Ухвала суду № 116674644, 29.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 січня 2024 року Справа 160/2397/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

УСТАНОВИВ:

25.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 1. Наказу № 2001к від 02.11.2023 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 07.11.2023 № 792 о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліції» та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчено;

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яку рахувати з 08.11.2023, до дати фактичного поновлення позивача на посаді.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Положеннями ст.ст. 160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.

За правилами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За визначенням, наведеним у п. 17 ст. 4 КАС України, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, за характером спірних правовідносин даний спір стосується питань, пов`язаних з проходженням з публічної служби. А тому, спеціальною нормою, якою врегульовано питання строку звернення з позовом до адміністративного суду, є положення ч. 5 ст. 122 КАС України.

При цьому, з даним позовом ОСОБА_1 звернуся до суду 25.01.2024, тобто з пропуском установленого Кодексом адміністративного судочинства України місячного строку звернення до адміністративного суду.

Суд звертає увагу, що до позовної заяви ОСОБА_1 долучено клопотання про поновлення строку звернення з даним позовом, в якій було зазначено, що 17.11.2023 представником позивача за допомогою ЄСІТС "Електронний суд" було подано позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ НП в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак станом на 18.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду дана позовна заява не надходила, що підтверджується листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 №03/4694/23.

Разом з тим, суд вважає, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом є неповажними, оскільки позивач звернувшись 17.11.2023 до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, лише 10.01.2024, тобто майже через два місяці, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із запитом щодо надання інформації стосовно реєстрації його справи.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач є обізнаним про скорочені строки звернення до суду з даною позовною заявою.

Суд зазначає, що доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду із відповідним адміністративним позовом в більш коротші строки, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі «Устименко проти України» (заява №32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа Каменівська проти України) Європейський суд з прав людини зазначав: …право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані....

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 по справі №804/958/17.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на звернення до суду та надати докази наявності таких підстав.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовною заявою по адміністративній справі №160/2397/24.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на звернення до суду та надати докази наявності таких підстав.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Рищенко