Рішення № 116598757, 29.01.2024, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4302/23

Провадження № 2/444/240/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

за участю секретаря судового засідання Гнідець В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Гавінська Мирослава Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить визначити йому, ОСОБА_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальну контору, а саме 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Мотивує позовні вимоги наступним.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 січня 2008 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2015 року.

Його мама, ОСОБА_2 , до дня своєї смерті була зареєстрована і проживала в будинку АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. За життя його мама склала заповіт, яким все своє майно заповіла своєму синові, тобто йому.

Окрім цього, зазначає, що він не проживав та не був зареєстрований з матір`ю до дня її смерті в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта та копією витягу з реєстру територіальної громади.

Звертає увагу, що у встановлений шестимісячний строк після смерті матері він не звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки проживав окремо від спадкодавця та вважав, що і так прийняв спадщину, оскільки це його мама. Також йому не було відомо про встановлені законодавством строки для прийняття спадщини, про такі він дізнався тільки тоді, коли звернувся за юридичною консультацією до адвоката.

Зазначає, що про наявність заповіту йому також не було відомо. Про такий йому стало відомо лише у вересні 2023 року, коли він, випадково, у домі його матері знайшов копію заповіту, а згодом і його оригінал. Після цього він звернувся у Добросинсько-Магерівську сільську раду, де йому підтвердили, що за даними виконкому Добросинсько-Магерівської сілької ради даний заповіт (від імені його мами, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не змінено і не скасовано.

Вказує, що після цього він звернувся до приватного нотаріуса Гавінської Мирослави Іванівни та вказав, що він хоче прийняти спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_2 . Після звернення до приватного нотаріуса йому було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері і лише в судовому порядку можливо визначити додатковий строк, що підтверджується листом від 02 листопада 2023 року.

Звертає увагу суду також на те, що складений його мамою заповіт не змінювався та не скасовувався. Вказане підтверджується копією заповіту та інформації з його зворотньої сторони, на якому зроблено відповідний запис про те, що даний заповіт від імені його мами, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не змінено і не скасовано.

Враховуючи наведене, вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки проживав окремо від спадкодавця та вважав, що спадщину і так прийняв і йому не було відомо про наявність вказаного вище заповіту.

Наголошує, що необізнаність про існування заповіту не тотожна таким обставинам як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність особи про складення заповіту на її користь є поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, вважає, що його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є обґрунтованими. Незадоволення позову зумовить перехід права власності на спадкове майно до держави в особі органу місцевого самоврядування на території якого воно знаходиться.

Позивач не може реалізувати своє право на спадкування, а тому вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився. Подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслав клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Проти задоволення позову не заперечив, визнав такий.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності. Проти задоволення позову не заперечила.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача та представника третьої особи, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Пунктом 24 постанови передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, з огляду на те, що законодавцем чітко не визначено вичерпний перелік обставин поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи обставини конкретної справи, необізнаність позивача про навність складеного матір`ю в його користь заповіту, визнання позовних вимог відповідачем, що не порушує прав та інтересів інших осіб, суд приходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальну контору, а саме 3 (три) місяці з часу набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: село Погарисько Жовківського райрону Львівської області, РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Добросинсько-Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 80337, Львівська область, Львівський (колишній Жовківський) район, с. Добросин, площа 40 річчя Перемоги, будинок № 3, код ЄДРПОУ 04371727, електронна пошта: dobrosyn_rada@ukr.net)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Гавінська Мирослава Іванівна (адреса: вул. Незалежності, 27, смт Куликів, Львівський район, Львівська область, 80362, тел. НОМЕР_5 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Дата складення повного судового рішення 29 січня 2024 року.

Суддя Ясиновський Р. Б.