Рішення № 116644543, 29.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року справа №371/892/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, зобов`язання повернути незаконно вилучений транспортний засіб,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив суд (з урахуванням уточнення позовних вимог):

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №387035 від 06 вересня 2021 року, винесену поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Юхимовичем В.С., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень;

- закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

- зобов`язати повернути позивачу вилучений автомобіль, зазначений у Акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, винесеного 06 вересня 2021 року поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, сержантом поліції Юхимовичем В.С.

Свої позовні вимоги обґрунтував порушенням відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема незабезпеченням його права на правову допомогу, передбаченого ст. 268 КУпАП, не складенням протоколу про адміністративне правопорушення, як того вимагає ч. 5 ст. 258 КУпАП, необґрунтованістю оскаржуваної постанови, як наслідок порушенням вимог ст. 245 КУпАП, а також протиправністю неповернення вилученого у нього автомобіля, як того вимагають ч. 4, та ч. 5 ст. 265-2 КУпАП.

04.11.2021 у справі відкрито спрощене позовну провадження. Згідно з ухвалою суду від 24 грудня 2021 р. у подальшому справа розглядалася за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 16.02.2022 адміністративний позов задоволено.

01.06.2022 указаний транспортний засіб повернуто органом поліції Красовицькому О.О.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив повністю скасувати рішення Миронівського районного суду Київської області від 16.02.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задоволено частково. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 16.02.2022 скасовано, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови та зобов`язання вчинити дії направлено на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю.

Обґрунтовуючи своє рішення про визначення підсудності, апеляційний суд зазначив про таке. Друга позовна вимога: зобов`язати повернути позивачу вилучений автомобіль зазначений у Акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, винесеного 06.09.2021 поліцейським СРПП відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, сержантом поліції Юхимовичем В.С., стосується владно-управлінських дій з боку співробітників відповідача щодо розміщення, утримання автомобіля HONDA ACCORD та невидачі тимчасово вилученого автомобіля, тобто вбачається публічно правовий спір.

28.07.2020 протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 08.08.2022 (суддя Журавель В.О.) прийняти до провадження дану адміністративну справу.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.

Пунктом 3 визначено, засади використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (з наступними змінами та доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 року (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 30.10.2023 №231-р/ка.

Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №371/892/21 передано 04.12.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено до розгляду у порядку спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.

У відзиві на позовну заяву, яка міститься в матеріалах справи відповідач зазначив, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є достатнім доказом вчинення правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом, поліцейським СРПП ВП № 2 Обухівського РУП Юхимовичем В.С. 06.09.2021 було винесено постанову серії БАВ №387035, якою позивача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

З вказаної постанови вбачається, що позивач 06.09.2021 о 19 годині 35 хвилин в м. Миронівка по вулиці Соборності, 21 керував автомобілем «HONDA ACCORD», державний номерний знак НОМЕР_1 , який не належить даному транспортному засобу та не пред`явив для перевірки свідоцтво про реєстрацію та поліс договору обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.

Також, поліцейським СРПП ВП № 2 Обухівського РУП Юхимовичем В.С. 06.09.2021 було здійснено огляд та тимчасове затримання вказаного автомобіля, шляхом його доставлення на спеціальний майданчик по АДРЕСА_1 .

В подальшому, 20.09.2021 позивач, на підставі частин 4 та ст. 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення звернувся до начальника Відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Кравчука О. із заявою про повернення затриманого автомобіля «HONDA ACCORD».

Відповідач листом від 19.10.2021 №4946/109/1602/01-21 відмовив у поверненні вказаного транспортного засобу, з посиланням на те, що позивач не усунув порушення, виявлені під час тимчасового затримання транспортного засобу.

Вважаючи протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення та дій щодо неповернення вилученого автомобіля, а відтак свої права порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП.

Статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у визначених випадках.

Згідно з пункту 2.4 «а» ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, а саме: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком Діти; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух та Про перевезення небезпечних вантажів (далі - спеціальні правила); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака Водій з інвалідністю - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Судом встановлено, що поліцейським СРПП ВП № 2 Обухівського РУП Юхимовичем В.С. 06 вересня 2021 року було винесено постанову серії БАВ №387035, якою позивача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 гривень (стор. 41 том І).

Дана постанова обґрунтована тим, що позивач 06 вересня 2021 року о 19 годині 35 хвилин в м. Миронівка по вулиці Соборності, 21 керував автомобілем «HONDA ACCORD», державний номерний знак НОМЕР_1 , який не належить даному транспортному засобу та не пред`явив для перевірки свідоцтво про реєстрацію та поліс договору обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.9 в ПДР України.

В позовній заяві позивач стверджує, що поліцейський СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Юхимович В.С. розглядаючи справу про вчинення адміністративного правопорушення не роз`яснив йому право на правову допомогу, а коли він заявив клопотання про залучення адвоката фактично відмовив у задоволенні цього права.

Судом досліджено матеріали справи (відеозаписи) та установлено, що твердження позивача підтверджуються записом в пункті № 7 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №387035 від 06 вересня 2021 року (стор. 41, 99).

Крім того, суд звертає увагу, що у матеріалах справи також відсутній відеозапис, на якому зафіксовано факт керування позивачем автомобілем «HONDA ACCORD», що мав державний номерний знак НОМЕР_1 .

На DVD диску наданому відповідачем, відсутні відео файли (стор. 101 том І), так він містить чотири файли із назвою «Відео з ОСОБА_1 », «Відео ОСОБА_1 », «відео ОСОБА_3 », «відео по ОСОБА_1 », мають розширення «eml», яке означає, що ці файли є лише повідомленнями електронної кореспонденції.

Суд звертає увагу, що при їх відкритті будь-яке відео не відкривається.

Письмове пояснення поліцейського СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Юхимовича В.С. (стор. 95 том І), також не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки воно не містить дати та місця його відбирання (поля не заповнені), а також особи, яка відбирала це пояснення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що це пояснення підписане поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Юхимовичем В.С., який згідно оскаржуваної постанови саме розглядав справу про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а отже не міг надавати будь-які пояснення і докази, оскільки у відповідності до ст. 252 КУпАП саме він повинен був оцінювати докази, будучи при цьому безстороннім та об`єктивним.

Суд, також не бере до уваги рапорт поліцейського СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Обозового С. від 06 вересня 2021 року (стор. 96 том І), оскільки із п. 7 оскаржуваної постанови, не вбачається, що цей рапорт був додатком до справи, за результатами розгляду якої поліцейський ОСОБА_4 виніс оскаржувану постанову.

Цей рапорт виготовлений друкарським способом, тобто не на місці винесення оскаржуваної постанови, а після її винесення.

Щодо посилання відповідача на те, що оскаржувана постанова є належним та допустимим доказом, який підтверджує вчинення адміністративного правопорушення, суд ставиться критично, з наступних підстав.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови мас відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що виноситься в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Отже, сама постанова без обґрунтування її доказами, не дає підстав для висновку про скоєння позивачем адміністративного правопорушення та роз`яснення йому його прав.

Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991р. рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з частиною 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно пунктом 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, в даному випадку суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови та встановлення всіх обставин, які слугували підставо для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а отже в даному випадку постанова винесена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов`язати повернути позивачу вилучений автомобіль, зазначений у Акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, винесеного 06 вересня 2021 року поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, сержантом поліції Юхимовичем В.С., суд зазначає наступне.

Як вбачається із Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 06.09.2021 (надалі Акт), автомобіль «HONDA ACCORD», державний номерний знак НОМЕР_1 , був тимчасово затриманий на підставі ст. 265-2 КУпАП у зв`язку з «складенням адміністративної постанови за ст. 121 ч. 6 КУпАП, відсторонення водія від керування», та доставлений на спеціальний майданчик по АДРЕСА_1 .

Тобто із змісту Акту фактично вбачається, що автомобіль «HONDA ACCORD», державний номерний знак НОМЕР_1 був тимчасово затриманий та доставлений на спеціальний майданчик із метою відсторонення його водія.

Проте в цьому акті не зазначено, хто керував цим автомобілем, якого водія відстороняли від керування ним ( ОСОБА_1 чи інша особа).

Частиною 1 статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП надано право працівникам поліції тимчасово затримувати транспортний засіб шляхом доставки його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Частиною 5 статті 265-2 КУпАП передбачено, що транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Тобто, строк тимчасового затримання автомобіля «HONDA ACCORD», державний номерний знак НОМЕР_1 не міг перевищувати трьох днів, та закінчився 09 вересня 2021 року (автомобіль затримано 06.09.2021).

Нормою частини 6 статті 265-2 КУпАП передбачено, що після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 20.09.2021 звернувся до начальника Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Кравчука О. із заявою про повернення затриманого автомобіля «HONDA ACCORD» (стор. 43 том І), проте автомобіль станом на 31.05.2022, в супереч ч. 6 ст. 265-2 КУпАП йому так і не був повернутий.

Проте, як убачається з матеріалів справи, а саме листа Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 01.06.2022 за №1512/1091602/01-2022 автомобіль «HONDA ACCORD», державний номерний знак НОМЕР_1 був повернутий ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 (стор. 203 том І).

Також, у матеріалах справи міститься розписка від 01.06.2022 ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у якій останній зазначив, що транспортний засіб автомобіль «HONDA ACCORD», державний номерний знак НОМЕР_1 повернуто та зауважень не має.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що на даний час вищезазначений транспортний засіб був повторно вилучений працівниками поліції, а отже позовні вимоги позивача в частині щодо зобов`язати відповідача, структурним підрозділом якого є Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області повернути позивачеві автомобіль «HONDA ACCORD» зазначений у Акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 06 вересня 2021 року, вилученого в нього поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Юхимовичем Валентином Сергійовичем не підлягають задоволенню, з підстав повернення транспортного засобу.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача частково.

Згідно з частини 1 статті 9, статті 72 та частин 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06 вересня 2021 року серії БАВ № 387035, винесену поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Юхимовичем Валентином Сергійовичем, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.