Рішення № 116572980, 25.01.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10646/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 року м.Львів. Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Пахолко Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Желізка В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділення поліції №2 (м. Перемишляни) Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділення поліції №2 (м. Перемишляни) Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕАТ №7978990 від 20.10.2023 року у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 20.10.2023 року інспектором поліції Відділення поліції №2 ( м. Перемишляни) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Халусом В.С. винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАТ №7978990 за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Вказану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки жодного доказу вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення не долучено до матеріалів справи. Позивач стверджує, що не керував зазначеним автомобілем за вказаних в оскаржуваній постанові обставин. Автомобіль марки ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_1 з 19.10.2023 року до 16 год. 00 хв. 20.10.2023 року знаходився на стоянці - на узбіччі дороги на вул. Цегельній, 5 в с. Куровичі, так як був технічно несправним, і 20.10.2023 року на момент, коли о 14 год. 20 хв. до цього автомобіля під`їхав інспектор СРПП ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 лагодив даний автомобіль. Позивач стверджує, що 20.10.2023 року о 14 год. 37 хв. не керував вказаним автомобілем, а відтак вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що згаданий автомобіль марки ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 є спеціальним транспортним засобом, призначеним для аварійного ремонту газотранспортних мереж (на автомобілі встановлене відповідне позначення - табличка). Пунктом 2.3.в. ПДР передбачено, що дозволяється не пристібатися ременями безпеки в населених пунктах водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. З вказаного випливає, що навіть у разі якщо, позивач і був не пристебнутий ременем безпеки, то з огляду на вказані норми він би своїми діями не порушив вимог п.2.3.в. ПДР, а відтак в його діях, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП. Також, при розгляді справи щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови про накладення на останнього адміністративного стягнення працівником поліції грубо порушено процесуальне законодавство України, а саме - процедуру розгляду адміністративної справи та винесення постанови, в тому числі право ОСОБА_1 на правову допомогу. Оскільки позивачу не було роз`яснено його право на правову допомогу та не ознайомлено з матеріалами справи, просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач стверджує, що його не було ознайомлено з оскаржуваною постановою, про її існування ОСОБА_1 дізнався 05.12.2023 року. Вважає, що законом визначений строк на оскарження постанови від 05.12.2023 року був пропущений з поважних причин та об`єктивних обставин, що не залежали від волі позивача, тому просить поновити строк оскарження постанови.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2023 року відкрито провадження у справі.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви та просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення судового засідання та відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ст.205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи,суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що постановою інспектора поліції Відділення поліції №2 ( м. Перемишляни) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Халуса В.С. серії ЕАТ №7978990 від 20.10.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП і накладено штраф у розмірі 510, 00 грн. за те, що він 20.10.2023 року о 14 год. 37 хв. на вул. Цегельній, 5 у селі Куровичі Золочівського району Львівської області керував транспортним засобом ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в Правил дорожнього руху /а. с. 5/.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №548008 від 20.10.2023 року за ч.1 ст. 130 КУпАП /а. с. 4/.

Окрім цього, у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_3 , який є односельчанином позивача, показав суду, що 19.10.2023 року газель стояла на місці складення протоколу. 20.10.2023 року приблизно вкінці дня десь 0 17:00 год. автомобіль стояв на обочині біля нього був позивач та щось ремонтував.

Свідок ОСОБА_5 , який є односельчанином позивача, показав суду, що 20.10.2023 року йому передзвонив брат позивача, якому ОСОБА_1 показав, що поламалась машина. Свідок стверджує, що під`їхав до місця де стояла машина. Біля машини знаходився позивач та щось ремонтував.

Свідок ОСОБА_4 , який є односельчанином позивача, показав суду, що машина стояла зачинена цілий день 19.10.2023 року на місці, де на ОСОБА_1 було накладено стягнення. 20.10.2023 року позивач був біля машини та говорив, що він її ремонтує.

Статтею 246 КУпАПпередбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 5ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно з п. 2.3.в розділу 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів (пункт змінено 11.11.2020).

Відповідно до ч. 1 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюютьПравила дорожнього руху, які затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

Відповідно до п.1.1.Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно доЗакону України"Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У відповідності до п. 1.3Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001,учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимогиПравил дорожнього рухуУкраїни.

Положеннями ст.222КУпАП України встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення Правил дорожнього руху.

Пунктом 11 частини 1Статті 23 Закону України «Про національну поліцію»зазначено, що одним з основних повноважень створеної поліції України є здійснення контролю за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до положеньстатті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно дост. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідностатті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно достатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Виходячи зі змісту розділу ІV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішній справ України, від 07.11.2015, за №1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. У справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи.

Згідно з п. 9 розділу ІІІ даної інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до пункту4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїНаказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року№ 1408/27853 (далі -Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п.10 розділу III вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. У справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно дост. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАПвизначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою, користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову у справі.

У відповідності до ч.1ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

У відповідності дост. 31 Закону України «Про Національну поліцію»,полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотриманняПравил дорожнього руху.

Суд вважає, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючисьПравилами дорожнього рухуУкраїни, встановив порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього рухуУкраїни та виніс законну постанову у справі про адміністративне правопорушення. Стягнення інспектором поліції застосовано без порушень, в межах статтіКУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивач стверджує, що поліцейським не було дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження даного твердження ним не надано. Позивачем не надано суду доказів того, що ним було оскаржено дії інспектора щодо недотримання процедури при оформленні постанови.

Також, ОСОБА_1 стверджує, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки транспортний засіб ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , є спеціальним транспортним засобом, тому відповідно до п. 2.3.в йому дозволено не пристібати ремінь безпеки. Однак, позивачем не надано суду доказів того, що даний транспортний засіб ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , є транспортним засобом спеціального призначення.

Окрім цього, позивач зазначає, що він не керував транспортним засобом та такий був запаркований на спеціальній стоянці, однак з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що автомобіль не запаркований на стоянці, а зупинений на узбіччі дороги, у зв`язку з тим, що працівники поліції зупинили водія через те, що не було увімкнено ближнє світло фар. Також, з відеозапису вбачається, що авто не перебуває на ремонті, а водій знаходиться за кермом транспортного засобу та не заперечує факту та обставин зупинки транспортного засобу. Також позивачем не надано жодних письмових доказів ремонту автомобіля.

Позивач долучив до матеріалів справи відео, що стосується факту зупинення транспортного засобу на початковому етапі, що не спростовує факту його затримання за те, що він не був пристебнутий ременем безпеки.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд не приймає до уваги, оскільки такі показали суду загальні, неконкретизовані пояснення, здобуті здебільшого зі слів позивача.

Також, на оскаржуваній постанові міститься підпис позивача під пунктом 8 в якому зазначено, що його ознайомлено з правами передбаченими ст. 268 КУпАП, чим підтвердив роз`яснення йому інспектором поліції прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та правомірною, винесеною з дотримання вимог чинного законодавства.

Відтак, суд приходить висновку, що доводи позивача не спростовують доводів відповідача, суперечать доказам у справі, а у своїй сукупності свідчать про бажання позивача з формальних причин та мотивів уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до ч.3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не надано відповідних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5ст. 121 КУпАП є правомірним, тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Окрім цього, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.

Згідноз ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ОСОБА_1 про існування оскаржуваної постанови дізнався після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, а саме 05.12.2023. Відомості про те, що позивач раніше отримав оскаржувану постанову у справі відсутні.

Суд вважає, що обставина пропущення строку позовної давності є поважною, а тому з метою дотримання особи права на захист строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.6,9,10,242-246Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.121, 245, 251, 252, 280, 288 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділення поліції №2 (м. Перемишляни) Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення скалдено 26.01.2024 року.

Суддя О.Р.Юрків.