Рішення № 116578444, 23.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року № 640/13413/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., за участю секретаря Зубачевської М.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів, Вінницької обласної прокуратури, про визнання протиправними, скасування рішення та наказу,

за участі представників сторін:

позивач ОСОБА_1

представник позивача Кушнаренко Д.В.

представник відповідача 1 Поліщук В.В.

представник відповідача 2- Горелик Р.М.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (відповідач-1, Комісія), Вінницької обласної прокуратури (відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження за №49дп-22 від 11 травня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури №292к від 24.05.2022 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення відповідача є протиправним та необґрунтованим, оскільки останнім не взято до уваги постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2022 року у справі № 127/26445/21, якою провадження у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

При цьому, позивач зазначає, що при встановленні фактів дисциплінарних проступків прокурорів, слід провести службове розслідування, метою якого є з`ясування дійсних обставин відповідного проступку, зокрема наявність факту порушення службової дисципліни, причинно - наслідковий зв`язок між діянням конкретної особи та наслідками (відповідними порушеннями), обов`язкові приписи, яких не дотрималася конкретна особа, інші обов`язкові елементи дисциплінарного проступку (мотив, мета діяння, вина порушника тощо).

Також, Позивач зазначає про порушення строку накладення дисциплінарного стягнення. Так, рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Тому накладення дисциплінарного стягнення поза межами строків притягнення не допускається.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/13413/22 за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача-1 надано до суду відзив, в якому останній заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що доводи позивача є хибними та непідтвердженими.

Представник відповідача-2 також заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на прокурора дисциплінарного стягнення приймаються виключно відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, а наказ відповідача-2 є лише похідним від зазначеного рішення. А тому, спірний наказ прийнято обґрунтовано та у відповідності до приписів чинного законодавства.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2023, справу розподілено судді Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/13413/22, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 6 вересня 2023 року об 11:00 год.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2023 року справа №640/13413/22 передана на розгляд до судді Кочанової П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправними, скасування рішення та наказу здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 9 січня 2024 року о 10:15 год. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду за адресою: 01133, Київ, бульвар Лесі Українки, 26a, 4-й поверх, про що повідомлено сторін.

09.01.2023 року розгляд справи відкладено до 18.01.2024 року о 15 год. 00 хв.

18.01.2023 року розгляд справи відкладено до 23.01.2024 року о 15 год. 00 хв.

У підготовче засідання 23.01.2024 року з`явився позивач та повноважні представники сторін.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року здійснено зміну найменування відповідача Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження на Кваліфікаційно дисциплінарну комісію прокурорів.

Також, враховуючи надані представниками сторін заяви, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 23.01.2024 року о 15 год 20 хв.

У судовому засіданні позивач та повноважні представники сторін підтримали свої вимоги викладені в позовній заяві та у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

До Комісії надійшла дисциплінарна скарга від 24.12.2021 №17/1-22236-21 керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

10 січня 2022 року Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-3де-11дп-22.

В рамках вказаного дисциплінарного провадження встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03 лютого 2021 року № 8020/21/000313 ОСОБА_1 придбав транспортний засіб марки RENAULT, модель MEGANE, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 200 000 гривень.

Перереєстрацію на нового власника здійснено у територіальному сервісному центрі ГСЦ МВС в Кіровоградській області на підставі заяви ОСОБА_1 від 03 лютого 2021 року № 286557277.

Згідно з публічною частиною Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прокурор ОСОБА_1 17 березня 2021 року подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до витягу із послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 за період з 03 лютого 2021 року до 14 лютого 2021 року ним не було вчинено будь-яких дій у вказаному реєстрі.

28 вересня 2021 року уповноваженою особою Національного агентства стосовно прокурора Конівця Д.А. складено протокол про адміністративне правопорушення № 47-01/222/21 за частиною другою статті 172-6 КУпАП.

У вказаному протоколі уповноваженої особи Національного агентства зазначено, що ОСОБА_1 несвоєчасно повідомив про суттєві зміни в майновому стані після придбання рухомого майна, а саме транспортного засобу вартістю 200 000,00 грн, оскільки відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний у строк до 23:59:59 год 13 лютого 2021 року подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному вебсайті Національного агентства.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2022 року у справі №127/2645/21 провадження про адміністративне правопорушення за вказаним протоколом Національного агентства закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП.

На підставі вказаних обставин Комісія в рамках дисциплінарного провадження дійшла висновку, що доводи скаржника про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження, оскільки останній допустив порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо своєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування.

Зокрема, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження дійшов висновку, що факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, є порушенням прокурором вимог статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», негативно сприймається суспільством, громадянами і дає привід для обґрунтованої критики діяльності органів прокуратури. Такі дії самі собою порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, що є негативним наслідком для авторитету органів прокуратури загалом.

Рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11 травня 2022 року № 49дп-22 притягнуто прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Відповідно до наказу Вінницької обласної прокуратури від 24.05.2022 № 292к до прокурора Вінницької обласної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани (пункт 4, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») з 11.05.2022 року.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідачів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Статтею 43 вищевказаного Закону передбачено підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Нормами статті 44 Закону № 1697-VII закріплено, що дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

У відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Стаття 46 Закону №1697-VII регламентує порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги.

Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (ч. 4 ст. 46 Закону №1697-VII).

Відповідно до ч. 6, 10, 11 ст. 46 Закону №1697-VII, під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Згідно ч. 1, 2 ст. 47 Закону №1697-VII, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Вимогами ст. 48 Закону №1697-VII передбачений порядок прийняття рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора.

Так, відповідно до ч. 1, 3, 4, 6 ст. 48 Закону №1697-VII, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VII, на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, догана.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач-1, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, виходив з того, що допущене позивачем порушення має триваючий характер, у зв`язку з чим останній вважає, що строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пропущено.

Водночас, суд вважає такі доводи відповідача помилковими, з огляду на наступне.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону №1697-VII, рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Враховуючи ту обставину, що позивач набув рухоме майна у власність 03.02.2021, що не заперечується сторонами, то, відповідно, обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, згідно з частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», у позивача виник у період до 13.02.2021 включно.

Отже, річний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення десятиденного строку повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, тобто з 14.02.2021 по 14.02.2022.

Слід наголосити, що допущене позивачем порушення частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» не містить ознак триваючого правопорушення, оскільки вказаною нормою чітко встановлено, що обов`язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані виникає у десятиденний строк з моменту придбання майна, після спливу якого у разі неповідомлення вважається, що правопорушення є вчиненим.

Аналогічна правова позиція міститься у рішенні Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 9901/480/18.

Виходячи з викладеного, початок перебігу річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, згідно з частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VII, пов`язується з днем вчинення проступку, а не з днем його виявлення.

Таким чином, ураховуючи перебування позивача у відпустці та тимчасовій непрацездатності 58 днів, строк притягнення до відповідальності сплинув 12.04.2022, а тому рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11.05.2022 № 49дп-22 прийнято з порушенням річного строку для його прийняття, що є безумовною підставою для скасування останнього.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження за №49дп-22 від 11 травня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

При цьому, з огляду на те, що наявність рішення №49дп-22 від 11 травня 2022 року є безумовною підставою для прийняття відповідачем-2 наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а вказане рішення в ході судового розгляду справи визнано судом протиправним та скасовано, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 24.05.02022 № 292к про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 також підлягають задоволенню, як взаємопов`язані.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів, Вінницької обласної прокуратури, про визнання протиправними, скасування рішення та наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження за №49дп-22 від 11 травня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури №292к від 24.05.2022 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів (код ЄДРПОУ 41356563, вул. Юрія Іллєнка, 81-б, м. Київ, 04050).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909909, вул. Монастирська, 33 м. Вінниця, 21050).

Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті 23 січня 2024 року та проголошено у присутності представників сторін.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 січня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кочанова П.В.