Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/19363/22
Провадження № 1-кп/761/2194/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001851 від 22.07.2022, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Сахновщина Харківської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Малашівці Хмельницької області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимої,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ :
Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було продовжено дію раніше обраних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою до 11 січня 2024 року, включно - кожному окремо.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 оголосив письмові клопотання про продовження раніше обраних запобіжних заходів щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_7 , заявив, що клопотання прокурора ідентичне попереднім, не обгрунтоване, а посилання на ризики носять виключно формальний характер. Крім того адвокат просив врахувати, що в рамках кримінального провадження вже допитано потерпілого та свідків, досліджено письмові та речові докази. При цьому, підозрюваний має постійне місце проживання тож щодо нього, за словами захисника, доцільним було б застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_8 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та просив змінити щодо його підзахисної запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою. Мотивував свою позицію тим, що його підзахисна частково визнає провину, а судовий розгляд триває значний час.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кожний окремо, підтримали позицію захисників.
Обвинувачена ОСОБА_4 вимагала змінити їй запобіжний захід на домашній арешт, мотивуючи це тим, що їй необхідно отримувати медичну допомогу.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 194, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.
Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке відноситься до категорії тяжких злочинів, міру покарання, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, а усвідомлення обвинуваченими цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на які послався прокурор у клопотаннях про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час судового засідання, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, суд враховує те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованого діяння.
Враховуючи особу кожного обвинуваченого окремо, фактичні обставини за яких обвинуваченим інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки його вчинення, той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину із застосуванням насильства до потерпілого, міру покарання, яка загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими у скоєнні цих кримінальних правопорушень суд приходить до висновку про високий ступінь ризику втечі або незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, щодо кожного із обвинувачених окремо.
Висунення ОСОБА_3 обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки його вчинення, міра покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні цього кримінального правопорушення, у сукупності з даними про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, не має зареєстрованого місця проживання, офіційно не працює, відсутність у суду даних про сталі соціальні зв`язки останнього, свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого ОСОБА_3 у разі застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу.
А тому, на даний час суд, не вбачає підстав для обрання ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 судом також враховується вік та стан здоров`я останнього, відомості щодо соціальних та сімейних зв`язків.
Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_3 в умовах тримання під вартою - відсутні.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_3 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Висунення ОСОБА_4 обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини за яких їй інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки його вчинення, міра покарання, яка загрожує їй у разі визнання винуватою у скоєнні цього кримінального правопорушення, у сукупності з даними про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше вже була судима за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, при цьому судом враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується в іншому кримінальному провадженні у вчиненні ще одного майнового злочину за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, офіційно не працює, відсутність у суду даних про сталі соціальні зв`язки останньої, свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченої ОСОБА_4 у разі застосування до останньої більш м`якого запобіжного заходу.
Враховуючи наведе, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу - суд не вбачає.
При цьому щодо тверджень обвинуваченої ОСОБА_4 про необхідність зміни їй запобіжного заходу задля отримання останньою належної медичної допомоги, суд нагадує, що питання щодо наявності чи відсутності таких обставин є предметом постійного контролю з боку суду в рамках даного провадження, при цьому кожного разу судом наголошується на тому, що право обвинуваченої ОСОБА_4 , на належну медичну допомогу в жодному разі не ставиться під сумнів колегією суддів і так само не може ставитись під сумнів іншими учасниками кримінального провадження, більш того, з метою дотримання такого права, як вже неодноразово зазначалось судом раніше - суд готовий сприяти усіма можливими способами забезпеченню обвинуваченій повної, своєчасної та необхідної медичної допомоги в межах своїх повноважень, визначених чинним КПК України.
Таким чином необхідність надання ОСОБА_4 , необхідної спеціалізованої медичної допомоги чи додаткового медичного обстеження поза межами медичної частини Київського СІЗО, у разі, якщо буде встановлено, що остання дійсно її потербує, не унеможливлює утримання обвинуваченої під вартою, натомість зобов`язує адміністрацію Державної установи «Київській слідчий ізолятор» забезпечити ув?язненій ОСОБА_4 , належне медичне обслуговування та надання медичної допомоги у обсязі, необхідному для дотримання прав останньої, гарантованих статтею 49 Конституції України та статтею 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
При цьому, суд наголошує, що питання щодо стану здоров`я обвинуваченої ОСОБА_4 раніше вже перевірялось судом під час розгляду даного кримінального провадження та є предметом постійної уваги з боку суду.
Так, судом направлялись відповідні запити до ДУ «Київський слідчий ізолятор» та філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, в яких судом вимагалось провести обвинуваченій ОСОБА_4 належне медичне обстеження та, у випадку потреби, надати їй необхідну медичну допомогу.
У відповідь на такі вимоги суду, від філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області 26.01.2023 року надійшов лист №91 КММЧ/КИ-23 від 18.01.2023, про те, що ОСОБА_4 знаходиться на обліку в Київській міській медичній частині. Стан здоров`я ОСОБА_4 розцінюється як задовільний та відповідає перебігу наявного хронічного захворювання. Медичною допомогою забезпечена в повному обсязі. Стаціонарного лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ України не потребує.
Суд зазначає, що немає підстав піддавати сумніву якість чи повноту висновків уповноважених осіб філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, зокрема і з огляду на те, що саме філія ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області» забезпечує постійне надання медичної допомоги особам, які утримуються в ДУ «Київський слідчий ізолятор» та здійснює контроль за їх здоров`ям, а тому фахівці філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області» знаходяться у кращому становищі, щоб надавати оцінку стану здоров`я, чи призначати лікування обвинуваченій ОСОБА_4 , а докази чи аргументи, що вони діяли недобросовісно, відсутні (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Гук проти України» [Комітет] (Guk v. Ukraine) [Committee], заява № 16995/05, пункт 72, від 08 грудня 2016 року, «Комаров проти України» [Комітет] (Komarov v. Ukraine) [Committee], заява № 4772/06, пункт 117, від 19 січня 2017 року, та «Садков проти України» (Sadkov v. Ukraine), заява № 21987/05, пункт 85, від 06 липня 2017 року).
При цьому, суд звертає увагу що стороною захисту не було надано жодних підверджених відомостей, що стан здоров`я обвинуваченої за час перебування останньої в ДУ «Київський слідчий ізолятор» погіршився, або може погіршитись у разі продовження перебування останньої під вартою.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченої, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_4 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Строк дії ухвали слід встановити до 17 люого 2024 року включно.
Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 лютого 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року по справі №761/19363/22.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,такі обов`язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Продовжити строк дії обраного щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 лютого 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривен, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року по справі №761/19363/22.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі обов`язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Контроль за виконанням ухвали- покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх захисниками.
Повний текст ухвали оголосити 25 грудня 2023 року о 10 год. 10 хв.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 116583654, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 20.12.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/19363/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: