Рішення № 116622941, 24.01.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6768/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова (Маржина) Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2023 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 87, 88 Закону України «Про нотаріат», просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим №4732, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 від 12.09.2019 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості в розмірі 48 100 гривень 59 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», (ЄДРПОУ 36799749).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою (Маржиною) Аліною Анатоліївною, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4732, щодо стягнення з ОСОБА_1 , місце роботи: перебуває на військовій службі в лавах ЗСУ, заборгованості в розмірі 48 100 гривень 59 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Вказаним виконавчим написом стягнуто з позивача ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 630008755 від 25.07.2013 року, укладеним з «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 2349471 правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 201 1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року с Товариство з обмеженого відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕСТА", правонаступником якого, на підставі Договорів Відступлення Прав Вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року, є Товариство 3 обмежено відповідальністю "Вердикт Капітал".

На виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. перебуває виконавче провадження № 60150176. Представником позивача, адвокатом Онощенко К.В. направлено Адвокатський запит вих. № 30-1/10/23 до приватного виконавця Клітченко О. А. з проханням надати інформацію та завірені копії документів щодо виконавчого провадження № 60150176. Згідно відповіді № 8322 від 01.11.2023 року, на адвокатський запит, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О. А. надіслано: копію виконавчого напису № 4732, виданого приватним нотаріусом БРНО Гамзатовою (Маржиною) А.А. від 12.09.2019 року, копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 60150176 ВІД 25.09.2019 року та повідомлено що з ОСОБА_1 стягнуто 45 072,19 грн., які розподіллено наступним чином: - 40 607,03 грн. - в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал»; - 4 065,16 грн, - в рахунок погашення основної винагороди приватного виконавця; - 400,00 грн. - в рахунок погашення витрат виконавчого провадження. Станом на 01.11.2023 року, залишок заборгованості за виконавчим провадженням № 60150176 становить 8 238,46 грн., а саме: -7 493,56 грн. - суму заборгованості перед стягувачом; -744,90 грн. - основна винагорода приватного виконавця.

Позивач вважає що, виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням ст.ст 87,88 Закону України «Про нотаріат», а також, що заборгованість не є безспірною. Позивач наголошує на тому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року, визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», відповідно до якої не передбачено можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі(у виконавчому написі№ 4732 ВІД 12.09.2019 року відсутні дані про посвідчення кредитного договору нотаріусом), тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачом документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Позивач та його представник, діючий на підставі ордеру серії ВН №1297214 від 30.10.2023 року, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, надали заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просили суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова (Маржина) Аліна Анатоліївна в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в порядку передбаченому частиною 11 статті 128 ЦПК України.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому, при ухваленні рішення, суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено з матеріалів справи, що 25 липня 2014 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» було укладено Кредитний договір №630008755, за умовами якого позивач отримав кредит.

Згідно з виконавчим написом, зареєстрованим в реєстрі за № 4732, вчиненим 12.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою (Маржиною) Аліною Анатоліївною на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, стягнуто з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 630008755 від 25.07.2013 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 201 1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року с Товариство з обмеженого відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕСТА", правонаступником якого, на підставі Договорів Відступлення Прав Вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал". Строк платежу за кредитним договором № 630008755 від 25.07.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період З 16.01.2019 року по 16.08.2019 року. Сума заборгованості складає 47450,59 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 28087,06 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 гривень; строкова заборгованістьпо несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 8740,93 гривень;строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 10622,60 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 650,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

У виконавчому написі зазначено, що напис набирає чинності з дня його винесення (12.09.2019 року) та може бути пред`явлений до виконання органу чи особи, що здійснює примусове виконання рішень протягом року з дня його вчинення.

Судом встановлено, що 25 вересня 2019 року за вищевказаним виконавчим написом, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., було відкрито виконавче провадження ВП №№ 60150176.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі Закон України «Про нотаріат») нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особамиорганівмісцевогосамоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України22лютого 2012року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України«Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», у редакції на час виникнення правовідносин, передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

За змістом частини 2 вказаної статті, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у редакції на час виникнення правовідносин, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 у справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як зазначено у ст. 90 Закону «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, нотаріус повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У виконавчому написі приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової (Маржиної) А.А. за № 4732 від 12.09.2019 року про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором № 630008755 від 25.07.2013 рокуза період З 16.01.2019 року по 16.08.2019 року. Сума заборгованості складає 47450,59 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 28087,06 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 гривень; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 8 740,93 гривень; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 10 622,60 гривень, 650,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, не зазначено на підставі яких документів була підтверджена наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а також що сам виконавчий напис не посвідчений нотаріально, тому не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріусаБроварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової (Маржиної) А.А., зареєстрований в реєстрі за № 4732 від 12.09.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 48 100 гривень 59 копійок, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 526 ЦК України, ст.ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264, 268, 273, 282, 284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою (Маржиною) Аліною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 4732, про стягнення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 48 100 гривень 59 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Кочко В.К.