Рішення № 116697167, 31.01.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024Справа № 910/17264/23

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

про стягнення 662 482, 42 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулося Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", позивач) до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 662 482, 42 грн. за договором поставки.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору поставки № 16/773-НП від 04.05.2023 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару. У позові ПАТ "Укрнафта" просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 655 203,80 грн та 3% річних в сумі 7 278,62 грн, що разом складає 662 482,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав відзив на позов, у якому зазначив, що прострочення зобов`язання було зумовлене військовою агресією на території України, що призвела до блокування логістичних магістралей та призупинення роботи портів, а тому пред`явлені позивачем позовні вимоги в частині 3% річних є безпідставними та необґрунтованими. Також відповідач подав клопотання про зменшення розміру 3% річних на 90% від розміру, заявленого у позові.

Зі свого боку представник позивача подав клопотання про повернення поданих відповідачем відзиву та заяви про зменшення 3% річних, та просив здійснювати розгляд справи за наявними у справі матеріалами, адже відповідачем, як юридичною особою, не зареєстровано свій електронний кабінет відповідно до вимог ч. 6 статті 6 ГПК України.

З приводу зазначеного клопотання позивача суд зазначає наступне.

Так, 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та яким внесено зміни до ряду статтей ГПК України.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України (в редакції, чинній з 04.11.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з частиною 7 статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

У даному випадку подані до суду відповідачем відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення 3% річних подані до суду в паперовій формі, так як у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет, при цьому вказані процесуальні заяви були надіслані позивачу шляхом поштового направлення.

Таким чином суд вирішив відмовити позивачу у його заяві про повернення відзиву і клопотання про зменшення 3% річних відповідачу.

У той же час, з метою забезпечення принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, суд вирішив здійснювати розгляд даної справи з урахуванням поданого відповідачем відзиву, а також прийняти до розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 04.05.2023 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (постачальник) та Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», від імені якого виступає філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) був укладений договір поставки № 16/773-НП (далі - договір), за яким постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар - бензин А-95 (ДК 021:2015 09130000-9 нафта і дистиляти), а покупець зобов`язався його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах цього договору (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.1.1 договору покупець зобов`язаний на умовах, зазначених у п. 8.2 цього договору, здійснювати оплату за кожну окрему партію товару у строки, визначені в договорі.

Згідно з п. 3.1, 3.3 договору постачальник зобов`язаний поставити покупцю партію товару у повному обсязі протягом 5 банківських днів з дати отримання постачальником заявки покупця. Датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю відповідно до накладної на відпуск товару (видаткової накладної) та складання акту (форма №5-НП).

Відповідно до п. 6.2 договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем: за кількістю - на підставі підписаної уповноваженими особами сторін та скріпленої печатками сторін накладної на відпуск товару (видаткової накладної); за якістю - згідно з документами, зазначеними у розділі 4.

Ціна договору складає 637 500 грн, 7% ПДВ - 44 625,00 грн, разом з ПДВ - 682 125,00 грн. (п. 7.1 договору).

Згідно з п. 8.1, 8.2 договору оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дати отримання товару та підписання відповідної видаткової накладної.

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.07.2023 (п. 14.1).

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки ПАТ «Укрнафта» передало у власність АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень видатковою накладною № 1 від 08.05.2023 у кількості 7248 кг на суму 329 602,80 грн з ПДВ та видатковою накладною № 2 від 29.06.2023 у кількості 7160 кг на суму 325 601,00 грн з ПДВ, що в загальному становить 14408 кг на суму 655 203,80 грн. з ПДВ.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору поставки.

Проте відповідач, зі свого боку, вартість поставленого товару протягом 10 банківських днів з дати отримання товару та підписання відповідних видаткових накладних не сплатив.

Листом від 01.08.2023 № 859 позивач звертався до відповідача із вимогою погасити заборгованість за поставлений товар, у відповідь на що відповідач надав лист № 324/1224 від 24.10.2023, в якому підтвердив існування боргу та зазначив, що менеджмент АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" та філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» докладає всіх зусиль аби в найкоротший термін погасити існуючий борг. У той же час, як вбачається із матеріалів справи, вказана заборгованість так і не була сплачена відповідачем.

Отже судом встановлено, що у АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" виникла заборгованість в сумі 655 203,80 грн. з ПДВ.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної оплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" основного боргу в сумі 655 203,80 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на порушення відповідачем грошового зобов`язання щодо сплати вартості поставленого товару позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 7 278,62 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню 3 відсотки річних в сумі 7 278,62 грн, як і просив позивач.

За таких обставин позов ТОВ ПАТ «Укрнафта» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом з цим відповідач подав заяву про зменшення розміру 3% річних на 90 % від заявленої у позові суми, посилаючись наявність обставин, а саме - вторгнення Російської Федерації на територію України, що має наслідком призупинення роботи портів, розірвання існуючих логістичних ланцюгів АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", втрата доходів від основної діяльності товариства.

Розглянувши вказану заяву, проти якої заперечив позивач, суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто 3 % річних, що передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а тому вони не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 ГК України, відтак, посилання відповідача на положення ст. 233 ГК України, як на підставу для зменшення 3 % річних, є необґрунтованими.

Стосовно посилань відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду у постанові від 09.03.2021 у справі № 924/441/20, суд зазначає, що викладена правова позиція у вказаних справах щодо права суду зменшити розмір процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у даному випадку не може бути застосована, оскільки у зазначених постановах судами була надана оцінка правовідносинам, в яких сторони в договорі збільшили розмір відсотків річних, передбачених ст. 625 ЦК України. У той же час у даній справі розмір відсотків річних сторонами у договорі не збільшувався, порівняно з розміром, визначеним у ст. 625 ЦК України, застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов`язання здійснено з урахуванням 3 % річних, що відповідає чинному законодавству України.

Таким чином, розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення 3 % річних, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення 662 482, 42 грн. задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, будинок 3, ідентифікаційний код 36716128) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) основний борг у сумі 655 203 (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч двісті три) грн. 80 коп., 3% річних у сумі 7 278 (сім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 62 коп. та судовий збір у сумі 7 949 (сім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 78 коп.

Повне судове рішення складене 31 січня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.