Ухвала суду № 116629515, 30.01.2024, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1568/23

№ провадження 2-с/196/1/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 смт Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15 січня 2024 року по справі №196/1568/23, провадження 2-н/196/23/2024, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-

В С Т А Н О В И В:

29.01.2024 заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу №196/1568/23, виданого 15.01.2024 Царичанським районним судом Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ. Вказаним судовим наказом стягнуто з неї на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Дніпропетровськгаззбут" 2814,48 грн.суми заборгованостіза спожитийприродний газза періодчервень 2021року -квітень 2022року та 268,40 грн. сплаченого судового збору. Судовий наказ вона отримала через засоби поштового зв`язку 24.01.2024, а тому строк для звернення із заявою про скасування не пропустила.

Заявник вважає,що судовийнаказ підлягаєскасуванню,оскільки сумазаборгованості невідповідає дійснимобставинам,так якплатежі заявникувона сплачувалау повномуобсязі увказані періодизгідно зпоказниками лічильникаспоживання природногогазу,встановленому закономпорядку таопломбованого.Крім того,у вказаніперіоди жоденпредставник (контролер)ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за місцем її проживання не з`являвся та показаи її газового лічльника не фіксував, а тому звідки взяті вказані у заяві обсяги нібито спожитого нею газу не зрозуміло. На підставі цього боржник просить скасувати судовий наказ.

Суддя, ознайомившись з матеріалами справи, з заявою про скасування судового наказу дійшов наступного висновку.

Заява відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, а тому її необхідно прийняти до розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Статтею 160 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право.

Зазначені боржником обставини потребують додаткового дослідження, що неможливо здійснити в рамках наказового провадження.

Таким чином, за наявності заперечень боржника та доданих до нього доказів, на підставі яких суд приходить до сумніву щодо порушеного права стягувача, оскільки такі твердження не узгоджуються з доказами, що надані суду представником стягувача.

Враховуючи наявність спору, суд вважає за можливе скасувати судовий наказ, оскільки в такому разі буде відсутній принцип змагальності сторін.

Крім того, вказані вище обставини, на які посилається заявник, свідчать про наявність спору про право, який може бути предметом розгляду в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, подана заява про скасування судового наказу прийнята до провадження, на час її розгляду також відсутні підстави для її повернення, відповідно заявлені вимоги про скасування судового наказу є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги заявника про стягнення із Товариства зобмеженою відповідальністю"Дніпропетровськгаззбут" суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 151,40 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.

Положення ст.164 ЦПК України не передбачає порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина друга вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Крім того, норми ст.171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Суд зазначає, що в разі скасування судового наказу, стягувач має право звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника відповідних витрат, а тому при скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.

Оскільки ст.141 ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 170,171 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15 січня 2024 року по справі №196/1568/23, провадження 2-н/196/23/2024, за заявою Товариства зобмеженою відповідальністю"Дніпропетровськгаззбут"про видачусудового наказупро стягненняіз ОСОБА_1 заборгованості заспожитий природнийгаз - задовольнити частково.

Судовий наказ №196/1568/23, виданий Царичанським районним судом Дніпропетровської області 15.01.2024 (провадження 2-н/196/23/2024) у справі за заявою Товариства зобмеженою відповідальністю"Дніпропетровськгаззбут"про видачусудового наказупро стягненняіз ОСОБА_1 заборгованості заспожитий природнийгаз - скасувати.

У задоволенні решти вимог заявника відмовити.

Роз`яснити стягувачу Товариству зобмеженою відповідальністю"Дніпропетровськгаззбут" про право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.Г.Костюков