Ухвала суду № 116646371, 30.01.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

30 січня 2024 року Справа № 520/481/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599), Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10,м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40116086) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України код ЄДРПОУ 40116086 (п.і. 01601, м. Київ-01, вул. Богомольця, 10) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 (п.і. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (20 днів) за 2015, 2017 роки, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 10.07.2017 р.;

- зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України код ЄДРПОУ 40116086 (п.і. 01601, м. Київ-01, вул. Богомольця, 10) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 (п.і. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (20 днів) за 2015, 2017 роки, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 10.07.2017 р.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 (п.і. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (43 дні) за 2018-2020 роки, а також індексації грошового забезпечення з 10.07.2017 по 01.11.2017 р.;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 (п.і. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (43 дні) за 2018- 2020 роки, а також індексації грошового забезпечення з 10.07.2017 по 01.11.2017 р.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року адміністративну справу за вищевказаним позовом прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача - Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України через систему "Електронний суд" 25.01.2024 подано, зокрема, заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якому останній просить суд позов ОСОБА_1 залишити без розгляду. В обґрунтування поданої до суду заяви вказано, що з огляду на зміст спірних правовідносин, даний спір повинен розглядатися у межах місячного строку, проте позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали звернутися йому до суду у строки, встановлені законодавством. Також, представником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України наголошено на обставинах того, що позивач обізнаний про порушення своїх прав саме з 09.07.2017 - з моменту остаточного розрахунку при переведенні з ДВБ НПУ до ГУНП в Харківській області, а отже звернення останнього до суду через шість років та шість місяці відбулося поза межами строків, визначених нормами законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і поданих заяв про залишення позову без розгляду, суд встановив наступне.

Згідно із положеннями ч.1 та ч.2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час, положеннями ч.ч. 1 та 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Офіційне тлумачення положенням вказаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9-рп/2013, з огляду на позицію та правові висновки якого щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.

Представник відповідача - Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у заяві про залишення позовної заяви без розгляду вказав, що ОСОБА_1 на підставі наказу ДВБ НПУ від 07.07.2017 № 175 о/с відповідно до частин 8 та 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 переведений для подальшого проходження служби з 10.07.2017. У подальшому, наказом ГУНП в Харківській області від 05.10.2021 № 608 о/с відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» полковник поліції ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 07.10.2021.

Отже на момент переведення позивача з ДВБ НПУ до ГУНП в Харківській області (09.07.2017) частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 27.04.2023 року у справі №420/14777/22 та від 28.09.2023 по справі №140/2168/23.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки станом на момент переведення позивача з ДВБ НПУ до ГУНП в Харківській області (09.07.2017) діяла норма щодо необмеженості будь-яким строком строку звернення до суду стосовно подачі позовів про стягнення належної позивачу при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, то у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заява представника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про залишення позову без розгляду є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 243, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 520/481/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С.Мороко