Ухвала суду № 116565686, 26.01.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/4546/23

1-кп/189/151/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2024 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041540000599 від 03.11.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тернувате, Новомиколаївського району Запорізької області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України,

встановив:

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчомусудовому засіданнізвернувся досуду ізклопотанням,в якомупросив продовжитистрок запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що зазначені ризики на цей час продовжують існувати, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання, вважаючи підозру не обґрунтованою, а також те, що підстав утримувати його під вартою не має, він може перебувати під домашнім арештом, оскільки має житло в смт. Покровському, яке винаймає разом із своєю співмешканкою.

Адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання та просив відмовити в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати домашній арешт.

Заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши клопотання, надані матеріали клопотання, суд дійшов наступного.

05.12.2023 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області, до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів. Строк дії запобіжного заходу спливає 02.02.2023 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п. п. 1-11 статті 178 КПК України.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, та раніше неодноразово судимий, в період, коли судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Наявність ризику переховування від суду обґрунтовується тим, що максимальна санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв`язку з чим, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від суду. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків.

Щодо наявності ризику, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Отже, даний ризик суд також вважає обґрунтованим на час розгляду клопотання.

Щодо наявності ризику, вчинити інше кримінальне правопорушення, слід зазначити, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за умисні злочини і знову обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення.

Положеннями ч.1ст.177 КПК Українивизначається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема:тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;вік та стан здоров`я підозрюваного;міцність соціальних зв`язків підозрюваного;наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного;наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з цим, встановленіобставини в судовому засіданні,свідчать про наявність ризиків передбачених п.п.1, 3ч.1ст.177 КПК України, а саме, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також, той факт, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для обвинуваченого ОСОБА_5 .

Проте суд наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик впливу ОСОБА_5 на свідків за провадженням, так як останній має змогу через умовляння чи залякування вплинути на свідків, з метою отримання від них необхідних йому показань.

Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

У судовому засіданні прокурором доведено, що більш м`який запобіжний захід обраний ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під особистим зобов`язанням або під дією іншого більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_5 без будь-яких перешкод зможе чинити вплив на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Між тим, відповідно до ч.3ст.183 КПК Українисуддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободможливо зробити висновок, що позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Розглядаючи питання щодо обрання ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу суд вважає, що частина 3ст.176 КПК Українизобов`язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.

Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: середній вік та нормальний стан здоров`я обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв`язків, майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності притягався, приходжу до висновку про можливість визначення підозрюваному розміру застави.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, за відсутності дієвих стримуючих чинників, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 315 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041540000599 від 03.11.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тернувате, Новомиколаївського району Запорізької області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто, з 03.02.2024 року до 02.04.2024 року включно.

Одночасно обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначенихКПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави до 02 квітня 2024 року наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених суддею, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення даної ухвали.

Ухвала щодо застосування, продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя ОСОБА_1