Рішення № 116642692, 30.01.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 січня 2024 р. Справа № 120/11983/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" про зупинення видаткових операцій на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" про зупинення видаткових операцій на рахунках.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги зазначили, що згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 69900,00 грн, який в добровільному порядку не погашений.

Контролюючий орган прийняв рішення №9 від 04.04.2023 про опис майна в податкову заставу. У зв`язку з ненаданням податковому керуючому документів необхідних для опису майна в податкову заставу, останнім 09.06.2023 складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №21.

За таких обставин контролюючий орган звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Ухвалою суду від 10.08.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк, відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що податкову вимогу №0000447-1302-0232 від 04.04.2023, рішення №9 від 04.04.2023 про опис майна в податкову заставу, повідомлення щодо виділення майна у податкову заставу №10917/6/02-32-13-09-19 від 04.04.2023 були повернені податковому органу, та товариство їх не отримав.

Податковим органом не було здійснено вихід на юридичну адресу підприємства (вул. Гайсинське шосе, буд. 2, м. Немирів Вінницької області), з метою опису майна в податкову заставу, не було встановлено не надання будь-яких документів, що підтверджують перебування у власності ТОВ "ВІКІТАН" майна для опису в податкову заставу із зазначенням його балансової вартості, однак 08.06.2023 було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" (ідентифікаційний код юридичної особи 30641728) здійснює свою діяльність за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним" та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

Згідно довідки про суму податкового боргу платника податків станом на 03.08.2023 за відповідачем рахується податковий борг (адміністративні штрафи та інші санкції) в сумі 69900 грн, в тому числі штрафні санкції - 69900 грн.

З метою погашення грошового зобов`язання в адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 04.04.2023 №000008-1309-0232 на суму 99000 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.

У зв`язку з несплатою податкового боргу контролюючим органом 04.04.2023 прийнято рішення за №9 про опис майна товариства в податкову заставу.

Позивачем надіслано відповідачеві повідомлення-лист від 04.04.2023 №10917/6/02-32-13-09-19 щодо виділення майна в податкову заставу, у якому на виконання вимог наказу Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 №572 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів" зазначив, що буде здійснено виїзд на підприємство не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання даного листа за юридичною адресою підприємства з метою проведення опису майна в податкову заставу. Тому контролюючий орган просив протягом десяти днів з дати отримання цього листа визначити перелік ліквідних активів, які згідно чинного законодавства можна було б використати для погашення податкового боргу в сумі 99000 грн. 00 коп. та підготувати копії фінансової звітності, а також повідомити місце знаходження активів, по яких буде проводитися опис майна.

Зазначено, що у разі не допуску податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу та/або не подачі документів, необхідних для такого опису, будуть застосовані заходи передбачені п.89.4 ст.89 Податкового кодексу У країни.

08.06.2023 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №21/30641728, яким підтверджено факт відмови відповідача у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надання документів, що необхідні для такого опису.

Вказані обставини слугували підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан".

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Особливості погашення податкового боргу врегульовано главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Про джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків йдеться у статті 87 ПК України, згідно із пунктом 87.2 якої, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).

Водночас, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису, контролюючий орган наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності.

З метою виконання вимог податкового законодавства позивачем надіслано відповідачеві лист від 04.04.2023 №10917/6/02-32-13-09-19 щодо виділення майна в податкову заставу, у якому вказав, що на виконання вимог наказу Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 №572 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів" буде здійснено виїзд на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікітан" не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання даного листа за юридичною адресою підприємства з метою проведення опису майна в податкову заставу. Тому контролюючий орган просив протягом десяти днів з дати отримання цього листа визначити перелік ліквідних активів, які згідно чинного законодавства можна було б використати для погашення податкового боргу в сумі 99000 грн. 00 коп. та підготувати копії фінансової звітності, а також повідомити місце знаходження активів, по яких буде проводитися опис майна.

Зазначено, що у разі не допуску податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу та/або не подачі документів, необхідних для такого опису, будуть застосовані заходи передбачені п.89.4 ст.89 Податкового кодексу У країни.

Отже, листом від 04.04.2023 №10917/6/02-32-13-09-19 позивач повідомив відповідача, що виїзд податкового керуючого за юридичною адресою відбудеться не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання даного листа, при цьому просив підготувати копії фінансової звітності, а також повідомити місце знаходження активів, по яких буде проводитися опис майна, а також визначити перелік ліквідних активів, які згідно чинного законодавства можна було б використати для погашення податкового боргу в сумі 99000 грн. 00 коп.

Суд враховує, що після отримання листа ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.04.2023 №10917/6/02-32-13-09-19, платник податків мав правомірні очікування виїзду податкового керуючого за юридичною адресою товариства.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" суд постановив, що "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Однак, в даному випадку, матеріали справи не містять доказів виїзду податкового керуючого за юридичною адресою товариства, та доказів недопущення податкового керуючого до обстеження приміщень за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан".

Суд зазначає, що положеннями підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, при зверненні до суду із позовною вимогою щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах, контролюючий орган зобов`язаний був навести у позовній заяві перелік та реквізити рахунків Товариства, відкритих ним у банках та інших фінансових установах, також надати докази недопущення Товариством посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень, чого Управлінням в процесі розгляду справи зроблено не було.

Аналогічного висновку дійшов Верховий Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 820/5484/17.

Беручи до уваги викладене в сукупності, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не свідчать про перешкоджання платником податків податковому керуючому щодо здійснення опису майна Товариства у податкову заставу, неподання документів, необхідних для такого опису, або перешкоджання виконанню податковим керуючим своїх повноважень, визначених ПК України, що виключає наявність підстав у податкового органу для звернення до суду із даною заявою.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" (вул. Гайсинське шосе, 2, м. Немирів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 30641728)

СуддяМультян Марина Бондівна