Ухвала суду № 116660140, 31.01.2024, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/129/21

Провадження № 2/342/6/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Тиніва І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради, співвідповідачів відділу освіти Городенківської міської ради, Городенківської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати вчителя української мови і літератури за переробку годин педагогічного навантаження; про фактичне поновлення на роботі та посаді, на якій позивач юридично працює,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в суді перебуває дана справа.

Розгляд справи неодноразово призначався судом після відкриття провадження по справі.

У черговому судовому засіданні 20.02.2023 за клопотанням представника позивача Котика, було призначено експертизу. Дане клопотання було заявлено представником позивача після задоволення неодноразових його інших клопотань. Зокрема були клопотання про витребування документів від відповідачів, про надання копій зазначених документів, тощо.

Через заявлені клопотання учасниками справи, насамперед представниками позивачки, її розгляд переносився багато разів.

Також за клопотанням експерта в судовому засіданні 11.07.2023 судом вирішувалось питання про надання додаткових матеріалів та інші питання. Під час якого з`ясовувалось питання про необхідність оплати експертизи позивачкою. Представник позивача Котик ствердив про можливість здійснення її оплати позивачкою.

28.07.2023 дану ухвалу від 11.07.2023 та матеріали справи було повторно направлено до експертної установи поштовими засобами зв`язку.

Однак 01.08.2023 із експертної установи до суду поступив лист без матеріалів справи із змісту якого вбачається, що вони залишили ухвалу суду від 20.02.2023 без виконання.

У зв`язку із незрозумілими діями працівників експертної установи, в той час коли їм тільки 28.07.2023 року було направлено в черговий раз матеріали справи із ухвалою суду якою було вирішено їх клопотання, працівниками суду з`ясовувались дані про хід проведення експертизи призначеної ще 20.02.2023 та після винесення ухвали 11.07.2023. Такі дії підтверджується запитом від 21.08.2023 направленим у зв`язку із отриманням 01.08.2023 повідомлення від експертної установи незрозумілого змісту.

Однак працівниками експертної установи шляхом довільного трактування запиту суду від 21.08.2023 про надання тільки інформації про хід виконання експертизи після направлення їм справи 28.07.2023, а саме цитуючи частину речення із запиту суду, який в свою чергу, був обумовлений незрозумілою інформацією, яка поступила до суду саме 01.08.2023, було безпідставно повернуто до суду матеріали справи. Матеріали було повернуто експертами не зважаючи на ухвалу від 11.07.2023, яка виносилась виключно за їх клопотанням.

В подальшому, зважаючи на помилкове та необгрунтоване повернення ухвали суду від 20.02.2023 без виконання працівниками експертної установи, судом було направлено повторно 06.09.2023 цю ухвалу суду та матеріали справи для проведення експертизи.

Також судом 16.10.2023 в судовому засіданні вирішувалось чергове клопотання експерта від 02.10.2023 про необхідність продовження строків проведення експертизи понад 90 днів. Проти чого категорично заперечувала позивачка у поданій нею заяві, яку направив її представник Котик і яка була ним підтримана в судовому засіданні. Із змісту поданої позивачкою заяви вбачається і про її обізнаність щодо необхідності оплати вартості експертизи в сумі 11 471,04 грн. на визначений експертною установою рахунок.

Ухвала суду від 16.10.2023 була направлена до експертної установи.

Однак 28.11.2023 ухвала суду про призначення експертизи від 20.02.2023 була повернута до суду експертом у зв`язку із не оплатою позивачкою за її проведення.

Після повернення ухвали, розгляд справи призначався судом на 21.12.2023, 17.01.2024. В призначені судові засідання ні позивач ні її представники жодного разу не прибули. Представник позивача Котик 20.12.2024 подавав клопотання про перенесення розгляду справи призначеної на 21.12.2023 із зазначених ним причин.

17.01.2024 ні позивач ні її представники в черговий раз не прибули. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. А подане Котиком клопотання із змісту якого вбачається його незгода із призначенням справи до розгляду без погодження із учасниками справи та незгода із призначеною раніше судом експертизою, не є фактичним клопотанням про відкладення та не є поважною причиною неявки в судове засідання позивача та її іншого представника адвоката Малетина.

Не прибули в судові засідання і інші учасники справи. Адвокат Тинів подавав клопотання про перенесення судового засідання призначеного по справі на 17.01.2024.

З1.01.2024 до суду поступило клопотання ОСОБА_1 адресоване головуючому по справі судді Гайдичу Р.М. «про визнання себе т.з. суддю Гайдича Р.М. катом в процесуальному аспекті». Із змісту клопотання вбачається, що Котик не згідний із діями головуючого, зокрема у зв`язку з призначенням експертизи за його клопотанням, діями при вирішенні клопотань експерта, діями після повернення експертом ухали суду без виконання у зв`язку неоплатою за проведення експертизи, тощо.

В судовому засіданні 31.01.2024 представник позивача Котик, підтримав подане ним письмове клопотання. Ствердив, що суддя втрутився у хід проведення експертизи, вказав експертам ціну експертизи, образив його, намагався нанести удар йому, що суддя має вивчити нормативно-правові акти, тощо. Ствердив, що він не звертався до правоохоронних органів на дії судді. Також наголошував, що він написав скаргу на головуючого суддю до ВРП по іншій справі де вирішувались права малолітньої дитини, а пізніше напише і по цій, після завершення її розгляду. Просив його клопотання задоволити. Ствердив, що на його думку після таких дій суддя має заявити собі самовідвід.

Представник відповідача ОСОБА_4 ствердив, що це клопотання задоволенню не підлягає.

Представник ОСОБА_2 ствердила, що знає про цю справу, однак з приводу вирішення цього клопотання нічого не зазначила.

Вислухавши учасників справи, дослідивши зміст клопотання ОСОБА_1 від 31.01.2024, матеріали справи, суд приходить до наступного.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Разом з тим слід зазначити, частиною другою статті 2 ЦПК України встановлено, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ані у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ані у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 07 квітня 2021 року у справі 9901/23/21, Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20 та інших.

Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Rehak v. the Czech Republic» від 14 травня 2004 року, заява №67208/01, «Duringer and Grunge v. France» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02).

Зміст клопотання ОСОБА_1 складається з набору текстів та цитат, переважна частина яких носить непристойний та образливий характер в адресу головуючого судді по справі, що виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, є неприпустимим при оформленні будь-яких заяв, звернень, адресованих суду, зокрема й клопотань.

Суд звертає увагу, що ні позивачка ні її представники ОСОБА_5 та адвокат Малетин, не надали суду доказів існування об`єктивних обставин, які б перешкодили здійснити оплату за ініційовану ними експертизу, яка була призначена судом ще 20.02.2023. Однак із змісту поданого представником позивача Котиком клопотання 31.01.2024, випливає, що на його думку експертизу не було проведено через дії саме головуючого судді.

Також не надано ними жодного доказу на підтвердження того, що суддя Гайдич Р.М. будь-яким чином впливав на проведення експертизи, окрім як прийняття процесуальних рішень по цій справі.

Тобто в поданому клопотанні від 31.01.2024, використано представником позивача слова, які вживаються ним для надання особистих характеристик головуючому судді, зокрема названо катом, звинувачено у незнанні нормативно-правових актів, у спробі нанести удар Котику, у обзиванні Котика, тощо та віднесені ним до опису винесених головуючим процесуальних дій та рішень по справі. Також не прийнятним є і висловлювання Котика про наступне його звернення до ВРП із скаргою на дії головуючого по цій справі із акцентування на написання ним уже скарги по іншій справі.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З урахуванням змісту поданого клопотання «про визнання себе т.з. суддю Гайдича Р.М. катом в процесуальному аспекті», суд визнає це клопотання зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню.

У зв`язку з викладеним клопотання ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 43, 44, 49, 258-261, 353 ЦПК України ,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 від 31.01.2024 залишити без розгляду, визнавши зловживанням процесуальними правами

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Гайдич Р. М.