Ухвала суду № 116611618, 29.01.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 січня 2024 року Справа № 480/9329/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання відповідача про розгляд справи №480/9329/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області, в якій просить суд:

- визнати Рапорт ОСОБА_1 від 17.08.2023 року про звільнення за угодою сторін таким, що підписаний під примусом;

- визнати протиправним та скасувати Наказ № 325 від 17.08.2023 року Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, (по особовому складу) Про кадрові питання, яким ОСОБА_1 , майстра - сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 18 державної пожежно-рятувальної частини 4 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області, ЗВІЛЬНЕНО зі служби у ЗАПАС Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за підпунктом 9 пункту 176 (за згодою сторін);

- поновити ОСОБА_1 на посаді майстра - сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 18 державної пожежно-рятувальної частини 4 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області;

- стягнути з 18 Державної пожежно-рятувальної частини 4-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 29.08.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/9329/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

В подальшому, представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

У своєму клопотанні представник позивача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.12 КАС України ця справа не відноситься до переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не підпадає під дію ч.4 ст.257 КАС України, яка встановлює перелік справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, в наслідок чого, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Також, суд звертає увагу, що необхідність проведення судового засідання суддею не встановлено, ознак того, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес суддею не виявлено.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, представником позивача подано клопотання про виклик свідків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Згідно з статтею 92 Кодексу адміністративного судочинства України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Враховуючи, що представником позивача у своєму клопотанні чітко не зазначено, які саме відомості відомі свідкам та не вказано з яких джерел свідкам відомо інформацію, що належить з`ясувати у справі, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про виклик свідків.

Також, суд звертає увагу на те, що заява про виклик свідків може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Воловик