Постанова № 116671407, 30.01.2024, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3318/23

Провадження № 2-а/935/4/24

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Янчук В.В.,

за участю секретаря судових засідань Кумечко С.М.,

представника позивача Невмержицького М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувсь до суду з вказаним адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7799840 від 24.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 24 вересня 2023 року постановою старшого інспектора Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області серії ЕАТ № 7799840 було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. 00 коп. Відповідно до змісту постанови, позивач керував транспортним засобом з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби.

З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, а викладені обставини не відповідають дійсності, притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставним, постанова у справі є необгрунтованою у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушень ПДР не вчиняв, а тому вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Процесуальні дії у справі.

Згідно ч. 1ст. 286 КАС Україниадміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 14.12.2023 р. за клопотанням позивача замінено відповідача Хустське районне управління поліції ГУНП в Закарпатській області на Головне управління національної поліції в Закарпатській області.

У судовому засіданні, представник позивача Невмержицький М.С. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів та доводів, що викладені у позові та просив їх задовольнити. Зазначив, що перед початком руху, позивачем було перевірено технічний стан транспортного засобу, все було справним. Правил дорожнього руху не порушував. Інспектором в присутності позивача не здійснювалось розгляду справи, про вказану постанову він дізнавсь після отримання її поштою. Представник позивача також підтримав клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки позивачем вказаний строк було пропущено з поважних причин.

Представник відповідача - Головного управлінняНаціональної поліціїв Закарпатській областіу судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду подали відзив відносно позовних вимог, відповідно до якого, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до відзиву: зі змісту Постанови вбачається, що 24.09.2023 р. о 06 год. 24 хв. у м. Хуст на дорозі А128-й кілометр Долина-Хуст водій ОСОБА_1 керував автомобілем, в якого не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.В ПДР, та своїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. Інспектором Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого складено постанову та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Оскаржувана постанова винесена в межах повноважень, в порядку та в спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з врахуванням всіх обставин справи.

До судупредставником відповідачатакож подано клопотання, згідно якого просили залишити зазначений адміністративний позов без розгляду, оскільки строк на подання даного позову вже сплив, а поважності причин його пропуску позивачем не зазначено.

Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7799840 від 24.09.2023 р. о 06 год. 24 хв. в м. Хуст, на дорозі А128-й кілометр Долина-Хуст водій ОСОБА_1 керував автомобілем, в якого не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.В ПДР, та своїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

Відповідно достатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зіст. 19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами п.11 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» №580-VIIIвід 02.07.2015року та ст. 222 КУпАПвстановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушенняправил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до п.1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за ч. 1ст. 121-3 КУпАПнастає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до п.п.2.9. «В» Правил дорожнього рухуУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до п. 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23.12.2005року №14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283і284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести, що він діяв законно, правомірно, в межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений законом, з дотриманням процедури і з забезпеченням прав особи, якої стосуються вчинювані дії чи прийняті рішення, обґрунтовано, об`єктивно. Також саме відповідач в даній справі повинен надати суду докази на підтвердження наявності події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожньогоруху при прийнятті оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додаються» не зазначено жодних відомостей, та такі докази не були надані відповідачем на доказ правомірності своїх дій під час складання оскаржуваної постанови.

Єдиним доказом вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАПє власне оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Проте, зазначена вище постанова є предметом оскарження, тому не може розглядатися як належний та допустимий доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у Постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожньогоруху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначеністаттею 251 КУпАП), які у відповідності достатті 252 цього Кодексу, повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Всупереч даним вимогам, суб`єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності прийняття ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.121-3КУпАП до суду не надано.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності достатті 252цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Стаття 7КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно статті 72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.75КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС Українипередбачено, щодостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт керування позивачем транспортним засобом, з неосвітленим заднім номерним знаком.

Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7799840 від 24.09.2023 року.

Згідно ч.1ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова позивачем була отримана шляхом направлення рекомендованим листом 25.09.2023 р. та отримана останнім 06.10.2023, та з позовом останній звернувсь до суду 13.10.2023 р., тобто строк для оскарження постанови було пропущено ОСОБА_1 з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст.2,77,90, ,241-246,255,286,294,295,297,325 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7799840 від 24.09.2023 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7799840 від 24.09.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили судовим рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повне рішення суду складено: 30 січня 2024 р.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження: вул.Ф.Ракоці,13, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 40108913.

Суддя В.В. Янчук