Ухвала суду № 116632877, 30.01.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/10614/23

№ провадження 1-кс/495/170/2024

УХВАЛА

Про розгляд заяви про відвід судді

"30" січня 2024 р. м.Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово судді ОСОБА_1 ,

за участюсекретаря ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

потерпілого в режимі відеоконференції - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід головуючої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 362 КК України.

29 січня 2024 року потерпілий звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 362 КК України.

Свою заяву обґрунтовує тим, що станом на 25.01.2024 року матеріали кримінального провадження № 42023162240000006 від 17.01.2023 року за ч. 1 ст. 362 КК України до суду першої інстанції не надходили.

Вказує, що органом досудового розслідування було порушено основоположне право потерпілого ОСОБА_4 на суд, яке йому гарантовано Конституцією України.

Суд першої інстанції, не дослідивши матеріали кримінального провадження, ухвалою від 25.01.2024 року судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 безпідставно відмовив потерпілому ОСОБА_4 у задоволенні його клопотання від 08.01.2024 року.

Суддя ОСОБА_5 , не дослідивши матеріали кримінального провадження, ухвалив рішення на припущеннях про те, що зазначені докази містяться в матеріалах кримінального провадження, які наразі суду не відомі та не досліджувались.

Зазначені обставини викликали істотні сумніви в неупередженості судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 при розгляді справи № 495/10614/23.

В судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури проти задоволення заяви потерпілого про відвід судді заперечувала, вказуючи, що заява є необґрунтованою.

Потерпілий в судовому засіданні підтримав свою заяву, просив суд задовольнити заяву та відвести суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 362 КК України.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Вислухавши думку сторін, беручи до уваги заяву потерпілого про відвід судді, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі принципам змагальності сторін, диспозитивності та розумності строків.

Відповідно до вимогст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст.81КПКУкраїни у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.

При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Підстави для відводу судді викладенні у статті 75 КПК України.

Відповідно до ст.75КПКУкраїни слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35КПКУкраїни порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

З матеріалів справи вбачається, що, як на підставу для відводу головуючої судді ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_4 посилається на те, що суддя ОСОБА_5 не доглядає матеріали справи та не бере до уваги його клопотання.

Факти та обставини, на які посилається потерпілий не є підставами для відводу в розумінні діючого кримінально-процесуального законодавства та є суб`єктивною думкою обвинуваченого.

Віповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Об`єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року (далі Бангалорські принципи), Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно п.п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості.

Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною.

Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості головуючої судді ОСОБА_5 , та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення головуючою суддею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, а доводи заявника є його суб`єктивною думкою, що не може бути підставою для відводу згідно діючих норм кримінально-процесуального законодавства, тому у задоволенні клопотання про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.75,80,371,372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаяви потерпілогопро відвідголовуючої суддіБілгород-Дністровськогоміськрайонного суду ОСОБА_5 відрозгляду кримінальногопровадження заобвинуваченням ОСОБА_6 ,обвинуваченого ускоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.362КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 30 січня 2024 року.

Суддя: