Рішення № 116617841, 25.01.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12040/23

Провадження № 2/185/453/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"УЛФ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

Товариство зобмеженою відповідальністю"УЛФ-ФІНАНС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 20.07.2021 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу №10803/07/21-Г.

Позивач свої зобов`язання виконав своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набув у свою власність та передав 03.11.2021 року, згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений лізингоодержувачем транспортний засіб марки HYUNDAI, моделі Santa Fe, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , вартістю 451796.00 грн., який був зареєстрований за позивачем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 21/07/2021 року ТСЦ 6341, а відповідач зобов`язався прийняти предмет лізингу та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору фінансового лізингу та вимог Закону України «Про фінансовий лізинг».

20.07.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» було укладено договір поруки щодо забезпечення виконання ОСОБА_1 усіх його грошових зобов`язань за Договором перед Лізингодавцем.

Відповідач прийняв від позивача у платне володіння та користування замовлений транспортний засіб, а з 5 лізингового платежу припинив виконувати зобов`язання по оплаті лізингових платежів.

Отже, відповідач порушив зобов`язання за договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка не погашена відповідачем добровільно.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 01.05.2023 року відповідачам направлена досудова вимога №10257/31.1 про сплату виниклої заборгованості з попередженням розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та подальшим зверненням до суду з позовною заявою.

Станом на 01.09.2023 року прострочена заборгованість відповідачів перед позивачем по лізинговим платежам склала 144421,24 грн.

Загалом заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2023 року по договору фінансового лізингу становить 190864,98 грн., яка складається з: 144421,24 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів, 16 246,67 грн. штраф 10%, 25642,04 грн. пеня, 1664,77 грн. 3% річних, 2890,26 грн. інфляційні нарахування.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву у якій просив розглядати справу без його участі.

Відповідачі в судове засідання тричі поспіль не з`явились, причини неявки до суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертались. Відзиву не подавали.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 20.07.2021 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу №10803/07/21-Г.

Позивач свої зобов`язання виконав своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набув у свою власність та передав 21.07.2021 року, згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений лізингоодержувачем транспортний засіб марки HYUNDAI, моделі Santa Fe, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , вартістю 451796.00 грн., який був зареєстрований за позивачем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 21/07/2021 року ТСЦ 6341, а відповідач зобов`язався прийняти предмет лізингу та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору фінансового лізингу та вимог Закону України «Про фінансовий лізинг».

20.07.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» було укладено договір поруки щодо забезпечення виконання ОСОБА_1 усіх його грошових зобов`язань за Договором перед Лізингодавцем.

Відповідач прийняв від позивача у платне володіння та користування замовлений транспортний засіб, а з 5 лізингового платежу припинив виконувати зобов`язання по оплаті лізингових платежів.

Отже, відповідач порушив зобов`язання за договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка не погашена відповідачем добровільно.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 01.05.2023 року відповідачам направлена досудова вимога №10257/31.1 про сплату виниклої заборгованості з попередженням розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та подальшим зверненням до суду з позовною заявою.

Станом на 01.09.2023 року прострочена заборгованість відповідачів перед позивачем по лізинговим платежам склала 144421,24 грн.

Загалом заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2023 року по договору фінансового лізингу становить 190864,98 грн., яка складається з: 144421,24 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів, 16 246,67 грн. штраф 10%, 25642,04 грн. пеня, 1664,77 грн. 3% річних, 2890,26 грн. інфляційні нарахування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.Відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв`язку з набуттям лізингодавцем у власність об`єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об`єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Положення інших нормативно-правових актів регулюють відносини у сфері фінансового лізингу в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено статті 3 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1, 2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частини 2, 3 статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачають, що істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач має право: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі;надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або не проведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.

Згідно п.13 Договору фінансового лізингу, Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (У разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення розірвання цього Договору).

Зобов?язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.

Пунктом 15 Договору фінансового лізингу передбачено, що своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу», які розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації , передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно п. 1.1. Загальних умов, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно (далі по тексту «Об`єкт лізингу»), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку д Договору має право придбати Об`єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.

Незважаючи на спроби позивача врегулювати спір в досудовому порядку, відповідачем були проігноровані всі вимоги позивача, як наслідок заборгованість за Договором фінансового лізингу наразі залишилась непогашеною.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Станом на 01.09.2023 року прострочена заборгованість відповідачів перед позивачем по лізинговим платежам склала 144421,24 грн.

Загалом заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2023 року по договору фінансового лізингу становить 190864,98 грн., яка складається з: 144421,24 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів, 16 246,67 грн. штраф 10%, 25642,04 грн. пеня, 1664,77 грн. 3% річних, 2890,26 грн. інфляційні нарахування.

Стосовно солідарногостягнення заборгованостіз поручителя- ОСОБА_2 :

Нормативним врегулюванням можливості стягнення заборгованості з поручителя є наступні норми ЦК України: Стаття 553. Договір поруки.1.За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. 2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. 3. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554. Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою 1.У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. 2.Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи, що з метою забезпечення виконання основного зобов`язання Клієнта за Договором фінансового лізингу № №10803/07/21-Г від 20.07.2021 р. було укладено договір поруки від 20.07.2021 р., за яким поручителем виступила ОСОБА_2 , є підстави для розгляду в даній цивільній справі вимог Позивача як до основного боржника - ОСОБА_1 , так і до поручителя - ОСОБА_2 , як до солідарних боржників.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2862,97 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 990206897 від 12.09.2023 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1431,49 грн з кожного окремо.

Керуючись ст. ст. 81, 83, 89, 264-266, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 6, 15, 16, 192, 509, 526, 533, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 627, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В

ПозовТовариства зобмеженою відповідальністю"УЛФ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"УЛФ-ФІНАНС" заборгованість в розмірі 190864,98 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" витрати на судовий збір у розмірі 1431,49 (одна тисяча чотириста тридцять одна гривня 49 копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" витрати на судовий збір у розмірі 1431,49 (одна тисяча чотириста тридцять одна гривня 49 копійок) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В. О. Головін