Рішення № 116674755, 30.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 рокуСправа №160/25114/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій він просить суд:

- визнати протиправними дії Першого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненадання відстрочки ОСОБА_1 від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час;

- зобов`язати Перший відділ Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 рішення про надання і оформлення відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, на підставі абзаців 1, 2 частини другої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, як здобувачу вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти, з постановкою на спеціальний облік.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Верба І.О.) від 09.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі в адміністративній справі у якості відповідача Синельниківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

06.11.2023 року та 27.11.2023 року від Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач вважає, що дана позовна заява не може бути задоволена з наступних підстав. Стосовно того, що позивачем 12.08.2023 року направлено до першого відділу Синельниківського РТЦК та СП заяву про надання відстрочки від призову разом з повідомленням університету від 24.07.2023 року № 23-123. Повідомлення університету не є підтверджуючим документом про те, що особа проходить навчання. Відповідно до абзацу 3 пункту 34 Постанови КМУ від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування підприємства, установи та організації здійснюють: надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 4). Тобто даний обов`язок покладається саме на навчальний заклад, а не на студента. Відповідно до п. 8 ч. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 - призовники, військовозобов`язані, резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до змісту наданих позивачем до позову заяв від 12.08.2023 року, 02.09.2023 та описів вкладень факт надсилання них до першого відділу Синельниківського РТЦК та СП підтверджуючих документів про надання відстрочки від призову від мобілізації не доведено. Підтверджуючі документи про надання відстрочки додані тільки до позовної заяви, а не до заяв які позивач надсилав до першого відділу Синельниківського РТЦК та СП. Позивачу необхідно звернутись до першого відділу Синельниківського РТЦК та СП з заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією та оригіналами підтверджуючих документів, а саме: довідка про навчання, наказ про зарахування до вищого навчального закладу. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

17.11.2023 року позивач до суду подав письмову відповідь на позов, в якій доводи відповідача вважає безпідставними та необгрунтованими з огляду на таке. Позивач вважає, що у зв`язку із його перебуванням на денній формі навчання на факультеті економіко-гуманітарних наук та права Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет», - він має право на відстрочку від мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Розпорядженням керівника апарату суду Наталії Чуфарової від 04.12.2023 року №765д призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді за її поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 28.11.2023 року №1129/0/15-23.

04.12.2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №160/25114/23 була передана судді Серьогіній О.В.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем отримано лист Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 08.09.2023 року №2351 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Вважає, що відмова Синельниківського ТЦК та СП у наданні йому відстрочки від мобілізації є не правомірною, з огляду на наявність у позивача підстав для відстрочки відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме позивач є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою навчання. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву, розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №160/25114/23 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 05.01.2024 року. Також вказаною ухвалою суду зобов`язано Синельниківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати додаткові докази в даній справі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

15.01.2024 року на адресу суду від Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшли витребувані ухвалою суду від 06.12.2023 року докази.

Від Першого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки письмовий відзив на позов до суду не надходив.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з витягом з наказу №174 К/с від 26.09.2022 року Українського державного хіміко - технологічного університету, ОСОБА_1 зараховано з 03.10.2022 року на 1 курс денної форми здобуття освіти за ступенем магістра.

12.08.2023 року позивач звернувся із заявою до Першого відділу Синєльниківського РТЦК та СП, в якій він повідомив про те, що є студентом денної форми навчання і просив надати йому відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 ч.2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви було додано копії паспорту та РНОКПП, військового квитка та оригінал Повідомлення університету №24-123 від 24.07.2023 року.

Листом Синельниківського РТЦК та СП від 15.08.2023 року №2087 позивачу повідомлено, що для надання відстрочки від призову під час мобілізації та звірки облікових даних йому необхідно особисто надати оригінали документів, що підтверджують право на відстрочку, для звіряння.

02.09.2023 року позивач знову звернувся із заявою до Синельниківського РТЦК та СП, в якій зазначив, що оригінал повідомлення навчального закладу було додано до заяви від 12.08.2023 року та надано безпосередньо. Також зазначив, що для звіряння даних позивач особисто з`являвся 03.03.2023 року до Синельниківського РТЦК та СП та пред`явив всі необхідні оригінали документів, про що було проставлено відмітку ТЦК.

Листом від 08.09.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 була надана відповідь, що оскільки станом на 15.08.2023 року в військово - облікових документах, що перебувають па їх обліку відсутні відомості щодо проходження позивачем навчання, то в його діях присутні ознаки вчинення адміністративного правопорушення. Окрім цього, зазначено що відстрочку від мобілізації не надано, оскільки позивачем не надано документів на підтвердження факту навчання в закладах вищої освіти, як того вимагає пп.8 п.1 Правил військового обліку (Додаток 2 до Порядку).

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Разом із тим, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-ХІІ вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом ст.2 Закону №3543-ХІІ правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Крім того, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частина 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно з ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.4 ч.І ст.24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до приписів ч.8 ст. 5 Закону України від 16 березня 2017 року 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.

Згідно із п.11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону №2232-XII персонально-первинний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 11 п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до приписів п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок №1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку.

Згідно п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; для резервістів - військовий квиток.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти - стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Зважаючи на те, що Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено право військовозобов`язаних скористатися відстрочкою від призову, але не визначений механізм реалізації такого права, наявні усі підстави застосувати норми Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 року №352.

Згідно п.74 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, право на одержання призовниками відстрочки від призову повинно бути підтверджено відповідними документами, які подаються призовниками районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно п.77 Положення, надання відстрочки від призову для здобуття освіти проводиться на підставі довідки за формою згідно з додатком 20, яка видається закладом освіти.

Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону №2232 призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Відповідно до абзацу 8 частини 1 Додатку 2 Порядку № l487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У цій справі позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що під час мобілізації він мав право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підставі навчання в Українському державному хіміко - технологічному університеті.

При цьому, до заяви від 12.08.2023 року про надання відстрочки від призову позивач долучив копії паспорту та РНОКПП, військового квитка та оригінал Повідомлення університету №24-123 від 24.07.2023 року, що сторонами не заперечується. При цьому, повідомлення про зміну облікових даних, яке надіслано ним може свідчити лише про зарахування його до навчального закладу, але не підтверджує факт проходження навчання, тоді як довідку оформлену у встановленому законом порядку, позивачем відповідачу разом із заявою не надавалися, що свідчить про передчасність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Першого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна