001:0697, 4623683300:01:001:0700, 4623683300:01:001:0476, 4623683300:01:001:1443, 4623683300:01:001:1448, 4623683300:01:001:1445, 4623683300:01:001:0447, 4623683300:01:001:0799, 4623683300:01:001:1251, 4623683300:01:001:1250, 4623683300:01:001:0500, 4623683300:02:000:0096, 4623683300:02:000:0098, 4623683300:02:000:0099, 4623683300:02:000:0235, 4623683300:02:000:0229, 4623683300:02:000:0234, 4623683300:02:000:0231, 4623683300:02:000:0232, 4623683300:02:000:0248, 4623683300:02:000:0249.

Таким чином, під час досудового розслідування кримінального провадження виявлено налагоджений групою осію з числа службових осіб органів місцевого самоврядування, ГУ Держгеокадастру у Львівській області та інших мешканців Львівської області механізм незаконного виведення земель з державної та комунальної власності, що полягає у забезпеченні видачі підконтрольним особам рішень про право власності на вказані об`єкти нерухомості, які не відповідають вимогам Земельного кодексу України та містобудівній документації, з подальшою передачею (продажем) даних об`єктів третім особам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , діючи спільно з невстановленими на даний момент особами, маючи інформацію, що на території с. Зубра, що входить до Солонківської територіальної громади, та на територію якого поширюється юрисдикція Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, в районі запланованої генеральним планом с. Зубра та м. Львова проектованої дороги Вернадського наявний значний масив земельних ділянок, які є не сформовані та не зареєстровані в Державному земельному кадастрі, вирішив організувати протиправну передачу у власність третіх осіб земельних ділянок 4623683300:01:001:1448, 4623683300:01:001:1445, 4623683300:01:001:1443 залучивши до вказаної незаконної діяльності службових осіб Солонківської сільської ради.

Так, незважаючи на обізнаність із вимогами нормативно-правових актів в сфері земельного законодавства, ОСОБА_10 , будучи головою Постійної комісії з агропромислового комплексу, земельних відносин, благоустрою та екології Солонківської сільської ради та обізнаним із порядком видачі земельних ділянок у власність фізичним особам, всупереч обов`язку неухильного додержання згаданого законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді виходу з комунальної власності земельних ділянок на території запланованої генеральним планом с. Зубра та м. Львова проектованої дороги Вернадського, діючи умисно, знаючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел та розроблений план вищевказаної злочинної діяльності, він не зможе, діючи спільно з невстановленими на даний момент особами, організував стійке злочинне об`єднання поєднане єдиним планом на вчинення цього та інших злочинів у сфері службової діяльності, а саме, зловживання службовими повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди на користь інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним та громадським інтересам, який передбачав розподіл функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього злочинного плану, відомого всім учасникам групи.

З метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на здійснення протиправного виділення з комунальної у приватну власність на користь зацікавлених осіб земельних ділянок в зоні «дорога та її червоні лінії», а саме в межах червоних ліній АДРЕСА_1 , та полегшення здійснення злочинної діяльності, ОСОБА_10 на початку 2021 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території Солонківської ОТГ Львівського району Львівської області, достеменно знаючи, що начальнику відділу земельних відносин Солонківської сільської ради ОСОБА_5 , начальник відділу архітектури та містобудування Солонківської сільської ради ОСОБА_6 , головний спеціаліст земельного відділу Солонківської сільської ради ОСОБА_7 , державний реєстратор Давидівської ОТГ Львівського району Львівської області ОСОБА_9 є службовими особами органу місцевого самоврядування, директор ПП «Укрземпроект» ОСОБА_8 , є службовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих функцій, вступив у злочинну змову з ними, отримавши згоду останніх взяти участь в незаконних діях відповідно до розробленого плану злочинної діяльності.

30січня 2024року впорядку ст.135КПК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 повідомлено пропідозру увчиненні злочинів,передбачених ч.2ст.27ч.3ст.28 ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що речі та документи, які мають відношення до кримінального провадження можуть знаходитись у квартирі за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно інформаційної довідки право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_11 на праві приватної власності.

30.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 №1 кс/463/938/24 від 26.01.2024, слідчим проведено обшук у приміщеннях квартири за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone X c/n: НОМЕР_1 , податкове повідомлення рішення від 23.05.2023 на ім`я ОСОБА_12 , технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Приймаючи до уваги, що вищевказані документи та речі мають значення для досудового розслідування, оскільки мужуть бути об`єктами кримінально протиправних дій, та підпадають під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, 30.01.2024, визнано речовими доказами, про що винесена відповідна постанова, яка на даний час не скасована.

На даний час, в ході досудового розслідування з метою застосування заходів кримінального провадження, що передбачені ст. 131 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані документи та речі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутності.

Інші учасникиу судовезасідання нез`явилися з незалежних від суду причин. Адвокат ОСОБА_13 подала клопотання про відкладення розгляду справи. Однак,затримки,викликані труднощамисправи,самі пособі невиправдовують тривалістьсудового розгляду.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливим розглянути клопотання за відсутності учасників процесу у відповідності до вимог ч.1 ст.172 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно дост.16КПК України-позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З витягуз Єдиногореєстру досудовихрозслідувань від 27.04.2023,підтверджується фактвнесення відомостейдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань укримінальному провадженніза №62023140120000216за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27ч.3ст.28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , діючи спільно з невстановленими на даний момент особами, маючи інформацію, що на території с. Зубра, що входить до Солонківської територіальної громади, та на територію якого поширюється юрисдикція Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, в районі запланованої генеральним планом с. Зубра та м. Львова проектованої дороги Вернадського наявний значний масив земельних ділянок, які є не сформовані та не зареєстровані в Державному земельному кадастрі, вирішив організувати протиправну передачу у власність третіх осіб земельних ділянок 4623683300:01:001:1448, 4623683300:01:001:1445, 4623683300:01:001:1443 залучивши до вказаної незаконної діяльності службових осіб Солонківської сільської ради.

30.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова №1 кс/463/938/24 від 26.01.2024, слідчим проведено обшук у приміщеннях квартири за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone X c/n: НОМЕР_1 , податкове повідомлення рішення від 23.05.2023 на ім`я ОСОБА_12 , технічний паспорт на квартиру за адресою:

АДРЕСА_4 січня 2024 року постановою слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 вказані вище документи та речі, визнані речовими доказоми в даному кримінальному провадженні, та підпадають під критерії, визначені вст. 98 КПК України, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування виявлені обставини, які свідчать, що необхідне накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Суд враховує, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування.

Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

На думку слідчого судді, слідчим доведено відповідність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, докумети та речі, на які слідчий просить накласти арешт, відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, зважаючи на правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу у виді арешту майна створить ризики приховування, перетворення або відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування, і з огляду на завдання кримінального провадження вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Разом з тим слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, якою передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ч.ч. 1 ,2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучене майно, може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання слідчого слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.

Керуючись вимогамист.ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Накласти арештна тимчасововилучене майноу кримінальномупровадженні №62023140120000216від 27.04.2023за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27ч.3ст.28 ч. 2 ст. 364 КК України, яке 30.01.2024 вилучено під час проведення обшуку у приміщеннях квартири за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 - мобільний телефон Iphone X c/n: НОМЕР_1 , податкове повідомлення рішення від 23.05.2023 на ім`я ОСОБА_12 , технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Виконання ухвали покласти на слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1