Рішення № 116652818, 30.01.2024, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1548/23

Провадження № 2/131/524/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

за участю секретаря судового засідання Чех Л.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить виконавчий напис №30415, вчинений 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 1815797 від 27 грудня 2018 року у розмірі 29900,00 грн таким, що не підлягає виконанню. Також просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9990,00 грн.

Представник відповідача подав до суду заперечення на вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9900,00 грн. При цьому зазначив, що позивач не надав повний комплект документів, що підтверджують витрати позивача за надання правової допомоги, а саме: відсутні документи, які б могли свідчити про оплату фактично наданих позивачу його представником послуг. Заявлена сума витрат на правничу допомогу є такою, що навмисно штучно збільшена, не відповідає критерію розумного розміру та є необгрунтованою, тому у її задоволенні просив відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г.О. подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що ОСОБА_1 з метою отримання правничої допомоги було укладено договір про надання правової допомоги від 16 листопада 2023 року та додатковий договір до нього з Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого».

Відповідно до п. 1 Додаткового договору до договору про надання правової допомоги від 05.10.2023, клієнтом було доручено вчинити в його інтересах дії щодо представлення та захисту інтересів Клієнта у суді щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №30415 від 18.03.2021.

Пунктом 2.1 Додаткового договору про надання правової (правничої) допомоги визначена вартість наданих послуг, а саме: консультація адвоката; підготовка позовної заяви про скасування виконавчого напису; подання позову від імені адвоката; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; участь адвоката в судових засіданнях; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження; стягнення витрат на правову допомогу з кредитора (відповідача), що складають 7000,00 грн.

16.11.2023 між адвокатом та клієнтом було складено та підписано акт та рахунок на суму 7000,00 грн.

Пунктом 3.1 Додаткового договору сторонами було визначено, що гонорар адвоката за ведення справи у суді становить 10% від суми, зазначеної у виконавчому написі.

Таким чином, сума гонорару становить 29 900,00 грн. *10% = 2 990,00 грн.

16.11.2023 між адвокатом та клієнтом було складено та підписано акт та рахунок на суму 2 990,00 грн.

Представник позивача вважає, що надані ними акти та описи роботи адвоката, наявні у матеріалах справи, є достатніми задля розуміння необхідності його процесуальних дій на користь позивача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Працевитий Г.О. у судове засідання не з`явився, при цьому адвокат просив розглянути справу у його відсутність та відсутність позивача, позовну заяву підтримав повністю, просив її задовільнити.

Представник відповідач ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» у судове засідання не з`явився, при цьому своєю заявою просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу не визнав, просив відмовити в її задоволенні.

Треті особи приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. у судове засідання не з`вилися.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, 27 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» було укладений кредитний договір № 1815797, у відповідності до умов якого позивачу був наданий кредит (а.с. 13-17).

Згідно вказаного договору, ОСОБА_1 зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, а також здійснювати всі інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках.

18 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 30415, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ІНАНС ГРУП» заборгованості за Кредитним договором № 1815797 від 27 грудня 2018 року (а.с.15).

05 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. винесено постанову серії ВП № НОМЕР_3 про відкриття провадження щодо примусового виконання виконавчого напису №30415 від 18 березня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» заборгованості у розмірі 29900,00 грн (а.с.18).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. ВП НОМЕР_4 від 12 вересня 2023 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у військовій частині НОМЕР_1 НГУ.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність та допустимість кожного письмового доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).

Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Переліку №1172 від 29.06.1999 р. (в редакції, що діяла до 22.02.2017 р.) було зазначено, що для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, приватному нотаріусу надаються наступні документи: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

У відповідності до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.08.2019 р. у справі № 569/8884/17 зазначив, що з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 р. при розгляді цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

З даного приводу, суд звертає увагу, що у даному випадку відсутні належні правові підстави стверджувати про наявність безспірної заборгованості позивача перед відповідачем у сумі 29900,00 грн станом на 18 березня 2021 року, тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

В свою чергу документом, який підтверджує безспірність заборгованості позивача, не може бути кредитний договір № 1815797 від 27 грудня 2018 року.

Більш того, вказаний документ не містить відомостей про рух грошових коштів, розрахунку нарахованих штрафних санкцій, з якого нотаріус мав би встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником. Натомість, на підтвердження факту безспірності заборгованості приватному нотаріусу мали б бути надані первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.

Також, з моменту прийняття постанови КМУ від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» і до 10 грудня 2014 р. була чинною редакція Переліку, згідно з якою стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10 грудня 2014 року набула чинності постанова КМУ від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. в справі № 826/20084/14 про визнання нечинним і скасування пунктів 1 та 2 постанови КМУ від 26.11.2014 р. № 662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

При цьому, виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 30415 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1815797 від 27 грудня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом 18 березня 2021 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. в справі № 826/20084/14.

Укладений між ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» та позивачем кредитний договір №1815797 від 27 грудня 2018 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 21 вересня 2021 р. у справі № 910/10374/17, згідно змісту якого вчинення виконавчого напису на підставі нотаріально не посвідченого кредитного договору є порушенням статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, а отже самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню.

У відповідності до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимоги про стягнення судових витрат.

Так, судом встановлено, що 16.11.2023 між позивачем та Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» було укладено договір про надання правової допомоги та додатковий договір до нього.

Позивачем понесені витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги в сумі 9900,00 грн, що підтверджується розрахунковою квитанцією від 16.11.2023 про оплату послуг адвоката, що включають у себе: консультацію адвоката; підготовку позовної заяви про скасування виконавчого напису; подання позову від імені адвоката; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; участь адвоката в судових засіданнях; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження; стягнення витрат на правову допомогу з кредитора (відповідача) на суму 7000,00 грн (а.с.20), розрахунковою квитанцією від 16.11.2023 про оплату послуг адвоката - гонорар на суму 2990,00 грн (а.с.21), договором про надання правової (правничої) допомоги від 16.11.2023 та додатковим договором від 16.112023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.11.2023 (а.с.22-24).

При цьому, суд вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача.

Так, на переконання суду, дії щодо консультації адвоката; підготовки позовної заяви про скасування виконавчого напису; подання позову від імені адвоката; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження; стягнення витрат на правову допомогу з кредитора (відповідача), які вказані у вказані у переліку послуг адвоката від 16.11.2023, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того слід зазначити , що справа розглядалася за відсутності сторін в судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 18, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3, 10, 11, 81, 141, 209, 259, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, - задовільнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №30415 від 18 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" заборгованість за кредитним договором №1815797 від 27 грудня 2018 року в розмірі 29 900 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 41184403, місцезнаходження: 01001, м. Київ, Михайлівська, 15/1 Б.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: приватний нотаріус Обухіського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, адреса: 21001, м. Вінниця, вул. Героїв Крут, 4-В, прим. №47.

Суддя: