Ухвала суду № 116703324, 01.02.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12366/23

Провадження №: 1-кп/752/1051/24

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

01 лютого 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023100010000299 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

встановив:

в провадженні суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_6 було подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке мотивовано тим, що в обвинувальному акті не зазначено відомості про правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що свідчить про необхідність повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам статті 291 КПК України; обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, що свідчить про його неповноту (формулювання обвинувачення дублює повідомлення про підозру); фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення викладено неповно та суперечливо, що призводить до порушення права обвинуваченого на захист; відсутня інформація про те, коли виник умисел на заволодіння коштами, в акті відсутні дані щодо подальшої долі привласнених ОСОБА_3 грошових коштів, а саме: обернення майна винною особою на свою користь; реєстр матеріалів досудового розслідування не містить інформацію про строк застосування п. 1 ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів , у розділі І відсутній час проведення, слідчим не вказано у п. 1,3, 11, 13, 19 реквізити процесуальних рішень. Крім того, сторона захисту вважала, що обвинувальний акт направлений не уповноваженою особою.

Прокурор зазначила, що в ході судового розгляду прокурор не позбавлений права збільшити або зменшити обсяг обвинувачення, а тому клопотання про повернення обвинувального акту не підлягає задоволенню.

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувачення твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України (п.13 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, має здійснюватись судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.

Органом досудового розслідування вказані вимоги закону не виконані.

У порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті, який надійшов до суду, виклад фактичних обставин не містить усіх необхідних відомостей щодо часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Більше того, виклад фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України дублює виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є неприпустимим.

Крім того, відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддано кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пряме зазначення в обвинувальному акті прізвищ ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та твердження, що ними було вчинено кримінальні правопорушення, за відсутності визначеного їх процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутності даних про наявність щодо цих осіб обвинувального вироку, є порушенням загальних засад кримінального провадження; принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя.

Отже, обвинувальний акт містить у собі дані про вчинення правопорушення також іншими особою, без зазначення про виділення матеріалів щодо цих осіб в окреме провадження, всупереч того, що обвинувальний акт відносно однієї особи не може містити обвинувачення щодо інших осіб, оскільки порушує їх право на захист та позбавляє суд визначити межі судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає, що обвинувальний акт має бути повернутий прокурору, як такий, що не відповідає вимогам встановленим ст. 291 КПК України.

Що стосується недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування, то вони самі по собі не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

З приводу доводів про направлення обвинувального акут прокурору неуповноваженою особою, що в подальшому може обумовлювати недопустимість доказів зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою, то зазначене не може бути перевірено в ході підготовчого судового засідання, оскільки вимагає по суті дослідження доказів, що є неприпустимим під час підготовчого судового засідання.

З огляду на викладене, керуючись ст.291, ст.314 КПК України, суд, -

постановив:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України повернути прокурору для усунення виявлених порушень.

Ухвала про повернення обвинувального акту прокурору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з часу її проголошення.

Суддя ОСОБА_1