Рішення № 116714169, 02.02.2024, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/7076/23

РІШЕННЯ

іменем України

"02" лютого 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Ротар М.М.

при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

встановив

в грудні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.12.2023 року лейтенантом поліції ПОГСВГВП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Чебоновим В.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №856432, в вигляді штрафу в розмірі 1 190 грн. 00 коп.

З даної постанови вбачається, що позивач 15.12.2023 року керував транспортним засобом FIAT PUNTO реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Вознесенськ по вул. Пушкінській біля будинку 16 з номерним знаком, який був неосвітлений чим порушив пп. 2.9.в правил дорожнього руху України, також керував транспортним засобом лампа лівої фари в режимі ближнього світла не працювала чим порушив пп. 31.4.3 правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та ч. 1 ст. 121 КУпАП. Об`єднано на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Позивач вважав, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, у зв`язку із відсутністю порушення правил дорожнього руху, оскільки позивач перед початком руху перевірив роботу зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі ламп фар ближнього світла та заднього номерного знаку. Освітлення ламп фар ближнього світла та заднього номерного знаку перестало працювати в дорозі, ймовірно через погане дорожнє покриття, про що йому було не відомо, тобто умислу порушувати правила дорожнього руху в нього не було.

Виходячи з цих обставин позивач ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати вказану постанову.

Ухвалою суду від 25 грудня 2023 року провадження по справі було відкрито та справа призначена до розгляду з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 02 січня 2024 року замінено первісного відповідача Вознесенське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

11 січня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30 січня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

31 січня 2024 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управліннянаціональної поліціїв Миколаївськійобласті в судове засідання не з`явився, від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, підтримує позицію викладену у відзиві на позовну заяву від 09.01.2024 року.

Дослідивши матеріали, суд встановив наступне.

Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД №856432 вбачається, що 15.12.2023 року позивач керував транспортним засобом FIAT PUNTO реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Вознесенськ по вул. Пушкінській біля будинку 16 з номерним знаком, який був неосвітлений чим порушив пп. 2.9.в правил дорожнього руху України, також керував транспортним засобом лампа лівої фари в режимі ближнього світла не працювала чим порушив пп. 31.4.3 правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та ч. 1 ст. 121 КУпАП. Об`єднано на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №856432 від 15.12.2023 року, складеною лейтенантом поліції ПОГСВГВП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Чебоновим В.В., позивача було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн..

Згідно ізстаттею 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Дані положення кореспондуються встатті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно ізпунктом 1.1. Правил дорожнього рухуці Правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 7 КУпАПвизначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина першастатті 9 КУпАП).

Відповідно достатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зістаттею 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннямистатті 251 КУпАПвизначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу на те, що копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності являють собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України врішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»(пункт 4).

Тому в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно зістаттею 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першоїстатті 121-3КУпАП та ч. 1 ст. 121 КупАП, а тому вказані обставини відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українизобов`язують відповідачасуб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення.

При цьому, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 31.4.3 в правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Відповідно до п. 31.5 правил дорожнього руху у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті31.4цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів9.9і9.11цих Правил.

Суд вважає за необхідне зауважити, що зазначена у оскаржуваній постанові несправність транспортного засобу позивача не просто дозволяла, а, в силуп. 31.5. ПДР, зобов`язувала його до руху до місця ремонту задля її усунення, що і мав намір вчинити позивач після того як дізнався, що в нього не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Підпунктом «в»пункту 2.9 правил дорожнього рухуводієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 1статті 121-3 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відеозаписом, який надано представником відповідача та позивачем, не було зафіксовано рух транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком, а зафіксовано факт зупинки транспортного засобу FIAT PUNTO реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . До водія підійшов поліцейський та повідомив водію, що номерний знак не освітлюється. Після цього працівник поліції, бодікамерою якого фіксувалися події, підійшов до номерного знаку. Даним відеозаписом зафіксовано, що задній номерний знак транспортного засобу FIAT PUNTO реєстраційний номер НОМЕР_1 , не було закрито іншими предметами та не було забруднено. Також відеозаписом не зафіксовано, що вищевказаний номерний знак не було освітлено, оскільки із характеру відео зйомки, яка велася при додатковому освітленні, вбачається, що на задній номерний знак було направлено світло фар автомобіля патрульної поліції, такий факт встановити неможливо.

Крім того було порушено порядок розгляду справи, а саме.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбаченеч.1 ст.121 та ч.1 ст. 121-3 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зіст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У даному випадку позивач вказує на порушення відповідачем процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що інспектором були порушені його права, передбаченіст. 268 КУпАП, так як йому не було роз`яснено прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (даліІнструкція).

Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).

Згідност. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що належна реалізація позивачем прав, встановленихст. 268 КУпАП, у випадку їх роз`яснення до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п. 1, 3 ч. 3ст. 2 КАС України, оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимогист. 268 КУпАП, у зв`язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова інспектором прийнята не в спосіб, який передбачений нормамиКУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Згідно із частиною першоюстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першоїстатті 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Оскільки відповідачем недоведено правомірність прийнятого рішення і факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено, топостанова підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючисьст. 19 Конституції України, ст. ст.9,251,252,280,289 КУпАП, ст.ст.2,6,9,20,72,73,76,77,90,139,241-244,246,286 КАС України, суд

ухвалив

адміністративний позов - задовольнити.

Постанову серії БАД №856432від 15.12.2023року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області судові витрати 536 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу7Перехідних положень КАС України).

Суддя М.М. Ротар