Рішення № 116646211, 30.01.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року Справа № 480/10644/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/10644/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправним та скасування наказу,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі відповідач, ГУНП в Сумській області), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 1030 від 06.09.2023 в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0099589) поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділення поліції ГУНП в Сумській області дисциплінарного стягнення догана.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження служби в Роменському РВП ГУ НП в Сумській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції, у вересні 2023 року його було ознайомлено з наказом № 1030 від 06.09.2023, згідно з пунктом 3 якого до нього застосовано дисциплінарне стягнення догана за порушення пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, наказу № 500 від 15.06.2023 та пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з невжиттям заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів.

На переконання позивача, вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки службове розслідування проведено з порушенням встановленої процедури, під час його проведення дисциплінарною комісією не встановлено усіх обставин події, що мала місце 22.06.2023, склад дисциплінарного проступку відсутній, застосований вид дисциплінарного стягнення є неспівмірним.

ОСОБА_1 зауважив на тому, що під час службового розслідування відповідач залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення, повідомивши неправдиву інформацію на лінію « 102» та чекав реагування про що вказано в електронному рапорті напарника ОСОБА_3 . Рішення суду про скасування постанови про застосування штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, не свідчить про порушення вимог наказу № 500 від 15.06.2023, тим більше, що саме рішення стосувалось виключно ОСОБА_3 і приймалось без участі позивача.

Ухвалою суду від 13.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/10644/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

ГУ НП в Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві (а.с. 106-113) зазначило, що на підставі рапорту т.в.о. начальника Роменського РВП майора поліції Ільницького М.М. від 18.08.2023 про можливі порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Роменського РВП, наказом № 724 від 18.08.2023 було призначено службове розслідування, під час проведення якого встановлено, що 22.06.2023 у зв`язку з технічною несправністю службового автомобіля поліцейські ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поїхали до станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 . Близько 10 год. 18 хв. цього дня на власному автомобілі під`їхав громадянин ОСОБА_2 , який зробив поліцейським зауваження через те, що службовий автомобіль перегородив рух. У зв`язку з цим, між поліцейськими та громадянином ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація.

Так, ОСОБА_2 зробив три повідомлення на лінію « 102» про те, що працівники поліції загородили проїзд службовим автомобілем, через зроблене зауваження допустили нетактовну поведінку, поводили себе грубо, вимагали водійське посвідчення та склали постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за статтею 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.08.2023 по справі № 585/2729/23 вказана постанова була скасована та звернуто увагу на те, що оцінку правдивості дій ОСОБА_2 міг висловити лише не зацікавлений поліцейський, а не ОСОБА_3 , на дії якого перший висловлював скарги.

З дослідженого відео бодікамер поліцейських, дисциплінарною комісією була встановлена наявність конфліктної ситуації між ними та ОСОБА_2 , що тягне за собою неприязні стосунки, упереджене ставлення, роздратування з обох сторін.

За таких обставин, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що 22.06.2023 під час виконання обов`язків у складі ГРПП Роменського РВП, ОСОБА_1 не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, порушив вимоги пунктів 2.2, 3.12 наказу ГУ НП в Сумській області № 500 від 15.06.2023, оскільки допустив поведінку, яка зашкодила репутації та авторитету поліції і викликала негативний суспільний резонанс, що свідчить про вчинення дисциплінарного проступку та є підставою для застосування такого виду дисциплінарного стягнення як догана.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.

Під час проходження служби ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, на підставі інформації про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських Роменського РВП, з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків, встановлення причин і умов, що їм сприяли, у відповідності до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, призначено службове розслідування відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 18.08.2023 року № 724 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії".

Наказом Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 29.08.2023 року № 751 "Про продовження строку проведення службового розслідування" продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 18.08.2023 року № 724 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії".

За результатами проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції України в Сумській області було затверджено висновок службового розслідування (далі - висновок), згідно з яким, дисциплінарною комісією встановлено, що 22.06.2023 під час несення служби в складі автопатруля, рухаючись по вул. Горького у службовому автомобілі д.н.з 0930 старший сержант поліції ОСОБА_1 та інспектор сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 виявили технічну несправність. Після чого поїхали до станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , де відбувався ремонт автомобіля.

Близько 10.18 години цього дня, на власному автомобілі під`їхав громадянин ОСОБА_2 , який зробив поліцейським зауваження стосовно того, що останні своїм службовим автомобілем перегородили рух, і він не має змоги доїхати до свого власного приміщення. З того часу між поліцейськими та громадянином ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація.

У зв`язку з цим гр. ОСОБА_2 о 10.18 год. 22.06.2023 повідомив на лінію 102 про те, що працівники поліції загородили проїзд службовим автомобілем і він не може проїхати до свого власного приміщення, водночас скаржився на нетактовну поведінку працівників поліції, що вони у зв`язку зі зробленим ним зауваженням стали безпідставно до нього чіплятися, вимагати водійське посвідчення (ЄО № 5497 від 22.06.2023).

Після першого повідомлення відносно ОСОБА_2 інспектором СРПП Карпенком М.Л. винесено постанову про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за статтею 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) та накладено штраф у розмірі 1000 гривень.

У подальшому, о 10.58 год. 22.06.2023. гр. ОСОБА_2 повідомив на лінію 102 про те, що поліцейські, один із них ОСОБА_4 надали бланк для пояснень не номерний, зазначив, що поліцейські складають постанову відносно заявника (ЄО № 5501 від 22.06.2023).

Третє повідомлення гр. ОСОБА_2 на лінію 102 було здійснене об 11.39 год. 22.06.2023 про те, що 22.06.2023 о 10.00 год. приїхав до власного приміщення, перед заявником стояли працівники поліції, перешкоджаючи проїзд, заявник звернувся, щоб переїхали в результаті цього склали протокол за те, що заявник звернувся на лінію 102, поводили себе грубо ( ЄО № 5502 від 22.06.2023).

У ході службового розслідування членами дисциплінарної комісії було досліджено відеозаписи з бодікамер автопатруля, і зроблено висновок про наявність конфліктної ситуації між поліцейськими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 , що тягне за собою неприязні стосунки, упереджене ставлення, роздратування з обох сторін.

В рамках проведення службового розслідування опитано ОСОБА_5 , начальника сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП, який пояснив, що його ніхто не повідомляв про те, що гр. ОСОБА_2 скаржиться на дії поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Вказівки поліцейським щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП відносно гр. ОСОБА_2 не надавав.

Опитаний ОСОБА_3 зокрема вказав, що рішення про винесення постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за статтею 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) та накладання штрафу у розмірі 1000 гривень прийнято особисто ним після оцінки обставин, особи порушника, ігнорування попереджень чи не прийняттю до уваги роз`яснень на місці вчинення адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 у своїх поясненнях зауважив на тому, що під час несення служби, ОСОБА_6 не підпорядковується йому як старшому наряду.

Дослідивши зібрані в ході проведення службового розслідування матеріали, дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення ОСОБА_1 пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, наказу № 500 від 15.06.2023 та пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки позивачем не вжито заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та допущено поведінку, яка зашкодила репутації і авторитету поліції та викликала негативний суспільний резонанс.

У зв`язку з висновком дисциплінарної комісії про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, рекомендовано притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності.

На підставі висновку службового розслідування, 06.09.2023 прийнято наказ № 1030, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення догана.

Надаючи правову оцінку правовідносинам що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Питання організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VІІІ, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII регламентовано основні обов`язки поліцейського. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський, серед іншого, зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

В силу положень частини першої статті 64 Закону № 580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Присяга на вірність Українському народові має такий зміст: Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України Про Дисциплінарний статут затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України № 580-VIII, зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Поняття службової дисципліни наведено в частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Перелік дисциплінарних стягнень визначено частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, серед них: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Одночасно, накладенню дисциплінарного стягнення має передувати проведення службового розслідування. Так, згідно з частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Питання проведень службових розслідувань врегульовано Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі Порядок № 893).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Процедура проведення службового розслідування визначена в розділі V Порядку № 893.

Положення пункту 4 розділу V Порядку № 893 передбачають, що саме підлягає встановленню під час службового розслідування, зокрема, ступінь вини, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку, наявність чи відсутність порушення положень законів України чи нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів, ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно із пунктом 4 розділу VI Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (п. 5 розділу VI Порядку № 893).

Враховуючи положення п. 1 Розділу IV Порядку № 893, уповноважений керівник або особа, яка виконує його обов`язки, під час службового розслідування, поміж іншого, наділений повноваженням затверджувати висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймати рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Як встановлено судом, підставою для видання спірного наказу № 1030 від 06.09.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роменського ВП" в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення «догана» стали висновки службового розслідування про те, що ОСОБА_1 не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та допустив поведінку, яка зашкодила репутації і авторитету поліції та викликала негативний суспільний резонанс.

З приводу цього суд зазначає, що 14.10.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про запобігання корупції" № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII), який встановлює правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Відповідно до статті 1 Закону України Про запобігання корупції визначено такі поняття:

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно із п.п. "з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII на поліцейських поширюється дія Закону № 1700-VII.

Таким чином, розглядаючи дану справу, суд бере до уваги, визначений чинним законодавством України, обов`язок поліцейського вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

При цьому, при вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Для встановлення факту потенційного або реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність може вплинути, або реально впливає на об`єктивність чи неупередженість при прийняття рішень чи вчиненні дій.

Без наявності хоча б одного з наведених фактів потенційний або реальний конфлікт інтересів не виникає.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, 22.06.2023 до служби "102" надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_2 про те, що 22.06.2023 о 10:17 год, працівники поліції загородили проїзд службовим автомобілем і він не може проїхати до свого власного приміщення, при цьому скаржився на нетактовну поведінку працівників поліції (ЄО № 5497 від 22.06.2023).

Після вказаного повідомлення відносно ОСОБА_2 інспектором СРПП Карпенком М.Л. винесено постанову про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за статтею 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) та накладено штраф у розмірі 1000 гривень. Разом з цим, інспектор СРПП Каплун В.В. фактично брав участь у розгляді вказаної адміністративної справи, проводив відеозйомку, робив зауваження ОСОБА_2 , вимагав від останнього надати документи та пояснення.

У контексті наведеного суд враховує, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 255 КУпАП визначено, що протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 183 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції.

Також повноваження щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення, здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення, прийняття рішень про застосування стягнень та забезпечення їх виконання також закріплено в посадовій інструкції ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 сприяв ОСОБА_3 у документуванні та розгляді адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, інкримінованого ОСОБА_2 , а також у прийнятті рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, чим реалізував свої дискреційні повноваження.

Втім, як встановлено дисциплінарною комісією та не заперечується позивачем до винесення рішення про притягнення гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності між гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла конфліктна ситуація.

Як зазначив гр. ОСОБА_2 поліцейські перешкоджали йому проїзд до власного помешкання, і саме з метою висловити скаргу на неправомірні дії поліцейських, зокрема поліцейського ОСОБА_1 , були здійснені повідомлення на лінію 102.

Тобто, перед ОСОБА_1 , як уповноваженою особою, постало питання про необхідність застосування своїх дискреційних повноважень направлених на притягнення до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб особи, яка скаржилася на неправомірні дії поліцейських, зокрема на його дії.

Таким чином, на переконання суду, у сфері службових повноважень позивача був наявний приватний інтерес, який впливає на об`єктивність та неупередженість вчинення дій.

Внаслідок цього у ОСОБА_1 виник конфлікт інтересів, як суперечність між його приватним інтересом, що полягає у можливості притягнути особу до відповідальності за висловлене зауваження на рахунок службової особи та службовими повноваженнями, в межах яких він бере участь у вирішенні питання про покарання такої особи.

Так, у ситуації, що склалася, суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення про притягнення особи до відповідальності мав можливість зловживати своїм домінуючим положенням, надаючи пріоритет особистим інтересам та нехтуючи інтересами інших осіб.

Водночас, суд вважає доречними посилання відповідача на положення пункту 6 розділу II Інструкції з організації реагування на заяви про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України № 357 від 24.04.2020 року, відповідно до якого посадові особи органів (підрозділів) поліції під час реагування на правопорушення або події повинні незалежно від місця перебування, територіального чи структурного підпорядкування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язані негайно вжити всіх необхідних заходів щодо безумовного виконання такого доручення.

Так, з аналізу наведених норм вбачається, що реагуванню на правопорушення або подію, що надходять телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" передує отримання уповноваженою службовою особою доручення диспетчера або оперативного чергового про таке реагування.

Втім доказів отримання вказівки ОСОБА_1 здійснити реагування на правопорушення, про яке повідомив гр. ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

Разом з тим, відповідно до матеріалів службового розслідування опитаний в рамках проведення службового розслідування ОСОБА_5 , начальник сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП, вказав, що його ніхто не повідомляв про те, що гр. ОСОБА_2 скаржиться на дії поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Вказівки цим поліцейським щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП відносно гр. ОСОБА_2 не надавав.

Отже, наведені вище встановлені судом фактичні обставин свідчать про те, що у даному випадку у ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес, що полягав у можливості сприяти притягненню особи до відповідальності за висловлене зауваження на рахунок службової особи. Вказаний приватний інтерес суперечив службовим повноваженням ОСОБА_1 , покликаним на додержання вимог Закону № 580-VIII, що впливає на об`єктивність та неупередженість вчинення дій. У зв`язку з цим у даному випадку мав місце конфлікт інтересів.

Разом з цим, будь-яких відомостей щодо повідомлення ОСОБА_1 у будь-якій формі про наявність у нього конфлікту інтересів матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять інформації, що з метою вжиття заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, та запобігання вчинення дій та прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів, позивач звертався до уповноваженого суб`єкта.

Окрім цього, суд також зазначає, що ОСОБА_1 як і всі інші працівники Головного управління Національної поліції в Сумській області були ознайомлені з вимогами щодо дотримання положення антикорупційного законодавства, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, зокрема вимог службових телеграми ГУНП від 20.04.2023 № 231/01/47-2023, від 07.10.2022 № 313/47/01-2022.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що посилання позивача на факт можливої обізнаності керівника про наявність конфлікту інтересів не виключає обов`язку позивача повідомити про реальний конфлікт інтересів та вчинити дії щодо вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів.

Зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що дії позивача щодо невжиття заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, неповідомлення не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього конфлікту інтересів безпосереднього керівника, свідчить про неналежне виконання позивачем службової дисципліни, яка полягає у невиконанні (недотриманні) вимог чинного законодавства у сфері запобіганню корупції, чим скоєно проступок (вчинок) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам та містить ознаки дисциплінарного проступку.

Разом з цим, суд враховує, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку.

Вирішуючи спір та встановлюючи істину у справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Крім того, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків. Такі відомості повинні бути викладені у висновку службового розслідування.

Аналіз правових норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є дії позивача в умовах конфлікту інтересів, а також не повідомлення про наявність конфлікту інтересів та невжиття заходів щодо його врегулювання грубим порушенням службової дисципліни, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

З огляду на встановлені фактичні обставини даної справи, суд вважає, що додані до матеріалів справи документи підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак порушення службової дисципліни, щодо невжиття заходів направлених на недопущення виникнення конфлікту інтересів, неповідомлення ним свого безпосереднього керівника про наявність у нього конфлікту інтересів, яка полягає у невиконанні (недотриманні) вимог чинного законодавства, а тому, на думку суду, вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Водночас, позивач, заперечуючи проти притягнення до дисциплінарної відповідальності, жодним чином не спростовує покладені в основу такої відповідальності обставини.

На думку суду, сам факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку достатньо повно установлений в ході службового розслідування, у тому числі і поясненнями самого позивача.

При цьому, дисциплінарною комісією враховано характер проступку ОСОБА_1 , обставини, за яких він був вчинений, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність та надано оцінку попередньої поведінки позивача.

Відтак, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення «догана» є правомірним і пропорційним у даному випадку, оскільки висновки відповідача наведені у оскаржуваному наказі про порушення позивачем вимог п. 1, 2, ч. 1 ст. 28 Закону "Про запобігання корупції", п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" знайшли своє підтвердження.

Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

Натомість, позивач, вчиняючи зазначені порушення не передбачив негативних наслідків для авторитету служби Національної поліції України. Такі дії є негативним прикладом для працівників та поліцейських, а бездіяльність та байдужість до виконання покладених на них обов`язків негативно впливає на загальний стан службової дисципліни та її підтримання у належному стані та на репутацію звання поліцейського.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваного наказу, прийнятого відносно позивача, а також відповідність прийнятого наказу критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 06.09.2023 № 1030 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роменського ВП", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення «догана» є правомірним, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик