Ухвала суду № 116599117, 24.01.2024, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 522/8320/14-ц

Провадження № 2/947/44/24

УХВАЛА

24.01.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНІКА», ОСОБА_2 , про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсним, скасування записів про об`єкти обтяження,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебуває вищевказана цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНІКА», ОСОБА_2 , про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсним, скасування записів про об`єкти обтяження.

24.04.2023 року Керівником апарату Київського районного суду міста Одеси, у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_3 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 13.04.2023 року, видано розпорядження №174 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, на підставі якого проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого справу розподілено судді Калініченко Л.В., що підтверджується протоколом від 24.04.2023 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 01.05.2023 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження, продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.

25.09.2023 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про заміну відповідача по справі ТОВ «Кредитні ініціативи» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

У судове засідання призначене на 25.09.2023 року з`явилась представниця позивача, яка підтримала вказане клопотання та просила суд його задовольнити.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 25.09.2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про заміну сторони його правонаступником задоволено. Замінено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» по цивільній справі №522/8320/14-ц.

За наслідком чого судове засідання по справі було відкладено на 23.10.2023 року о 12 годині 30 хвилин, яке було перепризначено на 16.11.2023 року о 12 год. 30 хв., у зв`язку з перебуванням головуючого судді у частині щорічної відпустки, що підтверджується довідкою від 23.10.2023 року.

У судове засідання призначене на 16.11.2023 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. У зв`язку з чим, судом відкладено судове засідання на 24.01.2024 року о 12 год. 00 хв.

У судове засідання призначене на 24.01.2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 також не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Приймаючи повторну неявку сторони позивача до судового засідання, враховуючи вищевикладене, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України,учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 223 ЦПК України врегульовані наслідки неявки в судове засідання учасника справи, відповідно до яких зокрема передбачено наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав зокрема:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Поряд з цим, частиною п`ятої вказаної статті встановлено, що у разі повторної неявкипозивача всудове засіданнябез поважнихпричин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України врегульовано, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо зокрема належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовчезасідання чи в судовезасідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

Також, враховуючи редакцію статті 257 ЦПК України, з урахуванням внесених змін Законом№ 3200-IX від 29.06.2023, залишення позовубез розглядуздійснюється судом за наявності вказаних причин як на стадіїпідготовчого провадження, так і на стадії розгляду справи по суті.

Приймаючи вищевказані положення процесуального законодавства, суд зазначає наступне.

З вище встановлених судом обставин та матеріалів справи вбачається, що позивач по справі та його представник двічі поспіль не з`явились до призначених судом судових засідань по справі.

Позивач по справі повідомлявся про дату, час і місце проведення вказаних судових засідань у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, а саме шляхом скерування судової повістки через засоби поштового зв`язку разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції за адресою ОСОБА_1 , яка повідомлена останнім під час розгляду справи як адреса для листування, якою є: АДРЕСА_1 , .

Вказана поштова кореспонденція повернута до суду двічі без вручення, з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Частиною 8статті 128ЦПК Українипередбачено,що днемвручення судовоїповістки єзокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, судом було вжито всіх можливих передбачених чинним законодавством заходів стосовно належного та своєчасного повідомлення відповідача стосовно розгляду даної цивільної справи, а неотримання судової кореспонденції є свідомою бездіяльністю позивача та умисним неотриманням судової повістки.

Позивач відповідних доказів щодо поважності причин неявки у судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, не представив, як і не висловив волевиявлення на розгляд справи за його відсутності після призначення до розгляду після скасування заочного рішення суду.

Підстави для відкладення чи зупинення провадження по справі у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України відсутні.

Одночасно, судом враховується, що представництво інтересів позивача в цій справі здійснюється адвокатом Гусельщиковою Мариною Анатоліївною, яка також двічі поспіль не з`явилась до вказаних судових засідань, як і не повідомила суд про причини неявки та не надала заяви про розгляд справи за її відсутності.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про встановлення двох поспіль неявок сторони позивача до судових засідань без поважних причин, про дату, час і місце яких повідомлялась належним чином, та не надавши заяви про розгляд справи за її відсутності.

Судом враховується, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20 зазначив, що норма, передбачена частиною п`ятоюстатті 223 ЦПК України, дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивачне можевзяти участьв судовомузасіданні,він можеподати заявупро розглядсправи зайого відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З огляду на викладене суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з тих підстав, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання, що передбачено частиною п`ятою статті223та пунктом 3 частини першої статті257 ЦПК України. Разом з тим Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другоюстатті 257 ЦПК Україниособа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язки добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 21 грудня 2020 року у справі № 484/146/16-ц (провадження № 61-3299св20)).

Додатково суд враховує, що прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якогоне надійшлозаяви пророзгляд справибез йогоучасті. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»

Приймаючи вищевказані положення законодавства, суд вважає, що неявки сторони позивача у судові засідання, що мають сталий характер, призводять до неможливості розгляду справи, а також приймаючи перебування справи в провадженні суду в строк починаючи з 2014 року, призводить до порушення судом строків розгляду справи та може бути наслідком порушення прав та інтересів інших учасників процесу в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, судом враховується, що ОСОБА_4 , як представник позивача, будучи адвокатом, а відтак особою, яка у відповідності до положень статті 14 ЦПК України зобов`язана мати зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, не була позбавлена можливості отримати інформацію відносно дати і часу місце розгляду справи в електронній формі, яка перебуває у вільному доступі, як представник особи, ініціатора відповідного судового провадження.

Отже, в порушення зазначених норм процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи зі сприяння реалізації позивачем своїх прав, сторона позивача не виконала покладених на неї процесуальних обов`язків та не вчинила дії з прийняття участі в судових засіданнях, як і дій для отримання інформації щодо даного судового провадження, будучи ініціатором цього судового провадження.

Приймаючи неналежну процесуальну поведінку сторони позивача по справі з нез`явлення до судових засідань, враховуючи відсутнє волевиявлення позивача на розгляд справи за його участі, суд вважає відсутніми підстави для розгляду справи за відсутності сторони позивача по справі за наявними матеріалами справи.

За наслідком вищевикладеного в цілому, з урахуванням того, що сторона позивача вдруге поспільне з`явилась до призначених судових засідань без поважних причин, про дату, час і місце їх проведення яких повідомлялась належним чином, та не надавши заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи його представника, приймаючи відсутність підстав для розгляду справи за відсутності сторони позивача, у відповідності до норм Цивільного Процесуального Кодексу України, Конвенції про захистправ людиниі основоположнихсвобод та практики Європейського суду з прав людини, вищевикладених правових позицій Верховного Суду, суд дійшов висновку та вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНІКА», ОСОБА_2 , про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсним, скасування записів про об`єкти обтяження, підлягає залишенню без розгляду.

Також дії суду не порушують права позивача, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидіяння здійсненим перепонам для руху справи створюваними недобросовісними учасниками справи, оскільки недієздатність суду протидіяти такім діям є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Одночасно суд зазначає, що залишення позову без розгляду, не перешкоджає позивачеві повторному зверненню до суду з таким позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 257, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНІКА», ОСОБА_2 , про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсним, скасування записів про об`єкти обтяження залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позову без розгляду, не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцятиднів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 29.01.2024 року.

Головуючий Калініченко Л. В.