Ухвала суду № 116702314, 01.02.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення справи до судового розгляду

01 лютого 2024 року

м. Харків

Справа № 638/5200/23

Провадження № 2/638/1113/24

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кріцак А.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Харківська міська рада,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив провести підготовче судове засіданні без його участі та без фіксації технічними засобами та призначити справу до судового розгляду по суті. Інших заяв та клопотань не має.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Будь - яких заяв та клопотань з процесуальних питань, зокрема про відкладення судового засідання чи про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у порядку дистанційного судового провадження, сторони не подали.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завдання цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ.

Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З огляду на вищевикладене, з метою дослідження, оцінки в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, з метою встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає причини пропуску строку на подання клопотання про витребування доказів поважними, а відтак вважає за можливе поновити строк на подання клопотання про витребування доказів, клопотання задовольнити та витребувати відповідні докази для огляду у судовому засіданні.

Частинами першою та другою статті 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Обов`язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.

Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням нотаріальної таємниці.

Нотаріус не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такідовідкивидаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів до судового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов`язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження Національному агентству з питань запобігання корупції на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Витяг зі Спадкового реєстру про наявність складеного заповіту видається тільки заповідачу, а після смерті заповідача - будь-якій особі, яка пред`явила свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті заповідача (одного із заповідачів).

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що для повного та всебічного розгляду справи необхідно дослідити інформацію щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи, з метою з`ясування обставин справи та справедливого розгляду і вирішення цивільної справи, доходить висновку про необхідність витребувати інформацію щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що витребувані докази мають значення для встановлення наявності або відсутність обставин (фактів), якими позивачка обґрунтовує свої вимоги. Крім того, витребувана інформація має значення для всебічного та повного з`ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, з метою повного, всебічного з`ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), враховуючи, що позивач не має можливості їх отримати особисто, суд доходить висновку про необхідність витребування інформації чи заводилась спадкова справа та, у разі заведення, належним чином засвідчених копій матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як відомості які містяться у вказаних документах мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до вимог частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про призначення справи до судового розгляду по суті.

З урахування положень статей 189, 200 ЦПК України, встановленого законом строку проведення підготовчого провадження, виходячи з принципу розумного строку судового розгляду справи, з метою недопущення надмірної тривалості судового провадження, суд доходить висновку, що сторони мали достатньо часу для можливості реалізувати свої процесуальні права, у підготовчому судовому засіданні проведено всі процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження з метою виконання завдань підготовчого судового засідання, спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі відсутні.

Відтак правових підстав для відкладення підготовчого судового засідання або оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників справи.

Керуючись статтями 76, 189, 197, 200, 258-261, 294, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Витребувати з Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: 61022, місто Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 підїзд, 4 пов, к. 591-595) та від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Глуховцевої Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ) Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як відомості які містяться у вказаних документах мають значення для правильного вирішення справи.

Витребувати з Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: 61022, місто Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 4 пов, к. 591-595) та від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Глуховцевої Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ) інформацію про те, чи заводилась спадкова справа та, у разі заведення, належним чином засвідчених копій матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Копію ухвали для її виконання направити до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: 61022, місто Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 підїзд, 4 пов, к. 591-595) та до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Глуховцевої Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ).

Встановити строк виконання ухвали до 10 березня 2024 року.

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18 березня 2024 року об 10 годині 00 хвилин у приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова (61202, м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, зал судових засідань № 3).

Викликати учасників справи в судове засідання.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Яковлева