Ухвала суду № 116706449, 30.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 січня 2024 року Справа № 640/2075/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Клочко М.О.

представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - Усачова А..І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міст Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "С.ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" (ЄДРПОУ: 38269586, адреса: вул. Антенна, буд.8, м. Запоріжжя, 69057) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг ( ЄДРПОУ: 39369133, адреса: л. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 247 додатку до Постанови НКРЕКП №1497 від 01.08.2020 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 439 додатку до Постанови НКРЕКП №1787 від 30.09.2020 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання»;

- зобов`язати відповідача внести зміни до постанов №1497 від 01.08.2020 та №1787 від 30.09.2020, встановивши «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єкті ТОВ «С.Енерджі-Херсон», згідно із Законом України «Про альтернативні джерела енергії» без застосування понижуючих коефіцієнтів у період з 01.08.2020 по 31.12.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/2075/21 до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року встановлена неможливість ухвалення законного та обґрунтованого рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та визначено перейти до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У позовній заяві при зверненні до суду, представником позивача було вказано електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, застережень щодо неможливості направлення на вказану адресу процесуальних документів судом, висловлено не було.

Згідно п.2 п.5 ч.6 ст.251 КАС України регламентовано, що судове рішення, яке направлено на електронну пошту вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має електронного кабінету, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

Враховуючи викладене, судом було направлено копію ухвали про прийняття до провадження та призначення судового засідання, а також повітки на електронну адресу зазначену у позовній заяві (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується довідками про доставку документів електронною поштою, які наявні в матеріалах справи.

Вказаний спосіб повідомлення та направлення стороні у справі процесуальних документів, за наявності зазначеної ним особисто адреси електронної пошти був підтриманий у постанові Верховного Суду від 20.01.2023 у справі №465/6147/18, в якій Верховний Суд, зокрема, але не виключно прийшов до висновку, що особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Отже, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року встановлена неможливість ухвалення законного та обґрунтованого рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та визначено перейти до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Про судове засідання, призначене на 12.06.2023 року, позивач повідомлявся електронною поштою 05.06.2023 о 16:20 згідно з довідкою секретаря судових засідань, складеною відповідно до ст. 129 КАС України.

12.06.2023, згідно з протоколом судового засідання № 1613411 встановлено, що позивач не з`явився в судове засідання, наступне судове засідання призначене на 18.07.2023 о 09:30. Відповідні обставини також підтверджуються довідкою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року, яка міститься в матеріалах справи.

Про судове засідання, призначене на 18.07.2023, позивач повідомлявся електронною поштою 12.06.2023 о 14:28 згідно з довідкою секретаря судових засідань, складеною відповідно до ст. 129 КАС України.

Згідно з довідкою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 року, яка міститься в матеріалах справи, судове засідання не відбулося та відкладене у зв`язку з неявкою позивача.

Про судове засідання, призначене на 23.10.2023, позивач повідомлявся електронною поштою 14.10.2023у, але в судове засідання позивач в котрий раз не з`явився.

Про судове засідання, призначене на 12.12.2023, позивач повідомлявся електронною поштою 08.11.2023 року о 15:09 згідно з довідкою секретаря судових засідань, складеною відповідно до ст. 129 КАС України.

В судове засідання 12.12.2023 року позивач не з`явився також.

Про судове засідання, призначене на 30.01.2024 року, позивач повідомлявся засобами «Електронного суду» 13.12.2023 та засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення, що підтверджується ідентифікатором відправлення 0600068647697 та вручене особисто 25.12.2023.

30.01.2024 позивач в судове засідання в черговий раз не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення не направляв.

Отже, позивач чи його представник на судові засідання, призначені на 12.06.2023, 18.07.2023, 04.09.2023, 23.10.2023, 12.12.2023, 30.01.2024 не з`являлися, про причини неявки до суду не повідомляли, клопотання про розгляд справи за їх відсутності до суду не направляли.

У зв`язку з неявкою позивача чи його представників у судове засідання, враховуючи положення статей 181 та 223 Кодексу адміністративного судочинства України, судові засідання постійно відкладалися.

Ураховуючи вищезазначене, суд визнає неповажними причини неявки в судові засідання позивача.

Частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Аналогічні приписи містяться у пункті 4 частини першої 240 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

«Повторність» означає вчинення знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного, при цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності, а тому «повторне неприбуття» як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез`явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обов`язково двічі підряд).

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 цього Закону).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону №3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Частиною першою статті 131 КАС України покладено обов`язок на учасників судового процесу під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається позовними вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, в рішенні від 7 липня 1989 року по справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов`язує позивача, цікавитися перебігом розгляду його позовної заяви в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права. Наведене слідує з позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 03.04.2008 по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03).

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі настання певних обставин, зокрема, неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, зважаючи на декілька поспіль неявок позивача чи його представника у судове засідання без поважних причин, беручи до уваги, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає забезпечення повного та об`єктивного розгляду справи, на неможливості розгляду справи за відсутності представника позивача та з`ясування всіх обставин у справі вказував і представник відповідача, враховуючи, що від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, чи відкладення засідань, керуючись положеннями частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 9, 44, 124. 129, 181, 183, 205, 223, 240-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С.ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Роз`яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, вона має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.