Рішення № 116706669, 31.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року м.Київ № 826/5470/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення середнього заорбітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі ДФС України, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2), Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві, відповідач-3), Головного управління ДФС у м. Києві (далі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-4) з вимогами: визнати протиправним і скасувати наказ голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів від 16 березня 2015 року №191-0, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві; зобов`язати Державну податкову службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві ДПС України або на рівнозначній посаді в органах ДПС України з 17 березня 2015 року; стягнути з рахунків ГУ ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 1 267 685,53 грн; зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві: нарахувати та сплатити до Пенсійного фонду України страхові внески (єдиний соціальний внесок), пов`язані з виплатою заробітної плати, за період вимушеного прогулу; подати до органу Пенсійного фонду України та відповідного органу ДПС України скореговані відомості про помісячні суми заробітку ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу та сплачені за нього страхові внески; внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідний запис про поновлення на роботі з моменту неправомірного звільнення; зобов`язати ДПС України поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої пунктом 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано наказ голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів від 16.03.2015 № 191-о, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві; стягнуто з ГУ ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 520 188,52 грн; у задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Рішення суду Окружного адміністративного суду міста Києва, у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернуто до негайного виконання.

Постановою Верховного Суду від 03.10.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у місті Києві та стягнення з Головного управління ДПС у місті Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 520 188,52 грн скасовано. У частині вимог про поновлення на роботі ухвалено нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві з 17 березня 2015 року. Справу №826/5470/15 у частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Зазначено, що під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови та установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування, а саме: чи було у періоді, за який позивачці належить виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, підвищення посадових окладів державних службовців на аналогічній посаді і в контексті цього з`ясувати коефіцієнт підвищення для цілей обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також зазначено, що беручи до уваги, що ДФС України не вибула із спірних правовідносин, належним відповідачем за вимогами позивачки про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є ДФС України.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою суду від 15.11.2023 прийнято до провадження справу та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшли пояснення по справі, в яких зазначив, що належним відповідачем в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є ДФС України. Просив закрити провадження по справі в частині позовних вимог до ГУ ДПС у м. Києві.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки ГУ ДПС у м. Києві є відповідачем по справі, а суб`єктний склад учасників справи був вирішений при первинному розгляді справи.

16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про очищення влади».

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.03.2015 № 191-о, ОСОБА_1 звільнено з 16.03.2015 з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади». Підстава: п. 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, частина третя статті 4 Закону України «Про очищення влади», доповідна записка від 13.03.2015 № 614/99-99-04-01-02-18.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано наказ голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів від 16.03.2015 № 191-о, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві; стягнуто з ГУ ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 520 188,52 грн;

Постановою Верховного Суду від 03.10.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у місті Києві та стягнення з Головного управління ДПС у місті Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 520 188,52 грн скасовано. У частині вимог про поновлення на роботі ухвалено нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у м. Києві з 17 березня 2015 року. Справу №826/5470/15 у частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

При цьому, Верховний суд зазначив, що під час вирішення вимог позивачки про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суди попередніх інстанцій не перевіряли її доводів про збільшення посадових окладів державним службовцям на аналогічній посаді та не обчислювали коефіцієнт їх підвищення відповідно до правил, установлених у пункті 10 Порядку №100.

Таким чином, спірним у даному випадку є сума, яка підлягає стягненню з ДФС України, за час вимушеного прогулу з 17 березня 2015 року по 03 червня 2021 року.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України, при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з абзацом 1 пункту 8 Порядку 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Пунктом 10 Порядку № 100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати й інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Суд також звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213, яка набрала чинності 12.12.2020, пункт 10 Порядку №100 виключено.

У постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 826/17614/14 викладено правову позицію, відповідно до якої у зв`язку з виключенням пункту 10 Порядку №100 з 12.12.2020 відсутні правові підстави для застосування коефіцієнта підвищення для цілей обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як убачається з довідки Головного управління ДПС у м. Києві від 14.12.2020 №10-509 про середню заробітну плату ОСОБА_1 , складену відповідно до постанови КМУ №100, середньоденна заробітна плата складає 333,03 грн.

За позицією відповідачів, згідно підпункту "б" пункту 4 розділу III Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Підпунктом 1.6 пункту 1 наказу Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" затверджено типову форму "Розрахунково-платіжна відомість працівника".

Зазначена відомість містить інформацію про нараховану та виплачену заробітну плату за видами оплат.

Так, розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача становить:

за січень 2015 року відпрацьовано 19 днів, заробітна плата, що включається у розрахунок середньої заробітної плати становить 5269,92 (14421,28 грн. - 3145,78 грн), де 3145,78 грн грн. - плата за час щорічної відпустки у січні 2015 року; за лютий 2015 року відпрацьовано 21 днів, заробітна плата, що включається у розрахунок середньої заробітної плати становить 6719,09 грн. (6719,06 грн. - 6005,58 грн.), де 6005,58 грн. - компенсація за невикористану відпустку).

На підставі підпункту "б" пункту 4 розділу III Порядку №100 середня заробітна плата за час щорічної відпустки середня заробітна плата за час перебування у відрядженні не входять до розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Таким чином, середньоденна заробітна плата у період з 17 березня 2015 року по 03 червня 2021 року складає 333,03 грн.

Щодо розрахунку днів вимушеного прогулу, то згідно листів Міністерства соціальної політики України від 09 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" (зі змінами від 18 вересня 2015 року), від 20 липня 2015 року № 10846/0/14-15/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік", від 05 серпня 2016 року №11535/0/14-16/13 "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік", від 19 жовтня 2017 року № 224/0/103-17/214 "Про надання роз`яснення", від 08 серпня 2018 року №78/0/206-18 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік" та від 29 липня 2019 року № 1133/0/206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік" період вимушеного прогулу позивачки з 17 березня 2015 року (день, з якого відраховується період звільнення) по 03 червня 2021 (дата прийняття рішення судом першої інстанції про поновлення на посаді) становить 1562 робочих днів: з 17.03.2015 по 01.12.2015 - 177 робочих днів; з 01.12.2015 по 01.05.2016 - 106 робочих днів; з 01.05.2016 по 01.01.2017 - 168 робочих днів; 2017 рік - 249 робочих днів; 2018 рік - 250 робочих днів, 2019 рік - 250 робочих днів, з 01.01.2020 по 11.12.2020 - 229 робочих днів; з 12.12.2020 по 03.06.2021 - 126 робочих дні.

У матеріалах справи міститься відповідь на адвокатський запит ГУ ДПС у м. Києві від 17.11.2020 про підвищення посадових окладів відповідно до посади заступника начальника ГУ Міндоходів у м. Києві або аналогічної посади в ГУ ДФС у м. Києві, ГУ ДПС у м. Києві:

- 16.03.2015 - 2762 грн.;

- 01.12.2015 - 3453 грн.;

- 01.05.2016 - 5686 грн.;

- 01.01.2017 - 6800 грн.;

- 01.01.2018 - 9000 грн.;

- 01.01.2019 - 9690 грн.;

- 01.01.2020 - 10600 грн.

Таки чином, коефіцієнт підвищення посадових окладів з 01.12.2015 по 01.05.2016 (106 робочих днів) становить 1,25 (3453:2762), з 01.05.2016 по 01.01.2017 (168 робочих днів) становить 1,65 (5686:3453), з 01.01.2017 по 01.01.2018 (249 робочих днів) становить 1,2 (6800:5686), з 01.01.2018 по 01.01.2019 (250 робочих днів) становить 1,32 (9000:6800), з 01.01.2019 по 01.01.2020 - (250 робочих днів) становить 1,08 (9690:9000), з 01.01.2020 по 11.12.2020 (229 робочих днів) становить 1,08 (9690:9000), з 01.01.2020 по 12.12.2020 (126 робочих дні) становить 1,09 (10600:9690).

Для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд враховує:

1) з 16.03.2015 по 01.12.2015 - 177 робочих днів*333,03=58 944,54 грн.;

2) з 01.12.2015 по 01.05.2016 - 106 робочих днів*333,03* 1,25= 44 126,48грн. ;

3) з 01.05.2016 по 01.01.2017 - 168 робочих днів * 333,03* 1,65* 1,25 = 115 394,90 грн.;

4) з 01.01.2017 по 01.01.2018 - 249 робочих днів*333,03* 1,2*1,65* 1,25= 205 238,06 грн.;

5) з 01.01.2018 по 01.01.2019 - 250 робочих днів*333,03*1,32*1,2*1,65* 1,25 = 272 002,25 грн.;

6) з 01.01.2019 по 01.01.2020 - 250 робочих днів*333,03* 1,08*1,32*1,2*1,65* 1,25 = 293 762,43 грн.

6) з 01.01.2020 по 11.12.2020 - 238 робочих днів*333,03* 1,09*1,08*1,32*1,2*1,65* 1,25 = 304 831,40 грн.;

7) з 12.12.2020 по 03.06.2021 - 126 робочих дні*333,03= 41 961,78 грн.

Що разом становить 1 336 261,84 грн.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.03.2015 по 03.06.2021 з урахуванням коефіцієнтів збільшення, становить 1 336 261,84 грн., який підлягає стягненню з відповідача з відрахуванням з цієї суми податків та обов`язкових платежів.

Як уже вказувалось, адміністративна справа №826/5470/15 направлена Верховним Судом на новий розгляд лише в частині стягнення з відповідача середнього заробітку вимушеного прогулу. Відповідний спір судом вирішено - стягнуто 1 332 107,29 грн.

Після звільнення позивачки з державної служби Міндоходів та його територіальні органи були припинені, натомість було створено Державну фіскальну службу України, на яку покладено виконання функцій ліквідованого Міндоходів.

У подальшому Постановою КМУ №1200 ДФС було реорганізовано шляхом поділу з утворенням ДПС України та Державної митної служби України.

Аналізуючи зміст Постанови №1200 та Розпорядження № 682-р, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 в справі № 826/9815/18 зазначив, що вони свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску. У такому випадку ДПС України (її територіальні органи) може бути відповідачем у спорі, що виник у відносинах публічної служби, виключно у випадку фактичного вибуття ДФС України (її територіальних органів) унаслідок припинення. Аналогічний висновок викладено у постанові від 18.04.2022 у справі № 826/18481/14, у якій Верховний Суд зазначив, що правонаступником Міністерства доходів і зборів є Державна фіскальна служба України і в цьому випадку Міністерство доходів і зборів не може бути замінено на Державну податкову службу України до фактичного вибуття ДФС України внаслідок припинення.

Станом на день розгляду справи в Єдиному державному реєстрі запис про припинення Державної фіскальної служби України (ГУ ДФС у м. Києві) відсутній.

Беручи до уваги, що ДФС України не вибула із спірних правовідносин, належним відповідачем за вимогами позивачки про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є ДФС України.

Відповідно до пункту 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Однак, враховуючи, що рішенням суду Окружного адміністративного суду міста Києва, у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернуто до негайного виконання та позивачка отримала виконавчий лист, суд не вбачає підстав для повторного стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судові витрати за таку вимогу розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа буд 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1 336 261,84 грн. (один мільйон триста тридцять шість тисяч двісті шістдесят одна грн. 29 коп.).

Сума зазначена без відрахування обов`язкових податків та зборів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.