Постанова № 116595880, 25.01.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1169/23

Провадження № 3/193/8/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 січня 2024 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., при секретарі судового засідання Хомич Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, ідентифікаційний номер відсутній,

про притягнення до адміністративної відповідальності

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2023 року відносно ОСОБА_1 інспектором взводу 3 роти 1 батальйону 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Кривошеєвим А.О. складено протокол, серії ААД №261262, про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактом того, що 17.07.2023 о 12 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 ,,а Правил дорожнього руху України, керував на автодорозі Н-11, неподалік с. Вишневе Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, транспортним засобом автомобілем «Geely MK», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотання про розгляд справи без його участі суду не надавав. В ході судового розгляду установлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу до лав Збройних Сил України у зв`язку з мобілізацією через збройну агресію РФ проти України.

У розгляді справи приймав участь його захисник, адвокат Скоробагатько В.Ю., проте, останній на судовий розгляд теж не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно належним чином. Від захисника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість розгляду справи за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Таке клопотання захисника на переконання суду не підлягало задоволенню з огляду на те, що положення ч.2ст.268 КУпАПне містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Крім того, дана справа перебуває на розгляді суду напрочуд тривалий час, саме через численні клопотання про її відкладення, поданими його захисником, у тому числі про зупинення провадження у справі, у задоволенні якого судом було теж відмовлено (постанова суду від 06.09.2023). Тому не зважаючи на доводи захисника, який стверджував, що ОСОБА_1 бажає особисто прийняти участь у розгляді справи, суд, зважаючи на те, що у справі приймав участь його захисник адвокат Скоробагатько В.Ю., тому право на захист ОСОБА_1 не порушено.

Захисник Скоробагатько В.Ю. у судовому засіданні, що мало місце 19.10.2023 наголошував, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, сам захисник просив закрити провадження у справі за відсутності в діях підзахисного складу та події вищевказаного правопорушення через недоведеність належними та допустити доказами факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, а також порушення поліцейськими нормативних актів, які регламентують порядок фіксації та передачі до суду матеріалів відео фіксації правопорушення.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини та відповідних заперечень його захисника, провина цього водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими доказами:

1) протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААД №261262 від 17.07.2023, складеним уповноваженою на те посадовою особою, у якому відображені обставини і подію вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення (а.с.1);

2) актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, - DRAGER ALCOTEST №6820, прилад ARHF-0016, за результатом проведеного огляду якого встановлено позитивну пробу на алкоголь, яка склала 1,05 проміле, з таким результатом ОСОБА_1 був згодний, про що свідчить підпис останнього у акті (а.с.2);

3) роздруківкою з DRAGER ALCOTEST №6820, прилад ARHF-0016, згідно якого видно, що 17.07.2023 о 12:15 було виконано тест за № 1002 на алкоголь громадянина ОСОБА_1 , який показав результат 1,05 ‰ (а.с.3);

Доводи захисника про те, що працівниками поліції не було приєднано до протоколу сертифікати відповідності та свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки DRAGER ALCOTEST №6820, прилад ARHF-0016, що свідчить про сумнівність їх результату та не підтвердження за допомогою них вини ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Під час судового розгляду справи головуючим суддею роз`яснялися захисникові його процесуальні права, передбачені ст.268,271 КУпАП,у тому числі, про можливість заявляти клопотання по суті справи, однак таким правом останній не скористалися.

Зокрема стороною захисту як самостійно не було витребувано, так і не було подано до суду клопотання про витребування з Полку патрульної поліції, посадовою особою якого використовувався цей прилад, Інструкції з експлуатації газоаналізатору для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі, перекладеної українською мовою, інших документів про реєстрацію та сертифікацію цього газоаналізатору в Україні, про державну повірку засобу вимірювальної техніки. Тоді як суд не має право з власної ініціативи збирати будь-які докази, а посадова особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїНаказом МВС України 07.11.2015за № 1395(надаліІнструкції №1395), не зобов`язана приєднувати такі документи до протоколу.

Водночас, згідно п. 1ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Цим Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації за наявних чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016, відтак газоаналізатори DRAGER, що вже перебувають в експлуатації, можуть використовуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

Крім того, згідно Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затвердженихнаказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 за № 1747, міжповірочний інтервал «Вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» становить 1 рік.

З роздруківки тесту з DRAGER ALCOTEST №6820, прилад ARHF-0016, тест № 1002 від 17.07.2023 вбачається, що останнє калібрування він проходив 16.05.2023.

Отже, проходження ОСОБА_1 тесту на стан алкогольного сп`яніння було проведено у відповідності до норм діючого законодавства, уповноваженою особою, в порядку, встановленому законом.

4) постановою про накладення адміністративного стягнення, серії ЕАС № 7349355 від 17.07.2023, за якою на ОСОБА_1 накладено штраф за ч. 1 ст. 122 КУпАП у зв`язку з перевищення швидкості руху у населеному пункті, що стало приводом для зупинки транспортного засобу під його керуванням та подальшим складанням цього адміністративного протоколу (а.с.4);

5) відеозаписами фіксації правопорушення, здійснених з бодікамери поліцейського (диски з відповідними відеофайлами на а.с.7). Зокрема, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Geely MK», н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням швидкості у населеному пункті. Повідомлення поліцейським цьому водієві про наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, як то запах алкоголю з порожнини рота, та згода ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу на пропозицію працівників поліції за допомогою газоаналізатору «Драгер». На відео проведено тестування за допомогою названого приладу, який показав рівень алкоголю у крові ОСОБА_1 - 1,05 ‰. З таким результатом ОСОБА_1 був згодний без жодних застережень.

Суд вважає неспроможними доводи захисника про те, що працівниками патрульної поліції в протоколі про адміністративне правопорушенняне зазначено інформації про засіб для здійснення відеофіксації, а саме не вказано номер, серію, дату виробництва, назву камери, на яку здійснювався відеозапис, а також на те, що переданий до суду диск з відповідними відео файлами, як доказ, не має цифрового підпису його автора, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду про те, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

До того ж статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимоги до цих доказів, на які вказує захисник у своїх запереченнях, положення вказаної статті Кодексу не містить, а тому сумнівів у їх допустимості та належності у суду цей диск з відеозаписами не викликає.

При цьому, посилання захисника з цього приводу на певні рішення інших судів є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом,судовий прецедент. Згідно ч.1 ст.36 Закону УкраїниПро судоустрій і статус суддівВерховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже рішення місцевих чи апеляційних судів, зокрема й ті, на які посилається захисник, не створюють правових позицій, які б формували єдність судової практики в Україні.

Разом з цим, на переконання суду, є некоректним посилання захисника на правові позиції КАС Верховного Суду, викладені у постановах від 08.04.2020 року (справа №337/346/17) та від 13.02.2020 року (справа №524/9716/16-а, щодо обов`язку працівників поліції зазначати в протоколі про адміністративне правопорушення технічний засіб, яким здійснювалося фото або відеозапис фіксування обставин подій, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3, 1.5 ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (рішення у справі «О Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007), особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а»Правил дорожнього рухуУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі порушення таких вимог настає відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП

Відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннямист. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Сукупність досліджених під час судового розгляду справи доказів свідчить про те, що 17.07.2023 ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що вказує на вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За такого, зважаючи на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доведена поза розумним сумнівом, суд, зважаючи на те, що останній отримував посвідчення водія, серії НОМЕР_2 (а.с.6), вважає за необхідне піддати останнього безальтернативному адміністративному стягненню, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, - у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Під час вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, судом, нажаль, не може враховуватися, як пом`якшуюча обставина, факт перебування особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на службі Збройних Сил України для надання відсічі збройної агресії РФ.

Так, за змістом положень ст.33 КУпАП у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, органом чи посадовою особою не може враховуватися характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, законодавцем, згідно з приміткою дост. 22 КУпАП, заборонено звільняти від адміністративної відповідальності за малозначністю у разі вчинення особою правопорушення, передбаченогост. 130 КУпАП.

Водночас суд наголошує, що відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. А відтак за їх порушення повинні нести однакову відповідальність.

У зв`язку з накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, згідно до вимогст. 40-1 КУпАПта п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»з нього також належить стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.40-1,276-280,283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач:ГУК уДніпр-кійобл../Дн-каоб/21081300,розрахунковий рахунокUA758999980313020149000004001,код ЄДРПОУодержувача 37988155,МФО банку899998,банк одержувачаКазначейство України(ЕАП)) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).

Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Томинець