Постанова № 116594159, 29.01.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 січня 2024 року м. Шаргород

Справа № 152/139/24

Провадження № 3/152/68/24

Суддя Шаргородського

районного суду

Вінницької області Славінська Н.Л.,

з участю особи, яка

притягається до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали,які надійшливід ВП№2Жмеринського РВПГУНП уВінницькій областіпро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Слобода-МурафськаШаргородського районуВінницької області,жителя АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,паспорт серії НОМЕР_1 ,виданий ШаргородськимРВ УМВСУкраїни уВінницькій області23.09.1997року, реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,зі слів:з середньоюосвітою,розлученого,не працюючого,

- за ч.2 ст.173-2 КпАП України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.173-2 КпАП України, а саме: 03.01.2024 року о 13 годині та 04.01.2024 року о 10 годині в АДРЕСА_1 , будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за одне із порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , зокрема, висловлювався на адресу останньої нецензурними словами, погрожував, в результаті чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до ч.1 ст.276 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення є с. Клекотина.

Означена справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду Вінницької області на підставі ст.276 КУпАП.

Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області та утворено Жмеринський район (з адміністративним центром у м. Жмеринка) та Тульчинський район (з адміністративним центром у м. Тульчин) у складі відповідних територіальних громад, затверджених КМУ.

Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року№807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№2102-IX.

Село Клекотина тепер Жмеринського району Вінницької області входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.

Відтак, справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду.

Відповідно до ч.1 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вказані протоколи про адміністративні правопорушення, вчинені ОСОБА_1 , надійшли до Шаргородського районного суду та розглядаються одночасно, тому матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження, відносно чого не заперечує особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В суді ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні адміністративних правопорушень при вище наведених обставинах визнав та пояснив, що він здійснює догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка внаслідок хвороби не може самостійно пересуватися. Так, 03.01.2024 року мати попросила відремонтувати радіоприймач, однак йому це не вдалося, внаслідок чого виникла сварка, під час якої він нецензурно висловлювався на адресу матері. Наступного дня, 04.01.2024 року приблизно о 10 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, між ним та його матір`ю виникла сварка на побутовому ґрунті, під час якої він нецензурно лаявся на адресу матері. У вчиненому він розкаюється та запевняє суд, що не вчинятиме адміністративних правопорушень у подальшому.

Розглянувши справу про адміністративні правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами всправі проадміністративне правопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режиміабо врежимі фотозйомки(відеозапису),які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього рухута паркуваннятранспортних засобів,актом оглядута тимчасовогозатримання транспортногозасобу,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).

Крім признання вини ОСОБА_1 , його винуватість доведена матеріалами справи: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАВ №774188 та серії ВАВ №774189 від 04.01.2024 року (а.с.1, 14), оскільки протоколи містять відомості, передбачені ст.256 КУпАП, підписані особою, яка склала протоколи та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, повідомлено про розгляд справи у Шаргородському районному суді, надано право подати пояснення до протоколів, яким останній скористався та надав письмові пояснення окремо до протоколів (а.с.3, 17); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , котра повідомила про обставини вчинення її сином ОСОБА_1 домашнього насильства щодо неї, яке могло завдати шкоди її здоров`ю (а.с.2, 16); рапортом чергового ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 04.01.2024 року, з якого вбачається, що надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те що її син ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а.с.6); довідкою виконавчого комітету Мурафської сільської ради від 04.01.2024 року за №1-31 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за однією адресою з матір`ю ОСОБА_2 (а.с.7), довідкою-характеристикою виконавчого комітету Мурафської сільської ради від 04.01.2024 року за №1-32, з якої вбачається, що ОСОБА_1 вживає спиртні напої та допускає негативну поведінку (а.с.8).

З копії постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 18.09.2023 року у справі №152/1294/23, яка набрала законної сили 18.09.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 протягом року був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (а.с.9-10).

Сукупність зазначенихвище доказівпідтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП, відповідає змісту протоколів про адміністративні правопорушення.

Проаналізовані судом докази, які є послідовними та не суперечать один одному, дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.173-2, тобто вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що підтверджується постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18.09.2023 року у справі №152/1294/23.

Таким чином,проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 ,дослідивши матеріалисправи проадміністративні правопорушення,в діяхостаннього вбачаюсклад адміністративнихправопорушень,передбачених ч.2ст.173-2 КпАП України, вчинення домашнього насильства тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Такий висновок узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується судом при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій щодо фактів».

Відповідно до п.п.3, 14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Пунктом 7 ч.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, в тому числі, на батьків (мати, батько) і дитину (дітей).

Відтак, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

У зв`язку із наведеним та враховуючи, що ОСОБА_1 протягом року вже вчиняв однорідне адміністративне правопорушення, проте свою поведінку не виправив, з врахуванням щирого розкаяння останнього, що є обставиною, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до п.1 ст.34 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП України, у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.173-2, ст.ст.283, 284, 287, 294, 307 КУпАП України,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст.173-2 КпАП України і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а вразі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: