Рішення № 116712140, 23.01.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа №465/3930/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача шляхом стягнення суми депозиту та відсотків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача шляхом стягнення суми депозиту та відсотків.

Свої вимогимотивує наступним. 21.01.2015 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Київська Русь» укладено договір № 152020037785 строкового банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні Свята 2015», на строк 3 місяці (Договір 1). Сума вкладу становить 4000 доларів США. Кошти в сумі 4 000 доларів США внесені згідно меморіального ордеру №1 від 21.01.2015 року. 21 січня 2015 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Київська Русь» укладено договір № 152020037784 строкового банківського вкладу в іноземній валют «Новорічні Свята 2015» на строк 3 місяці (Договір). Сума вкладу становить 9000 (дев`ять тисяч) євро. Кошти внесені згідно квитанції №1 від 21.01.2015 року. Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 № 460 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" з 17 липня 2015 року здійснена ліквідація банку. Згідно заяви про перерахування коштів від 27 липня 2015 року було відшкодовано суму 196697,96 грн. Позивач зазначає, що невідшкодованою залишилась сума 118960,11 грн. Крім того на рахунку № НОМЕР_1 станом на 06.08.2015 року знаходилось 14000 євро, що по курсу 20,60 грн. за євро становило 288400 гривень. Тому просить позовні вимоги задовольнити та визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невідшкодуванні вкладу в повному розмірі, як це передбачено згідно з ч. 1 ст. 26 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за вкладом на користь ОСОБА_1 в сумі 118960,11 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 21.04.2023 року позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача шляхом стягнення суми депозиту та відсотків скеровано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

12.10.2023 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, так як позовні вимоги є неогрунтованими та безпідставними.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. На адресу Галицького районного суду м. львова надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки на електронну адресу.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності учасників судового процесу, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне. 21.01.2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» укладено договір № 152020037785 строкового банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні Свята 2015». Сума вкладу становить 4000 доларів США. Термін внесення вкладу 21 січня 2015 року. Термін повернення вкладу 21 квітня 2015 року.

Згідно меморіального ордеру №1 від 21.01.2015 року ОСОБА_1 внесла на рахунок ПАТ «Банк «Київська Русь» депозит в розмірі 4 000 доларів США, що на день внесення еквівалентно 63139,02 грн.

21.01.2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» укладено договір № 152020037784 строкового банківського вкладу в іноземній валют «Новорічні Свята 2015». Сума вкладу становить 9000 євро. Термін внесення вкладу 21 січня 2015 року. Термін повернення вкладу 21 квітня 2015 року.

Згідно меморіального ордеру №1 від 21.01.2015 року ОСОБА_1 внесла на рахунок ПАТ «Банк «Київська Русь» депозит в розмірі 9000 євро, що на день внесення еквівалентно 164494,51 грн.

Згідно заяви про перерахування коштів від 27 липня 2015 року було відшкодовано суму 196697,96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2015 року постановою Правління Національного банку України № 190 «Про віднесення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 61 від 19.03.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», згідно із яким з 20.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».

Відповідно до постанови Правління НБУ № 460 від 16.07.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 від 17.07.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1335 від 13 липня 2020 року з 16 липня 2020 року відкликані повноваження ліквідатора Публічного Акціонерного Товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 грудня 2018 року № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «КИЇВСЬКА РУСЬ».

Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» здійснюватиметься безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України №590-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» (далі - Закон №590) та відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», згідно з яким 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092, місцезнаходження: вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» призначено Волкова Олександра Юрійовича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 16 липня 2015 р. № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17 липня 2015 р. № 138, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист порушеного цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини, що склались між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказане відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16: «7.1. Згідно з системним аналізом норм пункту 6 статті 2, пункту 16 статті 2, підпунктів 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час дії тимчасової адміністрації та/або запровадження процедури ліквідації, вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку, виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за визначеною Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедурою.»

Як вбачається з матеріалів справи, з 20.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 17.07.2015 р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», тому порядок задоволення майнових вимог вкладників та інших кредиторів банку регулюється виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому підстави для стягнення грошових коштів у іншому порядку, ніж передбачений вказаним законом відсутні.

Згідно із положеннями статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.3 та п.18 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», п. 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Адміністративною Радою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято Рішення від 21.08.2012 року, яким було збільшено розмір відшкодування коштів за вкладами відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до 200 000 грн.

Як вбачається з витягу з Переліку виплачених відшкодувань станом на 11.10.2023 ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» позивачу було виплачено відшкодування вкладу: 19 липня 2015 року в розмірі 3302,04 грн. та 27 липня 2015 року в розмірі 196 697, 96 грн.

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив позивачу відшкодування вкладу на загальну суму 200000 грн.

Відтак, зобов`язання щодо відшкодування гарантованої суми вкладу (200000 грн. було виконано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано порядок отримання вкладниками коштів понад гарантовану суму. У разі ліквідації банку задоволення таких кредиторських вимог здійснюватиметься у черговості, визначеній у статті 52 Закону за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; здійснює відчуження активів і зобов`язань банку в разі, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду (ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечує відшкодування вкладнику коштів в межах 200000 грн., а виплата вкладнику коштів у розмірі, що перевищує гарантовану суму відбувається за рахунок банку за рахунок коштів, отриманих в результаті його ліквідації та продажу активів.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 381/622/17: «У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону N 4452-VI). Порядок задоволення вимог кредиторів банку після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку врегульований Розділом VIII Закону N 4452-VI. Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (пункт 3 частини першої статті 48 Закону N 4452-VI). Вимоги вкладників-фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, мають задовольнятися у порядку черговості, встановленому статтею 52 Закону, після початку процедури ліквідації банку за рахунок коштів, одержаних у результаті його ліквідації та продажу майна (активів) (пункт 4 частини першої статті 52 Закону N 4452-VI). Тобто, виплата вкладникам коштів, сума яких перевищує гарантовану суму відшкодування за вкладом, відбувається за рахунок банку, а не Фонду.».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 року у справі №761/45721/16-ц викладено наступні висновки: «З факту неплатоспроможності банку випливає, що майна банку може не вистачити для розрахунку зі всіма кредиторами. За таких умов відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» держава гарантує окремій категорії кредиторів (вкладників, визначення яких наведено у пункті 4 статті 2 цього Закону) відшкодування коштів за їхніми вкладами. Сума граничного розміру гарантованого державою відшкодування коштів вкладникам становить 200 тисяч гривень. Таке відшкодування спрямоване на захист найбільш вразливої частини кредиторів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд набуває прав кредитора банку, зокрема, на загальну суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам банку. Стосовно ж решти вимог кредиторів (включаючи вимоги вкладників у сумі понад розмір гарантованого державою відшкодування), з огляду на можливу недостатність коштів неплатоспроможного банку, законодавець вирішує, які саме категорії кредиторів потребують переважного захисту. Для цього встановлюється черговість їх задоволення. Така черговість встановлена статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до пункту 4 зазначеної статті задоволення вимог вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, здійснюється в четверту чергу. Позачергове задоволення вимог окремих кредиторів (зокрема, вкладників) неплатоспроможного банку здатне призвести до неможливості задоволення вимог інших кредиторів цієї ж або вищої черги, воно порушувало би баланс інтересів кредиторів банку і не відповідало б Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, введення у банку тимчасової адміністрації унеможливлює задоволення вимог вкладників у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач виконав свої зобов`язання з відшкодування гарантованої суми вкладу в повному обсязі.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суд, керуючись принципом змагальності, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем у порядку передбаченому правилами ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача шляхом стягнення суми депозиту та відсотків.

Судові витрати залишити за позивачем.

Повний текст судового рішення складено 26.01.2024 р.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського Апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Є. Радченко