Рішення № 116706658, 31.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року 320/15290/21

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України, Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки,1, код ЄДРПОУ 00022533), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене витягом з протоколу №16 від 29.09.2020, згідно якого не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження та вирішено вилучити у ОСОБА_1 посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- зобов`язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) встановленого зразка.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 (категорія 2) від 25.01.2000 року. Проте, рішенням Комісії, яке оформлено протоколом № 16 від 29.09.2020 р. посвідчення підлягало вилученню, у зв`язку з не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки має всі документи, які підтверджують наявність фактів для надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі відповідного посвідчення, згідно із законодавством, яке було чинним на час первинного присвоєння позивачу вказаного статусу.

Ухвалою суду від 03 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 1,2 не скористались своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виданого 25.01.2000 року Київською облдержадміністрацією Серії А № 343057 (категорія 2), позивач єучасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Посвідчення є безстроковим та діє на всій території України.

У зв`язку із тим, що на посвідченні із часом стало погано видно відбиток печатки, позивач вирішила замінити його, для чого звернулася до Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з проханням видати нове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надала копи усіх необхідних документів.

Однак, рішенням Комісії, оформлене протоколом №16 від 29.09.2020 року позивачу було відмовлено, в зв`язку із відсутністю підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернулась до Київського окружного адміністративного суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ).

Відповідно до ст. ст. 10, 15 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які, крім інших, були тимчасово направлені або відряджені у 1986-1987 роках для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті15 Закону №796-ХІІ, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» № 551 від 11 липня 2018 року (далі - Постанова №551) затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян ( далі - Порядок).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.

У пункті 7 зазначеної постанови визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

- забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;

- утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;

- провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень:

- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.

Пунктом 2 Порядку визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 11 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Посвідчення видаються:

1) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;

2) особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою;

3) хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи - на підставі висновку уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1;

4) потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4);

5) особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 5);

6) особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6);

7) особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 7);

8) дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки 8-10);

9) громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну - відповідно до законодавства.

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.

Як встановлено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, 25.01.2000 р. позивачу було видано посвідчення серії НОМЕР_2 (категорія 2) без обмеження строку дії, відповідно до якого визначено статус особи, яка є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. В посвідченні зазначено, що воно безстрокове та діє на всій території України.

Згідно з положеннями статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з витягом з протоколу №16 засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 29.09.2020 р. вирішено, що відсутні правові підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 , визначеного Київською обласною державною адміністрацією.

Тобто, позивачу раніше вже було встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при цьому ні в судовому, ні в іншому порядку цього статусу позивач позбавлений не був.

Так, з наявних у справі доказів, судом встановлено, що Довідкою Київського обласного культурного центру профспілок від 22.10.1990 року №180 вбачається, що колективи художньої самодіяльності будинку культури Ірпінського комбінату «Прогрес» неодноразово виїжджали з шефськими концертами для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти км зону з травня 1986 по грудень 1988 року.

В списку працівників, які приймали участь в концертах значиться « ОСОБА_1 ».

Крім того, довідкою Київського обласного комітету профспілки робітників будівництва та промбудматеріалів від 21.12.1992 №110 також підтверджується, що згідно розпорядження Київського обкому профспілки від 15.05.1986 року №56 колектив художньої самодіяльності Ірпінського комбінату «Прогрес» було відряджено з шефськими концертами для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти км зону.

З довідки відділу культури Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 18.03.1993 року вбачається, що група учасників художньої самодіяльності (до складу якої входила, в т.ч. ОСОБА_1 ) була відкомандирована до Іванківського штабу по культурному обслуговуванню населення, потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС та виступали з концертами в селах 30 км зони: Чорнобиль, Терехи.

Довідкою профспілкового комітету Науково-виробничого об`єднання «Прип`ять» від 25.03.1993 року №41 також підтверджено факт, що колектив художньої самодіяльності Ірпінського комбінату «Прогрес» в кількості 19 чоловік, 14-15 червня 1986 року приймав участь в культурному обслуговуванні населення та особового складу військових частин в населених пунктах зони відчуження: м. Чорнобиль, Терехи.

За активну участь в культурно-естетичному вихованні особового складу військової частини НОМЕР_3 , колектив художньої самодіяльності Ірпінського комбінату «Прогрес» був нагороджений почесною грамотою 14.06.1986 року.

Крім того, довідкою голови обкому профспілки від 05.04.1993 року підтверджено, що позивач, яка на час аварії на ЧАЕС працювала інженером відділу головного енергетика, направлялась в зону відчуження для культурного обслуговування учасників ліквідації на ЧАЕС в 30-ти км зоні в період з 14.06.1986 року по 15.06.1986 року в м. Чорнобиль, Терехи.

З довідки Ірпінського військового комісаріату від 30.09.1999 року №4/193 вбачається, що військова частина НОМЕР_3 ЦА МО України в період з 01.05.1986 по 20.11.1990 приймала участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За письмовим роз`ясненням управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС від 19.01.1993 року, згідно зі ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, крім громадян, які брали безпосередню участь в роботах, пов`язаних з усуненням аварії і її наслідків в 1986-1990 роках в зоні відчуження, віднесені також працівники державних, громадських, інших підприємств і організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, які працювали в зазначені строки в названій зоні.

При цьому, зазначено, що члени колективу художньої самодіяльності Ірпінського комбінату «Прогрес» мають право на отримання посвідчень встановленої форми (лист від 19.01.193 року).

До того ж, за активну участь колективу художньої самодіяльності, до складу якого входила позивач, в обслуговуванні концертними програмами учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період 1986,1987 р.р., були нагороджені туристичною поїздкою Київ-Ялта-Київ з 24.07 по 02.08.1987 року, що підтверджується наказом Ірпінського комбінату «Прогрес» №643 від 22.07.1986 року.

Отже, наведені документи і обставини свідчать про те, що позивач має всі юридичні підстави, передбачені діючим законодавством, на отримання посвідчення категорії 2.

Суд також зазначає, що позивачем при первинному отриманні посвідчення та у подальшому було пред`явлено до уповноваженого органу всі необхідні документи, що підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження.

Однак, відповідачами протиправно не було прийнято інформацію, відповідно наявних в справі позивача документів, на підставі одного з яких видається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та які містять усю необхідну інформацію.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Рішенням від 17.07.2018 р. № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.

Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку.

Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином, рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом № 16 від 29.09.2020 р. щодо відмови у підтвердженні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи вищевикладене, суд для ефективного захисту порушених прав позивача вважає за необхідневизнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській зобов`язати Комісію прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у відповідача були наявні законні підстави для заміни посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії та видачі відповідного посвідчення нового зразка.

Оскільки відповідачами №1 та №2 не доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає за потрібне зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) встановленого зразка

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1900,40 грн, що підтверджується квитанцією від 22.11.2021 та від 31.01.2022 року.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1900,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене витягом з протоколу №16 від 29.09.2020, згідно якого не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження та вирішено вилучити у ОСОБА_1 посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Зобов`язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) встановленого зразка.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки,1, код ЄДРПОУ 00022533).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.