Ухвала суду № 116588231, 29.01.2024, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/568/24

Провадження № 1-кп/946/313/24

УХВАЛА

Іменем України

29 січня 2024 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3

потерпіла ОСОБА_4

представник потерпілої ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_6

захисник ОСОБА_7

провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150001397, за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, не одруженого, особи на піклуванні відсутні, робітника ТОВ «Нібулон», інвалід третьої групи, не судимого відповідно до вимог ст. 89 КК України

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286-1 ч.3 КК України

встановив:

Прокурор заявив клопотання про призначення судового розгляду за обвинувальним актом, а також про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на те, що ризики, на підставі яких ухвалами Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 жовтня 2023 року до обвинуваченого застосовано, а ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просить продовжити строк запобіжного заходу тримання під вартою без внесення застави строком на 60 діб.

Потерпіла та її представник вважають клопотання обгрунтованим.

Обвинувачений та захисник заявили клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з посиланням на відсутність ризиків, про які наголосив прокурор.

Ухвалами слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 жовтня 2023 року до обвинуваченого застосовано, а ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

До наступного часу ризики, на підставі яких застосовано та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не відпали.

У зв`язку з викладеним, враховуючи норми національного та міжнародного права, суд визнає наявними достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою не зникли, оскільки є підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи та враховуючи вищевикладені обставини справи, які свідчать, що тримання під вартою обвинуваченого на даний час є виправданим заходом, оскільки існують вищенаведені ризики, суд визначає доведеним, що справжній інтерес суспільства, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.

Разом із тим прокурор заявив клопотання про призначення судового розгляду за обвинувальним актом.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечують з посиланням на те, що обвинувачений недостатньо розуміє державну мову, досудове слідство проведене державною мовою, а також про відмову у задоволенні клопотань обвинуваченого на досудовому слідстві. Через вказані просять призначити перекладача на російську мову з подальшою можливістю повернення обвинувального акта прокурору.

Потерпіла та її представник проти задоволенні клопотання про призначення перекладача не заперечують.

У відповідності до вимог ст. 2 КПК України до завдань кримінального провадження віднесено, у тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Звернення обвинуваченого із клопотанням про призначення перекладача підтверджені ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2024 року з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України за № 401 від 24 червня 2016 року «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Вимогами ст. 29 ч.1-3 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 68 ч. 1 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Крім того, відповідно до п/п. «е» п. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р. №475/97-ВР, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

У рішенні від 24 вересня 2002 року по справі Кускані проти Сполученого Королівства (Cuscani v United Kingdom) Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що перш за все «суд повинен пересвідчитись в тому, що відсутність перекладача не перешкоджає заявнику брати повну участь у розв`язанні питання, яке для нього мало вирішальне значення».

З урахуванням вказаного суд повинен виходити із детального аналізу попереднього мовного досвіду обвинуваченого для з`ясування дійсної необхідності залучення перекладача.

У відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №401 «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» (зі змінами), Кабінетом Міністрів України погоджена пропозиція Міністерства юстиції щодо залучення центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги перекладача (сурдоперекладача) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги суб`єктам права на таку допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі, коли зазначені суб`єкти не володіють державною мовою та/або є глухими, німими або глухонімими.

Вказаною постановою також установлено, що перекладачі (сурдоперекладачі) залучаються для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі укладених договорів щодо надання послуг перекладу, у тому числі з фізичними особами - підприємцями/юридичними особами, згідно з вимогами цивільного законодавства. А також внесені зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 130, щодо оплати послуг таких перекладачів (сурдоперекладачів).

Твердження обвинуваченого про те, що він недостатньо володіє державною мовою та у нього виникають труднощі у розумінні та спілкуванні державною мовою суд вважає необросовістною позицією, яка спростовується тим, що обвинувачений є громадянином України, народився в Україні та з народження проживає в Україні.

Вказані обставини, з урахуванням висновку Верховного Суду у постанові від 03 червня 2021 у справі №761/7017/17, є підставою для визнання відсутніми правових підстав для призначення перекладача.

Разом із тим пояснення обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні про необхідність допиту додаткових свідків та дослідження додаткових доказів стосуються можливості обгрунтування державною мовою, якою обвинувачений не володіє у достатній мірі та пояснень його захисника про надання допомоги лише в правовій сфері.

Посилання прокурора про закінчення обвинуваченим у 2008 році загальноосвітньої вечірньої школи, про що виданий атестат СК №33491725 від 25 червня 2008 року у якому оцінка володіння українською мовою визначена чотирма балами із дванадцятибальною системою оцінювання, суд вважає недостатнім підтвердженням можливості орієнтування обвинуваченого у документації кримінального провадження

Вказані обставини є підставою для задоволення клопотання щодо призначення перекладача через Південний міжрегіональний центр надання безоплатної правничої допомоги.

Сукупність вказаних обставин є підставою для відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. ст. 314 - 316, 370 - 372 КПК України, суд -

ухвалив:

Відкласти розгляд справи на 20 лютого 2024 року на 14 годину.

Подовжити запобіжний захід, що не перевищує 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 ч.3 КК України у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 29 березня 2024 року.

Ухвала припиняє свою дію 29 березня 2024 року.

Копію ухвали надіслати до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області за адресою вул. Льва Толстого, 6, м. Одеса, 65023, Україна для вирішення питання щодо призначення перекладача з державної української на російську мову на захист права обвинуваченого ОСОБА_6 за ознаками ст. 286-1 ч.3 КК України.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1