Ухвала суду № 116666940, 14.12.2023, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3816/21

Провадження № 1-кп/496/205/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області в складі колегії суддів:

суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, в залі суду, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п.п. 5,12 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

14.12.2023 року прокурором було надано до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів.

Згідно п. 5 роз`яснення Верховного Суду від 03.03.2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Враховуючи, введення на території України воєнного стану та збройної агресії, що продовжується, суддя ОСОБА_10 перебуває на лікарняному, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначеним складом суду, суд доходить висновку про необхідність розгляду клопотання прокурора щодо строків тримання обвинуваченого під вартою у складі суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які входять до складу колегії.

Прокурор всудовому засіданніпідтримав поданеним клопотання,яке вмотивованетим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв`язку з чим, у разі визнання судом його вини, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, що згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема обвинувачений ОСОБА_6 , який на переконання сторони обвинувачення, за грошову винагороду своїми протиправними діями, вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, володіє відомостями щодо місця перебування таких осіб як свідки, потерпілий, за кримінальним провадженням, маршрут їх пересування, тощо, що не позбавляє обвинуваченого вчинити відносно останніх інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати з метою схиляння до дачі відповідних показі, вигідних для обвинуваченого. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту як такого, унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам, а тому прокурор вважає, що застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою є неможливим.

Від представника потерпілого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу за його відсутності відповідно до якого просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечувала, зазначивши, що наразі прокурором було надано достатньо доказів, які були дослідженні судом та які не підтверджують причетність ОСОБА_6 до інкримінованого злочину. Крім того, прокурором не враховано, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, не обґрунтованим є твердження щодо переховування обвинуваченого, на утриманні ОСОБА_6 знаходиться четверо дітей. Зі сторони обвинувачення не надано підтвердження, чи існує якась реальна загроза від обвинуваченого, сторона обвинувачення за два роки не пришвидчила подачу підтверджуючих матеріалів, тому прошу відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та замінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Крім того, згідно даних про стан здоров`я ОСОБА_6 , то в умовах слідчого ізолятора він погіршується.

Обвинувачений ОСОБА_6 думку захисника підтримав та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи те, що обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 15.01.2024 року, а до вказаного терміну кримінальне провадження не може бути завершено у зв`язку з веденням на території України воєнного стану, не дослідження усіх доказів, не допиту свідків, потерпілого і обвинувачених, суд вважає за необхідне розглянути заявлене клопотання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 не одружений, не працевлаштований, тобто відсутні міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, що позбавляє його можливості отримання законних засобів існування, тому колегія суддів вбачає, що підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу є не обґрунтованим та погоджується з доцільністю тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у злочині проти життя і здоров`я особи, шляхом застосування вибухових речовин та вибухових пристроїв.

Таким чином, на підставі викладеного, та, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, а також враховуючи те, що він ще не був допитаний у судовому засіданні, з метою уникнення ризиків переховування від суду, можливістю вчинення інших кримінальних правопорушень, а також з метою недопущення незаконно впливу на свідків, потерпілого, колегія суддів вважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід на даний час не є можливим з урахуванням вказаних ризиків.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_6 , суд на теперішній час не встановив.

Медичних документів, які б зазначали, про неможливість утримання ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятора, суду не надано.

З наданої захисником довідки про стан здоров`я ОСОБА_6 також не вбачається захворювань, які б перешкоджали утриманню ОСОБА_6 в умовах ОСІ.

Також, колегія суддів вважає правильним зазначити, що відповідно до пункту 3 глави 2 розділу X зазначеного Наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» від 14.06.2019 року №1769/5, у слідчий ізоляторах здійснюються медичний контроль за станом здоров`я ув`язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров`я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством. Таким чином, лікування ОСОБА_6 можливо в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.176,177,183,331,371,372,376,392,615КПК України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 14.12.2023 року до 11.02.2024 року, включно.

Утримувати обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній Установі «Одеській слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі: начальнику Державна Установа «Одеській слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2