Постанова № 116570778, 25.01.2024, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/1003/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25січня 2024 року смт Млинів Рівненської області

Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Рівненській області відділу організації несення службив Дубенському районі Департаменту патрульної поліції

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України,

жителя: АДРЕСА_1

місце роботи, посада: оператор виробництва

документ, що посвідчує особу: паспорт № НОМЕР_1 , виданий 04 вересня 2020 року, РНОКПП НОМЕР_2

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 14 вересня 2023 року, о 01 годині 10 хвилин, в с.Боремель по вул. Горохівська,1, Дубенського району в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., керував транспортним засобом «ZONDER», д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду та визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.

В судове засідання ОСОБА_2 нез`явився та не надав будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справу або щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні. Причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

Відповідно до положень ст.268КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП дотаких невідноситься,тому судвважає можливимпроводити розглядсправи увідсутність ОСОБА_3 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з`явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.

Статтею 6Конвенції прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від10липня 1984року усправі «Гінчопроти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_4 увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП підтверджуєтьсяпротоколом проадміністративне правопорушеннявід 14вересня 2023року серіїААД№08048.

(а.с.3)

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів підтверджується, що 14 вересня 2023 року ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

(а.с.6)

14 вересня 2023 року о 02 годині 15 хвилини ОСОБА_3 було видане направлення на огляд на стан сп`яніння в КЗ «Дубенська міська лікарня». ОСОБА_3 від проходження огляду відмовився.

(а.с.7)

Зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№03048 підтверджується, що відповідно до ст.266 КУпАП, ОСОБА_3 14 вересня 2023 року відсторонений від керування транспортним засобом.

(а.с.8)

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Диспозицією ч.1 ст.130КУпАП передбачено, що відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 2.5Правил дорожньогоруху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Своїми умисними діями, які виразились у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч.1 ст.130КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_3 не отримував посвідчення водія та не притягувався раніше до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

(а.с.10)

Стаття 30КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Об`єднанапалата Касаційногокримінального судуВерховного Судув постановівід 04вересня 2023року /справа №702/301/20/ зазначила наступне.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожньогоруху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не має права керування транспортними засобами, тобто нехтує вимогами законодавства та без водійських навичок, перевірених відповідними органами та отриманих в наслідок цього водійським посвідченням, створює небезпеку учасникам дорожнього руху.

Відповідно до ст.33КУпАП при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність та обтяжують відповідальність ОСОБА_3 судом не встановлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень вважає за можливе застосувати адміністративне стягнення стосовно ОСОБА_4 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

На підставі ст.40-1КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283-284 КУпАП,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рівнен.обл./21081300 Код заЄДРПОУ38012494Банк отримувача КазначействоУкраїни (ЕАП) Кодбанку отримувача(МФО) 899998 Рахунок отримувача UA218999980313020149000017001 Код класифікації доходів бюджету 21081300 Найменування кодукласифікації доходівбюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсотп`ять)гривень 60копійок вдохід держави

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106;Код за ЄДРПОУ 37993783; Банкотримувача КазначействоУкраїни(ЕАП); Кодбанкуотримувача(МФО) 899998; Рахунокотримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області, який виніс постанову.

Суддя: А.П. Бандура