Рішення № 116576741, 18.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокуСправа №160/28432/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень від 15.11.2023 року просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеській області, які виразилися у протиправній відмові в переведенні її на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Одеській області про відмову їй у перерахунку пенсії від 27.10.2023 року№914270196826;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити їй пенсію по втраті годувальника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що після смерті чоловіка, 25.01.2023 року позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Проте, рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 27.10.2023 року №914270196826 їй було відмовлено у переході на пенсії у зв`язку з втратою годувальника з підстав відсутності документів, що засвідчують факт перебування на утримані. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням та зазначає, що вона досягла пенсійного віку та має право перейти з призначеної пенсії на пенсію померлого чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо наявності підстав для переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника позивач вказує, що вона з 22.07.1973 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується її паспортом та паспортом померлого чоловіка, з відміткою про перебування у шлюбі і штамп про розірвання шлюбу там відсутній. Крім того, у 2021 році позивач з чоловіком придбала квартиру у м.Дніпро, але питання прописки у зазначеному приміщенні не було вирішено, оскільки для цього необхідно було виписатися із квартири у м.Донецьк, що наразі є неможливим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути її недоліки шляхом надання до суду саме позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.

На виконання ухвали суду, позивачем 17.11.2023 року були усунуті вказані недоліки та надано до суду позовну заяву оформлену відповідно до вимог КАС України та вказано відповідачем-1 - Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області та відповідачем-2 - Головне управління ПФУ в Одеській області.

Ухвалою суду від 17.11.2023 року прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду 05.12.2023 року відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою № 14756 від 10.10.2023 року про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. За принципом екстериторіальності зазначену заяву було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Одеській області. Рішенням від 27.10.2023 року №914270196826 їй відмовлено у переході на пенсії у зв`язку з втратою годувальника з підстав відсутності документів, що засвідчують факт перебування на утримані. Так, відповідно до пп.9 п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника. Відповідно до п.2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Враховуючи те, що позивачем до заяви не було надано належним документів, які б підтверджували перебування на утриманні померлої особи, у Головного управління ПФУ в Одеській області були відсутні підстави для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Зважаючи на викладене, відповідач-2 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

19.12.2023 року до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що заява позивача про перерахунок пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Одеській області, за результатом якої прийняте спірне рішення від 27.10.2023 року№914270196826. Отже, Головним управління ПФУ в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про перерахунок пенсії, відтак відповідальним за опрацювання її заяви та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління ПФУ в Одеській області. З огляду на викладене, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області вважає, що відсутні правові підстави для його зобов`язання здійснити певні дії, оскільки заява ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком на пенсію в зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідачем-1 не розглядалася та не вчинялося будь-яких дій або бездіяльності щодо позивача. Проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області не може бути підставою для зобов`язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактор є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду. На підставі наведеного відповідач-1, також просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до довідки від 04.10.2023 року №1202-5002984301/18498 ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть її чоловік- ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 03.03.2023 року вчинено відповідний актовий запис № 103.

10.10.2023 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровської області із заявою №14756 про перерахунок пенсії з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника.

До заяви позивачем було надано: паспорт, військовий квиток, диплом, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, архівну довідку, розрахунок, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про смерть, трудову книжку.

За принципом екстериторіальності заяву та додані до неї документи було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Одеській області, рішенням якого від 27.10.2023 року №914270196826 відмовлено у перерахунку пенсії з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника у зв`язку відсутністю документів, що засвідчують факт перебування на утримані.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ч.3ст.4 Закону № 1058-ІV).

Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.

За змістом ч.1ст.9 Закону № 1058-ІV відповідно до цьогоЗаконуза рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ч.1ст.10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.1ст.36 Закону № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених участині другійстатті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно доЗакону України"Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Члени сім`ї, які вважаються непрацездатними, визначаються відповідно до ч.2 ст.36 Закону, а саме:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченогостаттею 26цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Частиною 3статті 36 Закону № 1058-ІV визначено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ч.1ст.37 Закону № 1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженимпостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року за №22-1та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок), п.2.3 розділу II визначено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника надаються такі документи, померлого годувальника, зокрема:

1)документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений упункті 2.9цього розділу, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені вабзаці другомупункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) відомості про місце проживання;

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника);

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначеніпідпунктом 2пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених упункті 1частини другої статті 36 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника є відсутність документів, що засвідчують факт перебування на утримані (п.п.9 п.2.3 розділу II Порядку).

Згідно із пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені упункті 2.22цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

З матеріалів справи встановлено, щовідповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.07.1973 рокузареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Донецьк, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до копії паспорта позивача та її чоловіка зареєстрованим місцем проживання є - АДРЕСА_1 .

Проте, з наданих довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи судом встановлено, що відповідно до довідки від 04.10.2023 року №1202-5002984301/18498 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

В той час як відповідно до довідки від 20.11.2014 року №1202-508 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_2 було: АДРЕСА_3 .

Як зазначено позивачем у позовній заяві, у 2021 році вона з чоловіком придбала квартиру у м.Дніпро, але питання прописки у зазначеному приміщенні так і не вирішили, оскільки для цього необхідно було виписатися із квартири у м.Донецьк, що є неможливим. При укладанні договору купівлі-продажу вона була присутня у нотаріуса разом з чоловіком. ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловік помер у м.Донецьк, у квартирі де вони зареєстровані з 27.10.1977 року, вона також була там.

На підтвердження даних пояснень позивачем додано копію договору про купівлю-продаж квартири, відповідно до якого покупцем є - ОСОБА_1 .

В свою чергу суд зазначає, що документів підтверджуючих перебування позивача на утриманні померлого годувальника до заяви від 10.10.2023 року так і не було додано.

В силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020 р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Таким чином, звертаючись за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, позивач не надала документи, які підтверджують перебування її на утриманні померлого годувальника, у зв`язку з чим висновок пенсійного органу про відсутність підстав для призначення відповідного виду пенсії, викладений у спірному рішенні від 27.10.2023 року, суд визнає правомірним.

Суд роз`яснює, що позивач не позбавлена права у судовому прядку встановити факт перебування на утриманні померлого годувальника або отримати документи, за місцем проживання, що підтверджують такий факт та повторно звернутися доГоловного управління ПФУ в Дніпропетровській області із відповідною заявою про призначення пенсії по втраті годувальника з відповідним пакетом документів.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з викладених вище підстав.

Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, питання про відшкодування судових витрат у цій адміністративній справі не вирішується відповідно дост.139 КАС України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма