Ухвала суду № 116691523, 31.01.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/1774/24

2-5867/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд» про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, перевіривши виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ «Аграрний фонд» про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, згідно яких позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку 12072 гривні 91 копійка за кожний день затримки, починаючи з 21 травня 2020 року по день фактичного розрахунку.

Зміст цієї вимоги є не чітким.

ОСОБА_1 не вказав, в якому розмірі він просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Визначення розміру вимог є правом саме позивача та належить до змісту позовних вимог.

Позовна заява також не відповідає вимозі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким:

-стягнути на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку з розрахунку 12072 гривні 91 копійка за кожний день затримки, починаючи з 21 травня 2020 року по день фактичного розрахунку;

-стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди в сумі 180000 гривень.

Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплатив. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, в якій сформульований правовий висновок про те, що середній заробіток входить до структури заробітної плати.

Разом з тим, з цієї постанови вбачається, що до структури заробітної плати входить середній заробіток за час вимушеного прогулу, бо є заробітною платою.

Проте, позивачем заявлена вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за ст. 117 КЗпП України.

З наведеної позивачем постанови Великої Палати Верховного Суду вбачається, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16.

Вбачається, що вимоги п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не застосовуються до заявлених вимог позивача. Крім того, вимога про відшкодування моральної шкоди до цього переліку також не віднесена та є вимогою майнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру (за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за вимогу про відшкодування моральної шкоди) в розмірі 1 % від визначеної позивачем загальної суми таких вимог на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Суддя: