Вирок № 116690873, 01.02.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3742/23

Провадження № 1-кп/638/734/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221070001114 від 10 листопада 2022 року, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, стрілець 1 стрільцевого відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ст.89 КК України судимості не має,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України ,-

в с т а н о в и в:

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2022 №28 солдат ОСОБА_6 призначений на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Так, у зв?язку з виконанням завдань за призначенням, пов?язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконувала завдання за призначенням на території Харківської області.

Згідно з положеннями ст. ст. 3, 27, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров?я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід?ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов?язаний, зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразком високої культури, скромності й витримки.

Проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_6 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин проти життя та здоров?я особи, а саме закінчений замах на вбивство, тобто умисне противоправне заподіяння смерті іншій особі, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі при наступних обставинах.

10.11.2022 приблизно о 15:30 годині, солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи в районі виконання бойових завдань за призначенням на позиції ВОП «Сафарі» 5 км біля Оскільського водосховища східніше від АДРЕСА_2 , геолокація НОМЕР_17 вживав алкогольні напої сумісно з військовослужбовцем старшим солдатом стрільцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час між ними виникла сварка, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, а саме через те, що потерпілий висловлювався лайкою в бік ОСОБА_6 та направляв на нього зброю. В ході сварки у ОСОБА_6 раптово виник умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Діючи з прямим умислом на позбавлення життя ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, здійснив декілька пострілів з закріпленої за ним зброї - автомату АК-74У № НОМЕР_2 , у бік військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 .

В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 відповідно до висновку експерта №09-97/2023 отримав тілесні ушкодження - вогнепальне кульове проникаюче поранення грудей з ушкодженням правої легені, провобічним гемопнемотораксом. За ступнем тяжкості вогнепальне кульове проникаюче поранення грудей з ушкодженням правої легені та провобічним гемопнемотораксом у ОСОБА_7 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Крім того, у ОСОБА_7 мало місце вогнепальне кульове поранення живота з ушкодженням печінки та діафрагми, яке за ступнем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Вогнепальне наскрізне кульове поранення м?яких тканин правого передпліччя з ушкодженням судинно-нервового пучка, яке за ступнем тяжкості у ОСОБА_7 відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, яке спричинило тривалий розлад здоров?я понад 3-х тижнів (21 дні).

Таким чином, солдат ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення правопорушення до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілому було своєчасно надано медичну допомогу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав факт того, що стріляв та завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , однак пояснив що це було не за тих обставин, в яких його обвинувачують. Пояснив, що в той день перебував на позиції, приблизно 5 км. від села Комарівка. В той день побачив, що автомат ОСОБА_7 не перебуває на запобіжнику, хотів поставити його на запобіжник, вистрелив та влучив у потерпілого. Від потерпілого знаходився в 10-15 метрах, коли ставив автомат на запобіжник, потерпілого не бачив, автомат рвонуло вверх та випадково випустив автоматну чергу. Після цього, покликав на допомогу та разом з усіма підійшов надавати допомогу ОСОБА_7 . Також вказав, що не зміг втримати автомат, оскільки у нього хвора рука, є кримінальне провадження, де ОСОБА_6 потерпілий, в нього в`їхав бензовоз.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим, ОСОБА_6 вини у вчиненні ікримінованого йому кримінального правопорушення, встановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які суд вважає належними та допустимими, а саме:

-Протоколом огляду місця події та додатками до нього від 10.11.2022р., відповідно до якого проведено огляд у лісосмузі неподалік населеного пункту Комарівка, де в лісових насадженнях виявлено спостережний пункт, де несуть службу військовослужбовці НОМЕР_3 окремого батальйону ТРО. Виявлено спорудження накрите чорною клейонкою із зробленими лавками, спальними місцями та особистими речами. Неподалік спорудження на приблизній відстані 3 м від спорудження виявлено вим`яте місце (листя, трава), де виявлено бинт зі слідами РБК, турнікет зі слідами РБК, автомат Калашникова НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_9 , АКС НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_6 , НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_10 , НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_7 , АКС74-6401605, який належить ОСОБА_11

-Протоколом додаткового огляду місця події з додатками від 11.11.2022р., відповідно до якого проведено огляд місця події на ділянці місцевосці розташованій в лісосмузі, на позиці ВОП «Сафарі» 5 км біля Оскільського водосховища, східніше від с. Комарівка. На ділянці з правої сторони розташований бліндаж, вкопаний в грунт. Зліва від бліндажу на відстані 5,7 м розташований навіс, під яким є стіл та лавки. Далі за навісом є вогнище, біля якого розташовані саморобні ліжаки. Прямо від ліжаків розташована лісосмуга та на відстані 10 м на землі виявлено сліди РБК, упаковки від бинтів та лікарських засобів. Зі слів ОСОБА_10 саме на цьому місці він побачив ОСОБА_7 , який лежав поранений. Також при огляді виявлено 4 гільзи з маркуванням 270х92, гільзу з маркуванням 539х90.

-Протоколом огляду предметів від 18.11.2022;

-Копією медичної документації та розрахунком витрат на лікування військовослужбовця військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_7 , який перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (військова частина НОМЕР_9 ) в нейрохірургічному відділенні з 10.11.2022 по 18.11.2022, яка надійшла від ВЧ НОМЕР_9 від 29 листопада 2022 року.

-Висновком експерта №09-1368/2022, відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлено кульове проникаюче поранення грудей з ушкодженням правої легені, правобічним гемопневматориксом. За ступенем тяжкості - вогнепальне кульове проникаюче поранення грудей з правобічним гемопневматориксом відноситься до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя. Крім того у ОСОБА_7 мало місце вогнепальне кульове поранення живота з ушкодженням печінки та діафрагми, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя. Вогепальне кульове поранення м`яких тканин правого передпліччя з ушкодженням судинно-нервового пучка відноситься до тілесних ушкоджень середньго ступеня тяжкості, яке спричинило тривалий розлад здоров`я понад 21 день.

-Висновком експерта №СЕ-19/121-22/17329-БЛ від 17.02.2023р., відповідно до якого надані на експертизу 5 автоматів відносяться до бойової нарізної вогнепальної зброї, які придатні для стрільби бойовими проміжними патронами 5,45х39 АК. 1 з 5 наданих гільз була відстріляна з автомата «АКС-74У» № НОМЕР_2 , який закріплено за ОСОБА_6 3 з 5 наданих гільз були відстріляні з автомата «АК-74» № НОМЕР_10 , який закріплено за ОСОБА_7 . Ймовірно із даного автомата також була відстріляна 1 з 5 наданих на дослідження гільз.

-Висновком експерта №14/3802-Дм/22, відповідно до якого на поверхні турнікету виявлено кров потерпілого ОСОБА_7

-Висновком експерта №14/3801-Дм/22, відповідно до якого на поверхні стопки медичних білих марлевих серветок, позначених в протоколі огляду місця події від від 10.11.2022 як бинт, виявлено кров потерпілого ОСОБА_7

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.01.2023 за участю ОСОБА_7 , відповідно до якого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сиділи в наметі. ОСОБА_7 відійшов на відстань близько 10 м від намету та стояв спиною до ОСОБА_6 , коли почув звук затвору автомата , розвернув тулуб праворуч в цей час ОСОБА_6 здійснив постріли в область живота та руки (правої) ОСОБА_7

-Висновком експерта №09-97/2023, відповідно до якого тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли утворитись за обставин та механізму, які він вказує у ході проведення слідчого експерименту 09 січня 2023 року.

-Висновком судово-психіатричного експерта №55 від 25 січня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_6 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчсового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_6 перебував в стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 на теперішній час, відповідно до свого психічного стануҐ, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

-Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 листопада 2022 року про призначення службового розслідування по факту отримання вогнепального поранення під час несення служби старшим стрільцем 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти старшим солдатом ОСОБА_7

-Актом службового розслідування від 17 грудня 2022 року.

-Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17 грудня 2022 року про результати службового розслідування по факту небойового поранення старшого солдата ОСОБА_7

-Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 березня 2022 року №28, відповідно до якого солдата ОСОБА_6 з 08 березня 2022 року зараховано до списків особового складу А7291.

Крім цього, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину знайшла підтвердження у показаннях свідків, які були допитані у ході судового розгляду, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який під час допиту в судовому засіданні показав, що 10.11.2022 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник конфлікт, оскільки ОСОБА_7 виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_7 був досить конфліктною людиною. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 знаходились на ВОП «Сафарі», вживали алкогольні напої. ОСОБА_10 пішов на обхід, коли почув, що його кличуть. Прийшов до багаття та побачив, що на траві на спині лежав ОСОБА_7 з пораненнями на руці та 2 вхідними отворами на грудях. Біля нього стояв ОСОБА_6 з автоматом в руках. Кількіть пострілів ОСОБА_12 не чув, оскільки на позиціях постійно пристрілюють автомати, тому міг не звернути увагу на ці звуки. ОСОБА_10 одразу надав ОСОБА_7 медичну допомогу. На місце події прийшов також ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . Потерпілий брикався, не розумів, що з ним відбувається. В той день ОСОБА_7 і ОСОБА_6 перебували в стані алкогольного сп`яніння. Вказав, що самої події ніхто не бачив. Охарактеризував ОСОБА_6 , як звичайну адекватну людину. Вказав, що ОСОБА_7 постійно провокував конфлікти, ображав всіх та що зі сторони потерпілого постійно була образлива поведінка.

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який під час допиту зазначив, що разом зі ОСОБА_10 пішов на обхід, коли почув що кличуть на допомогу. Коли прийшов до багаття, то побачив, що на траві на спині лежав ОСОБА_7 з пораненнями на руці та 2 вхідними отворами на грудях. Біля нього стояв ОСОБА_6 з автоматом в руках. ОСОБА_10 надав медичну допомогу ОСОБА_7 . На місце події прийшов також ОСОБА_11 . Як сталася подія не зрозумів, вказав, що ОСОБА_6 сам сказав, що стріляв в ОСОБА_7 . Самі постріли не чув, так як постійно проводяться простріли. ОСОБА_6 не пояснював звідки взявся конфлікт між ним та ОСОБА_7

-показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який зазначив, що в день коли зазнав тілесних ушкоджень сидів на кухні в бліндажі з ОСОБА_6 та пили горілку. ОСОБА_7 відійшов на відстань близько 10 м від намету в туалет та стояв спиною до ОСОБА_6 , коли почув звук затвору автомата, розвернув тулуб праворуч в цей час ОСОБА_6 здійснив постріли в область живота та руки (правої) ОСОБА_7 . Були в нормальних відносинах з ОСОБА_6 . Скільки було пострілів не пам`ятає. Також, не пам`ятає чи відшкодував йому шкоду ОСОБА_6 . Просив не карати суворо ОСОБА_6 .

Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання свідків, які також є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.

Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб суд не вбачає.

Підстави ставити під сумнів вказані вище показання та документи відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у суду.

Отже, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Суд критично оцінює показання ОСОБА_6 щодо того, що він випадково поставив палець на спусковий гачок автомата, в результаті чого при поставці запобіжника в безпечний стан, натиснув на спусковий гачок і зробив автоматичний постріл та пояснює це тим, що його рука перебуває в стані перелому і фактично не фіксується після отриманого поранення , що при навантаженні призводить до машинальної дії пальців.

Суд вважає ці показання ОСОБА_6 такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене чи пом`якшення відповідальності, оскільки вони спростовуються сукупністю належних, достовірних та допустимих доказів провадження, які зазначені вище, та у своєму взаємозв`язку безсумнівно спростовують позицію обвинуваченого.

Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст.94 КПК України з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст.91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення обвинуваченим кримінально-караного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України і вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_6 .

Суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують чи/та обтяжують покарання.

Так, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вільне Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ст.89 КК України судимості не має, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд виходить із положень ст.ст. 50,65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, яке віднесено до особливо тяжких злочинів, конкретні обставини, особу винного, відсутність обставини, яка пом`якшує покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 1 ст.115 КК України.

Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» суд залишає без змін до набрання цим вироком законної сили.

У вказаному кримінальному провадженні потерпілим, ОСОБА_7 , був заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 317157 грн. 00 коп.

Заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Статтею ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п.п.3, 10, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі відповідними змінами) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них.

На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), відповідно до статей 174, 451 ЦК ( 1540-06 ) покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Виходячи із наведеного, право на компенсацію моральної шкоди виникає не автоматично при вчиненні заподіювачем шкоди будь-яких неправомірних діянь, а за умови доведення особою, в чому саме полягають моральні страждання і які втрати немайнового характеру вони спричинили.

Позивач зазначає, що неправомірні дії ОСОБА_6 нанесли йому моральну шкоду у розмірі 500000 грн. 00 коп. ОСОБА_6 відшкодував йому шкоду в розмірі 5000 доларів США, а тому вважає необхідним стягнути з ОСОБА_6 ще 317 157 грн. 00 коп.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).

Таким чином, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

У даному випадку судом встановлено, що протиправною поведінкою обвинуваченого потерпілому спричинено моральну шкоду, у зв`язку з чим обвинувачений зобов`язаний був відшкодувати моральну шкоду потерпілому, враховуючи ступінь вини обвинуваченого, характер та обсяг душевних страждань потерпілого.

Суд вважає доведеним те, що діями обвинуваченого потерпілому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, негативних змінах у житті потерпілої, тривалим лікуванням, тимчасовою втратою працездатності.

Підставами для відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає те, що діями обвинуваченого потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до тимчасової втрати працездатності та ушкодження здоров`я, що призвело до зміни його звичайного укладу та способу життя, необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Разом з цим, суд враховує, те що обвинувачений, ОСОБА_6 відшкодував потерпілому, ОСОБА_7 , шкоду в розмірі 200000 грн. 00 коп., що є еквівалентом 5000 (п`ять тисяч) доларів США.

ОСОБА_7 не надав доказів надання йому матеріальної шкоди, також не просить стягнути з ОСОБА_6 матеріальну шкоду.

Таким чином, суд вважає, що кошти в розмірі 200000 грн. 00 коп., що є еквівалентом 5000 (п`ять тисяч) доларів США були сплачені ОСОБА_6 в рахунок погашення моральної шкоди ОСОБА_7 .

У зв`язку з цим, відшкодована моральна шкода у розмірі 200000, 00 грн. з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи страждання (фізичні, душевні, психічні тощо), яких зазнав потерпілий, нервову напругу, додаткові зусилля для організації свого життя, є достатньою та пропорційною до обсягу моральних страждань у цій ситуації та достатньою для розумного задоволення потреб потерпілого і не призведе до його безпідставного збагачення.

Таким чином, в задоволенні цивільного позову про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 317157 грн. 00 коп. варто відмовити.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 згідно ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, при цьому скасувавши накладений на них арешт.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.12, ст.15, ч.1 ст.115 КК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з з моменту його фактичного затримання, а саме, з 11 листопада 2022 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди в розмірі 317157 грн. 00 коп. - відмовити.

Речові докази по кримінальному провадженню - автомат Калашникова № НОМЕР_11 , автомат Калашникова № НОМЕР_2 , автомат Калашникова № НОМЕР_12 , автомат Калашникова № НОМЕР_10 , автомат Калашникова № НОМЕР_13 - повернути власнику - військовій частині НОМЕР_1 , знявши арешт накладений на них Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2022 року.

Речовий доказ по кримінальному провадженню - мобільний телефон Redmi 9 А imei-1: НОМЕР_14 imei-2: НОМЕР_15 з сім-картою НОМЕР_16 , без механічних пошкоджень у робочому стані, у шкіряному чохлі чорного кольору, який 11 листопада 2022 року під розписку переданий ОСОБА_6 , вважати повернутим власнику ОСОБА_6 .

Речові докази по кримінальному провадженню - бинт зі слідами РБК, турнікет зі слідами РБК, 5 гільз - знищити.

Стягнути з ОСОБА_6 , на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/121-22/17329-БЛ від 17.02.2023, у сумі 6984 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 86 коп.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_6 - в той же строк з моменту вручення йому копії цього вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1