Вирок № 116691913, 01.02.2024, Барський районний суд Вінницької області

125/2219/18

1-кп/125/145/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участю прокурора прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , прокурорів Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинуваченого ОСОБА_14 , захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 , потерпілої ОСОБА_16 , представника потерпілої ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Бар Барського району Вінницької області, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійною технічною освітою, не працюючий, розлучений, раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

УСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_14 25 квітня 2018 року біля 22 год. 50 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним транспортним засобом, марки ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою зі сторони с. Пляцина в напрямку м. Бар, поблизу с. Балки Барського району Вінницької області, перед початком виконання маневру обгону попутного транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхавши на смугу зустрічного руху та виконуючи маневр обгону, допустив зіткнення із транспортним засобом - моторолером "Honda Dio", без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_18 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого останньому спричинено тілесні ушкодження, від яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 28 від 28 травня 2018 року ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: у вигляді відкритої черепно-мозкової травми-перелому кісток склепіння та основи черепа (правої скроневої кістки, правої та лівої тім`яної кістки, правої лобної кістки, пірамідки скроневої кістки справа), загального крововиливу під оболонки та речовину головного мозку, синців по зовнішній та внутрішній поверхні правої вушної раковини, саден в тім`яній ділянці голови справа, на лобі справа, на спинці носа зліва, на крилі носа зліва, на щоці зліва, в ділянці горизонтальної гілки нижньої щелепи зліва; закритої тупої травми грудної клітки - перелому 1, 2-го ребер справа по середньо-ключичній лінії та правої ключиці в середній третині, двобічного пневмотораксу, синця в ділянці правого надпліччя, а також саден по зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині на рівні кульшового суглобу, по передній поверхні правого колінного суглобу, по зовнішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу; синця по задній поверхні лівого плеча в середній третині. Смерть ОСОБА_18 настала від відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння та основи черепа (правої скроневої кістки, правої та лівої тім`яної кістки, правої лобної кістки, пірамідки скроневої кістки справа), загального крововиливу під оболонки та речовину головного мозку, що привело до гострого розладу життєво важливих функцій організму внаслідок набряку-набухання головного мозку з послідуючим вклиненням мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір. Відкрита черепно-мозкова травма, від якої настала смерть ОСОБА_18 , має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння і стоїть в причинному зв`язку із смертю.

Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_19 від 30 серпня 2018 року № 558а, технічних несправностей в рульовому керуванні, робочій гальмівній системі, та ходовій частині автомобіля, марки ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тобто до ДТП системи перебували в працездатному стані.

Згідно висновку автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України ОСОБА_20 № 3491/3492/18-21 від 06 вересня 2018 року в заданій дорожній обстановці водій автомобіля, марки ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_14 повинен був керуватися технічними нормами вимог пунктів 12.6 "ґ", 14.2 "в", 10.1, вимогами дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати забороняється, згідно Правил дорожнього руху України. В діях водія ОСОБА_14 вбачаються невідповідності технічним нормам вимог пунктів 12.6 "ґ", 14.2 "в", 10.1, вимогами дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати забороняється, згідно Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_14 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п. 2.9 "а", 12.6 "ґ", 14.2 "в", 10.1 та вимоги дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що дорожню горизонтальну розмітку 1.1 перетинати заборонено; п. 2.9 (а) - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.6 (ґ) - поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: на автомагістралях - не більше 130 км/год., на дорогах для автомобілів - не більше 110 км/год., на інших дорогах не більше 90 км/год.; п. 14.2 (в) - перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані. Порушення водієм ОСОБА_14 вимог пунктів 2.9 (а), 12.6 (ґ), 14.2 (в), 10.1 та вимоги дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, 25 квітня 2018 року о 22 год. 50 хв. обвинувачений ОСОБА_14 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним транспортним засобом, марки ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою зі сторони с. Пляцина в напрямку м. Бар, поблизу с. Балки Барського району Вінницької області, перед початком виконання маневру обгону попутного транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхавши на смугу зустрічного руху та виконуючи маневр обгону, допустив зіткнення із транспортним засобом - моторолером "Honda Dio", без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_18 , який рухався в зустрічному напрямку.

Усвідомлюючи, що здійснив зіткнення з моторолером "Honda Dio", без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_18 , нехтуючи моральними та правовими нормами, що зобов`язовують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані, обвинувачений ОСОБА_14 , проявляючи неповагу до прав людини на життя та безпеку, розуміючи, що внаслідок його протиправних дій водій моторолера ОСОБА_18 перебуває в небезпечному для життя стані, що позбавляв його можливості вжити заходів до самозбереження через заподіяні тілесні ушкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлюючи, що в результаті його дій можуть настати тяжкі наслідки, маючи змогу надати потерпілому допомогу, завідомо залишив ОСОБА_18 без допомоги, чим поставив потерпілого ОСОБА_18 в небезпечний для життя стан, самовільно, на транспортному засобі, марки ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце пригоди та в подальшому був виявлений працівниками поліції.

Потерпіла ОСОБА_16 суду пояснила, що 25 квітня 2018 року біля 22 год. 40 хв. її чоловік ОСОБА_18 виїхав від їхнього будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , на транспортному засобі - скутері, щоб забрати з роботи доньку. Приблизно через пів години вона зателефонувала до нього, однак чоловік слухавку не підняв. Коли передзвонила ще раз, то слухавку взяла невідома жінка та повідомила, що її чоловік ОСОБА_18 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та знаходиться в лікарні. Після чого вона відразу поїхала на таксі в лікарню, зупинившись, при цьому, на декілька хвилин на місці дорожньо-транспортної пригоди, де були працівники поліції та свідок, який розповів їй про обставини дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_18 був в лікарні в непритомному стані. Спиртних напоїв, напередодні, ОСОБА_18 не вживав. На її утриманні перебуває неповнолітня дитина. Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_14 їй було завдано моральної шкоди, адже вона втратила свого чоловіка ОСОБА_18 з яким вони разом проживали та були одним цілим. З моменту дорожньо-транспортної пригоди до неї ніхто не звертався, щоб відшкодувати завдану шкоду. Просила карати обвинуваченого ОСОБА_14 суворо з позбавленням волі на строк чотири роки, як просила в дебатах прокурор; щодо пред`явленого нею в рамках кримінального провадження цивільного позову до ОСОБА_14 та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_14 завданої шкоди підтримала у заявленому нею розмірі просила їх задовольнити; в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" відмовилася, просила прийняти відмову та закрити провадження у справі в цій частині.

Обвинувачений ОСОБА_14 суду пояснив, що 25 квітня 2018 року він перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 . Ввечері він мав відвезти маму на город на автомобілі "Таврія", яким користувався на підставі довіреності. Через технічні несправності віін не зміг привести автомобіль в рух, тому мама пішла на город пішки. Сказав мамі, якщо вдасться привести автомобіль в рух, то забере її з городу. Через деякий час він привів автомобіль в рух, однак вирішив не їхати на город, щоб переконатися в його справності поїхав по колу в напрямку АЗС. Коли виїждав з дому на дворі вже смеркалося, темніло. Ураховуючи те, що темніло о 20-21 годині, то виїхав десь о 20-21 годині. В автомобілі був один, їхав на ввімкнених габаритах, автомобіль тричі зупинявся через якісь технічні несправності. Проїхавши 1-2 км автомобіль вчетверте припинив роботу,він скотив його на узбіччя в напрямку м. Бар неподалік від АЗС, що розташована в селищі Бар. В якій саме годині це сталося точно не пам`ятає, вже сіріло, темніло. Автомобіль залишив біля АЗС, щоб вранці з батьком завести на СТО, автомобіль не зачиняв, ключі залишив на торпеді і пішов додому. АЗС знаходиться від його дому приблизно на відстані 1-2 км, це 20-30 хвилин пішим ходом. В якій годині прийшов додому, то на його думку, ще не було 22 години. Коли повернувся додому його мами ОСОБА_21 вдома ще не було. Відколи мама пішла на город, то він з нею не спілкувався, бо його телефон весь цей час був в будинку на зарядці. Він взяв сумку з ріжковими ключами, собаку та відразу пішов назад на АЗС до автомобіля. На АЗС він зустрів ОСОБА_22 , на його прохання ОСОБА_22 купив йому пляшку пива, він почав розпивати пиво. Він знову спробував привести в рух автомобіль, однак йому це не вдалося. Він попросив ОСОБА_22 , щоб допоміг йому затягнути автомобіль додому, ОСОБА_22 відмовив. Потім прийшов на АЗС по сигарети ОСОБА_23 , сів коло нього, розмовляли десь пів години. ОСОБА_23 прийшов пізніше, вже після того, як він з ОСОБА_22 намагався привести в рух автомобіль.

Коли він сидів на бордюрі та пив пиво, побачив як до АЗС під`їхали три автомобілі: два цивільні і один поліцейський та зупинилися на узбіччі дороги, з автомобілів вийшли працівники, які були одягнені в цивільний одяг, інші були по формі. В якій годині працівники поліції приїхали на АЗС, точно сказати не може, було вже темно, приблизно вже було біля 22-22:30 години. В цей час, нижче на бордюрі сидів ОСОБА_24 зі своїм товаришем. Бачив, як працівники поліції підбігли до ОСОБА_24 та схопили його. Потім побачили, що обізналися, ОСОБА_24 відпустили. Тоді підбігли до нього, нічого не пояснюючи, не представившись, скрутили, одягли на руки кайданки, закинули в машину на заднє сидіння свого автомобіля, не повідомили куди їдуть, сказали, що він вбив людину. В лікарні у нього відібрали в два шприца кров на експертизу, без його згоди, із застосуванням фізичної сили. Постанову чи ухвалу суду на відбрання зразків крові не пред`являли. Згоду на відібрання зразків крові не надавав, бо це була незаконна вимога, чи складали якийсь документ не бачив, він нічого не підписував, хто саме з працівників поліції достявляв його в лікарню не пам`ятає. В лікарні перебували приблизно пів години. Після цього його доставили в райвідділ поліції, де він перебував до обідньої пори наступного дня. Чи повідомляли причину затримання, не пам`ятає, права не роз`яснювали. Він надав письмові пояснення, чи підписував, не памятає. Під час відібрання пояснень до нього ніхто не застосовував фізичну силу. Слідчий сказав, що він збив людину. В його присутності автомобіль "Таврія" не оглядали, хоча перешкоди для огляду автомобіля за його участі не було. Коли залишив автомобіль на АЗС, то на ньому були всі дзеркала. Автомобіль мав певні пошкодження, які утворилися раніше: розбитий задній бампер, були подряпини на кузові, бо раніше ним возили дрова, автомобіль у користуванні батька по дорученню біля 2-3 років. Наступного дня, в обідню пору, з поліції його забрав батько ОСОБА_25 з мамою ОСОБА_21 та ОСОБА_26 . Автомобіль "Таврія" знаходився на території поліції, їм дозволили забрати з автомобіля лопату, косу. Тоді він побачив, що дзеркала на автомобілі вже не було. 25 квітня 2018 року він не їздив на автомобілі "Таврія" в м. Бар, на місці ДТП не був, протягом дня алкогольні напої не вживав, випив лише пиво на АЗС в кількості 1-1,5 л. ДТП сталося в с. Балки, а АЗС знаходиться в селищі Бар, це на відстані 5-6 км від місця події. Він мав їхати на город, який знаходиться 2 км від дому, в протилежному від ДТП напрямку. Не знає, чому не оскаржував неправомірні дії поліцейських під час забору крові та незаконного затримання.

Через два дні після до нього додому приїхали слідчі ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , повідомили, що ця справа в їх провадженні, погрожували йому, казали, щоб чекав повістку. Слідчі дії проводились упереджено, зокрема експеримент було проведено у його відсутності. Під час досудового розслідування спочатку був захисником адвокат ОСОБА_29 , потім адвокат ОСОБА_15 , який під час досудового розслідування подавав різні клопотання, які слідчий відхилив. Вважає доводи обвинувачення жодним чином не доводять його винуватості. Відповіді на питання, чому не було взято до уваги та не упаковано осип скла на дорозі на місці ДТП, слідчі не надали. Щодо висновку експерта про спосіб контактування під час ДТП автомобіля "Таврія" та моторолера "Honda Dio", то він самостійно проводив експеримент шляхом співставлення автомобіля "Таврія" і моторолера, то при контактуванні, коли ручка моторолера виходить аж на лобове скло, тоді кузовні частини мали б контактувати і транспортні засоби повинні були б отримати більш серйозні пошкодження. Для експеримента підібрав схожі транспортні засоби самостійно, усі експерименти проводив на власний розсуд, без участі слідчого. Щодо показів свідка ОСОБА_30 , який вказав, що він нібито його переслідував на швидкості 80-90 км/год з дистанцією 2 м, то це не можливо, він точно так не їздить. Вважає, що надані свідком ОСОБА_31 покази спростовуються проведеними ним особисто експериментами. Він перевіряв чи міг свідок ОСОБА_32 побачити через паркан чи ростуть квіти не виходячи з машини, то не міг, бо паркан високий. Чи бачив 25 квітня 2018 року свідка ОСОБА_30 , можливо бачив. Зі слів свідка ОСОБА_30 він бачив його, коли він виїхав з провулку (вулички), але чи бачив він когось, не пам`ятає. Впевнений, що за тих умов і обставин, на які посилається свідок ОСОБА_32 , то він не міг бачити через вікно хто був за кермом автомобіля "Таврія", оскільки вікно його автомобіля тоноване і було напівзачинене. Зі свідком ОСОБА_31 знайомі, але не товаришували, давно не бачились, в неприязних відносинах ніколи не були. Які підстави у ОСОБА_30 обмовляти його та давати такі покази йому не відомо. Вважає, що його безпідставно притягнуто до кримінальної відповідальності, оскільки він не причетний до ДТП, його вина у вчиненні злочинів не доведена, тому просив його виправдати. Цивільний позов не визнає, оскільки до цієї пригоди не причетний.

Свідок ОСОБА_32 суду пояснив, що в родинних відносинах з обвинуваченим ОСОБА_14 не перебуває, вони однофамільці. 25 квітня 2018 року, в вечірній час він повертався додому з роботи з м. Жмеринки на службовому транспортному засобі, марки ВАЗ 21214, номерний знак НОМЕР_2 . По дорозі додому він вирішив нарвати для дружини квітів біля будинку, де проживала його бабуся, який розташований на вулиці Кузнєцова в селищі Бар, тому в с. Пляцина розвернувся та повернувся назад 1-2 км назад. Повертаючи в провулок, зупинився, щоб пропустити автомобіль, який виїжджав, тому що два транспортні засоби там не розминуться. Автомобіль "Таврія", червоного кольору, він побачив на вулиці Кузнєцова в селищі Бар. При світлі фар, через приспущене бокове скло в автомобілі "Таврія", він побачив, що за кермом був обвинувачений ОСОБА_14 , пасажирів в салоні автомобіля не бачив. Він проїхав на невеликій швидкості повз будинок бабусі, оскільки квітів не побачив, тому й не зупинявся та продовжував рух далі.

Обвинувачений ОСОБА_14 виїхав на дорогу, розвернувся до вулиці, з якої виїхав, та згодом почав його переслідувати. Будь-яких швидкісних маневрів обвинувачений ОСОБА_14 не здійснював, останній їхав позаду нього, блимав дальнім та ближнім світлом фар, сигналив. Він не зупинявся, тому що не було такої потреби, оскільки не було будь-яких видимих ознак того, що ОСОБА_14 потребує допомоги. Під час руху, поблизу АЗС, він його не втрачав з поля зору, адже АЗС дуже добре освітлюється, тому він добре бачив автомобіль на відстані 50-70 метрів. В дзеркало заднього виду бачив, що автомобіль "Таврія" зупинився, однак потім продовжив рух. Після чого, обвинувачений ОСОБА_14 почав рухатися за ним на дуже близькій відстані до бамперу, біля двох метрів. На такі дії обвинуваченого ОСОБА_14 він ніяк не реагував, продовжував рух далі, не збільшуючи швидкість. Коли під`їхав до залізничного переїзду, виїхав на центральну дорогу та повернув в напрямку м. Бар. Проїхавши АЗС, побачив у дзеркалі заднього виду, що автомобіль "Таврія", почав наближатися до нього, він з`їхав ближче до узбіччя, збільшивши швидкість до 90 км/год., однак це не допомогло. Доїхавши до с. Пляцина, а саме до великого спуску, він зменшив швидкість та продовжив рух вздовж узбіччя зі швидкістю біля 80 км/год. Обвинувачений ОСОБА_14 його обігнав. На цьому спуску він побачив, що назустріч щось їде. Поблизу повороту на РЕС, з перехрестя виїхав вантажний автомобіль з причепом, який рухався в попутному напрямку в с. Балки, до нього була значна відстань, він не заважав ні йому, ні обвинуваченому ОСОБА_14 . Під час спуску, його інтуіція підказувала, що зараз станеться аварія, тому що обвинувачений ОСОБА_14 рухався з великою швидкістю. Вперше побачив світло фар на відстані двохсот метрів, щодо кількості фар не пам`ятає. Оскільки обвинувачений ОСОБА_14 рухався на великій швидкості, тому дуже швидко наблизився до попутного транспортного засобу, і коли обвинувачений ОСОБА_14 побачив, що попутній транспортний засіб вже перед ним, обвинувачений ОСОБА_14 здійснив дуже різкий маневр на зустрічну смугу. Далі сталася ДТП, яку він бачив: мопед розкрутився і вилетів на узбіччя, здійнявся пил. Водій ОСОБА_14 , керуючи автомобілем "Таврія", після ДТП не зменшив швидкість, не зупинився та продовжив рух на великій швидкості в напрямку м. Бар, куди саме поїхав ОСОБА_14 він не бачив. Він та водій вантажного автомобіля з причепом зупинився. Коли він зупинився, увімкнув аварійний сигнал, подзвонив у службу 102 та повідомив про ДТП. Він запам`ятав перші літери та цифри номерного знака автомобіля "Таврія", червоного кольору, а саме: НОМЕР_3 , про що повідомив в поліцію. Тоді зупинились інші водії, не пам`ятає, на яких саме транспортних засобах. Відстань від місця ДТП до м. Бар біля трьох кілометрів. Транспортний засіб потерпілого ОСОБА_18 моторолер лежав на узбіччі в напрямку с. Балки Барського району Вінницької області. Біля мопеда лежало бокове автомобільне дзеркало заднього виду. Чи був осип скла, не пам`ятає. Він зупинив свій автомобіль "Нива" посеред дороги. Він та інші водії хотіли надати потерпілому ОСОБА_18 першу медичну допомогу, однак не стали ризикувати, припустили, що у потерпілого могли бути переломи, тому вони лише простелили потерпілому на асфальтному покритті шарф, який він знайшов в машині.

Приблизно через 5-10 хвилин після ДТП, автомобіль "Таврія" повернувся на місце пригоди, його напрямок був в сторону селища Бар. ОСОБА_14 , який знаходився за кермом автомобіля "Таврія", проїжджаючи повз місце пригоди, зменшив швидкість, 20-30 секунд постояв, з автомобіля не виходив, після чого дуже швидко поїхав на об`їзну дорогу, в сторону РЕС. Тоді він вдруге подзвонив в поліцію та повідомив, що бачив, як водій автомобіля "Таврія" ОСОБА_14 повертався на місце ДТП, після чого залишив місце події і поїхав в сторону РЕС. Через 10 хвилин поліція приїхала з тієї сторони, куди поїхав ОСОБА_14 , тобто зі сторони РЕС. На місці ДТП також зупинилися автомобіль "Peugeot Partner" та джип на іноземних номерах. Перший транспортний засіб приїхав раніше, ніж повернувся обвинувачений ОСОБА_14 , приблизно за три хвилини до приїзду ОСОБА_14 . Коли прибула поліція, працівники швидкої медичної допомоги, то кожний почав займатися своєю роботою. Він перебував на місці пригоди з моменту її настання, це десь біля 22 год. 00 хв. до 01 год. 00 хв., до приїзду рідних потерпілого ОСОБА_18 . Від вулиці Кузнєцова селища Бар до місця ДТП відстань біля трьох кілометрів. Усього переліку документів, які складалися, не може пригадати. У нього відібрали пояснення, проводилися обміри, однак чи брав він участь під час огляду місця події, чи було складено протокол огляду місця події, чи він його підписував, не пам`ятає. Чому обвинувачений ОСОБА_14 так себе поводив та переслідував його, йому не відомо, між ними ніколи не було ніяких конфліктів.

Свідок ОСОБА_33 суду пояснив, що точної дати не пам`ятає, ніби то було восени 2018 року, була тепла пора, в нічну пору він їхав за кермом вантажного автомобіля ДАФ - ВАЗ 430 XF з причепом з Одеської області через Барський район. Видимість була нормальна. Виїхавши з об`їзної дороги на головну, повернувши на право в напрямку міста Бар, він побачив в дзеркало бокового виду світло фар автомобіля, який їхав по головній дорозі на великій швидкості, тому він почав вивертати кермо та з`їждати зі своєї смуги руху на узбіччя. Це було 0,5-1 км від перехрестя. Він їхав зі швидкістю 30-40 км/год. На якій відстані він помітив автомобіль, не пам`ятає, але заздалегідь. Скутера не бачив. Його обігнав автомобіль "Таврія", червоного кольору, після чого з лівої сторони, попереду свого автомобіля, він почув звук удару. Автомобіль "Таврія" не зменшив швидкість, продовжив рух в напрямку міста Бар, однак трохи далі зупинився. Чи повертався автомобіль "Таврія" на місце ДТП, не пам`ятає. Він зупинився на узбіччі дороги на своїй смузі руху, побачив на дорозі, здається на зустрічній смузі лежав скутерист. Де лежав скутер по відношенню до тіла, далі чи ближче, не пам`ятає.

Автомобіль "Нива", білого кольору, зупинився позаду мене, викликали швидку. З місця пригоди ні він, ні автомобіль "Нива" не від`їжджали. Чи робили огляд його автомобіля, чи був присутній при складанні план-схеми ДТП, коли був складений протокол його допиту, чи підписував протокол огляду місця події, скільки було поліцейських на місці пригоди, звідки їхали поняті, чи був автомобіль "Таврія" з якимись особливостями, тобто з подовженим багажником, п`ятидверна, не звертав на це увагу, коли завершили огляд місця події, чи був осип скла, чи вилучали з місця пригоди дзеркало, які травми були в потерпілого йому не відомо. Водій Ниви також був на місці пригоди, чи підписував протокол йому не відомо. Як довго тривав маневр повороту не може сказати. Поняті при складанні протоколу були, хто саме не пам`ятає. Був до кінця огляду місця події. Покази під час досудового розслідування давав на місці ДТП. Більше нічого не пам`ятає, підтверджує свої покази на досудовому розслідуванні, оскільки завжди читає те, що підписує. Момент зіткнення автомобіля "Таврія", яка його обігнала, з моторолером, не бачив, але більше ніяких автомобілів не було. Слідів удару на його автомобілі не було. Крім автомобіля "Ниви" були інші автомобілі, які проїжджали, зупинялись.

Свідок ОСОБА_34 суду пояснив, що 25 квітня 2018 року у темну пору доби, він їхав за кермом транспортного засобу, марки "Opel", моделі "Combo", по автомобільній дорозі с. Балки - селище Бар, з м. Бар в напрямку селища Бар Вінницької області. Пасажирами були ОСОБА_35 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, та ОСОБА_36 , який сидів на задньому сидінні. Неподалік від повороту на РЕС вони побачили, що попереду на дорозі лежав скутер та чоловік на їхній смузі руху. Тому він зупинився на лівому узбіччі дороги. Вони вийшли з автомобіля та підійшли до хлопця, який був біля автомобіля ВАЗ 21214, запитали, що сталося. Автомобіль ВАЗ НОМЕР_4 знаходився з правої сторони, в смузі руху, а він з лівої. Моторолер потерпілого ОСОБА_18 знаходився з правої сторони, однак він не знає в якому напрямку, тому що його розкрутило. Після того, як він зупинився, через деякий час зі сторони с. Балки під`їхав автомобіль "Таврія", червоного кольору, тридверний, посвітив фарами, призупинився, після чого поїхав в сторону РЕС. Він знаходився біля автомобіля "Таврія" на відстані 1 метра, через лобове скло він бачив, що за кермом автомобіля був обвинувачений ОСОБА_14 . Коли він підійшов до автомобіля "Таврія", то не звернув уваги на те, чи було на ньому бокове дзеркало, а також чи були пошкодження на кузові. Лобове скло автомобіля "Таврія" було цілим. Пластмасове дзеркало без кріплення від автомобіля "Таврія" лежало біля моторолера потерпілого ОСОБА_18 . Чи було на дорозі скло він не звернув увагу.

Вони були на місці події біля однієї годин, дочекалися швидку допомогу та поліцію. Першої допомоги потерпілому ОСОБА_18 ніхто з них не надавав, чекали медичних працівників. Коли він знаходився на місці ДТП, йому не повідомляли хто вчинив правопорушення, однак ОСОБА_32 , водій автомобіля ВАЗ 21214, кричав " ОСОБА_37 ". Це прізвисько обвинуваченого ОСОБА_14 . Під час складання будь-яких процесуальних документів за наслідками ДТП присутнім не був. Його допитували під час досудового розслідування, однак впізнання не проводили. Він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_14 . Не може сказати, що саме обвинувачений ОСОБА_14 вчинив ДТП, він його бачив в автомобілі "Таврія", червоного кольору, коли автомобіль під`їхав на місце події.

Свідок ОСОБА_35 суду пояснив, що 25 квітня 2018 року, біля 22:00 він їхав як пасажир в автомобілі Opel, за кермом був ОСОБА_34 , він сидів на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_36 на задньому. Вони рухалися в напрямку з м. Бар в сторону селища Бар Барського району Вінницької області. На підйомі, на повороті з м. Бар до с. Балки Барського району Вінницької області, біля знака м. Бар - с. Бар, вони розминулися з автомобілем "Таврія", червоного кольору, він звернув увагу, що в автомобіля "Таврія" не було лівого дзеркала і був увімкнений лівий поворот, автомобіль мав три двері. Далі, на автомобільній дорозі, вони побачили транспортні засоби з увімкненими аварійними сигналами. Вони під`їхали ближче, зупинилися, вийшли з автомобіля, коли підійшли, то він побачив, що на узбіччі лежав потерпілий ОСОБА_18 , неподалік лежав моторолер, з правої сторони проїзної частини стояв автомобіль Камаз в напрямку м. Бар, позаду моторолера знаходився автомобіль ВАЗ 21214. У моторолера продовжував працювати двигун, він особисто його вимкнув. Вони підклали під голову потерпілого ОСОБА_18 покривало, щоб його голова не лежала на асфальті. Водій автомобіля ВАЗ 21214 ОСОБА_32 викликав швидку допомогу та поліцію. Коли вони під`їхали до місця події, там стояв автомобіль Камаз в сторону м. Бар Вінницької області, автомобіль ВАЗ 21214, не пам`ятає, які ще були транспортні засоби. В той час, як вони чекали поліцейських та швидку допомогу, на місце ДТП повернувся автомобіль "Таврія", червоного кольору, з яким вони розминулися, зупинився на невеликій від них відстані з увімкненими фарами, а потім поїхав в сторону РЕС. За кермом автомобіля "Таврія" він побачив обвинуваченого ОСОБА_14 , який з автомобіля не виходив та не вимикав двигун, він також побачив, що в автомобіля "Таврія" було відсутнє ліве бокове дзеркало. Також, він побачив, що біля моторолера лежало автомобільне дзеркало. Чи були на автомобілі інші пошкодження, не бачив. Коли приїхала карета швидкої допомоги, вони допомогли занести на ношах потерпілого ОСОБА_18 в автомобіль. На місці ДТП потерпілий подав ознаки життя, він хрипів. Свідком ДТП він не був, однак ОСОБА_32 , водій автомобіля ВАЗ 21214 сказав, що це "ОСОБА_37", це прізвисько обвинуваченого ОСОБА_14 . Зі слів ОСОБА_30 йому стало відомо, що за ОСОБА_31 їхав автомобіль "Таврія", червоного кольору, який на спуску обігнав його, коли з повороту виїхав вантажний автомобіль, автомобіль "Таврія" почав його обганяти, після чого здійнявся пил, ОСОБА_32 зупинився та побачив, що там вже лежить скутер. На місці події вони були біля тридцяти хвилин. Працівники поліції взяли їхні дані, повідомили, що зв`яжуться з нами, після чого з дозволу поліції поїхали з місця пригоди. З обвинуваченим ОСОБА_14 особисто не знайомий, знає його заочно, а також те, що його прізвисько " ОСОБА_37 ", під час досудового розслідування проводили впізнання обвинуваченого ОСОБА_14 .

Свідок ОСОБА_36 суду пояснив, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_14 та потерпілою ОСОБА_16 . Він їхав як пасажир в атомобілі під керуванням ОСОБА_39 , іншим пасажиром був ОСОБА_40 . Вони рухалися в напрямку з м. Бар в селище Бар, була темна пора доби, можливо це було 25 квітня 2018 року. Попереду побачили, що сталося ДТП, самого моменту події вони не бачили. Вони об`їхали місце події та зупинилися, щоб надати допомогу. ОСОБА_34 припаркував автомобіль ліворуч в напрямку селища Бар. Попереду них, в напрямку м. Бар, на зустрічній смузі руху, стояв автомобіль "Нива", колір не пам`ятає. Скутер лежав на боку, як при падінні. Чи був мопед біля узбіччя чи на узбіччі, в якому напрямку не пам`ятає, потерпілий ОСОБА_18 лежав на зустрічній смузі руху, ближче до узбіччя. На місці ДТП була кров, чи було автомобільне дзеркало чи від мопеда та осип скла - не пам`ятає, він був в шоковому стані. До приїзду швидкої допомоги потерпілого ОСОБА_18 не піднімали, нікуди не переносили, хтось намагався якось допомогти, сказали, щоб не чіпали, бо можливо є внутрішні ушкодження. З місця події ОСОБА_18 забрала швидка допомога. Він бачив, як зі сторони м. Бар, під`їхав автомобіль "Таврія" червоного кольору, призупинився, після чого поїхав в напрямку РЕС, з автомобіля ніхто не виходив, хто був в автомобілі йому не відомо, номер автомобіля не пам`ятає. Чи був на місці події вантажний транспортний засіб, марки ДАФ, не пам`ятає. Людей на прізвища ОСОБА_41 і ОСОБА_42 не знає, однак можливо знає їх в обличчя. На місці події у них пояснень не відбирали, бути понятим не пропонували, напевно тому, що вже було і так достатньо багато людей. При ньому на місці події поліція будь-яких дій не проводила. Коли та в який спосіб запросили бути свідком, не пам`ятає, напевно зателефонували його товаришам, щоб ми всі приїхали в поліцію. Чому склали протокол його допиту пізніше, ніж сталося ДТП, йому не відомо. Дорога в напрямку РЕС- це об`їзна дорога м. Бар. Цією дорогою можливо доїхати до станції Бар, але по грунтовій дорозі. Того дня була тепло, дорожне покриття сухе. Із с. Міжлісся до місця пригоди с. Балки відстань приблизно 3-5 км. Якщо їхати мопедом з с. Міжлісся в м. Бар, з швидкістю 50 км/год., то це десь 10-15 хв.

Свідок ОСОБА_43 суду пояснив, що 26 квітня 2018 року біля 2-4 години ранку він їхав за кермом автомобіля Ланос, пасажирами були його дружина ОСОБА_44 , яка сиділа на задньому сидінні, та ОСОБА_45 , який сидів на передньому пасажирському сидінні. Вони поверталися додому з сауни, яка знаходиться в м. Бар. Проїжджаючи через с. Балки, коло повороту на завод, були поліцейські, його було залучено понятим при огляді транспортного засобу. Під час слідчих дій рулеткою заміряли бій скла. Чи це могли бути елементи лобового скла, чи були на плівці, то мабуть ні. Скутер був світло-сірого кольору, на ньому були пошкодження у виді подряпин, передні колеса були в напрямку Шипинок, знаходився на правій смузі руху. На цій же смузі руху бачив кров, шматок білої тканини. Вантажного автомобіля та автомобіля "Ниви" не бачив. Слідчі дії тривали біля 30 хвилин. Після цього вони поїхали додому, проїжджаючи повз АЗС в селищі Бар, помітили коло газової установки на території АЗС схожий по опису поліцейських автомобіль Таврію, червоного кольору, проїжджаючи на швидкості 30-50 км/год. побачив, що дзеркала на автомобілі були, тому вони вирішили, що це не той автомобіль, номерні знаки не запам`ятав. Можливо, самого дзеркала не було, але форма дзеркала була, вони не зупинялися, детально автомобіль не оглядали, чи це був автомобіль "Таврія" чи Славута, не пам`ятає, але це точно був не ВАЗ 2108, багажник був квадратної форми. Автомобіль з`їхав з дороги до АЗС, під знак, ніби зі сторони с. Шипинки. На протоколі огляду місця події від 25 квітня 2018 року підпис проставлено ним, на спец пакеті № 444166 підпис не його підпис. Дзеркало, яке надали для огляду в судовому засіданні - це дзеркало з місця ДТП, схоже на дзеркало від ВАЗ, запаковували в спецпакет у їх присутності.

Свідок ОСОБА_45 суду пояснив, що він їхав як пасажир в автомобілі з ОСОБА_46 , який був за кермом, в нічний час, в період часу з 23-1:30, дати не пам`ятає. На місці ДТП бачив скутер, який лежав, потерпілого не було, осип скла, була патрульна поліція, проїжджали автомобілі, але, він так розуміє, що вони відмовилися бути свідками, чи були на місці пригоди вантажні автомобілі, не пам`ятає. Дзеркало скутера точно пам`ятає. При ньому було складено процесуальні документи, протоколи слідчих дій, поліція рулеткою заміряла гальмівний шлях скутера, місце осипу скла, відстань скла від скутера, розписували детально місце ДТП, складали схеми, проводили заміри, вилучалися зразки скла, скло було на дорозі, але він не пам`ятає скільки його було і що то було за скло та на що воно було схоже. Все це відбувалося за його участі як понятого приблизно в часі від пів години до години. Підписував протокол та додатки до нього, спецпакети, бірки не підписував. Під час проведення слідчої дії йому стало відомо, за яких обставин трапилася подія, сказали, що хтось "підрізав" скутериста і втік з місця ДТП, який автомобіль це зробив, не казали. Після завершення слідчої дія вони поїхали додому в селище Копай. Коли проїжджали через селище Бар, він особисто не звертав увагу на автомобілі, які були в селищі Бар, ОСОБА_43 йому казав, що бачив якийсь автомобіль, що стояв в селищі Бар. Під час огляду протоколу огляду місця дорожно-транспортної пригоди від 25.04.2018 (26.04.2018), виявив, що його прізвище написано неправильно - Дрост, в той час, як правильно - Дрозд, на протоколі підпис його, на план-схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.04.2018 здається підпис його. На спецпакеті № 4449066, в якому поміщено розбите дзеркало від автомобіля, та який було упаковано в пакет № 4089005, його підпису не має.

Свідок ОСОБА_47 суду пояснив, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_14 та потерпілим ОСОБА_18 . На той час він працював оператором на АЗС в селищі Бар, був на зміні, біля 24:00, 25-26.04.2018, поліція залучила бути понятим під час огляду автомобіля "Таврія", червоного кольору. Під час огляду автомобіля "Таврія", обвинуваченого ОСОБА_14 не було. Коли саме на територію АЗС під`їхав автомобіль "Таврія", не знає, не бачив, був зайнятий, здавав зміну, писав документи, камер відеоспостереження на той час не було. Десь до 24 години за касовим апаратом був напарник ОСОБА_48 . Бачив, як поліція садила в машину ОСОБА_14 . На території АЗС бачив ОСОБА_23 . Поліцейські попередили, щоб нікуди не йшли, оскільки будуть проводити огляд автомобіля "Таврія", вони чекали експерта біля однієї години, експерт зняв з керма змиви та упакував в спецпакет, уламків не було, з водійської сторони бокового дзеркала заднього виду не було, підписи проставляв, в протоколі огляду місця події від 26 квітня 2018 року мій підпис. Автомобіль "Таврія" стояв на нижньому заїзді на АЗС, де газова станція, в напрямку м. Бар. Йому не відомо, чому його підпис на спецпакеті, у якому дзеркало, він не був на його вилученні. Біля четвертої години ранку автомобіль Таврію на буксирі забрали з АЗС в м. Бар.

Свідок ОСОБА_49 суду пояснив, що він працює заправником, помічником оператора, на АЗС в селищі Бар. З обвинуваченим та потерпілою не перебуває будь-яких відносинах. 25 квітня 2018 року, біля 23:30 - 23:45 год. до віконця АЗС підійшов обвинуваченувачений ОСОБА_14 , був один, собаки з ним не було, попросив, щоб він дав йому в борг пива, він відмовив. Тоді до віконця підійшов ОСОБА_22 , щоб купити сигарети і пиво. На прохання ОСОБА_14 , він купив також пляшку пива ОСОБА_14 . Тоді ОСОБА_14 запитав у ОСОБА_22 чи може він допомогти йому заштовхати додому машину, на що ОСОБА_22 сказав, що не має часу, і вони розійшлись, пішли в різні сторони. Чи зустрілися вони потім, йому не відомо. До цього, ОСОБА_22 не знаходився на території АЗС. Вони прийшли на АЗС окремо, по черзі, спочатку прийшов ОСОБА_14 , тоді ОСОБА_22 , вони зустрілися біля віконця АЗС. На автомобілі "Таврія" ОСОБА_14 їздив, але в той вечір він був без автомобіля, пішки. Він працює на АЗС по змінам, доба через три, до події, яка сталася 25 квітня 2018 року, ОСОБА_14 на АЗС не приїжджав. Ще приходив купував сигарети ОСОБА_24 . Потім він почув з вулиці шум, подивився у віконце, побачив натовп людей, два чи три автомобіля, дві "сімки", проблискових маячків на них не бачив, стояли далі, погано було видно, подумав, що це відпочиваючі з розважального закладу, що поруч, тому не надав цьому значення, спробував чи зачинені двері, повернувся назад та сів за касовий апарат. В цей час був один, його напарник ОСОБА_47 відлучився робити документи. Згодом підійшов працівник поліції та почав запитувати у нього за ОСОБА_14 : чи знає його, в якій годині він був, що купляв, чи приїжджав на автомобілі. Він повідомив, що ОСОБА_14 був пішки, автомобіля він не бачив. Працівники поліцій приїхали десь через 15-30 хвилин після того, як до нього підходив ОСОБА_14 . На момент їх приїзду ОСОБА_22 вже ніби не було, пішов додому, був ОСОБА_24 . Чи був якийсь конфлікт у ОСОБА_14 з працівниками поліції, чи затримували ОСОБА_14 , він цього не бачив. Участі в огляді автомобіля "Таврія" не брав, працівники поліції його не залучали понятим при огляді автомобіля, там були інші учасники. Огляд автомобіля почали десь через годину-півтори, його не кликали, вийшов сам, підійшов, подивився, автомобіль "Таврія" стояв нижче газової колонки, водійська дверця була відчинена, працівники поліції світили ліхтариками, в автомобілі стояло то пиво і все, після чого він пішов на своє робоче місце. Автомобіль "Таврія" оглядало троє чи четверо працівників поліції, чи були там експерти йому не відомо. Скільки приблизно по часу відбувався огляд, точно сказати не може, приблизно годину-півтори, може більше, вже була 2 чи 3 година ночі. Крім працівників поліції був ОСОБА_47 , ОСОБА_24 і ще хтось.Чи був на огляді автомобіля "Таврія" ОСОБА_14 , не пам`ятає. Чи залишався автомобіль "Таврія" на місці чи був десь переміщений, не пам`ятає. Перед підписанням, протокол допиту прочитав, все було вірно. Камер відеонагляду на АЗС не має.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що проживає в селищі Бар Барського району Вінницької області. Про обставивни події йому нічого не відомо. 25 квітня 2018 року, по часу не пам`ятаю, чи то пів на 23 годину, чи то пів на 24 годину, він прийшов на АЗС, де зустрів ОСОБА_14 біля віконця АЗС, який попросив в нього 25 грн на пиво, він купив йому і собі по літровій пляшці пива. Тоді ОСОБА_14 попросив його допомогти відвести додому автомобіль. ОСОБА_14 запитав чи не може він піти додому, взяти мотоблок і затягнути ним автомобіль до його додому. Спочатку він погодився. Потім вони підійшли до автомобіля "Таврія", який стояв нижче АЗС, коло заїзду на СТО. ОСОБА_14 сів за кермо, спробував привести автомобіль в рух, але йому не вдалося. В цей час проходив якийсь чоловік, ОСОБА_14 з ним розговорився, тому він пішов додому, подумав, що його знайомий, і допоможе йому. Крім них, на території АЗС нижче, на бордюрі, сиділи два чоловіки, хто саме точно не знає. Будь-якої мови про причини зупинки автомобіля, про несправності, з якого часу тут перебуває, не було, а він цим не цікавився, тому що в автомобілях не розбирається. ОСОБА_14 лише сказав, що автомобіль несправний. Автомобіль "Таврія" не розглядав, але видимих ушкоджень на автомобілі не бачив. Від АЗС до його дому йти п`ять хвилин. В якій годині прийшов додому пригадати не може, чи це було до півночі чи після, ствердно сказати не може, але це вже було пізно. Коли був на АЗС, працівників поліції не було, ніяких інцендентів не бачив. Чи був ОСОБА_14 в стані алкогольного сп`яніння, як він його зустрів, не може сказати. На запитання прокурора, чому на досудовому слідстві він казав, що ОСОБА_14 був в стані алкогольного сп`яніння, відповів, що він не експерт, тому не може дати відповідь на це питання. Вказав, що ОСОБА_14 вживав при ньому пиво на АЗС, яке він йому придбав. Він теж вживав пиво.

Свідкок ОСОБА_24 суду пояснив, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_14 та потерпілою ОСОБА_16 25 квітня 2018 року, після 23:00 він повертався зі своїм товаришем ОСОБА_50 з іменин. Зайшов на АЗС купити сигарет, там зустрів ОСОБА_14 , який сидів на бордюрі, грався зі своєю собакою та пив пиво. Він купив сигарети, пішов та сів нижче коло дороги та очікував свого товариша ОСОБА_51 , який трохи відстав. В цей час на територію АЗС приїхали поліцейські, частина з них були одягнені в форму, інші були в цивільному одязі, відразу підійшли до нього. Він сидів ближче до дороги та до автомобіля ОСОБА_14 . На той час він ще не знав, що то був автомобіль ОСОБА_14 . Від нього поліцейські пішли трішки вище по території АЗС, де побачили ОСОБА_14 . Коли він запитав у поліцейських, що сталось, то сказали, що ОСОБА_14 здійснив наїзд на чоловіка. На моє питання, чому ж він без автомобіля, то йому показали, що нижче стоїть автомобіль ОСОБА_14 , на що він відповів, що не знав, що то автомобіль ОСОБА_14 . Після цього, ОСОБА_14 затримали. Коли приїхали працівники поліції, собака почала захищати ОСОБА_14 . При затриманні ОСОБА_14 чинив опір, впирався, його скрутили, одягли кайданки, та посадили в поліцейський автомобіль та відразу поїхали. Він з ОСОБА_14 не спілкувався, привіталися і все. На АЗС він знаходився 10-15 хвилин, прийшов на АЗС, купив сигарети, спустився вниз, не вспів скурити сигарету, як приїхали працівники поліції. Бачив ще на АЗС ОСОБА_23 , коли він піднімався по території АЗС до віконця за сигаретами. Покази у нього відбирали біля 10 хвилин, після чого дозволили йти додому. Що відбувалося далі з автомобілем "Таврія" йому не відомо.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що 25 квітня 2018 року прийшов на АЗС, що в селищі Бар, щоб купити сигарети та біля 23:00 був залучений працівниками поліції як понятий під час огляду автомобля "Таврія". Коли йшов в сторону АЗС, то зустрів ОСОБА_14 , який був з собакою, автомобіль "Таврія" знаходився біля воріт СТО приблизно на відставні 20 м від АЗС. При ньому ОСОБА_14 автомобілем не керував. На його думку, автомобіль "Таврія" було видно з дороги при світлі фар, ліва частина машини освітлювалась. Він поговорив з ОСОБА_14 , він запропонував йому пива, він відмовився та пішов купити на АЗС сигарети. Потім приїхали поліцейські та сказали, що ОСОБА_52 збив скутериста. Чи застосовували до ОСОБА_14 спецзасоби та чи одягали кайданки точно не пам`ятає. ОСОБА_14 не погоджувався сідати в автомобіль поліцейських, тоді поліцейськи застосували до нього силу і посадили ОСОБА_14 в свій автомобіль. Потім у нього відібрали покази, оглядали автомобіль, хто саме не пам`ятає, оглядали ззовні і всередині, при них намагалися привести автомобіль в рух, однак це їм не вдалося, з автомобіля ніби нічого не вилучалось, заборонених предметів не знайшли, чи були на автомобілі дзеркала, не може точно сказати, чи пакувалось дзеркало до спецпакету, не пам`ятає, підпис його, ОСОБА_14 при огляді автомобіля не було, відеофіксація не здійснювалася.

Свідок ОСОБА_53 суду пояснив, що він працює лікарем в Барській ЦРЛ. Подію в деталях не пам`ятає, пройшло багато часу, чи добровільно надавав зразки крові обвинувачений ОСОБА_14 , не пам`ятає. Оглянувши в судовому засіданні висновок, підтвердив, що висновок складений ним, драгер був відсутній, стан сп`яніння у ОСОБА_14 було встановлено з урахуванням клінічних ознак сп`яніння, це передбачено Інструкцією.

Свідок ОСОБА_54 суду пояснив, що був понятим при відібрані зразків крові у обвинуваченого ОСОБА_14 в кабінеті ШМД Барської ЦРЛ в присутності поліцейських. Був в лікарні у своїх справах. Коли саме це відбувалося не пам`ятає, нібито це був вечірній час. Чи був ОСОБА_14 в кайданках не пам`ятає, працівники поліції нібито не застосовували до ОСОБА_14 примус, прізвище лікаря, який відбирав аналіз крові, він не знає. Іншим понятим був ОСОБА_55 .

Свідок ОСОБА_56 , який, згідно протоколів слідчих дій від 26 квітня 2018 року та 27 квітня 2018 року (т. 4 а.к.п. 15, 25, т. 6 а.к.п. 101) був понятим при відібранні зразків крові у обвинуваеного ОСОБА_14 та огляді транспортних засобів ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , та моторолера "Honda Dio", судом не допитувався. Прокурор Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_8 та захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 скористалися своїм правом, відмовилася від клопотання про його допит, подалали клопотання про те, що необхідність у допиті заявленого свідка, відпала.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що 26 квітня 2018 року біля 11:00 він приїхав додому з м. Києва, з роботи. Зі слів дружини ОСОБА_21 йому стало відомо, що їхній син ОСОБА_14 збив людину та був затриманий працівниками поліції. Тоді вони поїхали у відділення поліції, де у кабінет до слідчого ОСОБА_28 сина привели у кайданках, він шкутильгав та був у подряпинах. В подальшому його допитував слідчий ОСОБА_28 , показував фото з місця ДТП на яких було зображено транспортний засіб потерпілого ОСОБА_18 - скутер, який лежав на правій стороні на узбіччі, біля нього дзеркало без ушкоджень, що лежало лицевою стороною догори. Вважає, що ОСОБА_14 було затримано безпідставно, оскільки на той час він не перебував за кермом, не перебував поряд з автомобілем. Вважає, що на належний йому автомобіль "Таврія" було незаконно накледено арешт, оскільки при накледені арешту на автомобіль, ні він, ні дружина, ні син, не були присутніми. Зазначив, що розуміється на таких ситуаціях, оскільки тривалий час працював в ДАІ. Для нього не зрозумілим залишається те, що моторолер потерпілого та автомобіль "Таврія" - цілі, а потерпілий ОСОБА_18 мертвий. Мала б бути вм`ятина на автомобілі "Таврія" або на скутері, однак її немає, лише на скутері є подряпини від падіння на бік. Він бачив їх автомобіль "Таврія" на території Барського ВП, будь-яких видимих ознак, які мали б бути на автомобілі, причетному до ДТП, на ньому не було, фари, бокове скло не побиті, вм`ятин на дверцях не було, автомобіль був у несправному стані (перегрітий двигун), мав пошкодження, які виникли раніше: розбитий задній ліхтар, розколотий лівий, на крилах були подряпини. Вважає, що версія сторони обвинувачення побудована лише зі слів свідка ОСОБА_30 , який усе вигадав. Можливо саме свідок ОСОБА_32 збив потерпілого ОСОБА_18 , а можливо потерпілий ОСОБА_18 помер через зіткнення з транспортним засобом, марки "Камаз", а можливо був вбитий до цього.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що 25 квітня 2018 року її син обвинувачений ОСОБА_14 мав відвести її на город на їхньому автомобілі "Таврія". Коли вони виїхали з подвір`я на автомобілі "Таврія" від їхнього будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , то на роздоріжжі автомобіль припинив рух через якісь механічні несправності. За допомогою мотоблока вони затягнули автомобіль на своє подвір`я. ОСОБА_14 сказав, що спробує знов привести автомобіль в рух, тому вона сказала, що зачекає його. Однак ОСОБА_14 не вдавалося привести автомобіль в рух, тому вона пішла на город. Ввечері, коли вона повернулася додому з городу, ОСОБА_14 продовжував ремонтувати автомобіль "Таврія". Коли вона покликала його вечеряти, ОСОБА_14 відмовився, сказав, що буде продовжувати ремонтувати автомобіль до тих пір поки не відремонтує. Оскільки в неї піднявся тиск, то вона пішла в будинок спати, тому їй невідомо, чи відремонтував її син автомобіль. Біля 23:00 до їхнього будинку приїхали працівники поліції, коли вона вийшла до них, то їй повідомили, що її син ОСОБА_14 скоїв ДТП, тоді вона їх запитала, чи вони це бачили. Поліцейські запитали чи є у неї зв`язок з сином ОСОБА_14 , вона повідомила, що не має, оскільки ОСОБА_14 залишив телефон вдома, після чого працівники поліції поїхали. Потім вона бачила, як по всій дорозі, що біля них, на роздоріжжі і на виїзді з їх вулиці, були поліційські, про себе вона подумала, що вони чекали її сина, який в цей час стояв на АЗС. Зранку вона пішла на роботу, згодом до неї зателефонували та повідомили, що її син ОСОБА_14 затриманий та перебуває в поліції. Біля 12:00 вона зі своїм чоловіком ОСОБА_25 , який приїхав з роботи з м. Києва, поїхали до відділу поліції. На запитання ОСОБА_25 щодо підстав затримання належного йому автомобіля "Таврія" та де знаходиться автомобіль, йому повідомили, що автомобіль забрали від АЗС. В кабінеті слідчого ОСОБА_28 її син ОСОБА_14 був в кайданках, у нього було побите лице, в подряпинах, він кульгав, на ногах була кров, вона надавала йому першу медичну допомогу. В неї та її чоловіка ОСОБА_25 відібрали пояснення, їм дозволили забрати деякі речі з їх автомобіля "Таврія", що знаходився на території відділення поліції, тоді вона побачила на автомобілі суцільну чорну смугу, ніби хтось приклав скутера та волік ним по автомобілю, щоб утворити таку смугу. Додому її, чоловіка та сина відвіз на своєму автомобілі ОСОБА_26 . Вважає дії працівників поліції протиправними, оскільки автомобіль "Таврія" вилучили без їх відома. На її думку, свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_39 , ОСОБА_58 на місці події не було взагалі. Вона з чоловіком провели власне розслідування щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, зокрема на її думку спочатку мав би впасти потерпілий, а потім летіти скутер, при виїзді з перехрестя вантажний автомобіль не міг не пропустити автомобіль ВАЗ 21214, вночі не видно марки транспортного засобу, а тим більше хто ним керує, травми, про які зазначено в експертному висновку не могли утворитися у потерпілого на правій стороні, мали б бути на лівій тощо, тому вона дійшла висновку, що версія слідства та висновки експертів є неприйнятними. Уточнила, що перед тим, як вона лягла спати, автомобіль "Таврія" знаходився на подвір`ї, він був в несправному стані, ліве дзеркало ледь трималося, воно відірвалося, коли вони їздили в ліс по хмиз, потім його причепили до автомобіля. З потерпілою ОСОБА_16 знайома заочно, вона прекрасна людина, до цього ніяких конфліктів між ними не було. З потерпілим ОСОБА_18 її син ОСОБА_14 були великими друзями, за день до події вони спілкувалися, тому, якби її син ОСОБА_14 був присутнім при ДТП, він не залишив би потерпілого ОСОБА_18 . Вона впевнена, що її син не причетний до ДТП, оскільки ОСОБА_14 пояснив їй, що після того як він доїхав до АЗС автомобіль припинив в рух, тому він не міг ним далі їхати.

Свідок ОСОБА_26 суду повідомив, що до події не має жодного відношення. Він проживає в с. Міжліссі, ОСОБА_30 на станції Бар. ОСОБА_21 попросила його приїхати у відділок поліції, бо щось трапилося з її сином. В обідню пору, дату не пам`ятає, він разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_25 приїхали до відділення поліції, зачекали біля чергового, тоді їх запросили в кабінет, де знаходився обвинувачений ОСОБА_14 . В кабінеті вони перебували всі разом, спілкувалися із слідчим, заповнювали протокол. ОСОБА_14 сидів на стільці без кайданок. Після цього поїхали додому, привезли ОСОБА_14 деякі речі. Чи поїхав ОСОБА_14 з ними не пам`ятає. У ОСОБА_59 є автомобіль "Таврія", червоного кольору. В той день, їхній автомобіль знаходився на арештмайданчуку на території відділу поліції. До автомобіля ОСОБА_59 ніколи не приглядався, тому не знає, які він мав особливості. Які речі забирали з автомобіля, не пам`ятає. Відстань між селами Міжлісся та Балки приблизно 4-5 км. За який час можна подолати цю відстань моторолером, йому не відомо.

Слідчий ОСОБА_28 , який був допитаний як свідок, суду пояснив, що працював слідчим в Барському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, 25 квітня 2018 року виїжав на місце ДТП після отриманого повідомлення, оскільки чергував в слідчій оперативній групі. На місці ДТП скутер лежав на узбіччі, водія вже не було, його забрала в лікарню карета швидкої допомоги. Розпочався розшук транспортного засобу, який підозрювався у вчиненні ДТП. Потім виїжджали в селище Бар, де знаходився підозрюваний транспортний засіб, автомобіль вилучили та помістили на арештмайданчик відділення поліції. Під час огляду місця події вилучалось автомобільне дзеркало, можливо осип скла, чи було ще щось не пам`ятає. Згідно протоколу дзеркало помістили в спецпакет. Був також учасником огляду транспортного засобу на місці його виявлення на АЗС. На транспортному засобі були ушкодження, характерні для ДТП: відсутнє дзеркало з лівого боку, на крилі, капоті, по дверці була чорна смуга, проводилася фотозйомка. Про дзеркало вказано в протоколі. Праве бокове дзеркало автомобіля напевне таке ж, не пам`ятає. Обвинуваченого ОСОБА_14 не було, двері були відчинені. Огляд місця події був біля трьох годин. На місці події були поняті, начальник карного розшуку, працівник карного розшуку. Транспортний засіб був поміщений в бокс на території Барського ВП. На спецпакеті №444166 його підпис, дані заповнено його почерком, чи заповнював в цей день, не може сказати. Що за осип скла був на місці події, не пам`ятає, згідно протоколу, якщо не вказано, то значить не вилучали. Після слідчої дії огляду місця події, наступною слідчею діює був огляд автомобіля за місцем його виявлення. В автомобілі не було будь-яких осіб, він був відчинений, даних про власника не було, чи бачив ОСОБА_14 не пам`ятає. Оскільки було вчинено ДТП, була необхідність все задокументувати. Чи були ОСОБА_47 і ОСОБА_23 понятими на огляді автомобіля "Таврія" в селищі Бар, не пам`ятає, на місці ОМП були всі, хто вказаний в протоколі, інші транспортні засоби візуально знаходились далі від місця ДТП. Під час цих слідчих дій були різні поняті. Допит обвинуваченого ОСОБА_14 на місці події не проводився, оскільки проводити допит в нічний час заборонено. Чи могла бути технічна помилка на спецпакетах в графах, де підписи понятих, нічого про це сказати не може, не пам`ятає. Спецпакети упаковувалися і були підписані понятими на місці події, не пригадує деталей, можливо ним була допущена помилка при заповненні, міг упакувати, будучи вже на огляді в селищі Бар. Де взялися поняті, які були на місці ДТП, чи були ті поняті, які були на місці ДТП, потім в селищі Бар, не пам`ятає. Можливо понятим запропонували проїхати з ними, детально всіх обставин події не пригадує.

Слідчий ОСОБА_27 , який був допитаний як свідок, суду пояснив, що він працює старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області. На підставі постанови про групу слідчих він здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні за результатами якого було складено обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_14 . Які саме слідчі дії проводив, пам`ятає не про всі: огляд транспортного засобу, призначав експертизи. Слідча дія огляду транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-110247 проводилась на території Барського відділу поліції, вилучали пошкоджену частину лівого дзеркала, яку було упаковано до номерного спецпакету, на спецпакеті, який надано на огляд, його підпис. Автомобіль ЗАЗ-110247 є предметом вчинення кримінального правопорушення, був визнаний речовим доказом, тому дозволу власника на огляд не потрібно, щодо арешту не пам`ятає. До суду про надання ухвали на обшук не звертались. Хто запрошував понятих не пам`ятає. Склав обвинувальний акт за погодженням з прокурором. Щодо питань, які пошкодження отримав автомобіль ЗАЗ-110247, що виключали його ходові можливості; що мало більшу інерцію моторолер чи автомобіль, то це питання не до нього, а до експерта. Не може пояснити, чому на спецпакеті підписи понятих з іншого місця слідчої групи. Не звертав на це увагу.

Під час судового розгляду за клопотанням учасників судового провадження для роз`яснення висновків був допитаний експерт ОСОБА_19 , який повідомив, що працює завідувачем сектору автотехнічних досліджень Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Підтвердив, що 30 серпня 2018 року він приїжджав та досліджував автомобіль "Таврія". Він мав намір провести ходові випробування автомобіля, що дає можливість визначити відповідно до вимог ПДР гальмівний шлях автомобіля, однак привести автомобіль в рух не вдалося, тому такі випробування не були проведені. Гальмівна система працювала. Все інше міг перевірити лише за допомогою ходових випробувань. Щодо причинно-наслідкового зв`язку, то саме через пошкодження автомобіля, які він отримав під час ДТП, то він мав на увазі: розбиту фару, карбюратор, можливо там щось інше заклинило. Ззовні пошкоджень майже не було видно. Яка саме була причина, що автомобіль не приводився в рух, не пам`ятає, можливо стартер, або щось інше. Він це питання не досліджував. Однак може ствердно сказати, що несправностей, які могли вплинути на керованість авто до початку ДТП, не було виявлено. В даному випадку він перевіряв гальмівну систему, рульову і ходову, будь-яких несправностей не виявив. Пошкодження, через які автомобіль не приводився в рух, не могли виникнути внаслідок цього контактування. Він брав участь під час виїзного судового засідання, дав вичерпні відповіді на усі питання, поставлені учасниками кримінального провадження, підтримав складені ним висновки, в яких він дав відповіді на усі поставлені питання в межах обсягу дослідження, який не може змінювати на власний розсуд.

Під час судового розгляду за клопотанням учасників судового провадження для роз`яснення висновку був допитаний експерт ОСОБА_20 , який пояснив, що він не досліджував автомобільне дзеркало заднього виду, об`єктами його дослідження були автомобіль ЗАЗ-110247 та моторолер "Honda Dio". Осип скла не досліджував, хоча на схемі ДТП про це вказано. Осип скла міг бути від дзеркала, така велика площа осипу допустима, пояснити це можна тим, що не на кожному осколку може бути люмінесцентне покриття. По ширині площа осипу буде обмежена тілом потерпілого, з однієї сторони, і кузовом автомобіля, боковою частиною, з іншої сторони. По довжині може бути така площа, бо осколки різного розміру і могли розлетітися на різну відстань, є трасологічні ознаки скутера, який знаходився поряд з проїзною частиною дороги, є сліди розташування потерпілого, ці ознаки говорять про ймовірність розташування мопеда на правій стороні проїзної частини. В даному випадку вже був протокол проведення слідчого експеримента за участі ОСОБА_30 , який підтвердив розташування автомобіля - метр від правого краю. Тому, немає причини ставити під сумнів, що це осколки від дзеркала заднього виду. Щодо положення тіла потерпілого ОСОБА_61 , пояснив, що у даному випадку було зустрічне дотичне зіткнення, тому його могло відкинути праворуч або ліворуч. Тому що на автомобілі ЗАЗ-110247 відсутні деформації, які говорили б про те, що автомобіль, контактуючи поверхнями кузова, міг змістити скутера відносно свого попереднього напрямку руху, що вказує на те, що контактування було дотичне лівою рукою керма з кузовом автомобіля. Це говорить про те, що руль повернеться ліворуч, тобто скутер буде їхати праворуч. В даному випадку казати про те, що воно могло бути сильне, не можна, тому що видно, що є сліди контактування з лівою стойкою кузова і контактування на бічній поверхні передньої дверці. Можливо воно таке незначне, що в даному місці не було слідів. Чим більша швидкість автомобіля, тим менше час контактування, тобто, якщо максимальна швидкість автомобіля 140 км/год., а відстань контактування менша одного метра, то це сота доля секунди, тоді енергія була така, що він не може повернутися. Якби була менша швидкість, тоді про це можна було б говорити. При такому зіткненні більшу інерцію має тіло потерпілого, бо має вагу 80-90 кг, а дзеркало до одного кілограма. Якщо брати між дзеркалом та скутером, то скутер. Підтвердив, що утворені сліди відповідають розміщенню автомобіля на проїзній частині, а мопеда на правій стороні проїзної частини чи правого узбіччя. Тобто механізм утворення слідів відповідає транспортним засобам, які були надані на дослідження. Скутер перебував у русі, бо інакше він не перебував би у вертикальному положенні, якби він стояв, то впав би. Підтвердив, що між собою контактували саме ті транспортні засоби, які були надані йому на дослідження. Наданий ним висновок підтримав у повному обсязі.

Хоча під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, не визнав у повному обсязі, однак його вина повністю підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема показами обвинуваченого, потерпілої, свідків, експертів та матеріалами кримінального провадження, а саме:

- рапорт, зареєстровано 25 квітня 2018 року в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, про надходження на службу 102 повідомлення від ОСОБА_30 про те, що на автодорозі між с. Балки та с. Пляцина Барського району Вінницької області транспортний засіб, марки ЗАЗ "Таврія", номерний знак НОМЕР_1 , здійснило наїзд на скутериста і скрилось з місця події в напрямку м. Бар (т. 4 а.к.п. 57);

- витяг із кримінального провадження № 12018020080000129, зареєстровано в ЄРДР 26 квітня 2018 року, де вказано, що 25 квітня 2018 року біля 22 год. 50 хв. водій автомобіля ЗАЗ "Таврія", номерний знак НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухаючись зі сторони с. Пляцина Барського району в напрямку м. Бар, здійснив обгінний маневр вантажівки, що рухалась попереду та допустив зіткнення зі скутером, власником якого являється ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок чого водій скутера отримав тілесні ушкодження та госпіталізований до Барської ЦРЛ (т. 4 а.к.п. 59);

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою до нього від 25 квітня 2018 року та ілюстративними таблицями (т. 4 а.к.п. 38-41; 44-49);

- протокол огляду місця події із фототаблицями до нього від 26 квітня 2018 року та ілюстративними таблицями (т. 4 а.к.п. 42-56; 50-56);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 44, складено лікарем Комунальної установи "Барська центральна районна лікарня" ОСОБА_62 26 квітня 2018 року о 01 год. 45 хв., відповідно до якого ОСОБА_14 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, від освідування та підпису відмовився (т. 3 а.к.п. 209);

- постанова про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 27 квітня 2018 року, відповідно до якої приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12018020080000129 в якості речового доказу частину лівого дзеркала заднього виду транспортного засобу, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , який після проведення необхідних експертиз залишити на зберігання в кімнаті речових доказів Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області (т. 4 а.к.п. 13);

- постанова про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 27 квітня 2018 року, відповідно до якої приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12018020080000129 в якості речових доказів транспортні засоби - автомобіль, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортний засіб, моторолер "Honda Dio", без державного номерного знаку, які залишити на території Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області; частину дзеркала автомобіля, запаховий слід, змиви з керма водія, відбитки папілярних узорів, чохол з сидіння водія, які після проведення необхідних експертиз залишити на зберіганні у кімнаті речових доказів Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області (т. 4 а.к.п. 14);

- ухвала слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року про накладення арешту на мопед "Хонда Діо" сірого кольору, № кузова НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з подальшим зберіганням останнього в порядку, передбаченому Постановою КМУ №1104 від 19 листопада 2012 року (т. 4 а.к.п. 4-6);

- ухвала слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року про накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, № кузова НОМЕР_6 , яким керував ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з подальшим зберіганням останнього в порядку, передбаченому Постановою КМУ №1104 від 19 листопада 2012 року (т. 4 а.к.п. 7-9);

- ухвала слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року про накладення арешту на слідову інформацію, а саме на: запаховий слід вилучений з водійського сидіння транспортного засобу автомобіля, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , верхню накидку на сидіння водія (чохол), змив з керма вищевказаного автомобіля та слідів папілярних узорів з водійських дверей вказаного транспортного засобу (т. 4 а.к.п. 10-12);

- протокол огляду транспортного засобу із таблицями ілюстрацій від 27 квітня 2018 року, де об`єктом огляду є транспортний засіб моторолер, марки "Honda Dio", без державного номерного знаку (т. 4 а.к.п. 15-24);

- протокол огляду транспортного засобу із таблицями ілюстрацій від 27 квітня 2018 року, до об`єктом огляду є транспортний засіб автомобіль, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 (т. 4 а.к.п. 25-37);

- рапорт, зареєстрований 30 квітня 2018 року в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, про надходження на службу 102 повідомлення від чергового лікаря реанімаційного відділення Барської ЦРЛ про те, що помер ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючий по АДРЕСА_3 (т. 4 а.к.п. 58);

- ухвала слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 03 травня 2018 року про накладення арешту на автомобільне дзеркало бокового виду, яке виявлено та вилучено на місці зіткнення транспортних засобів на автодорозі Шаргород-Бар біля с. Балки Барського району Вінницької області (т. 4 а.к.п. 1-3);

- висновок судово-медичного експерта Барського районного відділення Обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_63 № 28 від 28 травня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_18 мала місце сполучна травма тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми- перелому кісток склепіння та основи черепа (правої скроневої кістки, правої та лівої тім`яної кістки, правої лобної кістки, пірамідки скроневої кістки справа), загального крововиливу під оболонки та речовину головного мозку, синців по зовнішній та внутрішній поверхні правої вушної раковини, саден в тім`яній ділянці голови справа, на лобі справа, на спинці носа зліва, на крилі носа зліва, в ділянці горизонтальної гілки нижньої щелепи зліва закритої тупої травми грудної клітки-перелому 1,2 - го ребер справа по середньо-ключичній лінії та правої ключиці в середній третині, двобічного пневмотораксу, синця в ділянці правого надпліччя, а також садна по зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині на рівні кульшового суглобу, по передній поверхні правого колінного суглобу, по зовнішній поверхні правого гомілково-ступеневого суглобу; синець по задній поверхні лівого плеча в середній третині. Вказані ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, чи співударі об такі можливо в час та за обставин викладених в описовій частині "Ухвали" 25 квітня 2018 року. Смерть ОСОБА_18 , настала від відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння та основи черепа (правої скроневої кістки, правої та лівої тім`яної кістки, правої лобної кістки, пірамідки скроневої кістки справа), загального крововиливу під оболонки та речовину головного мозку, що привело до гострого розладу життєво важливих функцій організму внаслідок набряку-набухання головного мозку з послідуючим вклиненням мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір. Відкрита черепно-мозкова травма, від якої настала смерть ОСОБА_18 , має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння і стоїть в причинному зв`язку із смертю. Переломи 1,2-го ребер справа по середньо-ключичній лінії та правої ключиці в середній третині, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості і в причинному зв`язку із смертю не стоять. Садна в тім`яній ділянці голови справа, на лобі справа, на спинці носа зліва, на крилі носа зліва, на щоці зліва, в ділянці горизонтальної гілки нижньої щелепи зліва, по зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині на рівні кульшового суглобу, по передній поверхні правого колінного суглобу, по зовнішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу; синці по зовнішній та внутрішній поверхні правої вушної раковини, в ділянці правого надпліччя, по задній поверхні лівого плеча в середній третині мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв`язку із смертю не стоять. Згідно записів медичної карти № 2379/182 реанімаційного відділення Барської ЦРЛ смерть ОСОБА_18 , настала ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 03 год. 00 хв. При судово-хімічній експертизі крові від трупа ОСОБА_18 , методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. Оскільки ОСОБА_18 , знаходився на стаціонарному лікуванні на протязі 5-ти діб дані визначення алкоголю у крові мають відносне значення (т. 3 а.к.п. 218-220);

- заява ОСОБА_16 про залучення до провадження як потерпілого від 30 травня 2018 року (т. 4 а.к.п. 63);

- протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_30 від 30 травня 2018 року (т. 3 а.к.п. 214-216);

- висновок судового експерта сектору трасологічних видів досліджень та обліків Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_64 № 624 від 20 червня 2018 року, відповідно до якого частина бокового дзеркала заднього виду автомобіля, яку було вилучено 27 квітня 2018 року під час огляду транспортного засобу автомобіля, марки ЗАЗ "Таврія", номерний знак НОМЕР_1 , та бокове скло заднього виду автомобіля, яке було виявлено та вилучено 25 квітня 2018 року під час огляду місця події за фактом дорожньо-транспортної пригоди поблизу с. Балки Барського району Вінницької області - до розділення складали єдине ціле та утворюють між собою ліве бокове дзеркало заднього виду автомобіля (т. 3 а.к.п. 221-231);

- висновок судового експерта завідувача сектора автотехнічних досліджень Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_19 № 557а від 30 серпня 2017 року (вбачається технічна описка - подія 2018; в довідці про витрати дата вірна) відповідно до якого на момент експертного огляду гальмівної системи, рульове керування та ходова частина транспортного засобу, моторолера "Honda Dio", без державного номерного знаку, на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникли до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного скутера до початку розвитку події ДТП не виявлено. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах гальмівної системи, рульового керування та ходової частини транспортного засобу, моторолера "Honda Dio", без державного номерного знаку, несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тобто до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: "Якщо так, то коли вони виникли та чи міг їх виявити водій даного транспортного засобу?" втрачає технічний зміст і не досліджувалось (т. 3 а.к.п. 237-242);

- висновок судового експерта завідувача сектора автотехнічних досліджень Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_65 № 558а від 30 серпня 2018 року, відповідно до якого на момент проведення огляду технічних несправностей в рульовому керуванні, робочій гальмівній системі та ходовій частині автомобіля, марки ЗАЗ "Таврія", державний номерний знак НОМЕР_1 , які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тобто до ДТП системи перебували в працездатному стані. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тобто до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: "Якщо так, то коли вони виникли та чи міг їх виявити водій даного транспортного засобу?" втрачає технічний зміст і не досліджувалось (т. 3 а.к.п. 232-236);

- висновок судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України ОСОБА_20 № 3491/3492/18-21 від 06 вересня 2018 року, відповідно до якого в заданій дорожній обстановці водій автомобіля, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_66 повинен був керуватись технічними нормами вимог п.п 12.6 "г", 14.2 "в", 10.1, вимогами дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати забороняється, а водій транспортного засобу мопеда, марки "Honda Dio" ОСОБА_18 технічними нормами вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. На автомобілі, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , (кришка передня, ліва передня стійка кузова, ліві двері, ліва боковина кузова) наявні сліди контактування лівої частини гумової накладки керма та лівої бічної частини облицювання транспортного засобу мопеда, марки "Honda Dio". Механізм утворення даних слідів детально описаний у дослідницькій частині. На час зіткнення мопед розташувався в крайньому правому положенні свого напрямку руху чи на правому узбіччі, а автомобіль ЗАЗ на смузі зустрічного руху. Покази свідка ОСОБА_67 стосовно розташування транспортних засобів на момент первинного контактування та їх місця зіткнення є технічно обгрунтованими та повністю узгоджується з проведеними вище трасологічними дослідженнями. В заданій дорожній ситуації водій моторолера, марки "Honda Dio", ОСОБА_18 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом виконання технічних норм вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній ситуації технічна можливість попередження даного ДТП заключалась у виконанні водієм автомобіля, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_14 технічних норм вимог п.п 12.6 "г", 14.2 "в", 10.1, вимог дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати забороняється Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній ситуації в діях водія транспортного засобу мопеда, марки "Honda Dio" ОСОБА_18 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено. В заданій дорожній ситуації , з технічної точки зору, в діях водія автомобіля, марки ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_68 вбачаються невідповідності технічним нормам вимог п.п 12.6 "ґ" , 14.2 "в" , 10.1, вимог дорожньої розмітки 1.1 , яку перетинати забороняється Правил дорожнього руху України, які перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 3 а.к.п. 243-248);

- витяг із кримінального провадження № 12018020080000389, зареєстровано в ЄРДР 01 жовтня 2018 року, де вказано, що 25 квітня 2018 року біля 22 год. 50 хв. водій ОСОБА_14 , керуючи транспортним засобом, марки ЗАЗ "Таврія", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі зі сторони с. Пляцина Барського району в напрямку м. Бар, поблизу с. Балки Барського району Вінницької області під час виконання маневру обгону попутного транспортного засобу, допустив зіткнення із транспортним засобом, моторолером "Honda Dio", без державного номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_18 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер під час надання медичної допомоги у Барській ЦРЛ. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_14 достовірно знаючи та розуміючи, що ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження, перебуває в небезпечному для життя стані, позбавлений можливості вжити заходів до свого самозбереження, на автомобілі, марки ЗАЗ-110247 залишив місце пригоди (т. 4 а.к.п. 60);

- заява ОСОБА_16 про притягнення ОСОБА_14 . До відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України від 01 жовтня 2018 року (т. 4 а.к.п. 64);

- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 03 жовтня 2018 року, згідно якої матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 12018020080000129 від 26 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та за № 12018020000000389 від 01 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України об`єднано в одне провадження з подальшою реєстрацією в ЄРДР за № 12018020080000129 (т. 4 а.к.п. 61-62);

- висновок судових експертів від 30 січня 2023 року № КСЕ-19/102-22/14751-ІТ/75-К за результатами проведеної комплексної транспортно-трасологічної та судово-медичної експертизи, проведеної судовим експертом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_19 , та судово-медичним експертом відділу комісійних експертиз Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_69 відповідно до якого, судово-медичних ознак, що характеризували б виявлені у ОСОБА_18 тілесні ушкодження як місце первинного контакту між тілом та транспортним заобом, а також такі, що могли бути нанесені "виступаючими частинами автомобіля ЗАЗ-110247 та моторолера "Honda Dio" не виявлено. Характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 відповідає можливому механізму їх утворення в умовах даної шляхо-транспортної пригоди внаслідок відкидання тіла на дорожнє покриття та контактування з ним переважно правими бічними поверхнями тіла. Відповісти на запитання: "Чи містять транспортні засоби: автомобіль ЗАЗ-110247, яким керував ОСОБА_14 , та моторолер "Honda Dio", яким керував потерпілий ОСОБА_18 , пошкодження або інші сліди, які беззаперечно вказують на контактування вказаних транспортних засобів?" в категоричній формі не видається за можливе, по причинах вказаних в дослідницькій частині. За умови, що між автомобілем ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , та скутером "Honda Dio", які були надані на експертне дослідження відбувалось контактування, механізм їх контактування міг бути наступний: під час зустрічного зближення автомобіля ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 , та скутера "Honda Dio" із зменшенням бокового інтервалу, ймовірно ліва гумова ручка керма могла контактувати з поверхнею капоту автомобіля (утворення темної потертості на ньому), а ліва бокова частина пластикового захисту скутера "Honda Dio" в цей час могла контактувати з лівою поверхнею переднього бампера та поверхнею переднього лівого бампера та поверхнею переднього лівого крила автомобіля ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 . Після даного контактування найбільш ймовірно могло відбуватися наступне переміщення автомобіля вперед та наступне переміщення скутера також вперед із втратою вертикальної стійкості та послідуючим падінням на опорну поверхню. За умови, що між автомобілем ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 та скутером "Honda Dio", які були надані на експертне дослідження, відбувалося контактування, повздовжні вісі автомобіля ЗАЗ-110247, державний номерний знак НОМЕР_1 та скутера "Honda Dio" могли розташовуватися паралельно або в положенні близькому до вказаного (т. 6 а.к.п. 128-143);

- довіреність від 30 квітня 2013 року, зареєстровано в рєстрі за № 2384, відповідно до якої ОСОБА_25 та ОСОБА_14 уповноважені користуватися, експлуатувати, володіти та розпоряджатися автомобілем марки - ЗАЗ, модель - 110247, 2003 року випуску, шасі (кузов, рама) № VIN НОМЕР_7 , тип - легковий автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 21 лютого 2012 року, Броварським ВРЕР ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, який належить власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , виданого 21 лютого 2012 року Броварським ВРЕР ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області (т. 3 а.к.п. 207);

- поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7230056 (т. 3 а.к.п. 208).

- свідоцтво про смерть ОСОБА_18 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано виконавчим комітетом Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області, видано 02 травня 2018 року виконавчим комітетом Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області (т. 3 а.к.п. 68).

- довідка управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24 травня 2018 року про те, що ОСОБА_16 перебуває на обліку в Жмеринському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області і отримує пенсію по втраті годувальника на дитину ОСОБА_70 (т. 1 а.к.п.47).

Вказані докази зібрані з дотриманням вимог закону, не містять суперечностей та узгоджуються між собою, є належними та допустимими, тому суд бере їх до уваги.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_71 адвокат ОСОБА_15 заявив клопотання про визнання доказів недопустимими, оформив клопотання у письмовій формі (т. 6 а.к.п. 93-100), сторони кримінального провадження з приводу заявленого клопотання свою думку висловили, просили розглянути клопотання в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

У резолютивній частині клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 просив визнати недопустимими доказами, а саме:

висновок судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_20 № 3491/3492/18-21 від 06 вересня 2018 року (т. 3 а. к. п. 242-248);

висновок судово-медичної токсикологічної експертизи лікаря судово-медичного експерта-токсиколога відділення судово-медичної експертизи токсикології Бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_72 № 1319 від 17 травня 2018 року (т. 3 а.к.п. 212-213);

протокол огляду місця події від 26 квітня 2018 року (т. 4 а.к.п. 42-43, 50-56);

протокол огляду транспортного засобу ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , від 27 квітня 2018 року (т. 4 а.к.п. 25-37).

Крім того, обґрунтовуючи клопотання, у мотивувальній частині та під час промови в суді, захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 наполягав, що також слід визнати докази недопустимими, а саме:

протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 квітня 2018 року (т. 4 а.к.п. 38-41, 44-49), та покази свідка ОСОБА_73 .

Обгрунтовуючи клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 зазначив, що не погоджується з версією обвинувачення та доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_14 , зокрема з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 квітня 2018 року та висновком судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_64 № 624 від 20 червня 2018 року, мотивував такими доводами.

Захисник зазначив, що протоколом огляду місця події від 25.04.2018 встановлено, що моторолер знаходився в напрямку с. Балки. Сліди шин та гальмування відсутні. Виявлено на узбіччі дороги корпус бокового дзеркала автомобіля. Цим же протоколом з лівого узбіччя в напрямку с. Балки, з місця пригоди, вилучено автомобільне ліве бокове дзеркало, яке негайно на місці події не оглядалося та не було належно упаковано, чим порушено ч. 5 ст. 237 КПК та ч. 2 ст. 106 КПК. Відсутні будь-які дані, про те, що дзеркало опечатувалося із посвідченням цього факту підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду ( ОСОБА_74 , поняті ОСОБА_43 , ОСОБА_45 , свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_75 .

Згідно висновку експерта ОСОБА_64 № 624 вiд 20.06.2018, автомобільне ліве бокове дзеркало надійшло до експертної установи в спец пакеті № 4441166 з пiдписами понятих ОСОБА_76 , ОСОБА_23 .

Захисник вважає, що вказаний доказ отриманий з грубим порушенням статтей 233, 237 КПК України та істотним порушенням прав та свобод людини.

На думку захисника, у досудового слідства вiдсутнi допустимі докази вилучення з мiсця пригоди автомобільного лівого бокового дзеркала, тому протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 квітня 2018 року не може братися до уваги та має бути визнаний недопустимим доказом.

Ураховуючи те, що висновок судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_64 № 624 від 20 червня 2018 року є похідним від доказу, який є недопустимим (протоколу огляду місця події від 25.04.2018), оскільки предметом дослідження було автомобільне ліве бокове дзеркало, тому, як наслідок, висновок експерта також є недопустимим доказом.

Крім того, захисник звертає увагу на те, що на схемі до протоколу ОМП від 25.04.2018 в безпосередній близькості до місця пригоди, за 1,8 м до моторолера, зафіксовано осип скла розмірами 5, 8 м х 1, 8 м, який з місця пригоди слідчим не вилучався, тому не можливо встановити його походження.

З урахуванням відомостей, які містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 квітня 2018 року, то на думку захисника очевидним є те, що інший транспортний засіб, який контактував з моторолером, отримав пошкодження у вигляді розбитого скла, адже моторолер не має значних пошкоджень скляних деталей. Так само не має пошкоджень скла i автомобіль ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 .

Обгрунтовуючи клопотання про визнання недопустим доказом висновок судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_20 від 06 вересня 2018 року, № 3491/3492/18-21 (т. 3 а.к.п. 242-248), захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 мотивував такими доводами.

Захисник зазначає, що згідно порядку розвитку подій під час ДТП, описаного експертом ОСОБА_20 , слідує, що автомобіль та моторолер рухалися в зустрічному напрямку, при наближенні на небезпечну відстань, водій моторолера повернув кермо та став зміщуватися праворуч. У цей момент права частина керма контактує з лівою поверхнею передньої кришки (капоту) автомобіля. Моторолер, який рухався на зустріч автомобілю, не міг контактувати правою частиною керма з лівою поверхнею капоту. Захисник посилається на висновок судово-медичного експерта Барського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_63 № 28 від 28 травня 2018 року та вказує, що зазначені висновки експертів між собою суперечать, тому що водій моторолера, який тримав кермо кистю (будь-якої руки) та контактує з горизонтальною поверхнею верхньої кришки автомобіля, слід від якої заходить на відстань понад 5 см, а потім відбиває в автомобіля бокове дзеркало заднього виду цим же кермом, яке тримає в руці, на швидкості понад 100 км/год., мав би отримати очевидні ушкодження відповідної кисті. Однак, згідно висновку судово-медичного експерта, ніяких ушкоджень кисті жодної з рук потерпілий не отримав.

Захисник вказує на те, що при такому розвитку подій, які описав у висновку експерт ОСОБА_20 , автомобіль мав би контактувати зі скутером лівим крилом, лівим показником повороту, лівою частиною переднього бамперу та лівим колесом, а моторолер мав би контактувати з автомобілем своєю лівою металевою частиною, яка знаходилася під сидінням скутериста, пластиковим кожухом стартера моторолер, лівою металевою ручкою об капот автомобіля та своїм лівим дзеркалом із стійкою та дзеркалом автомобіля. Адже контакт, за версією слідства, був таким, що бокове дзеркало заднього виду автомобіля на металевій основі кріплення було зруйновано, а дзеркало моторолера, яке набагато слабше за конструкцією, не має жодного ушкодження.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 вважає протокол огляду місця події від 26 квітня 2018 року, а саме огляд автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, на АЗС по вулиці Центральна, 52 в селищі Бар Барського району Вінницької області (т. 4 а.к.п. 38-41) та протокол огляду транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, на території Барського ВП, проведеного старшим слідчим відділу розслідування ДТП СУ ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_27 (т. 4 а.к.п. 25-37) недопустими доказами.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 вважає, що процесуальні дії вчинені слідчим ОСОБА_28 вказують на факт фальсифікації ним матеріалів кримінального провадження.

Мотивує тим, що даний протокол отриманий внаслідок грубого порушення слідчим ОСОБА_28 вимог статтей 87, 233, 234, 237 КПК, оскільки огляд транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-110247 на АЗС в селищі Бар проводився у відсутності його законного володільця обвинуваченого ОСОБА_14 , який в той час перебував на місці виявлення його автомобіля, якого, з метою фальсифікації кримінального провадження, протиправно затримано без наявних на те підстав із застосуванням спецзасобів та фізичної сил.

На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 , слідчий так вчинив з єдиною метою - це усунення перешкод для фальсифікації матеріалів кримінального провадження, тобто прибрати (усунути) єдиного зацікавленого очевидця вiд його автомобіля, щоб від`єднати вiд автомобіля автомобільне ліве бокове дзеркало та в подальшому додати його до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 вважає, що внаслідок таких дій слідчим ОСОБА_28 було вчинено умисне та протиправне створення доказiв винуватості обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні тяжкого злочину, що є також злочином проти правосуддя.

На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 , підписи понятих ОСОБА_77 та ОСОБА_23 на спецпакеті № 4441166 свідчать про те, що автомобільне ліве бокове дзеркало було вилучено саме з автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , в місці його виявлення, тобто неподалік АЗС в селищі Бар, а потім протиправно додано до протоколу огляду місця події.

Захисник вважає також недопустимим доказом протокол огляду транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, на території Барського ВП, проведеного старшим слідчим відділу розслідування ДТП СУ ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_27 , за аналогічних підстав, якими обґрунтовано визнання недопустимим протоколу огляду автомобіля ЗАЗ-110247 слідчим ОСОБА_28 , зокрема, огляд автомобіля у відсутності законного володільця, чим порушено права обвинуваченого ОСОБА_14 .

Обгрунтовуючи клопотання про визнання недопустимим доказом висновку судово-медичної токсикологічної експертизи лікаря судово-медичного експерта-токсиколога відділення судово-медичної експертизи токсикології Бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_72 № 1319 від 17 травня 2018 року (т. 3 а.к.п. 212-213), захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 , мотивував такими доводами.

Так, захисник зазначив, що сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_14 вчинив злочин у стані алкогольного сп`янiння, однак прокурор не надав доказів, що освідування було добровільним. Дані про те, що ОСОБА_14 було виявлено пiд час керування транспортним засобом, відсутні. Навпаки, сам протиправно затриманий ОСОБА_14 , визнає факт вживання пива на АЗС, адже в той час не перебував за кермом несправного автомобiля. Захисник вказує, що протоколі відбору зразкiв для дослiдження від 26.04.2018, є посилання на статті 110, 241, 245 КПК України, однак протокол не мiстить пiдпису ОСОБА_14 про те, що останнiй надав зразки крові добровільно, не вказано пiдстави, час початку та час закінчення слідчої дії. В той час, як згідно вимог статтей 241, 245 КПК України, на якi посилається слідчий, відбір біологічних зразкiв людини для експертного дослiдження здійснюється за постановою прокурора, а у разі відмови особи, яка підлягає освідуванню, то за ухвалою слідчого судді. Однак прокурором не додано до матеріалів кримінального провадження вказаних документів.

Згідно висновку про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`янiння, ОСОБА_14 від медичного огляду та пiдпису відмовився. Тоді, якi були правові пiдстави та яким чином у нього було відібрано 6ioлoгiчнi зразки крові. Незаконними діями працівників noлiцii було допущено порушення прав ОСОБА_14 на його свободу та особисту недоторканість.

За таких підстав, здійснення процесуальної дії (відібрання зразків крові) було проведено з істотним порушенням прав та свобод ОСОБА_14 , оскільки останнього було затримано без законних на те підстав, із застосуванням спецзасобів та фізичної сили, після чого затриманого ОСОБА_14 було доставлено до медичного закладу та відібрано зразки крові для проведення експертного дослідження.

Щодо визнання показів свідка ОСОБА_30 недопустими доказами, то захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 мотивував такими доводами.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 зазначив, що свідок ОСОБА_32 , будучи вперше допитаним 26.04.2018 о 10:00 (а.с. 92 т. 4), повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди, однак при цьому не зазначав, що за кермом був обвинувачений ОСОБА_14 . Будучи допитаним 30.05.2018 (а.с. 80 т. 4), свiдок ОСОБА_32 вказав, що ДТП скоїв обвинувачений ОСОБА_14 , якого він бачив за кермом автомобiля "Таврія" А12541. Тоді у захисту виникає питання, чому свідок ОСОБА_32 не повідомив про це при першому допиті. Тоді б працівники поліції мали б підстави для затримання обвинуваченого ОСОБА_14 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Крім того, первісний протокол допиту, під час якого ОСОБА_32 вказав номерний знак автомобiля "Таврія", складений лише о 10:00, тобто значно пізніше, ніж автомобiль було протиправно оглянуто працівниками поліцгї. На думку захисника, цілком логічно було 6, якби спочатку ОСОБА_32 повідомив працівникам поліції номер автомобiля, хто був за кермом, а після цього працівники поліції виявили автомобiль, затримали обвинуваченого ОСОБА_14 тощо. За таких підстав у захисту виникло питання, чому обвинуваченого ОСОБА_14 спочатку протиправно затримали, освідували, а потім тримали у відділку поліції понад 12 годин без повідомлення про це родичів, а тим часом, з майном, яке перебувало у володінні ОСОБА_14 протиправно проводили слідчі діi, i лише в подальшому, а саме 30.05.2018, свiдок ОСОБА_32 вказав на обвинуваченого ОСОБА_14 , як на особу, яка вчинила злочин. На думку захисника, це все відбулося з тією метою, щоб спочатку знайти наближений, схожий автомобiль та його водія "цапа відбувайла" (мовою оригіналу), від`єднати з його автомобiля дзеркало, підробити протокол огляду, а потім додатково залучитися показами свiдка ОСОБА_30 , який є зацікавленою особою.

За таких підстав, на думку захисту, вказані доводи в сукупності з тим, що факт ОСОБА_78 вилучення на місці пригоди речового доказу, який беззаперечно мав доводити винуватість ОСОБА_14 , набувають більшої процесуальної переконливості.

Крім того, покази свідка ОСОБА_30 суперечать показам інших свідків, зокрема свiдка ОСОБА_79 , який скутера не бачив, в той час, як з урахуванням вихідних даних слідчого експерименту з ОСОБА_31 , виявити скутер, який рухається на зустрiч можливо на відстані 120 м.

Як наслідок покази свідка ОСОБА_30 є сумнівними через їх суперечність, нелогічність та навіть фізичну неможливість, тому є недопустимими.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 зауважив, що затримання обвинуваченого ОСОБА_14 було протиправним, внаслідок чого були порушення його права та свобода.

З урахуванням зазначеного вище, захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 , на думку захисника, вказане дає підстави стверджувати про непричетність обвинуваченого ОСОБА_14 до інкримінованих йому злочинів.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про визнання доказів недопустимими, то суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 67 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно ч. 3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Верховний Суд України у постанові пленуму "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" № 9 від 01.11.1996 надав більш ширше тлумачення недопустимості доказів у кримінальному провадженні - докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Крім того, суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про визнання протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 квітня 2018 року (т. 4, а.к.п.38-41, фототаблиці т. 4 а.к.п. 44-56) та висновку судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_64 № 624 від 20 червня 2018 року (т. 3 а.к.п. 222-232) недопустимими доказами, то суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 103 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися протоколі.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 КПК особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 105 КПК додатками до протоколу можуть бути фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерних даних та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 КПК Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 106 КПК до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, згідно даних, які містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (місця ДТП) та схеми до нього, які складено 25.04-26.04.2018, 23:30-00:55 старшим слідчим СВ Барського ВП Жмеринського ВП ОСОБА_28 за участі ОСОБА_80 , свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_79 (очевидців події), понятих ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , (т. 4 а.к.п. 38), було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі між с. Балки та с. Пляцина Барського району, яка сталася за участі автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, та моторолера "Honda Dio" під керуванням ОСОБА_18 .

Встановлено, що протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 квітня 2018 року та схема до протоколу, які складені слідчим ОСОБА_28 , є повними та інформативними, зокрема на план-схемі графічно зображено та зафіксовано такі об`єкти, як ділянка дорога, де сталася ДТП, координати місця зіткнення, транспортний засіб - моторолер, зазначено сліди та предмети, що стосуються пригоди: зокрема розміщення частин та об`єктів стосовно елементів проїзної частини, транспортних засобів: сліди РБК, бокове дзеркало від автомобіля, що відокремилося від транспортного засобу, осип скла, площу розсіювання уламків скла, дорожній знак, вказано назви об`єктів, зображених на схемі.

Як убачається, в учасників кримінального провадження не було зауважень щодо недотримання слідчим ОСОБА_28 форми протоколу та доданої до нього схеми.

Згідно ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 03 травня 2018 року на автомобільне дзеркало бокового виду, яке було виявлене і вилучене на місці ДТП на автодорозі Шаргород-Бар біля с. Балки Барського району, накладено арешт. Ухвала набрала законної сили 09 травня 2018 року (т. 4 а.к.п. 1-3).

Відповідно до постанови про приєднання до кримінального провадження речового доказу винесеної старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 частину лівого дзеркала заднього виду автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , приєднано як речовий доказ до кримінального провадження (т. 4 а.к.п. 13).

20 червня 2018 року експертом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_83 було проведено судову трасологічну експертизу лівого дзеркала заднього виду автомобіля. У вступній частині експертного висновку зазначено, що об`єкти (частини дзеркала заднього виду) надійшли на дослідження упакованими у двох пломбувальних номерних пакетах: спец пакет ГУНП № 4441166; спец пакет ГУНП № 4395939; під час огляду упаковки її цілісність не порушено; на пакеті містяться графи, які необхідні для заповнення тощо (т. 3 а.к.п. 222-231).

Тобто, будь-яких зауважень до упакування та досліджуваних об`єктів у експерта ОСОБА_64 не було, тому на підставі ухвали Вінницького міського суду від 11 червня 2018 року ним було проведено судову трасологічну експертизу автомобільного лівого бокового дзеркало. Згідно заключної частини висновку експерта: частина бокового дзеркала заднього виду автомобіля, яку було вилучено 27 квітня 2018 року під час огляду транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , та бокове дзеркало заднього виду автомобіля, яке було виявлено та вилучено 25 квітня 2018 року під час огляду місця події за фактом дорожньо-транспортної пригоди поблизу с. Балки Барського району Вінницької області - до розділення складали єдине ціле та утворюють між собою ліве бокове дзеркало заднього виду (т. 3 а.к.п. 231).

Щодо твердження захисника про те, що проставлення понятими ОСОБА_84 та ОСОБА_23 підписів на спецпакеті № 4441166 є доказом того, що автомобільне ліве бокове дзеркало було вилучено з автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , на місці його огляду, тобто 26 квітня 2018 року на АЗС (селище Бар), а не 25 квітня 2018 року з місця ДТП (с. Балки), є доказом фальсифікації слідчим ОСОБА_28 кримінального провадження та прямим доказом невинуватості обвинуваченого ОСОБА_14 , то це повністю спростовується показами свідків: ОСОБА_30 , ОСОБА_79 (очевидці події), ОСОБА_39 та ОСОБА_58 , понятих ОСОБА_81 та ОСОБА_82 , які були допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої дії (ч. 7 ст. 232 КПК), та, які стверджували, що під проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 25 квітня 2018 року (с. Балки) на місці пригоди вони бачили частину лівого дзеркала заднього виду від автомобіля та, яке в подальшому було вилучено з місця події. Понятий ОСОБА_47 стверджував, що під час огляду автомобіля ЗАЗ-110247 26 квітня 2018 року на АЗС (селище Бар), на автомобілі ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , з водійської сторони бокового дзеркала заднього виду не було.

Щодо підписів понятих ОСОБА_77 та ОСОБА_23 на спецпакеті № 4441166, то останні повідомили суду, що на спецпакеті № 4441166 їхні підписи, однак, як це могло сталося, їм не відомо.

Під час судового розгляду слідчий ОСОБА_28 пояснив, що спочатку він був на огляді місця події в с. Балки, тобто на місці ДТП, потім приїхав на АЗС в селищі Бар для огляду автомобіля, ЗАЗ-110247, однак, чітко вказати за яких саме обставин на спецпакеті № 4441166 підписи понятих ОСОБА_77 та ОСОБА_23 , слідчий не зміг, мотивуючи тим, що вже не пам`ятає все в деталях.

Під час судового розгляду свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_33 (очевидці події), поняті: ОСОБА_43 , ОСОБА_45 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_47 стверджували, що слідчі дії були проведенні, про будь-які порушення слідчим ОСОБА_28 при оформленні процесуальних документів їм нічого не відомо, оскільки це питання відноситься лише до компетенції слідчого.

За таких підстав, дії слідчого ОСОБА_28 вказують не на фальсифікацію ним доказів, як на тому наполягає захисник, а на його недбалому ставлені до професійних обов`язків.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що допущенні слідчим ОСОБА_28 дії не можуть бути безумовною підставою для визнання слідчих дій, які оформлені процесуальними документами, та похідних від них доказів, недопустимими доказами.

За таких підстав у клопотанні щодо визнання недопустимими доказами протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 квітня 2018 року та висновку судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_64 № 624 від 20 червня 2018 року, слід відмовити.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про визнання висновку судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_20 № 3491/3492/18-21 від 06 вересня 2018 року (т. 3 а.к.п 243-248) недопустимим доказом, то суд дійшов такого висновку.

Під час судового розгляду експерт ОСОБА_20 роз`яснив свій висновок, дав вичерпні відповіді на усі поставлені йому питання, при цьому експерт уточнив, що у висновку ним допущено технічну описку та помилково вказано, замість слова "ліва" сторона моторолера, в той час як вірно мало б бути вказано "права" сторона. Експерт підтримав свій висновок у повному обсязі.

Щодо зауваження захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про невідібрання з місця пригоди осипу скла та недолучення його як речовим доказом, то суд звертає увагу на таке.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_28 підтвердив, що на місці пригоди був осип скла, тому він зазначив його на план-схемі від 25 квітня 2018 року, однак не пояснив причину не долучення даного речового доказу до матеріалів кримінального провадження.

Ураховуючи те, що осип скла - це відомості, які містяться в план-схемі, однак не набули статусу речового доказу, тому суд не дає їм правової оцінки.

Зі змісту, зокрема дослідницької частини висновку судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_20 № 3491/3492/18-21 від 06 вересня 2018 року, то вказана обставина не вплинула на повноту та об`єктивність висновку експерта.

Беззаперечно, що внаслідок недбалого виконання слідчим ОСОБА_28 своїх професійних обов`язків, було втрачено додатковий вагомий доказ у даному кримінальному провадженні (осип скла) та поставлено під сумнів учасників кримінального провадження (обвинуваченого та захисника) допустимість зібраних доказів.

Своїми діями слідчий ОСОБА_28 зашкодив кримінальному провадженню, оскільки, що, як наслідок, призвело до тривалої судової тяганини.

Як убачається, доводи захисту побудовані на недбальстві, допущеному слідчим ОСОБА_28 під час проведення слідчих дій та оформленні процесуальних документів, жодних допустимих доказів, які б спростовували покази свідків події: ОСОБА_30 , ОСОБА_79 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_39 , ОСОБА_58 , ОСОБА_47 , надані ними під час судового розгляду, захисником не наведено.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що допущенні слідчим ОСОБА_28 дії не можуть бути безумовною підставою для визнання слідчих дій, які оформлені процесуальними документами, та похідних від них доказів, недопустимими доказами.

Щодо інших доводів захисника в цій частині, то суд їх відхилає, оскільки вони побудовані на припущеннях, тобто на судженнях, для яких не має на разі доведення. Оскільки припущення не може вважатися правовим аргументом на підтвердження доводів, якими мотивує захисник, тому суд залишає їх поза увагою.

За таких підстав у клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 щодо визнання недопустимим доказом висновку судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_20 № 3491/3492/18-21 від 06 вересня 2018 року слід відмовити.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 26 квітня 2018 року, а саме проведеного старшим слідчим СВ Барського ВП Жмеринського ВП ОСОБА_28 (т. 4 а.к.п. 42-43) та протоколу огляду транспортного засобу, автомобіля ЗАЗ-110247 на території Барського ВП, проведеного старшим слідчим відділу розслідування ДТП СУ ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_27 (т. 3 25-37), то суд дійшов такого висновку.

За змістом статей 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження.

Чинний КПК України надає можливість виділити такі види огляду: 1) огляд місцевості; 2) огляд приміщень; 3) огляд речей; 4) огляд документів; 5) огляд трупа; 6) огляд трупа, пов`язаний з ексгумацією.

Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається. Така позиція відображена і в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 740/5066/15-к, пр. №51-3331км18.

В постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 518/203/17 зазначено, що огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів.

Таким чином, при наявності очевидних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і зумовлюють необхідність проведення огляду слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Необхідність оперативного проведення огляду, надає право на таке проведення до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є відмінністю від обшуку, який може бути проведений лише коли кримінальне провадження зареєстровано та відповідні відомості внесено до ЄРДР.

Як правило рішення слідчого, прокурора про проведення огляду, яке прийнято до внесення відомостей до ЄРДР ніде спеціально не фіксується, оскільки необхідність вчинення таких дій зумовлена настанням невідкладного випадку та потребою зафіксувати дані про подію злочину. Таким чином відмінністю між вказаними процесуальними діями є процесуальні підстави їх проведення. Для проведення огляду достатньо відповідного рішення слідчого прокурора, яке не вимагає письмової форми, для проведення обшуку - виключно судове рішення.

Згідно постанови про створення групи слідчих винесеної заступником начальника СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_85 від 26 квітня 2018 року для розслідування даного кримінального провадження в склад групи включено слідчих СВ Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_28 (старший групи), ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , начальника СКР Баркького ВП ОСОБА_88 , старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 (т. 4 а.к.п. 133).

Встановлено, що слідча дія - огляд автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , на АЗС в селищі Бар, проведена і оформлена протоколом огляду місця події (з таблицями ілюстрацій) 26 квітня 2018 року слідчим СВ Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_28 . Необхідність у проведенні цієї слідчої дії, як і попередньої - огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, виникла у зв`язку з повідомлення на чергову лінію 102 про ДТП за участі автомобіля Таврії, червоного кольору, номерний знак НОМЕР_3 (т. 3 а.к.п. 57). Огляд автомобіля слідчим ОСОБА_28 було проведено в період часу 01:50-3:00, на відстані 30 м від АЗС по вул. Центральна, 52 в селищі Бар Барського району Вінницької області, за участі спеціаліста ОСОБА_89 та понятих ОСОБА_77 і ОСОБА_23 . Поняті ОСОБА_47 та ОСОБА_23 , які були допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої дії (ч. 7 ст. 232 КПК) повідомили, що огляд автомобіля, ЗАЗ-110247, було проведено у їх присутності на АЗС в селищі Бар; на протоколі огляду їх підписи. Свідок ОСОБА_47 стверджував, що під час огляду автомобіля, з водійської сторони бокового дзеркала заднього виду, не було. Свідки повідомили, що їм було заборонено залишати територію АЗС до закінчення проведення огляду автомобіля ЗАЗ-110247. До протоколу огляду додано ілюстративні таблиці. На фото під номерами 8-9 видно, що на автомобілі лівого бокового дзеркала заднього виду не має (т. 4 а.к.п. 53).

Інша слідча дія, оформлена протоколом огляду транспортного засобу (з таблицями ілюстрацій), ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, на території Барського ВП, старшим слідчим відділу розслідування ДТП СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 . Огляд автомобіля було проведено 27.04.2018 в період часу 17:40-18:50 на території Барського ВП за участі понятих ОСОБА_90 , ОСОБА_91 (т. 4 а.к.п. 25-26). У протоколі слідчий зазначив, що ліве бокове дзеркало заднього виду в місці криіплення відсутнє, ним було вилучено залишки частини дзеркала заднього виду від`єднання від кузова автомобіля частини з кріпленням та поміщено до спецпакету номер 4395939 для проведення експертизи (т. 4 а.к.п. 25-37).

Згідно ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27.07.2018 накладено арешт на автомобіль ЗАЗ "Таврія", номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, яким керував ОСОБА_14 . Ухвала набрала законної сили 04.05.2018 (т. 4 а.к.п. 7-9).

Згідно постанови про приєднання до кримінального провадження речового доказу винесеної старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 автомобіль ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , приєднано як речовий доказ до кримінального провадження (т. 4 а.к.п. 14).

З урахуванням, означеного вище, слідчі ОСОБА_28 та ОСОБА_27 діяли в межах наданих їм повноважень, жодних скарг чи зауважень під час досудового розсідування від учасників кримінального провадження не надходило, тому підстав визнавати складені слідчими процесуальні документи - протоколи огляду недопустимими доказами, у суду відсутні.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про визнання висновку судово-медичної токсикологічної експертизи лікаря судово-медичного експерта-токсиколога відділення судово-медичної експертизи токсикології Бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_72 № 1319 від 17 травня 2018 року (т. 3 а.к.п. 212-213) недопустим доказом, то суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 241 КПК перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі постанови прокурора. У разі необхідності освідування здійснюється за участю судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста.

Відповідно до ч. 4 ст. 241 КПК про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, копія якого надається особі, освідування якої здійснювалося.

Встановлено, що у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений лікарем КУ "Барська ЦРЛ" ОСОБА_62 26.04.2018 о 01:45, засвідчено про те, що обвинувачений ОСОБА_14 26.04.2018 о 01:40 відмовився від освідування та від підпису (т. 3 а.к.п. 209).

Згідно даних, які містяться в протоколі відбору зразків для дослідження, складений 26.04.2018 слідчим СВ Барського ВП Жмеринського ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_92 в приміщенні КУ "Барська ЦРЛ", 26.04.2018 о 01:50 у обвинуваченого ОСОБА_14 було відібрано зразки крові, об`ємом 10 мл (т. 6 а.к.п. 101).

Послідовність дій, яка зафіксована документально, дає підстави вважати, що відібрання зразків крові відбулося без добровільної згоди обвинуваченого ОСОБА_14 .

Крім того, увагу суду привернули дані, які містяться в протоколі відбору зразків для дослідження, складеного 26 квітня 2018 року слідчим ОСОБА_92 , та які викликають сумніви щодо їх походження з огляду на таке.

При візуальному порівнянні почерку та підпису лікаря ОСОБА_93 у висновку, складеному 26 квітня 2018 року (т. 3 а.к.п. 209), та почерку запису з підписами у протоколі відбору зразків крові, складеному слідчим ОСОБА_92 (т. 6 а.к.п. 101), то ці записи прізвища з ініціалами " ОСОБА_53 " та поруч проставлені підписи, між собою різняться. У висновку - почерк лікаря ОСОБА_93 має специфічний нахил букв в ліву сторону, в той час як на протоколі - підпис, прізвище та ініціали - ОСОБА_53 написані з нахилом в праву сторону. Крім того, у протоколі в графах: "З участю медичного працівника (спеціаліста)" та "Медичний працівник (спеціаліст)" перед прізвищем ОСОБА_53 не вказано фах медичного працівника.

Відповідь на питання щодо напису та підпису в протоколі проведеної 26 квітня 2018 року слідчої дії слідчим ОСОБА_92 , а саме в графах: "З участю медичного працівника (спеціаліста)" та "Медичний працівник (спеціаліст)", може бути надано лише експертом при проведенні почеркознавчої експертизи. Вказана експертиза в рамках даного кримінального провадження зацікавленими учасниками кримінального провадження не заявлялася.

Під час судового розгляду лікар ОСОБА_53 та понятий ОСОБА_54 не змогли чітко повідомити за яких обставин у ОСОБА_14 було відібрано зразки крові та на якій правовій підставі, оскільки, як встановлено судом, добровільної згоди на освідування обвинувачений ОСОБА_14 не надавав. Понятий ОСОБА_56 не допитувався судом, оскільки учасники кримінального провадження просили завершити розгляд кримінального провадження без його допиту.

Під час судового розгляду сторона обвинувачення наполягала, що вказані докази (протокол відбору зразків крові та висновок судово-медичного експерта-токсиколога ОСОБА_72 ) здобуті у законний спосіб, а тому є належними та допустими доказами.

Однак, суду не було не надано постанови прокурора про примусове освідування обвинуваченого ОСОБА_14 , тому суд відхиляє доводи сторони обвинувачення щодо належності та допустимості цих доказів.

В рішенні ЄСПЛ від 30 червня 2008 року у справі № 22978/05 "Гефген проти Німеччини" Європейський суд з прав людини, для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформулював доктрину "плодів отруєного дерева", відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

З урахуванням означеного вище, суд дійшов висновку, що протокол слідчої дії, оформлений 26 квітня 2018 року слідчим СВ Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_92 про відібрання зразків крові для проведення експертного дослідження не ґрунтується на законі, оскільки отриманий із порушенням встановленого порядку.

Встановлено, що висновок судово-медичної токсикологічної експертизи лікаря судово-медичного експерта-токсиколога відділення судово-медичної експертизи токсикології Бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_72 № 1319 від 17 травня 2018 року, у якому зазначено про наявність етилового спирту в крові обвинуваченого ОСОБА_14 в концентрації 1,5 проміле (т. 3 а.к.п. 212-213), є похідним цієї слідчої дії, тобто отриманий з його допомогою, тому цей висновок слід визнати недопустимим доказом.

Щодо висновку, який складено лікарем КУ "Барська ЦРЛ" ОСОБА_62 26.04.2018 (т. 3 а.к.п. 209), то суд бере його до уваги, оскільки вказаний доказ є належним та допустимим.

Тобто, відсутність даних про те, що до затримання обвинувачений ОСОБА_14 25.04.2018 керував автомобілем ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , не перебував в стані алкогольного сп`яніння, не може бути безумовною підставою стверджувати зворотнє.

Щодо доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про визнання показів свідка ОСОБА_30 недопустими доказами, то суд дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

За таких підстав долучені протоколи допитів свідків під час досудового розслідування не можуть бути належними та допустимими доказами.

За таких підстав посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 на покази свідка ОСОБА_30 на досудовому слідстві, як на докази, є безпідставними.

Під час судового розгляду було досліджено письмовий доказ - рапорт старшого інспектора-чергового Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_94 про те, що отримано заяву та зареєстровано ЄЩ № 1427 від 25.04.2018 як ДТП з травмованими. У фабулі ЄО зазначено, що 25.04.2018 о 22:55 на службу 102 від заявника ОСОБА_30 з його номеру мобільного телефону НОМЕР_9 надійшло повідомлення про те, що 25.04.2018 о 22:54 за адресою: Барський район с. Балки, автомобіль "Таврія", червоного кольору, номерний знак НОМЕР_10 (без двох букв після цифр), здійснив наїзд на скутериста та залишила місце пригоди рухаючись в напрямку м. Бар (т. 4 а.к.п. 57).

Номер мобільного телефону НОМЕР_9 , з якого було здійснено дзвінок на лінію 102, є особистим номером телефону свідка ОСОБА_30 , останній це підтвердив та надав згоду суду здійснювати його виклик на вказаний номер (т. 1 а.к.п. 136).

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_32 повідомив, що запам`ятав номер автомобіля "Таврія" частково, саме в такому форматі, як повідомив на лінію 102: А12541, тобто без двох букв після цифр. Крім того, свідок ОСОБА_32 повідомив, що 25.04.2018 на службу 102 він телефонував двічі: відразу після ДТП та коли обвинувачений ОСОБА_14 повернувся на автомобілі ЗАЗ-110247 на місце пригоди, спочатку сповільнивши швидкість руху, після чого залишив місце пригоди та поїхав в напрямку РЕС, звідки, в подальшому, на місце ДТП приїхали працівники поліції.

Про те, що свідок ОСОБА_32 відразу повідомив працівникам поліції, що за кермом автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , був обвинувачений ОСОБА_14 , про це вказав під час судового розгляду свідок ОСОБА_95 .

Тому, у даному випадку дії свідка ОСОБА_30 посприяли швидкому виявленню водія автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , тобто обвинуваченого ОСОБА_14 та його автомобіля.

Посилання захисника на зацікавленість свідка ОСОБА_30 жодним чином не мотивована, тому є недоведеною обставиною.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_32 надавав чіткі ствердні відповіді на поставлені питання, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження й підтверджується іншими доказами.

Тому доводи захисника, що покази свідка ОСОБА_30 є сумнівними через їх суперечність, нелогічними, повністю спростовується доказами, здобутими під час судового розгляду, та які вказують на зворотнє.

За таких підстав, суд відмовляє у клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 про визнання показів свідка ОСОБА_30 недопустими доказами.

Щодо зауваження захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 щодо протиправних дій працівників поліції при затриманні обвинуваченого ОСОБА_14 , то суд дійшов такого висновку.

Згідно розділу п`ятого Закону України "Про національну поліцію" працівники поліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу (силу), спеціальні засоби і вогнепальну зброю. Закон визначає це як поліцейські заходи примусу. Вказаним Законом врегульовано порядок та умови застосування таких засобів впливу. Зокрема, це регламентовано статтями 42, 43, 44, 45, 46 Закону України "Про Національну поліцію", де зазначено, що у разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на поліцію обов`язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших осіб (співрозмірність сили). Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність встановлену законом. У тому випадку, якщо існує безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників поліції - такі засоби можуть застосовуватися негайно. Спецзасоби повинні бути співвідносними опору або намаганням уникнути затримання. Кожний працівник поліції самостійно визначає вид та інтенсивність застосування заходів примусу та враховує при цьому обставини конкретної ситуації, характер правопорушення та індивідуальні особливості особи, яка вчинила правопорушення (ч. 3 ст. 43 Закону України "Про національну поліцію"). Працівники поліції мають право застосовувати: 1) кайданки (наручники) або інші засоби обмеження рухомості; 2) гумові та пластикові кийки (для відбиття нападу або затримання особи, що чинить фізичний опір тощо).

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 повідомив, що 25 квітня 2018 року в темну пору доби, під час його затримання на АЗС в селищі Бар, він чинив опір працівникам поліції, оскільки не розумів, що відбувається та вважав його затримання незаконним, при цьому, від дій працівників поліції, також постраждала його собака, яка його захищала.

Під час судового розгляду свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_23 стверджували, що під час затрмання обвинувачений ОСОБА_14 чинив опір працівникам поліції, впирався, намагався вирватися, і, як наслідок, до нього було застосовано силу: його скрутили, одягнули на руки кайданки та посадили в автомобіль. В цей час, собака ОСОБА_14 захищала обвинуваченого ОСОБА_14 , тобто кидалася на поліцейських.

Те, що собака обвинуваченого ОСОБА_14 постраждала, то у даному випадку такі негативні наслідки настали через неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_14 , не вжив жодних заходів, щоб заспокоїти собаку, а спостерігав за тим, як вона кидалася на працівників поліції, тобто допустив таку ситуацію, не припинив її, хоча мав таку можливість.

Така поведінка обвинуваченого ОСОБА_14 може бути розцінена як умисне перешкоджання діяльності працівникам поліції під час виконання ними службових обов`язків.

Після затримання (25.04.2018) обвинувачений ОСОБА_14 був звільнений наступного дня, під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_14 користувався правовою допомогою адвокатів, однак з невідомих причин він це право не реалізував.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 підтвердив, що жодних перешкод для реалізації права на оскарження дій працівників поліції у нього не було, до суду, з клопотанням щодо проведення за даним фактом перевірки дій працівників поліції, не звертався.

З огляду на інформацію, яку повідомили суду учасники кримінального провадження, зокрем свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , то їх покази вказують на те, що органи правопорядку діяли відповідно до закону, тобто перевищення меж необхідного примусу під час затримання обвинуваченого ОСОБА_14 не було.

Беручи до уваги контекст, у якому відбувалася подія, вбачається, що під час затримання обвинуваченого ОСОБА_14 поліцейський захід був необхідним, пропорційним та застосований відповідно до процедури, установленої законом.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_14 про його непричетність до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема, твердження про те, що в той час, коли сталася ДТП, він перебував в іншому місці, то ці доводи не знайшли свого підтвердження та повністю спростовані показами свідків.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 заперечив свою причетність до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано, мотивуючи тим, що 25 квітня 2018 року, о 22:50, тобто, в той час, коли неподалік с. Балки Барського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участі моторолера "Honda Dio" під керуванням ОСОБА_18 та автомобіля Таврії, він не був на місці дорожньо-транспортної пригоди, оскільки в цей час був в іншому місці. А саме, в період часу з 20:00-22:30 він був вдома в селищі Бар, потім на АЗС в селищі Бар. Зокрема, з дому виїхав автомобілем ЗАЗ-110247 біля 20-21 години, через поломку автомобіля зупинився неподалік АЗС, вирішив йти додому та зранку з батьком ОСОБА_25 завести автомобіль на СТО, не дивлячись на те, що батько ОСОБА_25 був в м. Києві. При цьому, ОСОБА_14 не повідомив, коли та чому змінив це рішення, оскільки біля 22:00 (11:35, файл техзапису 20220829-103826 судового засідання від 29.08.202) прийшов додому, взяв ріжкові ключі, собаку і відразу повернувся на АЗС, куди прийшов біля 22:30 (11:38, файл техзапису 20220829-103826 судового засідання від 29.08.2022). На АЗС почав спілкуватися, повідомляти про те, що поломився автомобіль, просити про допомогу, зокрема, свідка ОСОБА_22 піти додому за мотоблоком та допомогти затягнути автомобіль ЗАЗ-110247 додому, що вказує на те, що ОСОБА_14 мав намір сідати за кермо автомобіля, після того як вживав алкогольне пиво.

На думку суду, такі дії обвинуваченого ОСОБА_14 є не логічними та непослідовними, а тому покази є сумнівними.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_49 (оператор АЗС, селище Бар) стверджував, що обвинувачений ОСОБА_14 прийшов до віконця АЗС біля 23:30-23:45. До того на території АЗС свідок обвинуваченого не бачив. Свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_24 не змогли зазначити в якій конкретно годині бачилися з ОСОБА_14 на АЗС, однак вказали, що це було в темну пору доби і в більш пізній час, ніж вказував ОСОБА_14 , зокрема, свідок ОСОБА_24 сказав, що це точно було після 23:00.

Окрему увагу суд звертає на покази обвинуваченого ОСОБА_14 та ОСОБА_21 , оскільки в їх показах встановлені розбіжності, які суттєво впливають на правдивість їх показів.

Обвинувачений ОСОБА_14 у вільних показах та на поставлені йому запитання повідомив, що 25 квітня 2018 року, в вечірній час, він знаходився вдома, мав відвезти маму ОСОБА_21 на город на автомобілі ЗАЗ-110247, однак через технічні несправності не зміг привести автомобіль в рух, тому мама пішла на город пішки. Коли йому вдалося привести автомобіль в рух, то поїхав не на город, а в напрямку АЗС. Це було біля 20-21 години. Неподалік АЗС, біля СТО автомобіль припинив рух через невідому йому поломку, а він пішов додому. АЗС знаходиться від його дому приблизно на відстані 1-2 км, це 20-30 хвилин пішим ходом. Додому прийшов біля 22 години. З того часу, як мама пішла на город, то він з нею не бачився та не спілкувався, не передзвонював, не цікавився де вона, оскільки його телефон був в будинку на зарядці. Він взяв сумку з рожковими ключами, собаку та повернувся на АЗС.

Свідок ОСОБА_21 (мати обвинуваченого ОСОБА_14 ) повідомила, що 25 квітня 2018 року, в вечірній час, вона з сином ОСОБА_14 виїхали автомобілем ЗАЗ-110247 з подвір`я свого домоволодіння, на роздоріжжі через якусь поломку автомобіль припинив рух. Мотоблоком вони затягнули автомобіль на подвір`я. Вона пішла на город, коли повернулася додому, то ОСОБА_14 все ще ремонтував автомобіль, вона запропонувала йому йти повечеряти, але він сказав, що буде тут до тих пір, поки не зремонтує автомобіль (10:36-10:37, файл техзапису 20190424-102540 судового засідання від 24 квітня 2019 року). ОСОБА_14 продовжував ремонтувати автомобіль, бурчав ним, в неї піднявся тиск і вона пішла спати. Спати лягла не о 23 год., а раніше, тоді коли починало вже добре сутеніти. "Даю чесне слово, що він там бурчав-бурчав, вдома", - пряма мова ОСОБА_21 (11:07, файл техзапису 20190424-102540 судового засідання від 24 квітня 2019 року). В якій годині виїхав ОСОБА_14 з подвір`я їй не відомо.

Тобто, мати вказала, що коли повернулася з городу, то ОСОБА_14 був вдома, в той час, як обвинувачений ОСОБА_14 , у вільних показах і на уточнююче питання стверджував, що коли прийшов додому з АЗС (за набором ремонтних ріжкових ключів), то матері вдома ще не було; його телефон був в будинку, він його не брав з собою.

Крім того, суд звертає на пояснення свідка ОСОБА_21 , яка півідомила, що до неї приїжджали працівники поліції та повідомили, що її син збив автомобілем людину. Коли працівники поліції пішли, через деякий час вона побачила, як по всій дорозі, що біля них, на роздоріжжі і на виїзді з їх вулиці стояли поліційські. ОСОБА_21 сказала: "значить вони чекали ОСОБА_96 , а ОСОБА_97 в цей час стояв на АЗС. Це 100 відсотків і не міг він так літати, десь повертаючись назад", - пряма мова (10:50, файл техзапису 20190424-102540 судового засідання від 24 квітня 2019 року).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 стверджував, що після того, як мати пішла на город, вони не бачилися, а також те, що він був без телефона. Мати ОСОБА_98 , навпаки стверджувала, що коли вона повернулася з городу, ОСОБА_14 був вдома, однак коли та куди він виїхав з подвір`я вона не знала, оскільки спала, телефон ОСОБА_14 був вдома, в них не було зв`язку. Тоді залишається питання, від кого ОСОБА_21 стало відомо, що в той час, як до неї додому приїхали працівники поліції, її син ОСОБА_14 перебував на АЗС.

Співставивши покази, суд розцінює поведінку свідка ОСОБА_21 як намагання сприяти обвинуваченому ОСОБА_14 , який є її сином, уникнути кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, які йому інкриміновано.

Суд критично відноситься до цих показів, які є взаємовиключними та намаганням ввести суд в оману з метою уникнути кримінальної відповідальності, тому вважає їх неправдивими.

Суд вважає, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_14 , а саме максимальне привернення до себе уваги під час перебування на АЗС, була саме такою, щоб в подальшому мати можливість використати це для спростування винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано. За таких підстав, доводи обвинуваченого ОСОБА_14 є намаганням створити видимі об`єктивні обставини, які б вказували на те, що в момент вчинення злочину він перебував в іншому місці, тобто не мав фізичної можливості вчинити злочинне діяння.

Обраний обвинуваченим ОСОБА_14 спосіб захисту як невизнання вини є його правом, однак під час судового розгляду доводи щодо його непричетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, вину у вчиненні яких він не визнав, не знайшли свого підтвердження, тому суд розцінює покази обвинуваченого ОСОБА_14 як неправдиві, а його поведінку як намагання ввести суд в оману.

Суд бере до уваги покази свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_79 (очевидців події), які є логічними, послідовними та відповідають обставинам кримінального провадження, зокрема, свідки повідомили, що водій автомобіля ЗАЗ-110247 їхав на великій швидкості, здійснив небезпечний маневр і внаслідок обгону вантажного автомобіля, яким керував ОСОБА_33 , створив аварійну ситуацію, внаслідок чого скоїв дану ДТП. Свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33 не повідомляли, що в діях водія скутера ОСОБА_18 були будь-які порушення ПДР та про створення водієм моторолера "Honda Dio" аварійної ситуації, наполягали, що дана пригода сталася через порушення Правил дорожнього руху України автомобілем ЗАЗ-110247 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_14 .

Відносно зауважень захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 щодо висновків експертів ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , то суд бере до уваги наступне.

Згідно зі ст. 67 КПК України висновок експерта не має наперед установленої сили, а також переваги перед іншими доказами і, як і всі вони, має бути оцінений судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та відповідно до закону.

Під час судового розгляду за клопотаннями сторони захисту та обвинуваченого були допитані експерти ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з метою роз`яснення наданих ними висновків. Після їх допиту у сторони захисту та обвинуваченого виникли питання, які не виносилися експертам на дослідження, однак мали значення для справи, тому сторона захисту та обвинувачений заявили клопотання про проведення комплексної транспортно-трасологічної та судово-медичної експертизи.

З метою всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та дотримання прав учасників кримінального провадження на справедливий судовий розгляд, вказане клопотання було судом задоволено, про що постановлено ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 26.09.2022 (т. 6 а.к.п. 109-112).

Вказаний вид експертизи було проведено судовим експертом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_19 , та судово-медичним експертом відділу комісійних експертиз Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_69 , про що 30 січня 2023 року складено висновок № КСЕ-19/102-22/14751-ІТ/75-К (т. 6 а.к.п. 130-143).

Встановлено, що висновки експертів, зазначені вище, дають вичерпні відповіді на усі поставлені перед експертами питання, є чіткими та зрозумілими, вихідні дані, зазначені у висновках, відповідають обставинам, які мали місце під час ДТП та узгоджуються з іншими доказами, зокрема показами свідків ОСОБА_30 ,

Оскільки висновки експертів є обгрунтованими та такими, що не суперечать матеріалам справи, тому не викликають сумнівів у їх правильності.

Ретельно перевіривши надані сторонами докази, що мали значення для з`ясування передбачених статтею 91 КПК обставин, суд дійшов висновку, що вони є достатніми для встановлення події кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого ОСОБА_14 .

Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, суд виходить не лише з висновків експертів, в яких встановлено наявність причинного зв`язку між порушенням водієм - обвинуваченим ОСОБА_14 Правил дорожнього руху України та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування з огляду на особливості складу кримінального правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, а тому вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та за ч. 1 ст.135 КК, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Встановлено, що 25 квітня 2018 року обвинувачений ОСОБА_14 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у межах проїзної частини по автодорозі зі сторони с. Пляцина в напрямку м. Бар, поблизу с. Балки Барського району, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, грубо порушуючи вимоги підп. "а" п. 2.9, п. 10.1, підп. "г" п. 12.6, підп. "в" п.14.2 Правил дорожнього руху України, маючи технічну можливість уникнути шкідливого наслідку, своєчасно не зменшив швидкості руху автомобіля, не пропустив моторолера "Honda Dio" під керуванням ОСОБА_18 , який рухався по зустрічній смузі руху і якого обвинувачений ОСОБА_14 був спроможний завчасно виявити, не переконавшись у безпечності маневру, здійснив обгін вантажного автомобіля ДАФ, який рухався по його смузі руху в тому ж напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення з моторолером "Honda Dio" під керуванням ОСОБА_18 , який внаслідок падіння отримав тілесні ушкодження та ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих травм помер.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 135 КК України, то суд дійшов такого висновку.

Для кваліфікації дій особи за ст. 135 КК України не має значення, чи відвернула би надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров`ю особи. Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, має нести відповідальність за ст. 135 КК. Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 135 КК, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, то ставлення суб`єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю). Вольовий момент вчинення злочину, передбаченого ст. 135 КК, полягає у небажанні суб`єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними (прагнення уникнути кримінальної відповідальності, небажання обтяжувати себе, байдуже ставлення до долі іншої людини, егоїзм, небажання допомогти через брак часу, неприязнь до потерпілого, легкодухість, ревнощі, помста тощо), але на кваліфікацію вони не впливають.

Така позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 10 листопада 2020 року (справа № 552/6700/17, провадження № 51-499 км 20).

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_14 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого; за ч. 1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_14 суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке класифікується як тяжкий злочин, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, яке класифікується як нетяжкий злочин, особу обвинуваченого ОСОБА_14 , який раніше не судимий, що підтверджується даними вимоги ІЦ (т. 3 а.к.п. 201), на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою КУ "Барська ЦРЛ" від 11 вересня 2018 року, згідно з даними довідок Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області від 12 вересня 2018 року ОСОБА_14 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; компроментуючі матеріали щодо ОСОБА_14 відсутні, не є депутатом сільської ради (т. 3 а.к.п. 204-205), має задовільний стан здоров`я, про що обвинувачений повідомив суду.

Щодо доданих стороною обвинувачення через канцелярію суду до матеріалів кримінального провадження постанов Барського районного суду Вінницької області, які, як зазначено в супровідному листі містять дані, які можуть бути взяті до уваги як харакреризуючі відомості, а саме, це копія постанови Барського районного суду Вінницької області від 11 березня 2011 року щодо ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 130 КУпАП та копія постанови Барського районного суду Вінницької області від 17 липня 2023 року щодо ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (т. 7 а.к.п. 43-47) про визнання ОСОБА_14 винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушення, то суд не бере їх до уваги, як характеризуючі особу матеріали, оскільки вони не досліджувалися в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження.

Суд бере до уваги висновок досудової доповіді від 15 березня 2019 року, складений Барським районним сектором філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області щодо обвинуваченого ОСОБА_14 , де зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, та середньому ризику небезпеки для суспільства орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосуванню соціально-виховних заходів, що необхідно для виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень: участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності; проведення індивідуально-профілактичної роботи спільно з правоохоронними органами (т. 1 а.к.п. 154-156).

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Згідно з п. 20 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлено.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення обою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема у постанові від 15 листопада 2021 року у справі № 199/6365/19, провадження № 51-3198км21, що вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, водієм, який керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, зазвичай виключає застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин навіть позитивна характеристика, наявність на утриманні малолітньої дитини і відшкодування шкоди потерпілому не можуть бути визнані достатніми підставами для застосування положень ст. 75 КК та звільнення від відбування призначеного покарання. Таким чином, висновки суду про звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування основного покарання є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки звільнення не сприяє меті покарання - виправленню засудженого і попередженню нових злочинів та є невиправдано м`яким заходом примусу, який не можна вважати справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.

Відповідповідно до роз`яснень, які містяться в п. 21 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" у кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 та ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

З урахуванням викладеного, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_14 та запобігання новим злочинам, суд дійшов висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 з позбавленням права керування транспортними засобами та ч. 1 ст.135 КК України, за якими йому пред`явлено обвинувачення, на встановлений законом строк.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, яке вчинене обвинуваченим ОСОБА_14 25 квітня 2018 року, тобто строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину на час розгляду справи в апеляційній інстанції сплинув.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що після вчинення зазначеного кримінального правопорушення обвинувачений ухилявся від слідства або суду, або вчинив новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Згідно ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього кодексу.

Тому на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, обвинувачений ОСОБА_14 підлягає звільненню від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

За таких підстав, встановивши винуватість обвинуваченого ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 135 КК України, з урахуванням вимог, передбачених ч. 5 ст. 74 КК України, суд звільняє його від покарання за ч. 1 ст. 135 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Щодо заявленого потерпілою потерпілою ОСОБА_16 до обвинуваченого ОСОБА_14 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, то суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільним небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченої або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченої або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктами 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди , відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч. 3 ст. 1200 ЦК України особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Відповідно до ст. 1021 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження в справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 206, п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Встановлено, що потерпіла ОСОБА_16 скористалася наданим їй правом та пред`явила в рамках даного кримінального провадження цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_14 та ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 майнову шкоду в розмірі 16350 грн, моральну шкоду в розмірі 205324 грн; з ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" стягнути майнову шкоду в розмірі 155127, моральну в розмірі 44676 грн (т. 1 а.к.п. 36-59).

В подальшому потерпіла ОСОБА_16 подала до суду обгрунтовану заяву про відмову від цивільного позову в частині щодо стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" ( т. 3 а.к.п. 11-12), що є підставою для прийняття відмови та закриття провадження в цій частині позовних вимог.

Щодо стягнення на користь потерпілої ОСОБА_16 з обвинуваченого ОСОБА_14 матеріальної шкоди, то суд дійшов висновку, що заявлена вимога є обгрунтованою та доведеною. До позовної заяви додано докази, які підтверджують понесені потерпілою ОСОБА_16 витрати у сумі 16350 грн, а саме на справляння обряду поховання - поминальні обіди: 01.05.2018 (рахунок на суму 3600 грн) (т. 1 а.к.п. 56) та 08.06.2018 (рахунок на суму 12750 грн) (т. 1 а.к.п. 56 на звороті).

За таких підстав, суд задовольняє позовну вимогу в цій частині в повному обсязі та стягує на користь потерпілої ОСОБА_16 з обвинуваченого ОСОБА_14 матеріальну шкоду у сумі 16350 грн.

Щодо моральної шкоди, заявленої потерпілою ОСОБА_16 , то суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ст. 280 ЦК України завдана фізичній особі моральна шкоди внаслідок порушення її особистого немайнового права підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

З урахуванням роз`яснень, викладених у п. 3 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у приниженні честі і гідності, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків та стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Ураховуючи в сукупності всі обставини вчиненого діяння, зокрема спосіб його вчинення, поведінку винного, суд дійшов висновку, що факт заподіяння моральної шкоди потерпілій ОСОБА_16 доведено, протиправність діяння заподіювача - обвинуваченого ОСОБА_14 та його винуватість встановлені, між шкодою та протиправним діянням існує причинний зв`язок.

Хоча з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшов досить тривалий проміжок часу, однак пережите потерпілою ОСОБА_16 відображалось у її пригніченому стані та поведінці під час судового розгляду, що свідчить про заподіяння останній глибокої психологічної травми.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_16 , характер немайнових втрат, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану потерпілої, тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути на користь потерпілої ОСОБА_16 із обвинуваченого ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 200000 гривень.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року накладено арешт на мопед "Хонда Діо", сірого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_18 (т. 4 а.к.п. 4-6).

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року накладено арешт на автомобіль ЗАЗ "Таврія", номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_7 , яким керував ОСОБА_14 (т. 4 а.к.п. 7-9).

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року накладено арешт на слідові інформацію, а саме: запаховий слід, вилучений з водійського сидіння автомобіля ЗАЗ "Таврія", номерний знак НОМЕР_1 , верхню накидку на сидіння водія (чохол), змив з керма вищевказаного автомобіля та слідів папілярних узорів з водійських дверей вказаного транспортного засобу (т. 4 а.к.п. 10-12).

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 03 травня 2018 року накладено арешт на автомобільне дзеркало бокового виду, яке виявлено та вилучено на місці зіткнення транспортних засобів на автодорозі Шаргород - Бар біля с. Балки Барського району (т. 4 а.к.п. 1-3).

З урахуванням, зазначеного вище, суд дійшов висновку про те, що потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження щодо арешту майна відпала, тому арешт майна слід скасувати.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз, які становлять 9409 грн 70 коп. (т. 3 а.к.п. 221-248, т. 6 а.к.п. 128-143).

Питання про речові докази вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 49, статтей 50, 65, 66, 67, ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 135,ч. 2 ст. 286 КК України, ч. 1, абзацу 2 ч. 2 , пунктів 8, 9 ч. 2 ст. 16, ч. 1, п. 1 ч. 2. ст. 22, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23, ст. 280, ст. 1021, ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ч. 2 ст. 1168, частин 1, 5, 8 ст. 1187, ч. 3 ст. 1200 ЦК України, частин 5-6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розділу п`ятого, статтей 42, 43, 44, 45, 46 Закону України "Про Національну поліцію", підп. "а" п. 2.9, п. 10.1, підп. "г" п. 12.6, підп. "в" п.14.2 Правил дорожнього руху України, постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 740/5066/15-к, постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 518/203/17, постанови Верховного суду від 10 листопада 2020 року в справі № 552/6700/17, постанови Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі № 199/6365/19, рішення ЄСПЛ від 30 червня 2008 року у справі № 22978/05 "Гефген проти Німеччини", керуючись частинами 1-2 ст. 23, ст. 67, частинами 1-3 ст. 89, ст. 91, ч. 1 ст. 94, ч. 1 ст. 98, ст. 100, п. 1 ч. 1 ст. 103, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 105, частинами 1-2 ст. 106, ч. 2 ст. 124, ч. 2 ст. 127, частинами 1, 5 ст. 128, ч. 4 ст. 174, статями 223, 237, частинами 3-4 ст. 241, ст. 368, ч. 1 ст. 370, ч. 1, 2, 6 ст. 371, статтями 374, 376 КПК України, частинами 1, 3 ст. 206, п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, пунктами 20, 21 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", постановою пленуму Верховного суду України № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", п. 3 постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки; та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_14 від покарання за ч. 1 ст. 135 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з моменту його затримання в порядку виконання даного вироку суду.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року на мопед "Хонда Діо", сірого кольору, номер кузова НОМЕР_5 .

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року на автомобіль ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_7 .

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року, на запаховий слід, вилучений з водійського сидіння автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , верхню накидку на сидіння водія (чохол), змив з керма вищевказаного автомобіля та слідів папілярних узорів з водійських дверей вказаного транспортного засобу.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 03 травня 2018 року на автомобільне бокове дзеркало заднього виду.

Речові докази у кримінальному провадженні: частину лівого бокового дзеркала заднього виду автомобіля ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , запаховий слід, вилучений з водійського сидіння автомобіля ЗАЗ "Таврія", номерний знак НОМЕР_1 , верхню накидку на сидіння водія (чохол), змиви з керма автомобіля, сліди папілярних узорів з водійських дверей вказаного транспортного засобу, які були залишені на зберіганні в кімнаті речових доказів Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, знищити; транспортні засоби, які зберігаються на території Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області: автомобіль ЗАЗ-110247, номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_7 , повернути ОСОБА_14 , мопед "Honda Dio", сірого кольору, без номерного знаку, номер кузова НОМЕР_5 повернути ОСОБА_16 .

Стягнути на користь держави з ОСОБА_14 витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в розмірі 9409 (дев`ять тисяч чотириста дев`ять) гривень 70 копійок.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_16 до обвинуваченого ОСОБА_14 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_16 в частині пред`явлених позовних вимог, а саме до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та закрити провадження в цій частині.

Стягнути на користь ОСОБА_16 з ОСОБА_14 завданої матеріальної шкоди у розмірі 16350 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень та моральної шкоди у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення вироку судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1