Рішення № 116578421, 26.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2024 року м.Київ№ 320/29471/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2023 № 348360413.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.08.2023.

Обґрунтуванням позовних вимог є протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що висновок контролюючого органу щодо заниження позитивних нарахувань , які підлягають сплаті до бюджету на суму податку на додану вартість за лютий 2022 у розмірі 1 418 671,00 грн, - не відповідає дійсності. Також на думку ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТІ податковим органом порушено вимоги п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (далі ПК України), яким встановлена заборона проведення камеральних перевірок декларацій, якщо вони подані без заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому зазначив про правову обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення. Пояснив, що камеральною перевіркою даних, задекларованих ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТІ у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року встановлено порушення вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України та розділу V Порядку від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі Порядок № 21), що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету на суму податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 17.11.2023 підготовче провадження було закрито та за клопотанням сторін продовжено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,

фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.09.2021, номер запису 1000691070011030425.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, номер запису у реєстрі платників ПДВ 200593868.

Як встановлено судом, позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2022 року (від 20.03.2023 реєстраційний № 9054432153) з додатками та уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року (від 27.02.2023 № 9032213163).

У зв`язку із наведеним, відповідачем здійснено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року платника ПДВ - ТОВ ТД ЕНЕРГОСТРОЙНВЕСТ.

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2023 № 29284/Ж5/26-15-04-13-03/38799405, яким встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України та розділу V Порядку № 21, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету на суму податку на додану вартість за лютий 2022 року на 1 418 671,00 грн.

До такого висновку посадова особа відповідача дійшла у зв`язку із тим, що позивачем в декларації не заповнено рядок 16.2 декларації «зменшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків». При цьому 27.02.2023 підприємством подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за березень 2022 року, яким було зменшено рядок 21 «суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 418 671,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 № 348360413, яким збільшено розмір податкового зобов`язання на 1 418 671,00 грн та визначено суму штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 709 336,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Положеннями п. 75.1 ст. 75 ПК України, серед іншого, регламентовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. 2, 3 частини першої та пунктом 10 ч. 2 ст.5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Між тим ст. 76 ПК України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу.

У той же час, суд звертає увагу, що камеральна перевірка позивача проведена контролюючим органом у період воєнного стану.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 № 2260-IX (далі Закон № 2260-IX, набрав чинності 27.05.2022) доповнено ПК України, зокрема п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення, у відповідності до якого податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20.09.2022;

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20.08.2022 та завершуються не пізніше 20.10.2022.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Аналіз положень п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України дає суду підстави дійти до висновку, що у період воєнного стану податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, за певними виключеннями, до яких входить, серед іншого камеральні перевірки.

При цьому, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20.07.2022 та завершуються не пізніше 20.09.2022.

Позивач у позовній заяві стверджує, що п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України наділяє контролюючий орган повноваженнями щодо проведення камеральної перевірки в період воєнного стану виключно щодо податкових декларації з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них, по яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка, у свою чергу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2022 року та уточнюючим розрахунком до неї, подана не була.

Суд критично сприймає вказані доводи позивача та звертає увагу останнього на те, що п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України фактично визначає різні дати, з яких підлягає застосуванню п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в частині проведення камеральних перевірок податкових декларації з податку на додану вартість та уточнюючих до них розрахунків, у складі яких платником податків подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (з 02.06.2022), від застосування такого підпункту в частині проведення камеральної перевірки податкової звітності без поданої платником податків заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (з 27.05.2022, дати набрання чинності Законом № 2260-IX).

Отже, суд відмічає, що правова конструкція п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, а саме словосполучення у разі їх подання в дужках застосовано законодавцем, серед іншого щодо абзацу 2, абзацу 6 такого пункту, лише деталізує дату, із якої розпочинається його застосування контролюючим органом в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування

Суд наголошує, що зазначений вище підпункт ПК України не визначає, що виключно податкова звітність, у складі якої платником податків подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, може бути предметом камеральної перевірки під час дії воєнного стану.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставними доводи ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" щодо порушення ГУ ДПС у м. Києві порядку призначення та проведення камеральної перевірки.

Щодо встановлених під час перевірки контролюючим органом порушень, суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначенні ст. 200 ПК України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно розділу V Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено у розділі VI Порядку № 21, де зазначається, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці 4 п. 50.1 ст. 50 розділу II ПК України.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці 4 п. 50.1 ст. 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу 4 п. 50.1 ст. 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Як вбачається з матеріалів справи, актом камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року встановлено, що платником податків в декларації не заповнено рядок 16.2 декларації «зменшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків». При цьому протягом лютого 2022 року, а саме 27.02.2023 року підприємством подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за березень 2022 року, яким було зменшено р.21 «суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 418 671,00 грн.

Таким чином, на думку контролюючого органу, позивач в порушення вимог п. 200.4 ст. 200 ПКУ та Порядку 21 не враховано зменшення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року.

Тобто, висновки податкового органу ґрунтуються на аналізі та перевірці даних на основі уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за період лютий та березень 2022 року, але не враховано уточнюючий розрахунок до податкової декларації за квітень 2022 року.

Так, у рядках 19,20,21 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок поданого 23.02.2023 за період березень 2022 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙНВЕСТ» відображено (враховано) від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду на суму 1 418 671 грн.

В подальшому, на основі вказаного уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2022 року, в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за податковий період квітень 2022 року від 26.04.2023 у «рядку 16» ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙНВЕСТ» відображено зменшення податкового кредиту на суму 1 418 671,00 грн та визначено свої зобов`язання з ПДВ до сплати в сумі 1 516 636 грн, які було сплачено позивачем до бюджету та відображено в електронному (особовому) рахунку платника податків, що підтверджується витягом з електронного (особового) рахунку.

Слід звернути увагу, що уточнюючий розрахунок за квітень 2022 року, в якому відображено зменшення податкового кредиту на суму 1 418 671,00 грн та визначено зобов`язання з ПДВ до сплати в сумі 1 516 636,00 грн та фактична його сплата до бюджету, відбулося до винесення (прийняття) відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Тобто, на момент до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення грошове зобов`язання, що було визначено контролюючим органом та яке підлягало сплаті до бюджету на суму 1 418 671,00 грн фактично було виконано позивачем, про що було відомо відповідачу оскільки це відображено в електронному (особовому) рахунку платника податків.

За загальним правилом уточнюючу декларацію можна подати протягом 1095 днів після граничного строку, відведеного на подання декларації (п. 102.1 ПК України).

Пунктом 192.1 ст. 192 ПК України визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Таким чином, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» своєчасно/правомірно та відповідно до вимог ПК України були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Крім того, Верховний суд в своїх постановах від 04.05.2023 у справі № 640/18162/19, від 18.08.2022 у справі № 640/22727/20 зазначив, що за приписами п. 5 та 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 розділу ІІ Кодексу.

Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації виливало на значення рядка 18.

Наведені приписи стали підставою для висновку судів попередніх інстанцій про те, що у разі, коли уточнюючі розрахунки подаються платником податків до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20,2, то уточнені показники враховуються в показниках такої декларації.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 18.09.2020 у справі № 820/6120/16 відповідно до якого платник податку на додану вартість має право виправлення помилки у раніше поданій податковій звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку за минулий період. При цьому Порядком № 21 чітко окреслений алгоритм дій платника податків у разі, якщо зміни показників одного періоду впливають на показники наступного звітного періоду».

Щодо кореспондування рядка 21 із рядком 16.1 декларації та різниці між поточним та наступним податковим періодом, суд зазначає таке.

В акті перевірки зазначається, що 27.02.2023 підприємством подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за березень 2022 року, яким було зменшено рядок 21 «суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на 1 418 671,00 грн, тому за висновками контролюючого органу, в податковій декларації з ПДВ за лютий 2022 року (згідно листа про внесення змін до акту перевірки за - лютий 2023 року) позивач повинен був заповнити рядок 16.2 декларації «зменшено/збільшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків».

Як вбачається із рядка 21 уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за березень 2022 року, на що іде посилання в акті перевірки, в даному рядку зазначається «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)».

Основне значення в даному випадку має слово «наступного» звітного (податкового) періоду) та переноситься до рядка 16.1, оскільки уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ стосувався податкового періоду - березень 2022 року, то наступним звітним (податковим) періодом являється квітень 2022 року, а не лютий 2023 року, як на то вказує контролюючий орган.

З цього слідує, що від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту, за результатами поданих уточнюючих розрахунків необхідно відображати в наступному звітному (податковому) періоді, що іде за березнем 2022 року, а саме в декларації за квітень 2022 року, що і було зроблено платником податку в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2022 року від 26.04.2023.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.05.2023 № 348360413 прийнято податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що є правовою підставою для його скасування.

Суд наголошує, що рішенням від 22.11.2007 у справі Україна-Тюмень проти України у п. 49 Європейський суд з прав людини вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. У п. 55 зазначеного рішення надано тлумачення пропорційності втручання в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн (платіжна інструкція від 16.08.2023 № 3342), суд вважає за необхідне стягнути його на користь позивача.

Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.05.2023 № 348360413.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38799405) судові витрати у сумі 26840 (двадцять шість вісімсот сорок) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.