Рішення № 116667647, 30.01.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6623/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в залісуду,в смт.Овідіополь впорядку окремогопровадження цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ :

3 листопада 2023 року, представниця ОСОБА_1 адвокат Конова Л.М. звернулась до суду із заявою про встановлення юридичного факту належності заявниці правовстановлюючого документу трудової книжки серії НОМЕР_1 ,заповненої 10.07.1981р., мотивуючи це необхідністю призначення їй пенсії за віком, в чому заявниці було відмовлено рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області № 155350009653 від 24.07.2023 р. з підстав відсутності на титульній сторінці трудової книжкисерії НОМЕР_1 записів про зміну прізвищ заявниці : з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » та з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », а довідка № 2631 від 31.08.2016 р. видана невизнаною ПМР, а також у зв?язку відсутності оригіналу свідоцтва про народження дитини.

В судове засідання заявниця та її представниця не з?явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили, надіславши до суду клопотання, в якому представниця заявниці підтримала заяву ОСОБА_1 , яку просила суд, задовольнити та розглянути справу без їхньої участі (а.с. 35).

В судове засідання представниця заінтересованої особи ГУ ПФУ в Одеській області в судове засідання не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, зворотним поштовим повідомленням з відміткою про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомила, надіславши на електронну адресу суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 та проханням про слухання справи за її відсутності (а.с. 33,36-41).

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Суд встановив, що заявниця ОСОБА_1 (дівоче « ОСОБА_2 »), народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується засвідченою нотаріально копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 та 28.07.2023 р. їй виповнилося 60 років (а.с. 6-8).

17.07.2023 р., заявниця звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, надала документи, необхідні для призначення пенсії. Однак рішенням Головного управління ПФУ в Чернівецькій області №155350009653 від 24.07.2023р. заявниці було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, відсутності на титульній сторінці трудової книжкисерії НОМЕР_3 записів про зміну прізвищ заявниці : з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » та з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », а довідка № 2631 від 31.08.2016 р. видана невизнаною ПМР, а також у зв?язку відсутності оригіналу свідоцтва про народження дитини (а.с. 16).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний страховий стаж з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року становить 30 років. Заявниці ж нарахували страховий стаж 21 рік 07 місяців 19 днів. До страхового стажу не зараховано:

-періоди роботи згідно наданої трудової книжки серії НОМЕР_3 , оскільки на титульній сторінці відсутні записи про зміни прізвищ заявниці;

- період роботи з 05.02.1986 року по 23.06.1992 року згідно наданого дублікату трудової книжки серії НОМЕР_4 , оскільки даний період роботи передує даті її заповнення 30.10.1992 року.

Дівоче прізвище заявниці ОСОБА_2 , що підтверджується засвідченою нотаріально копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 6).

З матеріалів справи вбачається, що у 1984 р. заявниця уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується архівною випискою № 00.19/373 від 03.10.2023 р., який в подальшому був розірваний 28.03.1991 р., що підтверджується завіреною нотаріально копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 (а.с. 10-12).

Останній шлюб заявниці був укладений 26.07.1991 р. з ОСОБА_6 , що підтверджується засвідченою нотаріально копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 (а.с. 9-11).

Дублікат трудової книжки заявниці серії НОМЕР_4 - 30.10.1992 року був заповнений на заявницю, прізвище якої після укладення останнього шлюбу було ОСОБА_4 (а.с. 22-25).

Також, з трудової книжки серії НОМЕР_3 прізвище працівниці зазначено спочатку « ОСОБА_2 », яке викреслене, потім « ОСОБА_3 », також викреслене, і останнє прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 26).

З огляду на вищевкаазані документи : свідоцтво про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 » та ОСОБА_1 це одна і та сама особа.

В трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненої 10.07.1981 р. зазначено лише зміну прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » і не зазначено зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », у зв`язку з чим до стажу роботи заявниці не враховано періоди роботи у вказаній трудовій книжці.

Крім того, не враховано період роботи з 05.02.1986 р. по 23.06.1992 р. згідно наданого дублікату трудової книжки серії НОМЕР_4 , оскільки даний період роботи передує даті її заповнення 30.10.1992 р., хоча вказані періоди роботи дублюються в трудовій книжці НОМЕР_3 .

Виконуючи приписи ч. 4 ст. 264 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним заявником щодо наявності підстав для задоволення заявленої нею вимоги, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

За змістом п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом п.п. 2 п. 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (з наступними змінами), до заяви про призначання пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Відповідно до пунктів 3,26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім?я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Згідно роз?яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанови № 5 від 31.03.1995 року) на підставі ЦПК України, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Як роз?яснено у п. 1, 12Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі узв`язку зпораненням, повідомленнявійськових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи.

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав ставити під сумнів належність заявниці вищевказаної трудової книжкисерії НОМЕР_1 , заповненої 10.07.1981 р.

Неможливість внесення виправлень до трудової книжки підтверджується тим, що підприємство, що допустило помилку.

Допущені у документі невідповідності є перешкодою реалізації заявницею права на призначення їй пенсії.

Будь-яких інших обставин, які б спростовували належність саме заявниці трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 10.07.1981 р., судом під час розгляду справи встановлено не було.

Крім того, судом приймається до уваги, що норми ст.ст. 15,16 ЦК України не містять посилань на обмеження захисту в суді цивільного права чи інтересу у спосіб, що встановлений законом. В даному випадку у спосіб, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

Таким чином, заявниця наділена правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави її звернення до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа свідчать про наявність обмеження її права на пенсійне забезпечення згідно Закону, а тому суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, доведеними доказами по справі, такими, що спрямовані на створення умов для здійснення і реалізації прав заявниці, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що заявницею при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 546,80 грн., що підтверджено належним письмовим доказом по справі (а.с. 1).

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Згідно роз`яснень п. 18 Постанови № 5 від 31.03.1995 року при постановленні рішення в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суди повинні мати на увазі, що відповідно до особливостей окремого провадження правила про розподіл судових витрат у цих справах не застосовуються.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, судові витрати у виді сплаченого заявницею судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 77-80, 89, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1.Заяву ОСОБА_1 ,за участюзаінтересованої особи: Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Одеськійобласті провстановлення юридичногофакту належностіправовстановлюючого документу - задоволити ;

2.Встановити юридичний факт належності ОСОБА_1 (ІПН : № НОМЕР_7 ) трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 10.07.1981 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30.01.2024 р.

Суддя Гандзій Д.М.