Вирок № 116692741, 01.02.2024, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1994/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071060000248 від 05.07.2022 року, та внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000375 від 15.06.2023 року, у вчиненні кримінального правопорушення, яке поступило з обвинувальними актами, по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Юдановка, Бобровського району Воронежської області, рф, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, з освітою 5 класів, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

за ст. 332 ч. 3 КК України,

встановив:

ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення громадян України через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в інше кримінальне провадження, 05.07.2022 року близько 13 години прибув на околицю села Дийда Берегівського району, де за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_7 , який приїхав на автомобілі марки «BMW» моделі «Х5», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », що належить його співмешканці ОСОБА_8 , разом з якими в транспортному засобі перебували громадяни України - мешканці Донецької області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким за грошову винагороду мав сприяти у незаконному переправлені через державний кордон.

Одразу після зазначеної зустрічі ОСОБА_6 провів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вийшли з автомобіля ОСОБА_11 , в безпосередню близькість до державного кордону України з метою його незаконного перетину в селі Дийда Берегівського району, порадами та вказівками вказав останнім напрямок руху для перетину огороджувального паркану, після чого повернувся на раніше обумовлене з ОСОБА_7 місце, де отримав від останнього грошову винагороду в сумі 10 000 гривень за сприяння ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у незаконному перетині державного кордону України, які о 13:30 годин були викриті та затримані прикордонним нарядом ІНФОРМАЦІЯ_4 на напрямку 199 прикордонного знаку.

Крім цього, ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення громадян України через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану, 14.06.2023 року перебуваючи в ромському поселенні АДРЕСА_2 , сприяв в незаконному перетині через державний кордон громадянами України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та надав останнім інструкції прибути на заздалегідь визначену дату в обумовлене місце, а саме: 14.06.2023 року о 20:00 годин в ромське поселення с. Гать по вул. Церковній, Берегівського району.

В подальшому, громадяни України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 спрямували до ромського поселення с. Гать по вул. Церковній, Берегівського району, де на них вже чекав ОСОБА_6 , який в свою чергу провів з ними інструктаж щодо їхнього незаконного перетину через державний кордон України та підшукавши для реалізації свого умислу невстановлений транспортний засіб білого кольору марки «Mercedes-Benz Vito», за кермом якого перебувала невстановлена досудового розслідування особа, здійснив їхню посадку до нього та вирушив з ними в напрямку села Дийда Берегівського району з метою незаконного переправлення вказаних осіб через державний кодон України.

Продовжуючи свої дії ОСОБА_6 прибувши в с. Дийда, Берегівського району, яке в свою чергу знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України, разом з пасажирами ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , вийшли з вказаного автомобіля та в пішому порядку попрямували в напрямок 216 прикордонного знаку, після чого ОСОБА_6 наказав вказаним громадянам передати йому обумовлену раніше суму грошових коштів за їхнє незаконне переправлення через державний кордон, де в подальшому ОСОБА_16 разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_12 надали 6000 гривень, ОСОБА_14 надав 3000 гривень та ОСОБА_13 надав 3000 гривень, всього 12 000 гривень, після чого ОСОБА_6 своїми вказівками спрямував їх у напрямку державного кордону України з метою уникнення прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України та подальшого його незаконного перетину, однак останні 14.06.2023 року о 23:30 годин були викриті та затримані прикордонним нарядом ІНФОРМАЦІЯ_4 в напрямку 216 прикордонного знаку в 100 метрах від державного кордону.

На думку суду обвинуваченого ОСОБА_6 слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчиненому щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину не визнав та показав, що влітку 2022 року він купався на озері в с. Дийда, де познайомився із ОСОБА_7 , який запропонував йому роботу на будівництві в м. Ужгород, а саме бетонування. Домовленість була такою, що він знову приїде через тиждень, та потрібно буде зібрати людей для будівельної бригади. Оскільки на той час у нього не було роботи і в нього хворіла дитина, він погодився, і ОСОБА_7 дав йому 10 000 гривень авансу за роботу. Приблизно через тиждень ОСОБА_7 приїхав в с. Дийда на своєму автомобілі марки «BMW», та з ним були його дружина ОСОБА_18 і на задньому сидінні двоє невідомих йому осіб. Зустріч була на початку с. Дийда, де ОСОБА_7 просив, щоб він показав цим двом особам «зелений кордон», на що він відповів, що не знає де «зелений кордон». Тоді, ОСОБА_7 відповів, що він йому заплатив 10 000 гривень, на що він, ОСОБА_19 , відповів, що ці гроші були надані йому в якості авансу за будівельні роботи. Дружина наказувала ОСОБА_7 забрати гроші, а він тоді пішов, залишивши їх. ОСОБА_7 він бачив всього двічі, перший раз при знайомстві і другий раз, коли він приїхав разом із цими невідомими особами. Крім того ствердив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до кордону не вів.

Щодо другого епізоду обвинувачення, ОСОБА_6 показав, що також повністю заперечує обвинувачення щодо його сприяння у переправленні п`яти осіб через державний кордон. Вказаних п`ятьох осіб він ніколи не бачив, до кордону їх не вів, гроші від них не брав, та у мікроавтобусі їх до с. Дийда не супроводжував. Чому вказані свідки стверджували під час досудового розслідування слідчому судді, що він вів їх до кордону, пояснити не зміг.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав, така доводиться наступними доказами.

Згідно відтвореного в судовому засіданні аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні слідчим суддею, свідок показав, що 04.07.2022 року він та ОСОБА_10 на автозаправці «ОККО» зустрілися із чоловіком на ім`я ОСОБА_20 , де домовились із ним про сприяння у їх переправленні через кордон, та вказана особа повідомила їм, що це коштуватиме 4500 доларів США за двох і ОСОБА_10 дав йому завдаток в розмірі 200 доларів США. Наступного дня на автомобілі марки «BMW X5» цей чоловік разом із жінкою та з хлопцем підліткового віку, забрали його та ОСОБА_10 і відвезли в село неподалік кордону. Жінка забрала від ОСОБА_10 гроші в розмірі 4300 доларів США. Туди приїхав провідник, який повинен був показати дорогу до кордону. Водій BMW Томі казав, що потрібно йти за цим провідником і вони втрьох пішли по посадкам в бік державного кордону. По дорозі вони зупинились і провідник показав їм рукою напрямок руху по якому їм слід було йти, а сам повернувся. Після цього, вони подолали дві огорожі з колючим дротом та були затримані прикордонниками. Ім`я провідника йому невідоме, з ним майже не розмовляли, та впізнати його може, оскільки запам`ятав його зовнішність.

Дослідженим судом протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2022 року свідок ОСОБА_9 , із осіб зображених на фотознімках впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 і заявив, що обвинувачений є особою, яка безпосередньо вела його для подальшого переправлення через державний кордон з України в Угорщину (том 3 а.с. 19-22).

Згідно відтвореного аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні слідчим суддею, свідок показав, що 04.07.2022 року біля 22-23 години на заправці «ОККО» перед м. Перечин він та ОСОБА_9 зустрілись із особою на ім`я ОСОБА_20 , який повідомив їм, що може посприяти в їхньому перетині кордону і це коштуватиме 4500 доларів США. Наступного дня цей чоловік приїхав на автомобілі марки «BMW X5» разом із жінкою та молодим хлопцем на автозаправку, звідки їх забрали і поїхали в прикордонне село на озеро. Вони передали жінці обумовлену суму в розмірі 4300 доларів, а попередньо чоловіку він дав завдаток 200 доларів. Потім приїхав провідник на велосипеді і ОСОБА_20 повідомив їм, що вказана особа покаже їм дорогу до кордону. Провідник повів їх по посадкам, вони йшли близько двох кілометрів, потім зупинилися, провідник показав їм напрямок куди вони повинні були йти, після чого провідник залишив їх. По дорозі 05.07.2022 року біля 13:30 годин вони були затримані працівниками прикордонної служби. З провідником вони майже не розмовляли, не знає його ім`я, однак може його впізнати.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2022 року свідок ОСОБА_10 із осіб зображених на фотознімках впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 і заявив, що обвинувачений є особою, яка безпосередньо вела його для подальшого переправлення через державний кордон з України в Угорщину (том 3 а.с. 23-26).

Крім того, судом досліджений протокол пред`явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками від 07.09. 2022 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_6 із транспортних засобів зображених на фотознімках впізнав та заявив, що транспортний засіб зображений на фото №3 є саме тим транспортним засобом на якому пересувалась особа чоловічої статі, яка запропонувала йому заробити гроші переправленням осіб через державний кордон. Згідно довідки про транспортні засоби, які зображені на фотокартках на фото під №3 був автомобіль марки «BMW» моделі «Х5», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », що належить ОСОБА_8 (том 3 а.с. 27-30).

Згідно відтвореного аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні слідчим суддею, свідок показав, що по телефону він мав розмову із ОСОБА_6 , з яким раніше зустрічались і були знайомі, та попросив його посприяти у незаконному переправленні через державний кордон. ОСОБА_19 дав йому вказівку прибути о восьмій годині в с. Гать. На місці зустрічі ОСОБА_19 сказав, що скільки це буде коштувати і запевнив його, що раніше вже переправляв людей через кордон. Коли він прибув у с. Гать, там були і інші чоловіки та приїхав мікроавтобус білого кольору. Приїхавши в с. Дийда, ОСОБА_19 вів його та ще чотирьох осіб до кордону, показував дорогу та підійшовши до огорожі всі почали розраховуватися із ним. Він, ОСОБА_13 , дав ОСОБА_6 3000 грн., але інші чоловіки давали різні суми йому. Після цього, ОСОБА_19 повернувся, а вони перетнули огорожу, та невдовзі були затримані прикордонниками.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2023 року свідок ОСОБА_13 із осіб зображених на фотознімках впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 і заявив, що йому передавав грошові кошти в розмірі 3000 гривень за незаконний перетин через державний кордон України, та ОСОБА_6 його та інших осіб переправляв через державний кордон України (том 2 а.с. 126-128).

Згідно відтвореного аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні слідчим суддею, свідок показав, що йому зателефонував брат його дружини і повідомив, що є людина, яка може їх переправити через кордон. Він та ще двоє чоловіків з м. Мукачево приїхали в с. Гать, та біля церкви сіли до білого мікроавтобусу, і їх відвезли в с. Дийда та біля ферми вони вийшли із автобуса і пішли в бік кордону. Дійшовши до огорожі він заплатив ОСОБА_19 2000 грн.. ОСОБА_6 повернувся назад, а вони перетнули огорожу, йшли приблизно двадцять хвилин, після чого їх затримали.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2023 року свідок ОСОБА_12 із осіб зображених на фотознімках впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 і заявив, що ОСОБА_6 його та інших затриманих разом з ним громадян переправляв через державний кордон України (том 2 а.с. 131-133).

Згідно відтвореного аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні слідчим суддею, свідок показав, що він домовився із ОСОБА_6 про його та ОСОБА_12 і ОСОБА_16 незаконний перетин державного кордону. Вони приїхали в с. Гать в окремий хутір, де проживав ОСОБА_19 , і там вже був мікроавтобус. Вони поїхали в с. Дийда до будівлі колишньої ферми, звідки ОСОБА_19 повів їх до огорожі, де вони з ним розрахувались. ОСОБА_19 дав їм вказівку перелізти через огорожу і бігти вперед, але приблизно опівночі їх затримали. Він дав ОСОБА_19 по 2000 грн., хоча спочатку він казав необхідно буде платити по 5000 грн. з чоловіка. За автобус розраховувався ОСОБА_21 .. Всього їх було п`ятеро осіб, та ОСОБА_21 ..

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2023 року свідок ОСОБА_15 із осіб зображених на фотознімках впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 і заявив, що ОСОБА_6 його та інших затриманих разом з ним громадян переправляв через державний кордон України (том 2 а.с. 129-130).

Згідно відтвореного аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні слідчим суддею, свідок показав, що його знайомий на ім`я ОСОБА_22 казав йому, що він займається переправленням людей через кордон і вже багатьох перевів. Він, ОСОБА_14 , проживає в с. Гать та ОСОБА_22 повідомив його, що настав час їхати. Їй відвезли в с. Дийда, де біля ферми вони висадились і пішки дійшли до огорожі, там передали ОСОБА_19 гроші. Особисто він передав ОСОБА_19 3000 грн.. Потім їх затримали солдати.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2023 року свідок ОСОБА_14 із осіб зображених на фотознімках впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 і заявив, що йому передавав грошові кошти в розмірі 3000 гривень за незаконний перетин через державний кордон України, та ОСОБА_6 його та інших осіб переправляв через державний кордон України (том 2 а.с. 137-139).

Згідно відтвореного аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні слідчим суддею, свідок показав, що ОСОБА_23 домовився з чоловіком про їх незаконне переправлення через кордон. Вони приїхали в с. Гать, де жінка провела їх до будинку, куди під`їхав мікроавтобус, на якому вони доїхали в с. Дийда. Чоловіка, який їх вів звали ОСОБА_22 . Дійшовши до огорожі він дав ОСОБА_19 6000 грн. за трьох. Перетнувши огорожу вони були затримані.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2023 року свідок ОСОБА_16 із осіб зображених на фотознімках впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 і заявив, що ОСОБА_6 його та інших затриманих разом з ним громадян намагався незаконно переправити через державний кордон України та йому за дану послугу передав приблизно 6000 гривень (том 2 а.с. 134-136).

Суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених в суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Так, стороною захисту не надано суду жодного розумного пояснення з приводу того, чому свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 впізнали по фотокарткам обвинуваченого ОСОБА_6 , як особу, яка вела їх до державного кордону 05.07.2022 року.

Крім того, стороною захисту не надано суду жодного розумного пояснення з приводу того, чому інші п`ять свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 впізнали ОСОБА_6 і дали покази про те, що саме ОСОБА_6 сприяв у їхньому незаконному переправленні через державний кордон, йому давали гроші за це, і саме ОСОБА_6 вів їх до кордону.

При цьому, стороною обвинувачення надано суду докази, зібрані під час досудового розслідування, які судом визнані допустимими та належними, що в сукупності дають підстави для визнання особи винною у пред`явленому обвинуваченні.

Отже, судом встановлено факт участі обвинуваченого ОСОБА_6 в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчиненому щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинення дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 слід визнати те, що він вперше притягуються до кримінальної відповідальності (том 2 а.с. 170), по місцю проживання характеризується посередньо (том 2 а.с. 166).

Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, врахував особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується посередньо, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставини, що обвинувачений, офіційно не працевлаштований, не має тісних соціальних зв`язків, та другий епізод кримінального правопорушення вчинив під час того як суд розглядав справу щодо нього по першому епізоду, що свідчить про його небажання приносити користь суспільству, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах встановленої в санкції ч. 3 ст. 332 КК України.

Щодо додаткового покарання передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд констатує наступне.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 на час вчинення кримінального правопорушення ніде не працював, вчинення ним злочину не було пов`язане з його посадою або із заняттям ними певною діяльністю, тому додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до нього не слід застосовувати.

Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Речові докази: мобільний телефон марки «Тесnо» моделі «Тесnо BD2d», ІМЕІ-код (слот SIM1): НОМЕР_2 , ІМЕІ-код (Слот SIM 2): НОМЕР_3 , мобільний номер телефону: НОМЕР_4 , який повернутий ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , слід повернути ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як володільцю; мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Redmi 4х», ІМЕІ-код (слот SIM1): НОМЕР_5 , ІМЕІ-код (слот SIM2: НОМЕР_6 , мобільний номер телефону: НОМЕР_7 , який повернуто ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , слід повернути ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як володільцю (том 2 а.с. 173-174); CD-R диск марки «Silver Blue» з копією фонограми допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 в судовому засіданні слідчим суддею, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження (том 2 а.с. 140,171-172).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з часу затримання 18 серпня 2023 року з 11 години 30 хвилин (том 2 а.с. 16-17).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою - продовжити до набрання вироком законної сили.

Речові докази: мобільний телефон марки «Тесnо» моделі «Тесnо BD2d», ІМЕІ-код (слот SIM1): НОМЕР_2 , ІМЕІ-код (Слот SIM 2): НОМЕР_3 , мобільний номер телефону: НОМЕР_4 , який повернутий ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - повернути ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як володільцю; мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Redmi 4х», ІМЕІ-код (слот SIM1): НОМЕР_5 , ІМЕІ-код (слот SIM2: НОМЕР_6 , мобільний номер телефону: НОМЕР_7 , який повернуто ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - повернути ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як володільцю (том 2 а.с. 173-174); CD-R диск марки «Silver Blue» з копією фонограми допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 в судовому засіданні слідчим суддею, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження (том 2 а.с. 140,171-172).

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лайош ГАЛ