Ухвала суду № 116673529, 26.01.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/370/24

№ 3/755/294/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши справу, що надійшла зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «Сільпо-Фуд», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № 844/32-00-04-03-01-02 від 25.12.2023 року, ОСОБА_1 , 03.10.2023 року, за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1, неправомірно зменшено суму податкових зобов`язань у наступних періодах: лютий - квітень 2022 року в розмірі 99 089 гривень, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітних періодів в уточнюючих деклараціях за лютий - квітень 2022 року (уточнюючі розрахунки за лютий 2022 року вх. № 9257332624 від 03.10.2023 року), за березень 2022 року (вх. № 9257332630 від 03.10.2023 року), за квітень 2022 року (вх. № 9257332659 від 03.10.2023 року), що є порушенням ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання, особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , не з`явилася, подала до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мотивувала тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто, посадовою особою органу Державної податкової служби не вказано, яку конкретно норму закону було порушено нею, як головним бухгалтером ТОВ «Сільпо-Фуд», і яка ставиться їй у провину. Натомість, у протоколі містяться лише посилання на те, що, нібито, головним бухгалтером ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_1 неправомірно зменшено суму податкових зобов`язань у періодах, які перелічені у протоколі, проте, не вказано, які конкретні норми того чи іншого закону, нею порушено, які її діяння вказують на порушення порядку ведення податкового обліку. Крім того, протокол не містить конкретних даних, а саме, у чому саме полягає суть вчинених нею дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яка форма вини щодо таких дій та які юридичні наслідки настали або могли настати внаслідок таких дій. Формулювання змісту протоколу у такій формі не відображає всіх ознак правопорушення, тобто, у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність щодо порушення ведення податкового обліку вчинено. Сам по собі Акт камеральної перевірки, на який йде посилання у протоколі, не змінює зміст протоколу, який є підставою для адміністративної відповідальності, а є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який переводить перевірку. Тобто, Акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового обліку. Таким чином, порушено вимоги Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 року № 566. Зокрема, 08.01.2024 року ТОВ «Сільпо-Фуд», у порядку ст. 56 Податкового кодексу України, було подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення, що прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.12.2023 року № 0011160403, рішення за якою ще не прийнято, про що надано для долучення до матеріалів справи письмові докази.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі. Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 6 Розділу ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення від 27 липня 2016 року за № 1046/29176, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 року № 566, у Протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до Протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові (за наявності), а також місце проживання.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 844/32-00-04-03-01-02 від 25.12.2023 року, ОСОБА_1 , 03.10.2023 року, за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1, неправомірно зменшено суму податкових зобов`язань у наступних періодах: лютий - квітень 2022 року в розмірі 99 089 гривень, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітних періодів в уточнюючих деклараціях за лютий - квітень 2022 року (уточнюючі розрахунки за лютий 2022 року вх. № 9257332624 від 03.10.2023 року), за березень 2022 року (вх. № 9257332630 від 03.10.2023 року), за квітень 2022 року (вх. № 9257332659 від 03.10.2023 року),однак, у порушення вимог ст. 256 КУпАП та вищевказаної Інструкції № 1046/29176, у протоколі не зазначено, які положення законодавства було порушено ОСОБА_1 при проведенні податкового обліку та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Зокрема, до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, податковим органом долучено Акт про результати камеральної перевірки № 1086/32-00-04-03-01-01/40720198 від 02.11.2023 року, однак, вказаний Акт не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання. Акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії(Постанова ВСУ від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13).

Відповідно до п.2 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року № 727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745, акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати.

Відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно із ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Як вбачається з долученої ОСОБА_1 до її клопотання скарги, ТОВ «Сільпо-Фуд», в особі директора Леська Юрія , направило 08.01.2024 року до Державної податкової служби України скаргу від 04.01.2024 року вих. № УМ-08/01-24 з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2023 року № 0011160403, прийнятого на підставі акту перевірки від № 1086/32-00-04-03-01-01/40720198 від 02.11.2023 року, що підтверджується квитанцією про надсилання рекомендованого листа з описом його вмісту.

На даний час, триває процедура адміністративного оскарження щодо вирішення питання обґрунтованості та законності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків, викладених в акті перевірки щодо допущених головним бухгалтером ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_1 порушень вимог податкового законодавства в ході ведення податкового обліку.

Таким чином, все вищезазначене спростовує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи надані докази в їх сукупності, є підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, адже, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв`язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, клопотання ОСОБА_1 та додані до нього матеріали, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 163-1, 245, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: