Рішення № 116644017, 30.01.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. справа № 300/6281/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області та зобов`язати скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2622086902:01:001:0430, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що рішенням Тростянецької сільської ради Долинського району від 29 вересня 2020 №412-28/2020 йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5686 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , ур. «Луг». Позивачем було розроблено відповідний проект землеустрою, однак рішенням №РВ-7401828492021 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати розташована частина іншої земельної ділянки, яка зареєстрована за третьою особою. Позивач вважає, що при розроблені проекту землеустрою для ОСОБА_2 було допущено помилки, а саме невірно визначені межі та розташування земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер без відповідних правових підстав. Зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі протягом року з дня здійснення реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки речове право на вказану вище земельну ділянку не зареєстровано більш ніж два роки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому щодо заявлених позовних вимог заперечив. Так, відповідач вказує, що у Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області відсутні докази вини третьої особи, у нездійсненні реєстрації речового права, а позивачем такі докази не надані. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 36-39).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача надала суду пояснення щодо позову, згідно змісту яких не погоджується із заявленим позовом та вказала, що нею вживались дії необхідні для реєстрації речового права, однак відсутність такої реєстрації викликана бездіяльністю інших осіб.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Рішенням №РВ-7401828492021 від 20.09.2021 державним кадастровим реєстратором відділу у Сосницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, зокрема перетин з ділянкою 2622086902:01:001:0430; площа співпадіння - 94,871% (а.с. 17).

08.11.2022 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області з заявою про скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 2622086902:01:001:04300 (а.с. 20,21).

06.12.2022 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області повідомлено позивача про відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки (а.с. 22,23).

17.05.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з заявою про скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 2622086902:01:001:04300, в якій вказав, що з 04.03.2021 ОСОБА_2 не здійснена реєстрація речового права протягом двох років з вини заявника, що є підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки (а.с. 24-26).

Відповідач листом від 23.05.2023 №29-19-2.63-1719/2-23 повідомив позивача про те, що відповідно до норм чинного законодавства встановлено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Також вказав, що згідно чинного законодавства лише власники земельних ділянок можуть ініціювати внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру (а.с. 27).

Позивач вважаючи бездіяльність відповідача протиправною звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі Закон № 3613-VI) державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 6 Закону № 3613-VI встановлено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до частин 1, 7 статті 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

Статтею 16 Закону № 3613-VI визначено, зокрема, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок № 1051).

Пунктом 114 зазначеного Порядку передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;

3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не вказав причини відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом одного року з дня реєстрації земельної ділянки та не довів наявність вини громадянки ОСОБА_2 у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку.

Відповідно до пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , суд встановив, що третя особа вчиняла дії що необхідні для реєстрації речового права, зокрема 29.03.2021 звернулась до Долинської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою. 07.12.2021 третя особа повторно звернулась до Долинської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та як стверджує відповіді не отримала (почалась війна). Факт звернення третьої особи для вчинення дій необхідних для подальшої реєстрації речового права на зареєстровану земельну ділянку також підтверджується листом Долинської міської ради від 09.11.2021 №Б/385 (а.с. 19).

З вказаного приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №820/1056/17 (адміністративне провадження №К/9901/42761/18 від 24.10.2022) досліджував питання щодо алгоритму, поетапності та документального оформлення процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності громадян.

Верховний Суд дійшов висновку, що законом передбачено певний алгоритм і поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, зокрема пунктом 4 цього алгоритму є здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 03.11.2022 (справа №420/2218/19), дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передачі (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Суд звертає увагу, що під час дії воєнного стану в Україні безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пп. 5 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»).

Суд вказує, що зазначені обставини підтверджують відсутність вини ОСОБА_2 в тому, що на даний час речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 2622086902:01:001:0430 не зареєстровано.

Як вже зазначалося вище, приписами пункту 5 Порядку, а також статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

При цьому, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Отже, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у даному випадку є виключно дискреційними повноваженнями Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

При цьому, відповідач за результатами розгляду заяви позивача повідомив відповідача про відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки та про відсутність доказів вини третьої особи у нездійсненні реєстрації речових прав.

Відповідно до Рекомендацій № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те. яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39766192, вул. М. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46002), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.