Рішення № 116662108, 29.01.2024, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/731/2024 Справа № 490/9361/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Романовій К.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ТОВ «Глобал Спліт», в особі представника Балашова В.В., звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/30262/82/483736. Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування - 16 200,00 грн. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення поточного ліміту. Проценти в тому числі за користування недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована 45% річних. Банк виконав взяті на себе зобов`язання за вказаним договором та надав відповідачу кошти в кредит. 09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» укладено договір № 114/2-31-F про відступлення права вимоги. 22.02.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір відступлення прав вимоги № 22/02/22-LN, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 010/30262/82/483736 від 19.11.2018 року перейшло до ТОВ «Глобал Спліт». Позивач зазначає, що відповідач порушив умови повернення платежів, що призвело до виникнення заборгованості за договором кредиту, розмір якої станом на 14.09.2023 року склав суму в розмірі 62541,42 грн. З огляду на викладене, та в зв`язку із неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за договором, товариство вимушене звернутись до суду із даним позовом та просить суд стягнути із відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості в примусовому порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023 року дану справу передано судді Черенковій Н.П.

Після виконання приписів ст.ст.27,187 ЦПК України, ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації. В установлений судом строк відповідачка відзив не подала.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.

Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу у відсутність представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст. 1,3 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 19.11.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/30262/82/483736.

Згідно п. 1.2. максимальний ліміт кредиту складає 300000,00 грн., в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту.

Положеннями п.п. 1.3., 1.4. встановлено, що розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 16200,00 грн. Строк кредитування становить 48 місяців, що починається з 19.11.2018 р. та закінчується 19.11.2022 р.

Відповідно до п. 1.5. договору проценти (за користування кредитом), в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована 45% річних.

Відповідно до п.4 Заяви, проценти нараховуються в порядку, визначеному підпунктами 2.5.2.,2.5.3. пункту 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил, за фактичне користування Кредитом на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується Пільговий період.

Відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з чинною редакцією правил, а також визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією заявою поширюються положення Договору, Правил, а тому числі розділу 6 Правил. Також ОСОБА_2 зобов`язується дотримуватися умов Договору, Правил, зокрема тих положень, що регламентують умови надання банком кредитів.

Отже, встановлене свідчить про те, що сторони погодили сплату процентів за користування кредитними коштами та штрафів.

Згідно умов зазначеного договору банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання за вказаним договором та надав відповідачу кошти в кредит, що підтверджується наявними у справі доказами.

23.07.2019 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 в зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компаніяЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого, АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП» належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року, право вимоги до боржника ОСОБА_2 також було передано.

22 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компаніяЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір відступлення права вимоги № 22/02/22-LN, відповідно до умов якого, право вимоги за договором №010/30262/82/483736 від 19.11.2018 року, укладеним між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 перейшло до позивача.

Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 22/02/22-LN від 22.02.2022 року, право вимоги до боржника ОСОБА_2 також було передано.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ОСОБА_1 прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала в повному обсязі.

Статтею 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050Цивільного кодексуУкраїни наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з ч. 1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Строк користування кредитом згідно Кредитного договору №010/30262/82/483736 від 19.11.2018 року закінчується 19.11.2022 року.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим станом на 14.09.2023 року має заборгованість по кредитному договору в розмірі 62541,42 грн, яка складається з: 43695,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 3227,52 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом; 1619,80 грн - заборгованість за відсотками; 13999,10 грн - заборгованість за процентами за період з 24.02.2022-30.09.2022 року.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також відрізних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк», відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 141, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором №010/30262/82/483736від 19.11.2018рокув сумі 62541,42 грн (шістдесят дві тисячі п`ятсот сорок одна гривня 42 копійки).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» 2684,00грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд.5-Б, оф.5, код ЄДРПОУ 41904846).

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено: 29 січня 2024 року.

Суддя Н.П. Черенкова