Справа № 2-2600, 2010р.
РІШЕННЯ
И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: О.В. Копичинського
При секретарі: Є.Ф. Кузьменко
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова група «ТАС»» про стягнення пені за несвоєчасне виконання договірних зобовязань і моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «СГ «ТАС»» про стягнення пені в сумі 11.527гр.68коп. і моральної шкоди в сумі 5.000гр.
Позов мотивований тим, що 19.01.09р. між нею і ПАТ «СГ «ТАС»» було укладено договір №ДКТЗ №015696 добровільного страхування автомобіля НОМЕР_1.
11.11.09р. сталася ДТП, в якій було пошкоджено її автомобіль, що є страховим випадком, про що вона своєчасно повідомила страховика.
Розмір страхового відшкодування за відновний ремонт автомобіля було визначено в 91.719гр.76коп. на підставі висновку фахівцем-оцінщика.
08.12.09р. вона направила страховику заяву про виплату страхового відшкодування. Але, у порушення п.15.6 Договору, страховик не здійснив цю виплату, а її неодноразові звернення з цього приводу залишалися без розгляду. 19.03.10р. страховик здійснив виплату страхового відшкодування лише в сумі 40.000гр., а 51.719гр.76коп., що залишилася, була сплачена 30.04.10р.
У звязку з цим та відповідно до вимог ст.ст.530,611 ЦК України і п.17.3 Договору відповідач зобовязаний сплатити їй пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за несвоєчасне виконання зобовязання, що складає зазначену грошову суму за період з 08.12.09р. по 30.04.10р.
У судовому засідання позивачка підтримала позовні вимоги, які просила задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечувала з тих підстав, що позовні вимоги про нарахування пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за несвоєчасне виконання зобовязання суперечить вимогам ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» і Постанови НБУ від 10.08.09р. №468, а також є необґрунтованими позовні вимоги про стягнення пені за період з 08.12.09р. тому, що проведення відповідної експертизи на предмет вартості відновного ремонту застрахованого автомобіля і процедура оформлення відповідних документів були причиною затримки здійснення виплати страхового відшкодування.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи і надані документи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов лише частково з наступних підстав.
З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що позивачка є власником автомобіля НОМЕР_1.
19.01.09р. між позивачкою і ПАТ «СГ «ТАС»» було укладено договір №ДКТЗ №015696 добровільного страхування цього автомобіля, а.с.5,6,7,37,38,39,40.
11.11.09р. сталася ДТП, в якій було пошкоджено зазначений автомобіль, що, відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» від 01.07.04р., є страховим випадком, про що позивачка своєчасно повідомила страховика, а.с.8,9,10.
Вартість відновного ремонту автомобіля була розрахована фахівцем-оцінщиком в 187.692гр.60коп., яка перевищує 70% страхової суми (117.778гр.) за умовами страхування (п.2.24 Програми добровільного комплексного страхування транспортного засобу «ТАС-Мотор», затвердженої Наказом №252/2), а.с.72-111.
На підставі цього висновку страховик визначив розмір страхового відшкодування в 91.719гр.76коп.
Відповідно до вимог ст.988 ЦК України і частин 1 і 2 ст.9 Закону України «Про страхування» від 07.03.96р. при настанні страхового випадку страховик зобовязаний провести страхову виплату відповідно до умов договору страхування.
Так згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.15.6 зазначеної Програми - виплата страхового відшкодування та/або страхова виплата здійснюється Страховиком протягом 10 днів з дня підписання страхового акту, а.с.55.
Пунктами 15.4 і 15.4.1 Програми передбачено, що страховий акт з визначенням розміру страхового відшкодування складається страховиком протягом 15 робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру збитків.
Згідно пп. «б» п.15.11.1.1 цієї Програми - у випадку повної конструктивної загибелі застрахованого ТЗ, розмір страхового відшкодування розраховується 100% страхової суми за вирахуванням франшизи та вартості застрахованого ТЗ у пошкодженому стані.
У звязку з цим і на замовлення страховика в період з 23.11.09р. по 11.01.10р. було проведено експертне дослідження ЕК «Укравтоекспертиза» про оцінку застрахованого автомобіля НОМЕР_1, а.с.72.
Але звіт про оцінку ринкової вартості цього автомобіля було отримано страховиком лише 12.01.10р., а.с.105.
З зазначеного виходить, що термін складання зазначеного акту сплив 02.02.10р., у звязку з чим, страховик був зобовязаний здійснити страхове відшкодування позивачці протягом 10 днів від цієї дати.
Але з пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що, незважаючи на неодноразові письмові звернення позивачки до страховика, а.с.8,9,10,12,14,15, страховик здійснив виплату страхового відшкодування лише 19.03.10р. в сумі 40.000гр. за страховим актом від 12.03.10р. №6024В/26/2010, а 26.04.10р. страховиком здійснено остаточний розрахунок по страховій виплаті в сумі 51.719гр.76коп. за страховим актом від 12.03.10р. №6025В/26/2010, а.с.13,16.
На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що з боку страховика мало місце несвоєчасне виконання своїх зобовязань за договором №ДКТЗ №015696 від 19.01.09р. щодо страхової виплати.
*
Відповідно до ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно ч.3 ст.549 цього Кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог ст.1 і ст.3 Закону України від 22.11.96р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» - платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також згідно п.17.3 Програми добровільного комплексного страхування транспортного засобу «ТАС-Мотор», затвердженої Наказом №252/2) за невиконання або неналежне виконання обовязків за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України, в тому числі шляхом сплати пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більш подвійної ставки НБУ, встановленої на кінцеву дату такого платежу, а.с.59.
Так з пояснень представника відповідача і наданих документів судом встановлено, що згідно п.1 постанови Правління Національного банку України від 10.08.09р. №468 «Про зміну облікової ставки» - з 12.08.09р. облікову ставку установлено в розмірі 10,25%.
У звязку з цим розмір подвійної ставки НБУ в день буде складати 0,056% (10,25 : 365 днів), що є меншим за 0,1%.
На підставі зазначеного суд визнає за необхідне враховувати саме розмір ставки НБУ при здійсненні розрахунку пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором №ДКТЗ №015696 від 19.01.09р.
Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що розмір пені за період з 03.02.10р. по 26.04.10р. буде складати 3.309гр.21коп., виходячи з наступного розрахунку:
- 91.719гр.76коп. (сума страхової виплати) х 0,00056 х 43 дні прострочки (з 03.02.10р. по 18.03.10р.) = 2.208гр.61коп.;
- 19.03.10р. страховиком здійснена страхова виплата в сумі 40.000гр.;
- 51.719гр.76коп. (залишок страхової виплати) х 0,00056 х 38 дні прострочки (з 19.03.10р. по 25.04.10р.) = 1.100гр.60коп.;
- 26.04.10р. страховиком здійснено остаточний розрахунок по страховій виплаті;
- 2.208,61гр. + 1.100.60гр. = 3.309гр.21коп.
*
Доводи позивачки про те, що страховик зобовязаний сплатити їй пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за несвоєчасне виконання зобовязання за період з 08.12.09р. по 30.04.10р., суд оцінює критично і не приймає до уваги тому, що вони суперечать зазначеним вище вимогам чинного законодавства і судовому висновку у даній справі.
*
Судом встановлено, що з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання договірних зобовязань.
Але суд оцінює критично і не приймає до уваги доводи позивачки про те, що вона має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог Закону України від 12.05.01р. N1023-ХП "Про захист прав споживачів" з наступних підстав.
Зазначений Закон встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів. Але відносини, що виникають під час виплат страхових сум на підставі договорів страхування, відносяться насамперед до договірних відносин, а тому при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами страхування, потрібно застосовувати ст.625 ЦК України, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
З огляду на наведене стосовно визначення характеру правовідносин, що склалися між сторонами у справі з приводу невиконання договору в частині виплат страхового відшкодування та вимог Закону України від 07.03.96р. N85/96-ВР "Про страхування" - страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисну майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором, тобто це договірні відносини, за порушення яких передбачена майнова (фінансова) відповідальність у формі пені, неустойки тощо.
Також, судом встановлено, що і укладений між сторонами договір №ДКТЗ №015696 добровільного комплексного страхування транспортного засобу не передбачає таких наслідків порушення договору страховиком, як відшкодування моральної шкоди.
Так відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.
Але наслідки порушення договору страховиком, встановлені статтями 625 і 992 ЦК України, не передбачають відшкодування моральної шкоди.
Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 31.03.95р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7, 440' ЦК та іншим законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Але, правовідносини, що виникли між сторонами в розглядуваній справі, є договірними.
З зазначеного виходить, що відшкодування моральної шкоди у випадку порушення договірних зобовязань, законом не передбачено.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його вини;
Згідно ст.23 ГК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.
Моральна шкода полягає: в душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно його самої і у зв'язку із знищенням або пошкодженням його майна.
Як розяснив Пленум Верховного Суду України у ч.2 п.5 Постанови «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.95р. суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення потерпілому моральних і фізичних страждань.
Але позивачка не довела належними і допустимими доказами факт існування у неї моральних страждань і переживань від дій відповідача, чим не виконала вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом же зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.
На підставі зазначеного вище суд визнає необґрунтованими вимоги позивачки про заподіяння їй діями відповідача моральної шкоди.
У звязку з цим ця позовна вимога не підлягає задоволенню.
*
Враховуючи зазначене та вимоги ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне:
-стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір по справі у розмірі 51гр.00коп., що передбачено ст.80 ЦПК України і пп. «а» п.1 ст.3 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.93р. №7-93;
-віднести на рахунок Держави судові витрати за розгляд позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
*
На підставі ст.ст. 23,530,549,611,625,992,1167 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.96р., ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.96р., п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», і керуючись ст.ст. 10,11,60,80,88,209,212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова група «ТАС»» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне виконання договірних зобовязань в сумі 3.309гр.21коп.
Позов в іншій його частині - залишити без задоволення.
*
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова група «ТАС»» судовий збір по справі у розмірі 51гр.00коп. в дохід держави на р/р 31416537700021 місцевий бюджет м. Саки АР Крим, МФО 22090100, Код ЄДРПОУ 34740887, банк одержувач УДК в АРК. м. Сімферополь.
Інші судові витрати у справі віднести на рахунок Держави.
*
ПАТ «СГ «ТАС»» - 03062, м. Київ, пр-кт Перемоги, №65 офіс 213, р/р 2650001303328 у ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321024, Код ЄДРПОУ 30115243.
*
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя:
Судове рішення № 11668889, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 13.10.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2600. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: