Ухвала суду № 116689299, 29.01.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/835/24

ун. № 759/9687/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100080001333 від 22.03.2023 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Компаніївка Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.12.2023, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задоволено частково, вирок Святошинського районного суду міста Києва від 05.07.2023 щодо ОСОБА_3 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

19.01.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначений обвинувальний акт отриманий судом.

Ухвалою суду від 19.01.2024р. призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Прокурор під час підготовчого судового засідання просив суд призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту, зазначив про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України та дотримання правил територіальної підсудності при направленні обвинувального акту до Святошинського районного суду м. Києва.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник не заперечували проти призначення судового розгляду.

Учасники судового провадження висловили свою думку про проведення судового розгляду у відкритій формі судового засідання, за участі сторін кримінального провадження та потерпілих.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з огляду на наступне.

Дане кримінальне провадження підсудне Святошинському районному суду м. Києва.

Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. При затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 318 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

Водночас, прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на 60 діб, оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та наразі не зменшились. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, з огляду на відомості про особу обвинуваченого, не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заперечив проти задоволення клопотання з огляду на те, що прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Захисник просив застосувати до обвинуваченого інший, більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 05.12.2023 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , продовжено до 02.02.2024 включно.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні клопотання прокурора суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого та передбачає покарання на строк від семи до десяти років позбавлення волі, обвинувачений не працює, одружений, утриманців не має.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкримінований злочин, може з метою уникнення покарання переховуватись від суду, окрім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів.

Варто зауважити, що до обставини, яка збільшує ризик втечі, безумовно належить військова агресія рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.

Стан здоров`я обвинуваченого задовільний, що не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас, беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, суд визначає розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 ( сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., в якості альтернативного запобіжного заходу, яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками та покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, суд, керуючись положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.27, ст.177,ст.178, ст. 183, ст. ст. 314-316, ст.ст. 369, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, на 15 год. 00 хв. 08 лютого 2024 року в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні.

Справу розглядати суддею одноособово.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати за участі прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 28 березня 2024 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 ( сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов`язки: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, в інший частині оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1