Ухвала суду № 116703881, 30.01.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1013/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м. Київ Подільський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42023102070000069 від 04.04.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42023102070000069 від 04.04.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В обгрунтування клопотання вказано, що Державне підприємство Київська офсетна фабрика здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.03.2006 № 257 та зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.03.2006 (далі - Статут).

Зміни та доповнення до статуту Підприємства затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2008 № 836 та зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.08.2008, номер запису 106910500001004126 та наказом Міністерства фінансів України від 23.05.2011 № 635 та зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.08.2011.

Державне підприємство Київська офсетна фабрика засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства фінансів України (Засновник).

ДП Київська офсетна фабрика здійснює свою діяльність як державне комерційне підприємство на основі принципів підприємницької діяльності. У своїй діяльності керується Конституцією України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями Засновника та Статутом.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що основною метою діяльності Підприємства є участь у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Основними напрямами діяльності Підприємства є: виготовлення бланків цінних паперів і документів суворої, звітності та інших видів поліграфічної продукції; розроблення, виробництво, впровадження, сертифікаційні випробування; ввезення, вивезення голографічних захисних елементів; видавничо-поліграфічна діяльність; транспортно-експедиційна діяльність; рекламна діяльність; виставкова діяльність; оптова та роздрібна торгівля продукцією власного виробництва, іншою продукцією тощо.

Згідно із Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП КОФ здійснює наступні види економічної діяльності: 18.12. Друкування іншої продукції (основний); 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до пункту 4.3 Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Пунктами 6.2., 6.3. Статуту передбачено, що управління Підприємством здійснює його директор, наймання якого здійснюється Засновником шляхом укладення з ним контракту, в якому визначається строк найму, права, обов`язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади тощо.

Наказом Міністерства фінансів України № 529-о від 21.09.2020, ОСОБА_5 , призначено директором державного підприємства Київська офсетна фабрика на умовах, визначених у контракті з директором від 18 вересня 2020 року.

Відповідно до контракту від 18.09.2020 укладеного між Міністерством фінансів України, в особі Міністра фінансів України ОСОБА_9 та громадянином України ОСОБА_5 , останній наймається (призначається) на посаду директора державного підприємства Київська офсетна фабрика на строк дії Контракту.

За цим Контрактом керівник Підприємства зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію Підприємства здійснювати поточне (оперативне) керівництво Підприємство, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна, а Орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника Підприємства.

Згідно п. 2.1. Контракту, керівник Підприємства здійснює поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства, передбачених законодавством, Статутом Підприємства та цим Контрактом.

Щокварталу подавати Органу управління майном звіт про ефективність використання державного майна і прибутку, а також майнового стану Підприємства, передбачених Контрактом, за встановленою формою згідно з додатком 2 до Контракту, який є його невід`ємною частиною. У разі невиконання передбачених Контрактом показників подавати разом зі звітом пояснення щодо причин їх невиконання.

Згідно з приписами Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за № 996-XIV, зі змінами та доповненнями (надалі - Закон №996-XIV), джерелом правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства є фінансова звітність.

Загальні вимоги до фінансової звітності визначено статтею 11 Закону№996-XIV, у тому числі:

«Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.».

Статтею 13 Закону № 996-XIV визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року за №73, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/22868, із змінами надалі - П(с)БО 1) визначаються мета, склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Відповідно до п. 4 П(с)БО 1 - метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

У п. 1 розділу ІІ П(с)БО 1 вказано, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Відповідно до п. 7, п. 8, П(с)БО 1, у балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства. У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

У відповідності до п. 10 П(с)БО 1, у звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У графах звіту про власний капітал, призначених для наведення складових власного капіталу, зазначаються показники, наведені у розділі І «Власний капітал» балансу. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації звіту про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Відповідно до (п. 5 П(с)БО 1) - показники про податок на прибуток, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводяться в дужках.

Наказом директора державного підприємства Київська офсетна фабрика № 46-к від 23.09.2020, з 23 вересня 2020 року ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків директора державного підприємства Київська офсетна фабрика відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 21.09.202 № 529-о на умовах, визначених у контракті Міністерства фінансів України з директором державного підприємства Київська офсетна фабрика від 21 вересня 2020 року.

Таким чином, ОСОБА_5 перебуваючи з 23.09.2020 на посаді директора державного підприємства Київська офсетна фабрика, обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являється службовою особою.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 23.09.2020, перебуваючи за місцем своєї роботи в ДП Київська офсетна фабрика, за адресою: м. Київ, вул. Бережанська, 1, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на розтрату чужого майна - грошових коштів ДП Київська офсетна фабрика, у особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом не вжиття заходів спрямованих на забезпечення високоефективної роботи Підприємства, його стабільного фінансового стану та планомірного збільшення чистого прибутку Підприємства, у тому числі щодо збільшення вартості відпускної ціни задля збільшення прибутковості підприємства та не спричинення збитків, внаслідок реалізації товарної продукції за вартістю, нижчою від повних витрат.

Встановлено, що відповідно фінансової звітності ДП Київська офсетна фабрика за 2020 та 2021 роки (поквартально), яка складається із Балансу (звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) та звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності, які складені за відповідний звітний рік встановлено, що за даними Балансу станом на 31.12.2021 року, власний капітал ДП Київська офсетна фабрика зменшився на 33 163 тис. грн. в порівнянні з аналогічним показником станом на 01.01.2020. Зменшення власного капіталу відбулось за рахунок зменшення додаткового капіталу та зменшення прибутку у 2020 році.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що за результатами господарської діяльності ДП КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА отримало збиток: у 2020 році в сумі 7761 тис. грн., у 2021 році в сумі 11497 тис. грн. та відобразило його у Звіті про фінансові результати у відповідних періодах. З даних, наведених у Звіті про фінансові результати найбільший вплив на показники збитку мали показники скорочення обсягів доходів від реалізації (на 53,6 %) при не значному скороченні «Адміністративних витрат», що впливають на визначення фінансового результату (на 20,57 %).

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, спрямований на розтрату чужого майна - грошових коштів ДП Київська офсетна фабрика, ОСОБА_5 , протиправно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи за місцем своєї роботи в ДП Київська офсетна фабрика, за адресою: м. Київ, вул. Бережанська, 1, у період часу з 23.09.2020 по 30.12.2020, достовірно розуміючи, що під його керівництвом на підприємстві здійснюється реалізація товарної продукції за вартістю, нижчою від повних витрат, що підтверджується даними Звіту про фінансові результати, маючи можливість та повноваження запобігти настанню негативних наслідків, в порушення Господарського кодексу України, Статуту підприємства та Контракту директора, умисно не вживав заходів спрямованих на забезпечення високоефективної роботи Підприємства, його стабільного фінансового стану та планомірного збільшення чистого прибутку Підприємства, у тому числі щодо збільшення вартості відпускної ціни задля збільшення прибутковості підприємства та не спричинення збитків, внаслідок реалізації товарної продукції за вартістю, нижчою від повних витрат.

Отже, ОСОБА_5 , внаслідок реалізації свого злочинного умислу на розтрату чужого майна у особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем своєї роботи в ДП Київська офсетна фабрика, за адресою: м. Київ, вул. Бережанська, 1, у період часу з 23.09.2020 по 30.12.2020, достовірно розуміючи, що під його керівництвом на підприємстві здійснюється реалізація товарної продукції за вартістю, нижчою від повних витрат, що підтверджується даними Звіту про фінансові результати, маючи можливість та повноваження запобігти настанню негативних наслідків, в порушення ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, пунктів 2.1., 6.6. Статуту Підприємства та пунктів 2.2.5., 2.2.6., 2.2.9 Контракту директора, умисно не вживав заходів спрямованих на забезпечення високоефективної роботи Підприємства, його стабільного фінансового стану та планомірного збільшення чистого прибутку Підприємства, у тому числі щодо збільшення вартості відпускної ціни задля збільшення прибутковості підприємства, що призвело до отриманню збитків Підприємством внаслідок реалізації товарної продукції за вартістю, нижчою від повних витрат за 4 квартал 2020 року у розмірі 899 000 гривень, тим самим вчинив розтрату чужого майна - грошових коштів ДП Київська офсетна фабрика на вказану суму.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи, внаслідок вказаних умисних дій, інтересам територіальної громади міста Києва в особі ДП Київська офсетна фабрика за 4 квартал 2020 року спричинено збитки у розмірі 899 000 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.

Таким чином, внаслідок своїх умисних дій, що виразилися у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у особливо великих розмірах, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

19.01.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді застави.

Зокрема, на думку сторони обвинувачення, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, спотворити або сховати речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку із чим виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді застави, у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів у ньому наведених та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, вказала на необґрунтованість підозри, при цьому вважає, що ризики, перелічені прокурором є формальними та не доведеними доказами. Підозрюваний не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування, вважає себе невинуватим, має міцні соціальні зв`язки та позитивну характеристику за місцем роботи.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника та просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.01.2024 в межах кримінального провадження №42023102070000069 від 04.04.2023, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

З даних, що містяться в долучених до клопотання письмових доказах, вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, поняття «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Надаючи оцінку доведеності ризиків, що наведені прокурором у клопотанні, слідчий суддя виходить з наступного.

Підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, максимальною санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Крім цього, згідно матеріалів, долучених до клопотання, є доведеними :

- ризик впливу на свідків та інших підозрюваних, оскільки для ефективного досудового розслідування є необхідність у допиті в якості свідків посадових осіб ДП "Київська офсетна фабрика", а підозрюваний може впливати на останніх з метою надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів, шляхом здійсненням незаконного тиску;

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування на даний час не отримано повного пакету документів з підприємства, з використанням яких може виникнути необхідність у призначенні експертизи.

Таким чином, слідчим суддею встановлено підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід цілком виправдовуватиме потреби досудового розслідування на даній стадії та зможе у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При цьому, визначаючи розмір застави, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя бере до уваги відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , який одружений та має на утриманні неповнолітніх дітей 2009 та 2011 року народження, офіційно працевлаштований, проживає у Київській області, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи.

При цьому, як вбачається з довідки про доходи підозрюваного ОСОБА_5 , дохід останнього за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 склав 87 102,17 грн, з яких фактично отримано 70 117,25 грн.

За таких обставин, зважаючи на матеріальний стан підозрюваного, дані про його особу, доведеність ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід цілком виправдовуватиме потреби досудового розслідування на даній стадії та зможе у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись, ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42023102070000069 від 04.04.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -, - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави. Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача UA 128201730355259002001012089.

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків у межах строку досудового розслідування, з дня постановлення ухвали, тобто з 30 січня 2024 року по 19 березня 2024 включно.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним та/або його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1