Рішення № 116596771, 29.01.2024, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/3268/23

Провадження № 2/626/66/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2024 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Гусара П.І.

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутності сторін, в місті Краснограді цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості та стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати по договору оренди земельної ділянки, в якому просить:

- розірвати договір оренди землі, який укладений 14.03.2019 року між ним та відповідачем на земельну ділянку площею 4,3064 га, кадастровий номер 6323385700:09:000:0004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Ковтун Л.О., індексний номер: 46490164 від 16.04.2019 року 12:29:59 про реєстрацію права оренди земельної ділянки;

- стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати за 2021-2022 роки у розмірі 31295,72 грн,

- судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2147,20 грн та професійну правничу допомогу в загальному розмірі 9200, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що є власником земельної ділянки загальною площею 4,3064 га, кадастровий номер 6323385700:09:000:0004, яка розташована на території Наталинської сільської ради (колишня Попівська сільська рада) Красноградського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача на підставі Договору оренди землі від 14.03.2019 року, договір укладено на 15 років. Пунктом 4.1 Договору визначено річний розмір орендної плати. За умовами пункту 4.3 договору орендна плата вноситься Орендарем не пізніше 31 грудня поточного року. Однак вказану умову договору та свої зобов`язання з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідач систематично порушує. За попередні роки також порушувались строки виплати орендної плати за використання земельної ділянки, а за 2021-2023 роки орендна плата йому взагалі не виплачена. Остання виплата йому орендної плати була здійснена відповідачем за оренду землі у 2020 році. Перед зверненням з даним позовом до суду, для надання доказів він звернувся із запитом до Головного Управління ДПС у Харківській області про надання інформації про отримані ним доходи, з`ясувалося, що відповідач надав до ДПС України дані про те, що оренда плата за 2021-2022 роки йому нарахована та начебто виплачена у передбачені умови Договору оренди строки у грудні 2021 року та у грудні 2022 року, що абсолютно не відповідає дійсності. Орендна плата за вказані роки йому не виплачена і у відповідача відсутні будь-які докази того, що орендна плата ним отримана. Надаючи недостовірну фінансову звітність до податкового органу відповідач не тільки порушує вимоги фінансового контролю, а і вводить в оману державний орган та іншу сторону договірних правовідносин. Зважаючи на такі дії відповідача подальше перебування з ним у договірних правовідносинах є просто неможливим. За таких умов він змушений звернутися до суду з даним позовом. Щодо обрахування заборгованості з виплати орендної плати вказує, що згідно відомостей, отриманих ним з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела суми виплачених доходів та утримання податків станом на 11.09.2023 року відповідачем йому була нарахована до виплати орендна плата за оренду землі у розмірі 19076,66 грн, з яких сума утриманого податку складає 3433,80 грн. Сума орендної плати, яка повинна була виплачена йому відповідачем за 2021 рів за орендну землі складає 15642,86 грн. Аналогічним є і розмір орендної плати за 2022 рік. Таким чином, заборгованість з орендної плати за 2021-2022 роки, складає 31285,72 грн (1542,86 грн х 2 року = 31285,72 грн).

Рух справи в суді.

Ухвалою судді Красноградського районного суду Харківської області від 26.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання по розгляду позовної заяви.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 18.12.2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

В матеріалах справи мається заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Штеця В.М. про розгляд справи за відсутності сторони позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Так, як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки загальною площею 4,3064 га, кадастровий номер 6323385700:09:000:0004, яка розташована на території Наталинської сільської ради (колишня Попівська сільська рада) Красноградського району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача ТОВ «Укрнафтогазресурс» на підставі Договору оренди землі від 14.03.2019 року, договір укладено на 15 років.

Відповідно до п. 2.4 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 156343,34 грн.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що річний розмір орендної плати складає 13132,84 грн, що становить 8,4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, визначеної в п. 2.4. Договору.

Відповідно до п.4.2. Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. За ініціативою Орендаря орендна плата може індексуватися за порядком, визначеним Орендарем.

За умовами пункту 4.3 договору орендна плата вноситься Орендарем не пізніше 31 грудня поточного року.

Позивач вказує, що відповідач орендну плату за земельну ділянку йому не виплачував протягом 2021-2022 років, а тільки надавав до ДПС України дані про виплату орендної плати та сплати податків.

Згідно відомостей, отриманих ним з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела суми виплачених доходів та утримання податків станом на 11.09.2023 року відповідачем нарахована позивачу до виплати орендна плата за оренду землі у розмірі 19076,66 грн, з яких сума утриманого податку складає 3433,80 грн.

Сума орендної плати, яка повинна бути виплачена позивачу відповідачем за 2021 рік за орендну землі складає 15642,86 грн.

Аналогічним є і розмір орендної плати за 2022 рік.

Таким чином, заборгованість з орендної плати за 2021-2022 роки, складає 31285,72 грн (1542,86 грн х 2 року = 31285,72 грн).

Відповідачем не надано суду доказів сплати орендної плати позивачу за 2021-2022 роки.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною першою статті 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами статті 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, має право зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію і доходи та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17, провадження № 61-41932сво18.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, а також у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

За змістом наведених норм, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Позивач ОСОБА_1 не заперечує договірних відносин з ТОВ «Укрнафтагазресурс» щодо оренди його земельної ділянки, в той час обґрунтовуючи підстави для дострокового припинення договору оренди, позивач зазначив, що відповідач систематично протягом 2021-2022 років не виплачує йому оренду плату за користування земельною ділянкою, що на його думку є підставою для розірвання договору оренди землі. Відповідач заперечень з цього приводу суду не надав.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із визначення основної мети підприємницької діяльності - отримання прибутку та визначення суті договору оренди, слідує, що смислом оренди є отримання орендарем у користування певного, відсутнього в його власності майна для використання цього майна в своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, а для орендодавця - отримання плати за надання такого майна в користування.

Неотримання орендодавцем орендної плати протягом більше ніж двох років, безумовно, свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Отже, встановивши, що відповідачем у 2021-2022 роках орендна плата по Договору оренди землі від 14.03.2019 року не була виплачена позивачу, що є істотним порушенням відповідачем умов договору, наявні юридичні підстави для розірвання спірного договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведене порушення його прав та яка суттєва шкода його інтересів спричинена внаслідок дій відповідача щодо несплати орендної плати у строки встановлені Договором оренди та відповідач має заборгованість перед ним по орендній платі за 2021-2022 роки, що свідчить про наявність передбаченого у ст. 651 ЦК України істотного порушення відповідачем договору оренди, необхідного для його розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду справи.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд вважає даний позов доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2147,20 грн та професійну правничу допомогу в розмірі 9200 грн, в загальному розмірі 11347,20 гривень.

Відповідно до ст.ст. 1, 13, 21 ЗУ «Про оренду землі», ст. 526 ЦК України керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 14.03.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс», відносно земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів на території Наталинської сільської ради (колишньої Попівської сільської ради) Красноградського району Харківської області, загальною площею 4,3064 га, кадастровий номер 63233385700:09:000:0004, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Кувтун Л.О., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46490164 від 16.04.2019 12:29:59.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс», ЄДРПО 40133562, ІПН 401335620165, юридична адреса: вул. Свято-Троїцька, буд. 39, с. Наталине, Красноградського району, Харківської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість з орендної плати за 2021-2022 роки у розмірі 31285 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) грн 72 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс», ЄДРПО 40133562, ІПН 401335620165, юридична адреса: вул. Свято-Троїцька, буд. 39, с. Наталине, Красноградського району, Харківської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 судові на оплату судового збору в розмірі 2147,20 грн та професійну правничу допомогу в розмірі 9200 грн, всього 11347 (одинадцять тисяч триста сорок сім) грн 20 копійок.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя