Постанова № 116623743, 24.01.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9167/23

Провадження № 3/202/87/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Маринін О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ІПН у матеріалах справи відсутній,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

01.05.2023 року 21 год. 50 хв. в м. Краматорськ, вул. Дружби біля буд. 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HYUNDAI SANTA FE» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (хитка хода, нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 будучі повідомленим про час та місце розгляду справи під час складання протоколу на 01.06.2023, а також за судовими викликами на 22.06.2023, 03.08.2023, 13.09.2023, 17.10.2023, 07.11.2023, 30.11.2023 та 24.01.2024 до суду не з`явився, надаючи клопотання про відкладення розгляду справи через проходження ним військової служби. Надав письмові пояснення згідно яких автомобілем не керував, а сидів у ньому, був тверезий. Коли до його автомобіля під`їхав патруль, він вийшов їм назустріч та на запитання інспектора поліції повідомив що вживав пиво. Потім його повідомлено про необхідність пройти тест, оскільки це потрібно для звітності, довіряючи поліцейським він відмовився від проходження огляду, будучі впевненим, що протокол не піде до суду. Зазначив, що поняті були відсутні, права йому не роз`яснені, а протокол не зачитано. Пояснив, що позбавлення його посвідчення, фактично блокує його роботу. Просив провести розгляд справи у його відсутність, за участі його захисника Борисенка Р.Ю., однак пізніше просив розглядати справу за його присутності.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Борисенко Р.Ю. у судовому засіданні 03.08.2023 року вважав, що розгляд справи доцільно здійснювати лише за участі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим клопотав про здійснення його належного повідомлення. Щодо протоколу заперечив, зазначивши, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, а поліцейські підійшли до нерухомого транспортного засобу. При цьому одразу відбулася розмова між ними, в ході якої поліцейські сказали що він може відмовитися від огляду, а лише потім було розпочато відеофіксацію. Вважає дії поліцейських фальсифікацією. ОСОБА_1 у цей день алкогольні напої не вживав, це можуть підтвердити свідки, про які було заявлено клопотання.

В подальшому захисник неодноразово клопотав про відкладення розгляду справи через неможливість ОСОБА_1 прибути до суду.

У судове засідання, призначене на 24.01.2024, дату якого було погоджено із захисником заздалегідь, адвокат Борисенко Р.Ю. не з`явився, пославшись на поїздку до іншого міста, знову подавши заяву про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття ОСОБА_1 до суду.

Враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник, були належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, зважаючи, що ними було подано письмові заперечення, які досліджені судом, а захисника вислухано у судовому засіданні, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь порушника не є обов`язковою, тривалість судового провадження, кількість відкладень справи за клопотанням захисника та перебіг строків, визначених ст.38 КУпАП, суд вважає доцільним провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, оскільки на переконання суду тривалі відкладення справи мають на меті затягування розгляду справи з метою уникнення від відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У відповідності до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведення огляду на стан сп`яніння, регламентовано ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно п. 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаки алкогольного сп`яніння визначено п.1.3 Інструкції, серед яких виявлені інспектором поліції у ОСОБА_1 хитка хода, нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про законність висунутих інспектором поліції вимог до нього, як водія про проведення огляду на стан сп`яніння.

Так, незважаючи на невизнання своєї вини, провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи:

диском із відеозаписом bodycam 472176 згідно якого ОСОБА_1 вийшов із водійського сидіння автомобіля, в ході розмови із поліцейським на його питання чи тверезий, двічі здійснив подих на поліцейського та повідомив, що пив пиво. При цьому версій про те, що не керував транспортним засобом не висловлював.

Постановою №464707,якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні 01.05.2023 року правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121-3, ч.1 ст. 126 КУпАП.

Рапортом поліцейського, згідно якого 01.05.2023 року було зупинено автомобіль, який рухався під час комендантської години. Встановлено особу водія ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі відмовився.

Даний рапорт, за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника про законність своїх дій. Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовних дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 , у вчинені адміністративних правопорушень.

Позиції сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд вважає способом ухилення від відповідальності, оскільки це повністю спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема диском із відеозаписом, а також постановою якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за скоєння того ж дня правопорушень, передбачених ст. ч.1 ст. 121-3, ч.1 ст. 126 КУпАП.

При цьому в ході фіксації порушення, версій про те, що він не керував транспортним засобом, ОСОБА_1 не висловлював, а відомостей про оскарження та скасування постанови ст. ч.1 ст. 121-3, ч.1 ст. 126 КУпАП, стороною захисту не надано.

Таким чином версія про перебування ОСОБА_1 у автомобілі, який не перебував в стані руху не знайшла свого підтвердження та повністю спростовується матеріалами справи.

Щодо повторного клопотання захисника від 22.01.2024 про виклик свідків, суд зазначає, що аналогічне клопотання вже було вирішено судом в судовому засіданні 03.08.2023 року, що зафіксовано журналом судового засідання.

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, яке підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, по справі не вбачається.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Обставин, що пом`якшують відповідальність чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 213, 221, 283 КУпАП, суд -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнувши суму за реквізитами Отримувач коштів- : Головне управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА758999980313020149000004001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету- призначення платежу:(Серіята № протоколу);21081300 Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дор. руху).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп., отримувач коштів: УК в Індустріальному районі м.Дніпра/Індустріальний район м.Дніпра/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313101206000004630; код класифікації доходів бюджету: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Роз`яснити порушнику, що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника та з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Маринін