Рішення № 116590056, 22.01.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.01.2024Справа № 554/8475/23 Провадження № 2/554/200/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.,

при секретарі Грай К.В.

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Полтавська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Полтавської міської ради, визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Першу Полтавську державну нотаріальну контору, про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Полтава Полтавської області є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову вказав, що він є племінником ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що документів, які підтверджують їхні з тіткою родинні відносини не збереглося. ОСОБА_1 звернувся у встановлений законом строк до Першої Полтавської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після померлої тітки. Постановою державного нотаріуса Першої Полтавської державної нотаріальної контори Троцькою О.А. від 28.10.2019 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із неможливістю встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Водночас заяви про прийняття чи відмову у прийнятті спадщини спадкоємці за заповітом до нотаріальної контори, у строки визначені чинним законодавством, не подавали. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 1270, ч. 1 ст. 1272 ЦК України є такими, що не прийняли спадщину. ОСОБА_1 зазначає, що він, як племінник померлої ОСОБА_3 , вчинив всі необхідні дії для прийняття спадщини, є спадкоємцем за правом представлення, оскільки його мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , однак не міг підтвердити факту родинних відносин зі спадкодавцем, оскільки в свідоцтві про народження його матері ОСОБА_7 було допущено описку у прізвищі, як її самої, так і її батьків. Замість « ОСОБА_8 » було зазначено « ОСОБА_9 » . Наразі виправити помилку у свідоцтві про народження матері ОСОБА_7 неможливо. ОСОБА_1 вказує, що у нотаріальній конторі йому було роз`яснено, що для можливості оформлення спадщини після померлої ОСОБА_3 , необхідно підтвердити факт родинних відносин між ним та спадкодавцем, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

31 жовтня 2023 року від відповідача Полтавської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю. Представником відповідача зазначено, що до матеріалів позову не додано жодного належного письмового доказу щодо підтвердження родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , матір`ю позивача. Позивачам до позовної заяви додано лише копію свідоцтва про смерть та фотографії, з яких не зрозуміло хто на них знаходиться, тільки твердження позивача, які у даному випадку не можливо порівняти з іншими доказами (а.с.67-69).

13 листопада 2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій просив відхилити доводи Полтавської міської ради. Щодо документального підтвердження факту дошлюбного прізвища його тітки ОСОБА_3 повідомляє, що в постанові Полтавського апеляційного суду по справі № 554/356/21, провадження № 22-ц/814/582/22 та постанові Верховного Суду по справі №554/356/21, провадження № 61-5463св22 є згадування того, що ОСОБА_3 справді мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ». Ним, як позивачем, на підтвердження факту його родинних відносин з ОСОБА_3 , як племінника та тітки, відповідно, надані до позовної заяви відповідні свідоцтва про народження членів їхньої родини , у тому числі і його матері рідної сестри ОСОБА_3 , їх батьків, сімейні фото, письмові свідчення осіб, які є обізнаними щодо наявності та характеру родинних відносин, встановлення факту яких є наразі предметом цього спору. Крім того, позивач вважає трактування представника відповідача висновку Полтавського районного відділу ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) щодо неможливості підтвердження факту, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та наречена ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , одна і та ж людина, є некоректним. Позивач просив врахувати, що його матір ОСОБА_11 дійсно народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження, серії НОМЕР_2 від 16.09.1969 р. Позивач зазначає, що в свідоцтві про одруження його батьків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , виданого Полтавським р/б ЗАГС, серія НОМЕР_3 міститься інформація лише про рік народження нареченої (1914), без зазначення у ньому числа та місяця народження (а.с.82-84).

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з наведених у ньому підстав.

Відповідач Полтавська міська рада, будучи належним чином повідомленою про дату, місце та час розгляду справи , про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки (а.с.93), в судове засідання свого представника не направив, про причину його неявки суд не повідомив.

Від третьої особи Першої полтавської державної нотаріальної контори до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника. У заяві зазначено, що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду (а.с.90).

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлено, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого на ім`я ОСОБА_10 , вбачається, що остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.14).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис № 12, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_13 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_14 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.16).

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 вбачається, що 21 серпня 1970 року ОСОБА_12 та ОСОБА_10 укладено шлюб , після шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_15 » (а.с.13).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , вбачається, що його батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_7 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_12 померла ОСОБА_7 , актовий запис № 86, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.17).

З копії Висновку про внесення змін (доповнень) до актового запису цивільного стану складеного начальником Полтавського районного відділу ДРАЦС Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Яковенко І.М. вбачається, що у зв`язку з розбіжностями відомостей, які містяться у свідоцтвах, наданих ОСОБА_1 , з відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян та паперових носіях актових записів цивільного стану, неможливим задовольнити прохання заявника щодо внесення змін до актового запису про народження матері № 282 від 16.09.1969 року, який поновлений Полтавським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, виправити прізвище дитини та батьків з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_8 » за відсутності підтверджуючих матеріалів документальних доказів їх достовірності (а.с.20-21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 виданим Шевченківським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 04 лютого 2019 року (а.с.11).

З копії повідомлення заступника директора Державного архіву Полтавської області Пустовіт Т.П. від 06.09.2019 р. за № 04-13/792 вбачається, що книги реєстрації актових записів громадського стану про народження с. Розсошенці Полтавського району Полтавської округу Полтавської губернії (нині у складі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області) за 1923 рік на зберігання до Державного архіву Полтавської області не надходили, у зв`язку з чим немає можливості виявити актовий запис про народження ОСОБА_16 . Значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини (1941-1943 рр.) нацистськими загарбниками (а.с.32).

З показів свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , даних у судовому засіданні, вбачається, що останні підтвердили той факт, що ОСОБА_1 є рідним племінником померлої ОСОБА_3 . ОСОБА_3 тривалий час до смерті хворіла та потребувала стороннього догляду, який здійснював за нею ОСОБА_1 із дружиною, які також організовували та проводили поховання останньої. Вказали, що є двоюрідними братами позивача.

З копії рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2021 року (справа № 554/356/2) вбачається, що ОСОБА_1 є племінником померлої ОСОБА_3 , його рідна мати ОСОБА_7 , являється рідною сестрою спадкодавця (а.с.44-47). Даний факт не оспорювався ні в суді апеляційної інстанції, ні в суді касаційної інстанції, що підтверджується відповідними рішеннями суддів (а.с.22-31, 48-44).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі - встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.п.4.2 п.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №196/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Відповідно до п.п.4.12, 4.2 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Відповідно до ст.1265ЦК України уп`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.18 у справі № 910/18036/17).

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, свідків, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Враховуючи, що встановлення факту породить для заявника юридичні наслідки, іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, суд дійшов висновку про встановлення факту родинних відносин, за яких ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Полтаві, є рідною тіткою ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 81, 141,229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Полтава Полтавської області, є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Полтавська міська рада, місце знаходження, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.

Третя особа Перша Полтавська державна нотаріальна контора, місце знаходження: 36020 м.Полтава, вул.Гоголя, 11, код ЄДРПОУ 02900149.

Повне рішення складено 26 січня 2024 року.

Суддя Л.І. Савченко